Постановление суда № 133243049, 13.01.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2959/25

Провадження №1-кп/718/126/25

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

"13" січня 2026 р. м. Кіцмань

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Кіцмань обвинувальний акт, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025262060000250 від 02.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч 3 ст 289, ч 2 ст 345 КК України,

за участю: прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників обвинувачених ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12

В С Т А Н О В И В:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області 31.10.2025 надійшов описаний вище обвинувальний акт.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03.11.2025 призначено підготовче судове засідання.

Прокурор ОСОБА_13 11.11.2025 подав клопотання про застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, мотивоване тим, що, на думку прокурора, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки судовий розгляд на даний час триває, не встановлено всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та осіб, яким відомі обставини вчинення даних кримінальних правопорушень;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки обвинуваченим відоме місце проживання свідків із числа жителів с. Нижні Станівці Вижницького району Чернівецької області, тому вони можуть чинити на них тиск з метою зміни або відмови від показів, які мають істотне значення для доведення винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Провину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, прокурор доводить зібраними у кримінальному провадженні доказами в своїй сукупності, а саме: протоколом ОМП від 02.07.2025, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , протоколами проведення слідчих експериментів з потерпілими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , висновками судово-медичних експертиз відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , висновком авто-товарознавчої експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження.

В судовому засіданні підготовчого провадження прокурор ОСОБА_18 пропонував призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що у справі дотримані всі вимоги, передбачені ст.ст.32, 291 КПК України та відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, а також підтримав подані клопотання про застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Представник потерпілого Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_19 11.11.2025 подав позовну заяву про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в якій просив стягнути солідарно з обвинувачених на користь Управління СБ України в Чернівецькій області майнову шкоду у виді матеріального збитку на суму 147 873,89 грн, завдану даними кримінальними правопорушеннями. Також у клопотанні від 11.11.2025 представник потерпілого ОСОБА_19 з метою забезпечення свого цивільного позову просив накласти арешт на майно обвинувачених у виді заборони на відчуження, користування та розпорядження цим майном:

-майно ОСОБА_3 - житловий будинок, 1950 року побудови, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; будівлі гаражів, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб марки RIEDLER модель ANHANGER, 2003 року випуску, д.н.з НОМЕР_1 ; транспортний засіб MAN модель TGS/X 18.440, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , транспортний засіб MAN модель TGS 26.440 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , транспортний засіб марки LEXUS модель GX 460, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , транспортний засіб марки TOYOTA модель LandCruiserPrado 150, 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , транспортний засіб марки IVECO модель TRAKKER, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 , транспортний засіб марки SCHWARZMUELLER модельSPA-3/E-S, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , транспортний засіб марки DAF модель CF 85.360, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8 , транспортний засіб марки DODGE модель RAM, 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , транспортний засіб марки TOYOTA модель Prado, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_10 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель V250, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 .

-майно ОСОБА_4 - житловий будинок, 1910 року побудови, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , будівлі гаражів, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку, кадастровий номер 7323582500:01:001:0009, площею 0,0594 г, розташована у с. МариничіПутильського (Вижницького) району Чернівецької області; транспортний засіб марки MAN модель TG 410AXXL, 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_12 ; транспортний засіб марки KRONE модель SD 27EL, 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_13 , транспортний засіб марки RENAULT модель MAGNUM 440, 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_14 , транспортний засіб марки WIELTON модель NS34S, 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_15 , транспортний засіб марки RIEDLER модель OBERWETS, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_16 , транспортний засіб марки WALLENHORST модель N16, д.н.з. НОМЕР_17 , транспортний засіб марки MAN модель 18.264, 1996 року випуску, д.н.з. НОМЕР_18 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель Е 220, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_19 , транспортний засіб марки MAN модель 19.343, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_20 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель VITO 119, 2017 року випуску, д.н.з. НОМЕР_21 , транспортний засіб марки TREBBINER модель KT 25.41-20A, 2001 року випуску, д.н.з. НОМЕР_22 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель VITO 116, 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_23 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель SPRINTER 314 CDI, 2019 року випуску, д.н.з. НОМЕР_24 , транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель CRAFTER, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_25 , транспортний засіб марки VOLKSWAGEN модель CC, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_26 , транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель Е 350, 2012 року випуску, д.н.з. НОМЕР_27 .

В підготовчому судовому засіданні представник потерпілого Управління СБ України в Чернівецькій області ОСОБА_20 вважала за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду по суті, а також підтримала позовну заяву та клопотання про арешт майна обвинувачених.

