Решение № 133220607, 12.01.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1487/25

РІШЕННЯ

іменем України

"12" січня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, позивач не з`явився, представник відповідача не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Ємільчине в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення їй додаткового строку для подання заяв до органів нотаріату про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно, яке складається із земельних ділянок площею 0, 61 га, площею 1,48 га та площею 0,43 га, що розташовані на території Ємільчинської територіальної громади Звягельського району Житомирської області (колишньої Медведівської сільської ради Ємільчинського району) та належали спадкодавцю на праві власності.

ОСОБА_2 на день смерті в шлюбі не перебував, його співмешканка (мати позивача) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно заповіту, який був посвідчений 15.03.2002 секретарем Медведівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Данильчук Г.О. та зареєстрований в реєстрі за № 5, ОСОБА_2 заповів своїй дочці ОСОБА_4 право на земельну частку (пай).

Позивач, як спадкоємець після смерті батька ОСОБА_2 , не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом встановленого строку, оскільки не знала про наявність заповіту та спадкового майна та лише влітку 2025, випадково, в особистих речах батька, знайшла заповіт на її ім`я та державний акт на право власності на земельну ділянку.

13 листопада 2025 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримала відмову через пропуск встановленого строку звернення до нотаріуса із такою заявою.

Вважає, що строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини пропустила з поважної причини і просить визначити їй додатковий строк терміном шістдесят календарних днів для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 20.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15.12.2025.

Ухвалою суду від 15.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 12.01.2026.

Позивач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Згідно поданої заяви позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, враховуючи заяви учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , актовий запис №3, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02.07.2012 Виконавчим комітетом Медведівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (а.с.4).

Родинні відносини між позивачем та покійним ОСОБА_2 , а саме, покійний був її батьком, підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 від 22.03.1981 (післяшлюбне прізвище « ОСОБА_5 », згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 27.02.2015), де її батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.10 а, 11).

На день смерті ОСОБА_2 в шлюбі не перебував.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 (співмешканка ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №7721, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 14.05.2025 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.10).

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 735883 від 18.04.2006 вбачається, що ОСОБА_2 належить право власності на земельну ділянку загальною площею 3,52 га (земельна ділянка площею 0,43 га, кадастровий номер 1821783700:06:000:0036, площею 1,48 га, кадастровий номер 1821783700:06:000:0015, площею 1,61 га, кадастровий номер 1821783700:06:000:0073) на території Медведівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.16, 16 на звороті).

Згідно з копії заповіту, який був посвідчений 15.03.2002 секретарем Медведівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області Данильчук Г.О. та зареєстрований в реєстрі за № 5, ОСОБА_2 , 1940 року народження, заповів дочці ОСОБА_4 , 1981 року народження, право на земельну частку (пай) (а.с.7).

З копії довідки, виданої Середівським старостинським округом Ємільчинської селищної ради Житомирської області від 26.06.2025 за № 146, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті разом з ним та протягом шести місяців після його смерті в цьому будинку була зареєстрована та постійно проживала: співмешканка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).

Із копії постанови приватного нотаріуса Звягельського районного нотаріального округу Житомирської області Піскуна О.С. від 13.11.2025 за №825/02-31/219/25 слідує, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 на земельні ділянки площами 0,61 га, 1,48 га та 0,43 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Ємільчинської територіальної громади Звягельського району Житомирської області (колишньої Медведівської сільської ради Ємільчинського району), оскільки у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини, як за заповітом, так і за законом до органів нотаріату не зверталася, на день смерті спадкодавця постійно з ним за однією адресою зареєстрована не була, пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, а тому вважається такою, що спадщину не прийняла (а.с. 18, 18 на звороті).

За приписами статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу вимог ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221,1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. (ст.1261 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

У встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк позивач заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори не подала, оскільки лише влітку 2025 року дізналася про наявність спадкового майна та заповіту.

Враховуючи викладені позивачем обставини, які не заперечуються і не спростовуються відповідачем, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

Відповідно до вимог частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач після смерті ОСОБА_2 не прийняла спадщину у встановлений законом строк, тому суд дійшов висновку, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання про стягнення судового збору з відповідача позивачем не ставиться.

Керуючись ст.ст.258, 259, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ємільчинської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви до органів нотаріату про прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: Ємільчинська селищна рада Житомирської області, адреса: вул. Соборна, 18 А, селище Ємільчине, Звягельський район, Житомирська область, ЄДРПОУ 04347605.

Повне судове рішення складено 12 січня 2026 року.

Суддя Т. Г. Корсун