№ 13327547, 22.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 9942/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання Мануліковій О.О.,

за участю сторін

від позивача, представник - Сєкова Т.П., за довіреністю

від відповідача, представник - не зявився,

розглянувшиввідкритомусудовомузасіданнів приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Тарутинського районного центру зайнятості до Приватного підприємства «Приватне Сільськогосподарське Підприємство Кришталь» про стягнення недоїмки та пені на загальну суму 16959 грн. 12 коп., -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся Тарутинський районний центр зайнятості з позовом до Приватного підприємства «Приватне Сільськогосподарське Підприємство Кришталь» про стягнення недоїмки та пені на загальну суму 16956 грн. 12 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідач не проводить оплату страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у звязку з цим у відповідача виникла заборгованість по сплаті страхових внесків та пені в загальній сумі 16959 грн. 12 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове двічі не зявився, про дату, час та місце судового засідання двічі повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток (а.с. 30,34).

Про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позов та докази, які у нього є, суду не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд встановив, що Приватне підприємство «Приватне Сільськогосподарське Підприємство Кришталь»зареєстроване Тарутинською райдержадміністрацією 25 вересня 2002року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 23) та знаходиться на обліку в Тарутинському районному центрі зайнятості, як платник обовязкових страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (надалі Фонд), що підтверджується відповідною заявою про реєстрацію (а.с.24).

Керуючись вимогами, встановленими Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідачем була подана на адресу позивача розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду за третій квартал 2006 року (а.с. 10), відповідно до якої відповідач самостійно визначив суму сплати страхових внесків, але у строки, встановлені чинним законодавством України відповідачем не були сплачені.

Судом також встановлено, що позивачем була проведена планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.10.2006 року по 31.03.2010 року, за результатами якої фахівцями позивача був складений та підписаний акт перевірки № 46 від 25.06.2010 року (а.с.15-17).

Вказаною перевіркою виявлено недоїмку по сплаті відповідачем страхових внесків з роботодавців у розмірі 8866,07грн. (1,6%) та недоїмка у розмірі 5107,85 грн. (0,6%), загальний розмір яких становить 13973, 92 грн., а також за порушення відповідачем строків сплати страхових внесків підприємству нарахована пеня в розмірі 2985, 20 грн.

Акт перевірки був власноруч отриманий керівником підприємства 25.06 2010 року, про що свідчить його підпис (а.с.17).

Вказана недоїмка відповідачем не була сплачена у добровільному порядку, що послугувало причиною звернення позивача до суду з дійсним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Основні засади загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ, в тому числі порядок обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначається Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339 (надалі-Інструкція).

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»установлено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю. Страхувальниками зазначених осіб є її роботодавці, які є платниками страхових внесків до Фонду.

Матеріалами справи підтверджується, що Приватне підприємство «Приватне Сільськогосподарське Підприємство Кришталь»знаходиться на обліку в Тарутинському районному центрі зайнятості як платник обовязкових страхових внесків до Фонду за місцем її державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»розміри страхових внесків установлюються на календарний рік, зокрема для роботодавця у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, а для найманих працівників у відсотках до сум оплати праці, які включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно з п. 5.6. Інструкції, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходів), у тому числі в безготівковій чи натуральній форми, або виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до п. 6.7. Інструкції роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду, один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку до 20 (а за рік - 25) числа місяця наступного за звітним періодом.

Судом встановлено, що відповідачем була подана на адресу позивача розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду за третій квартал 2006 року (а.с. 10), відповідно до якої відповідач самостійно визначив заборгованість зі сплати страхових внесків.

Згідно з п. 7.1. Інструкції контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

Судом встановлено, що в межах повноважень наданих Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Інструкцією позивачем була проведена планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.10.2006 року по 31.06.2010 року, за результатами якої складений акт № 46 від 25.06.2010 року (а.с.15-17).

Вказаною перевіркою виявлено недоїмку по сплаті відповідачем страхових внесків з роботодавців у розмірі 8866,07грн. (1,6%) та недоїмка у розмірі 5107,85 грн. (0,6%), загальний розмір яких становить 13973, 92 грн., а також за порушення відповідачем строків сплати страхових внесків підприємству нарахована пеня в розмірі 2985, 20 грн.

Цей акт був отриманий керівником підприємства 25.06.2010 року, про що свідчить його підпис в акті перевірки.

Відповідно до п. 7.4. Інструкції, у разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони донараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладенням штрафу.

Суд вважає, що позовні вимоги є цілком законними та обґрунтованими.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 8.1. Інструкції, роботодавець зобовязаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової картки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Не сплачені в строк страхові внески стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до п. 9.7. Інструкції не сплачені в строк страхові внески стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства.

З цих підстав, керуючись положеннями Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Інструкції, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення недоїмки по сплаті страхових внесків та пені в сумі 16959 грн. 12 коп. підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 4, 19, 35, 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.п.5.6., 6.7., 7.1., 7.4., 8.1., 9.1., 9.4., 9.7. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339, та керуючись ст.ст. 2,4,71, 158-163, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Тарутинського районного центру зайнятості до Приватного підприємства «Приватне Сільськогосподарське Підприємство Кришталь»про стягнення недоїмки та пені на загальну суму 16959 грн. 12 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Приватне Сільськогосподарське Підприємство Кришталь»(Одеська область,Тарутинський район, с. Серпневе, вул. Леніна, 132, код ЄДРПОУ 31851814, р/р 26001010030187, МФО 328715, ТФ Чорноморський Банк Розвитку Реконструкції) на користь Тарутинського районного центру зайнятості недоїмку у розмірі 8866,07 грн. (1,6%) (вісім тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 07 копійок) на розрахунковий рахунок №37177301900447, МФО 828011, УДК в Тарутинському районі, недоїмку у розмірі 5107,85грн. (06%) (пять тисяч сто сім гривень 85 копійок) на розрахунковий рахунок №37176302900447, МФО 828011, УДК в Тарутинському районі та пеню у розмірі 2985грн. 20коп. (дві тисячі девятсот вісімдесят пять гривень 20 копійок) на розрахунковий рахунок №37173305900447, МФО 828011, УДК в Тарутинському районі.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений22 грудня 2010 року .

Суддя Л.Р. Юхтенко