Адвокат ОСОБА_9 в якості представника потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 25.11.2025 подав в їхніх інтересах цивільні позови, в яких просив стягнути солідарно з обвинувачених на користь ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відшкодування моральної шкоди на суму 500000 грн. кожному та по 80 000 грн витрат на правничу допомогу, а на користь ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , окрім вказаного вище, - 10 750,50 грн та 5 382,64 грн матеріальної шкоди відповідно. Також у клопотанні від 25.11.2025 представник потерпілих адвокат ОСОБА_21 з метою забезпечення даних цивільних позовів просив накласти арешт на майно обвинувачених у виді заборони на відчуження, користування та розпорядження даним майном, перелік якого описано вище. В судовому засіданні підготовчого провадження адвокат ОСОБА_9 підтримав подані ним цивільні позови, клопотання про арешт майна, просив призначити справу до судового розгляду по суті.

Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_10 11.12.2025 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність вимогам ст. 291 КПК України внаслідок незазначення в ньому відомостей про місце народження, громадянство, місця роботи, посади та військового звання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , не визначення статусу як потерпілого Управління СБ України в Чернівецькій області, зазначення в якості обтяжуючої покарання обставини «вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою», яка, на думку захисника, є кваліфікуючою ознакою інкримінованих обвинуваченим діянь, відсутність кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 28 КК України.

Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_11 11.12.2025 подав письмове заперечення на клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в якому звернув увагу на не доведення прокурором заявлених ризиків, їх обґрунтованість припущеннями, просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Захисник обвинувачених адвокат ОСОБА_12 11.12.2025 подала письмове заперечення на клопотання потерпілих про арешт майна, мотивоване тим, що подані клопотання не відповідають вимогами ст.ст. 170,171 КПК України, 151 ЦПК України, зокрема, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільних позовів, є неспівмірною розміру шкоди, зазначеної в цивільних позовах, відсутність обґрунтування необхідності накладення арешту саме на все майно обвинувачених (25 об`єктів), відсутність доказів належності даного майна та його вартості, частина якого наразі належить іншим особам, обґрунтування необхідності арешту майна розміром витрат на правничу допомогу, відсутність доказів факту завдання шкоди потерпілим та її розміру. Також у письмових заявах від 11.12.2025 адвокат ОСОБА_12 просить залишити позовні заяви адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 без руху через відсутність у них відомостей про поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта цивільного позивача, а також номер засобів зв`язку та адресу електронної пошти цивільного позивача, відомостей про поштовий індекс, реєстраційні номера облікової картки платників податків або номер і серію паспорта цивільних відповідачів, а також відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти цивільних відповідачів, неправильне визначення ціни позову, оскільки враховано до ціни позову розмір судових витрат, а саме суму витрат на професійну правничу допомогу, незазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, не обґрунтовано вимогу з приводу завдання матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

В судовому засіданні захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали свої письмові заяви, заперечення та клопотання, просили їх врахувати, а обвинувальний акт повернути прокуророві.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив існування будь-яких ризиків його неналежної процесуальної поведінки під час розгляду цієї справи, оскільки зброю обвинувачені здали, свідки у справі місцеві жителі - самі зв`язували працівників СБ України, ОСОБА_3 самостійно викликав поліцію 02.07.2025 з приводу дій працівників СБ України, з 02.07.2025 двічі виїжджав за кордон і повертався, є батьком п`ятьох дітей, троє з яких є неповнолітніми та перебувають на його утриманні, а один ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дитиною інвалідом. Просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Цивільний позов потерпілого Управління СБ України в Чернівецькій області визнав частково, не згідний із заявленою сумою відшкодування, яка, на його думку, є суттєво завищеною.

ОСОБА_23 також просив обрати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Вислухавши думки учасників судового провадження з наведених у ст.315 КПК України питань, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, письмові клопотання, скарги, заперечення, заяви сторони обвинувачення і захисту, потерпілих, обговоривши їх у підготовчому судовому засіданні, суд доходить наступних до висновків.

З норм статті 314 КПК України слідує, що після отримання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:

1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;

3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;

4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Таким чином, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за правильне прокурор.

Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити, чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам КПК України, зокрема ст.291, та чи не містить він положення, що суперечать одне одному. Водночас обставини, викладені в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення, тобто суть обвинувального акта, встановлення обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті.

Підстава для повернення обвинувального акта прокурору визначена в п.3 ч.3 ст.314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акта вимогам закону.

Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.

Положеннями п.5 ч.2 ст.291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статтю закону про кримінальну відповідальність, та формулювання обвинувачення.

