Постановление суда № 133243750, 13.01.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/150/26

Провадження №: 1-кп/332/250/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді: ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі Заводського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023081370000060 від 18.01.2023, у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшов вищезазначений обвинувальний акт.

Того ж дня ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя було призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, зазначивши при цьому, що кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Запоріжжя, під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту не вбачається.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду, інших клопотань, в тому числі про колегіальний розгляд справи, не заявляли.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду з наступних підстав.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Запоріжжя.

Так, на підставі розпорядження Голови Верховного Суду № 49/0/9-22 від 14.09.2022 територіальну підсудність судових справ Гуляйпільського районного суду Запорізької області змінено на Заводський районний суд м. Запоріжжя.

Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , оскільки судовий розгляд у справі ще не розпочався, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 23.01.2026 року, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 з урахуванням позиції обвинуваченого залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду. При цьому зауважив, що ризики, на які посилається прокурор, є мінімальними, обвинувачений має бажання продовжити службу у Збройних Силах України, а тому вважає більш доцільним змінити запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників процесу щодо заявленого прокурором клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд доходить наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2025 було застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 січня 2026 включно.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд вважає, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.

Так, суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до обвинуваченого даного виду запобіжного заходу, на даний час не відпали і не зменшились, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, яке законодавцем віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_4 офіційно неодружений, малолітніх або неповнолітніх дітей не має, отже має слабкі соціальні зв`язки, що вказує на те, що обвинувачений може вжити заходів, щоб уникнути відповідальності, відповідно наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати встановленню істини у справі, узгодивши свої показання з показаннями інших осіб (свідків) або вчинити тиск з метою спонукання їх змінити показання, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, зважаючи на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , останній може повторно вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі, проти встановленого порядку несення військової служби.

При продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому, суд також враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням наявних ризиків, суд не погоджується з доводами сторони захисту про відсутність правових підстав для обрання запобіжного заходу, також суд не вбачає можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

На підставі ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Враховуючи відсутність альтернативи під час обрання (заміни) запобіжного заходу під час дії воєнного стану, відносно військовослужбовця, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, в тому числі ст. 408 КПК України, за наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою виконання процесуальних обов`язків, суд вважає, що строк тримання ОСОБА_4 під вартою слід продовжити на шістдесят днів.

Разом з тим, на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи всі обставини справи, суд вважає за можливе встановити наступний розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 , 31.01.1970, а саме у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 гривень.

У разі внесення застави, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 314-316, 331, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщені Заводського районного суду м. Запоріжжя о 14:00 годині 16 січня 2026 року, суддею одноособово.

Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто по 13 березня 2026 року включно.

Одночасно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити розмір застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 266240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, і, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд в якому обрано запобіжний захід.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Визначити склад осіб, які будуть брати участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого.

Ухвала суду в частині призначення кримінального провадження до судового розгляду - оскарженню не підлягає.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 13 січня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1