№ 133242964, 13.01.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13158/25

Провадження № 3/646/157/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Чорна Б.М.,

за участю секретаря судового засідання : Машко П.М,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,

потерпілого: ОСОБА_2 ,

розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

встановив:

18.12.2025 року в провадження Основ`янського районного суду міста Харкова з УПП в Харківській області ДПП надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

11 грудня 2025 року о 18 годині 45 хвилин за адресою: м. Харків, вул.Вернадського, буд.12, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Таким чином, водій ОСОБА_1 допустив порушення вимог пунктів 13.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, подав пояснення, в яких зазначив, що інспектор поліції не врахував всіх обставин ДТП, висновок базувався на фактичних деталях і є помилковим, зазначив, що 11.12.2025 року близько 18:45 рухався по вулиці Лисаветинській в напрямку перехрестя з вул. Вернадського, рухався постійно в своїй смузі руху, де на ділянці перед світлофором автомобіль під керуванням ОСОБА_2 намагався в`їхати в смугу, ліворуч від нього, внаслідок чого сталося зіткнення. Долучив до матеріалів справи електронний носій а саме фото, просив закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що 11.12.2025 року керував транспортним засобом Kia Sportage, рухався приблизно 15-20 км/год., виїхав з паркування та їхав у напрямку світлофора у крайній лівій смузі для руху, де раптово на значній швидкості в праву сторону його авто в`їхав транспортний засіб Toyota Prado 150, надав до суду відеозапис з камери вуличного спостереження дитячого садочка, розміщеного поряд.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За змістом статті 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Як роз`яснено у пункті 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Відповідно до Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №538113 11.12.2025 року о 18 годині 45 хвилин за адресою: м. Харків, вул.Вернадського, буд.12, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Згідно п.2.3б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення пункту 13.1 ПДР України, яким передбачений обов`язок водія дотримуватися безпечного інтервалу у залежності від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу.

Поняття «безпечний інтервал» визначене у п. 1.10 ПДР України, відповідно до якої це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави стверджувати про те, що ними визначений обов`язок водія дотримуватись такого інтервалу до іншого транспортного засобу, який забезпечить водієві транспортного засобу, що рухається поряд, запобігти зіткненню із транспортним засобом, який рухається попереду або поряд у випадку раптового гальмування або зупинки цього транспортного засобу.

Системний аналіз положень п. 12.1 та п. 13.1 ПДР України у поєднанні останнього із п. 1.10 ПДР України дає підстави стверджувати, що на водія покладається обов`язок вибору такої швидкості руху та дотримання такої дистанції та інтервалу до автомобіля, який рухається попереду та поряд, які забезпечують можливість уникнення зіткнення із цим автомобілем у випадку його зупинки чи раптового гальмування.

При цьому, законодавцем не зроблено жодних виключень із даних правил, пов`язаних із конкретними діями водія транспортного засобу, який рухається поряд, у тому числі і у зв`язку із оглядом ним дорожньої обстановки, з`ясування дій інших учасників дорожнього руху, прийняття рішення про вчинення тих або інших дій, пов`язаних із керуванням транспортним засобом, тощо.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки Toyota Land Cruiser Prado 150 скоїв зіткнення з автомобілем марки Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у попутному напрямку.

Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами в їх сукупності, а саме:

- схемою місця ДТП, яке мало місце 11.12.2025 року, в якій наявні необхідні та достатні відомості для з`ясування дійсних обставин ДТП, у тому числі відображено: напрямок руху транспортних засобів, місце зіткнення, прив`язку транспортних засобів учасників ДТП до сталих об`єктів, місце розташування автомобілів, отримані автомобілями-учасниками ДТП механічні пошкодження, інформацію про власників автомобілів. Схема місця ДТП підписана обома учасниками, і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , без зауважень та заперечень;

- поясненнями водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 ;

- поясненнями водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- фотографіями пошкодження автомобілів Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 та Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 ;

- долученим потерпілим відеозаписом, на якому відображено момент зіткнення о 19:44 (вказаний час на відео), вказаний час ДТП в протоколі вказано вірно - 18:44. Учасники ДТП підтвердили в судовому засіданні, що на вказаному відео дійсно відображено момент руху транспортних засобів до настання ДТП та безпосередньо сам момент ДТП, та вказали, що дані обставини вірно відображені на відеозаписі.

Наведене вказує саме на недотримання ОСОБА_1 вимог ПДР України щодо дотримання безпечного інтервалу, тобто порушення ним вимог п. 13.1 ПДР України. У зв`язку із тим, що дане порушення вимог ПДР України призвело до зіткнення та наступного пошкодження транспортних засобів, суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом, що склав протокол, за ст.124 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 з приводу того, що фабула протоколу про адміністративне правопорушення повністю не відповідає обставинам справи, так як останній рухався виключно по своїй смузі руху та не змінював його напрямку, спростовуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, підписаним учасниками ДТП власноруч та без зауважень, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , та долученим відеозаписом, зі змісту якого убачається, що саме водій Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 змінював смугу руху у попутньому напрямку, що і стало причиною зіткнення з автомобілем Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 .

Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з камери відеоспостереження вбачається, що 11.12.2025 р. дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 та Kia Sportage, д.н.з. НОМЕР_2 , якими керували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно сталася внаслідок вчинення маневру перестроювання з крайньої правої смуги в ліву смугу водієм автомобіля марки Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_1 , за відсутності безпечного інтервалу, що відповідає механізму утворення ушкоджень, які зафіксовано у схемі ДТП, а також узгоджується з іншими матеріалами справи.

Вказані обставини підтверджуються відомостями, які містяться в схемі місця ДТП, на світлинах місця події. Також ці обставини, поза розумним сумнівом, підтверджуються відомостями, які містяться на відеозаписі події, що був долучений до матеріалів справи.

Таким чином, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ґрунтується на належних і допустимих доказах, яким судом надана належна оцінка.

Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 279,280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Отже, у справі щодо ОСОБА_1 суд повинен надати оцінку саме його діям в дослідженій дорожній обстановці на предмет відповідності ПДР України.

Також, суд зазначає, що, аналіз схеми ДТП та письмових пояснень учасників ДТП, наданих ними під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо події ДТП, пояснення учасників у ході судового розгляду, фото та відеозаписи, свідчать про те, що саме ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив вимоги п.13.1 ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем.

Більш того, будь-які спеціальні знання для встановлення вини особи у вказаній дорожньо-транспортній пригоді не потрібні, оскільки причинами ДТП стало невиконання вимог ПДР водієм ОСОБА_1 , а не будь-які інші факти, що пов`язані з технічними особливостями автотранспортних засобів і встановлення яких потребує спеціальних знань.

Таким чином, посилання особи яка притягається до адміністративної відповідальності про відсутність в його діях складу правопорушення є необґрунтованими, а доводи про його невинуватість та виникнення ДТП через дії іншого водія пояснюються його особистим та суб`єктивним сприйняттям обставин події, усуваються шляхом дослідження інших доказів по справі та розцінюються судом критично, як позиція захисту, направлена на уникнення відповідальності.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не виявлено.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

постановив:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу на користь держави: рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) коп.

Реквізити для сплати судового збору на користь держави: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Б.М.Чорна