Таким чином, обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні складений відповідно до вимог ст.291 КПК України, оскільки за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України усі необхідні реквізити обвинувального акту, направленого до суду у цьому кримінальному провадженні, зазначені у його тексті слідчим та прокурором, який затверджував зазначений акт, включаючи, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які орган досудового розслідування вважав встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення за нормами КК України та формулювання самого обвинувачення.

У реєстрі матеріалів до обвинувального акта викладено рух та сутність вчинених на стадії досудового розслідування слідчих та процесуальних дій у досліджуваному кримінальному провадженні.

До того ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому об`ємі, в тому числі щодо способу вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.

Посилання сторони захисту на відсутність зазначення в обвинувальному акті відомостей про місце народження, громадянство, місця роботи, посади та військові звання потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , не визначення статусу як потерпілого Управління СБ України в Чернівецькій області, зазначення в якості обтяжуючої покарання обставини «вчинення кримінального правопорушення групою осіб за попередньою змовою», яка, на думку захисника, є кваліфікуючою ознакою інкримінованих обвинуваченим діянь, відсутність кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 28 КК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як їх було встановлено під час досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати ті обставини, які не були нею встановлені.

Формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі підготовчого судового засідання, під час якого фактичні обставини справи не досліджуються.

У той час як питання доведеності кримінального правопорушення, правильності його кваліфікації, в тому числі щодо його об`єктивної та суб`єктивної сторони, суд має вирішувати під час розгляду справи по суті та ухвалення вироку в нарадчій кімнаті.

За нормами чинного кримінального процесуального закону під час підготовчого судового засідання суд не дає оцінки фактичним обставинам, доказам та правовій кваліфікації кримінального правопорушення, визначеного обвинувальним актом, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішенням.

З приводу клопотань про застосування запобіжних заходів, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Згідно з ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Згідно з п.2 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Враховуючи наявність висунутих обвинувачень проти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується наданими суду матеріалами, санкція за які передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, та з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, запобігти ризикам, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи поведінку обвинувачених під час досудового розслідування та в суді, які належно виконують свої процесуальні обов`язки без застосування щодо них будь-яких запобіжних заходів з 24.09.2025 щодо ОСОБА_4 , та з 02.10.2025 щодо ОСОБА_3 , зважаючи на тяжкість покарання у разі доведення їхньої вини, що може стати підставою для переховування від суду, а також задля запобігання ризикам вплинути на свідків у справі, суд доходить висновку, що клопотання підлягають задоволенню частково, а до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України, які, в свою чергу, забезпечать їхню подальшу належну процесуальну поведінку під час розгляду справи судом. При цьому суд виходить з того, що прокурором не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Згідно з положеннями ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Пред`явлені у справі цивільні позови в порядку ст. 128 КПК України слід приєднати до матеріалів справи та розглянути в одному провадженні, при цьому їхні недоліки, зазначені адвокатом ОСОБА_12 у заявах від 11.12.2025 про залишення позовних заяв адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 без руху, не є суттєвими, можуть бути усунутими під час судового розгляду та не перешкоджають розгляду позовів по суті.

З приводу клопотань про арешт майна та заперечень на них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Представники потерпілих клопочуть про арешт 32 об`єктів рухомого та нерухомого майна обвинувачених з метою забезпечення цивільних позовів. При цьому, позовні вимоги Управління СБ України в Чернівецькій області заявлені у розмірі 147 873,89 грн за пошкодження транспортного засобу Тойота Ленд Крузер Прадо 150, державний номерний знак НОМЕР_28 , і частково визнаються обвинуваченим ОСОБА_3 , а позовні вимоги решти потерпілих заявлені на загальну суму 2 016 133,14 грн, з яких 2 000 000 відшкодування моральної шкоди, а також 320 000 витрат на правничу допомогу. При цьому подані позови розглядатимуться за правилами позовного провадження на засадах змагальності сторін, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Окрім того, документів, які підтверджують належність такого майна обвинуваченим, його вартість представниками цивільних позивачів суду не надано, що позбавляє суд можливості оцінити вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільних позовів із співмірністю розміру шкоди, зазначеної в цивільних позовах.

З метою встановлення належності майна, яке клопотали арештувати потерпілі цивільні позивачі, судом оголошувалася перерва, оскільки представник потерпілого Управління СБ України в Чернівецькій області взагалі не зазначив в якості додатків і не надав документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, а представник потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_9 зазначив 15 аркушів додатків до свого клопотання про арешт майна обвинувачених, однак не надав їх суду.

В судовому засіданні підготовчого провадження 05.01.2026 адвокат ОСОБА_9 надав суду відповідь з Головного сервісного центру МВС України від 18.09.2025 щодо реєстрації за обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 транспортних засобів, починаючи з 2014 року, частина з яких у попередні періоди часу була перереєстрована на нових власників або знята з обліку для реалізації, а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності обвинувачених на чотири об`єкти нерухомого майна станом на 10.11.2025.

В судовому засіданні 05.01.2026 обвинувачені заперечили своє право власності на всі зазначені в клопотаннях про арешт майна об`єкти, попросили перерву для отримання документів, які підтверджують право власності на майно, що клопочуть арештувати потерпілі.

В судовому засіданні 13.01.2026 захисник ОСОБА_24 надав суду відповіді з Головного сервісного центру МВС України станом на 9 січня 2026 року, згідно з якими за ОСОБА_4 14.12.2017 зареєстрований транспортний засіб марки Wallenhorst N 16, 1995 року випуску, 21.09.2017 транспортний засіб марки Oberwets, 1993 року випуску, 28.07.2015 транспортний засіб марки Krone SD 27 EL, 1997 року випуску. За ОСОБА_3 зареєстрований транспортний засіб Mercedes Benz V250, 2016 року випуску. Об`єкти нерухомості на обвинувачених станом на 12.01.2026 не зареєстровані.

Прокурор та представники потерпілих підтримали свої клопотання про арешт майна обвинувачених, обвинувачені та їхні захисники не заперечували проти арешту належного обвинуваченим майна з метою забезпечення поданих цивільних позовів.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому Кримінально процесуальним Кодексом України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч.1 ст.170 КПК України).

Ч. 6 ст. 170 КПК України пов`язує можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову лише за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

За таких обставин, зважаючи на розмір шкоди, завданої інкримінованими обвинуваченим кримінальними правопорушеннями, зазначений у поданих цивільних позовах, часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_3 цивільного позову Управління СБ України в Чернівецькій області, суттєве зменшення кількості належного обвинуваченим майна за період з вересня 2025 по січень 2026 часу досудового розслідування та знаходження справи в суді у підготовчому провадженні, що свідчить про активні дії обвинувачених щодо його відчуження, суд доходить висновку про обґрунтованість клопотань про арешт майна та наявність підстав для їх задоволення з позбавленням права на відчуження та розпорядження цим майном, що сприятиме завданням та меті арешту і не призведе до порушення розумності та співмірності обмеження права власності.

Інших клопотань сторонами, втому числі щодо здійснення розгляду кримінального провадження колегіальним складом суду, не заявлено.

Таким чином, судом встановлено достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_11 про повернення обвинувального акту прокурору.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 13.03.2026 включно, та покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати за першою вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, тобто до 13.03.2026 включно, та покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати за першою вимогою до суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії покладених обов`язків та ухвали в цій частині визначити до 13.03.2026 року.

Контроль за виконанням цієї ухвали в частині застосування запобіжних заходів покласти на прокурора ОСОБА_25 .

Прийняти до розгляду разом з кримінальним провадженням цивільний позов Управління СБ України в Чернівецькій області до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Прийняти до розгляду разом з кримінальним провадженням цивільні позови адвоката ОСОБА_9 в інтересах потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Визнати Управління СБ України в Чернівецькій області, ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 цивільними позивачами у цьому кримінальному провадженні з правами, передбаченими ст. 61 КПК України.

Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 цивільними відповідачами у цьому кримінальному провадженні з правами, передбаченими ст. 62 КПК України.

Копію позовної заяви з додатками вручити цивільним відповідачам та запропонувати цивільним відповідачам у строк до 23.01.2026 надіслати позивачам по справі з одночасним надісланням суду відзив на позовну заяву.

Накласти арешт на наступні транспортні засоби:

-марки Wallenhorst N 16, державний номерний знак НОМЕР_29 ;

-марки Riedler модель Oberwets, державний номерний знак НОМЕР_30 ;

-марки Krone SD 27 EL, державний номерний знак НОМЕР_31 ,

власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_4 з позбавленням права на відчуження та розпорядження цим майном з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень (цивільних позовів);

-марки Mercedes Benz V250, 2016 року випуску, власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_4 з позбавленням права на відчуження та розпорядження цим майном з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень (цивільних позовів).

Призначити судовий розгляд у справі № 718/2959/25 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіцманського районного суду Чернівецької області за адресою: вул.Незалежності, 48, м.Кіцмань Чернівецької області на 23.01.2026 о 09 год 50 хв.

Про час і місце проведення судового засідання повідомити учасників судового провадження.

Ухвала в частині арешту майна може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж семи днів. В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_26