№ 133220570, 08.01.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1712/25

Провадження по справі № 3/276/1/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року с-ще Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453243 від 14 вересня 2025 року, 14 вересня 2025 року о 00 годині 29 хвилин в селищі Нова Борова Житомирського району Житомирської області по вулиці Привокзальній, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки JEEP COMPASS, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, а також від проходження такого огляду в найближчому закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР).

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною 1 статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав, однак фактичні обставини руху транспортного засобу підтвердив. Зокрема, ОСОБА_1 надав суду пояснення, в яких зазначив, що 13.09.2025 приблизно о 23 год. 30 хв. він дійсно керував власним приватним автомобілем «JEEP COMPASS». Рухаючись він здійснив зупинку транспортного засобу, після чого до нього під`їхав службовий автомобіль поліції. ОСОБА_1 підтвердив, що факт його перебування за кермом та рух автомобіля безпосередньо перед спілкуванням з поліцейськими мав місце. Щодо обставин відмови від огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно відмовився проходити огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Свою позицію він мотивував тим, що на момент події він мав статус військовослужбовця Збройних Сил України. На його переконання, працівники Національної поліції не мали повноважень проводити його огляд, оскільки згідно з чинним законодавством (зокрема ст. 266-1 КУпАП) такі дії мають право вчиняти виключно посадові особи Військової служби правопорядку (ВСП). Він стверджував, що висловлював поліцейським свою незгоду проходити огляд саме через відсутність представників ВСП.

Захисник особи, яка притягається до відповідальності, адвокат Шморгун О.П., у судовому засіданні та у письмовому клопотанні про закриття кримінального провадження просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своєї правової позиції захисник посилався на наступні аргументи:

-Порушення процедури огляду спеціального суб`єкта. Захисник наполягав, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, до нього мала застосовуватися спеціальна процедура, передбачена статтею 266-1 КУпАП, яка, на думку захисту, є імперативною. Адвокат стверджував, що огляд військовослужбовців на стан сп`яніння може проводитися виключно особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Проведення процедури пропозиції огляду працівниками Національної поліції без залучення ВСП робить всі отримані докази недопустимими.

-Незаконність зупинки транспортного засобу. Захисник вказував на те, що працівники поліції порушили вимоги статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», не маючи законних підстав для зупинки автомобіля. На думку адвоката, саме лише порушення комендантської години не є підставою для зупинки, яка передбачена вичерпним переліком ст. 35 згаданого Закону, а доказів порушення ПДР до моменту зупинки матеріали справи не містять.

-Порушення Інструкції з оформлення матеріалів. Захисник звернув увагу суду на те, що Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не містить дати та реєстраційного номера, що, на його думку, є суттєвим недоліком, який нівелює доказову силу цього документа. Також захисник зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом, що передбачено ст. 266 КУпАП.

-Недоведеність вини «поза розумним сумнівом». Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник стверджував, що наявні у справі докази не є достатньо переконливими для висновку про винуватість особи, а всі сумніви мають тлумачитися на користь обвинуваченого.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, переглянувши відеозаписи з місця події, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, а саме:

-Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453243 від 14 вересня 2025 року. Протокол складено уповноваженою посадовою особою капралом поліції ВП № 3 Житомирського РУП № 2 Придворовим Юрієм Павловичем. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. У ньому чітко зафіксовано дату, час, місце вчинення правопорушення, дані про особу порушника та суть порушення відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. У графі «пояснення особи…» зазначено про відмову від підпису, що узгоджується з іншими матеріалами справи. Суд бере до уваги цей доказ як належний та допустимий.

-Відеозаписи з нагрудного відеореєстратора поліцейського та службового автомобіля (файли на DVD-диску, долученому до матеріалів справи). Судом безпосередньо досліджено відеозаписи з місця події. З відеозаписів об`єктивно вбачається наступне:

1.Подія відбувається у нічний час доби. Біля автомобіля Jeep Compass (д.н.з. НОМЕР_1 ) перебуває чоловік у цивільному одязі ОСОБА_1 . Відеозаписи ведуться після 00:00 14 вересня 2025 року.

2.Працівники поліції спілкуються з водієм коректно, повідомляють йому про причину зупинки порушення комендантської години (рух транспортного засобу після 00:00).

3.У водія наявні візуальні ознаки алкогольного сп`яніння (нечітка мова, характерна поведінка), на що вказують поліцейські.

4.Поліцейський чітко та зрозуміло пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора або проїхати до медичного закладу.

5.ОСОБА_1 на пропозиції поліцейського відповідає відмовою.

6.На відеозаписі в момент пропозиції пройти огляд та в момент відмови від нього, ОСОБА_1 не повідомляє поліцейським про те, що він є військовослужбовцем, який перебуває при виконанні службових обов`язків, не заявляє клопотань про виклик представників ВСП і не мотивує свою відмову відсутністю військової служби правопорядку. Відмова від проходження огляду виражена ним особисто, добровільна та безумовна.

-Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В акті у графі «Результати огляду» зазначено: «Не проводився у зв`язку із відмовою». Суд погоджується з зауваженням захисника про відсутність у цьому документі дати та вихідного номера, що є формальним недоліком оформлення. Проте, незначні недоліки в оформленні процесуальних документів не можуть бути самостійною підставою для закриття провадження, якщо сукупність інших доказів беззаперечно доводить вину особи. У даному випадку факт відмови зафіксовано на відео, у протоколі та у судовому засіданні, тому недоліки акту не спростовують суті правопорушення.

-Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.09.2025 року. Направлення виписане до КНП «Хорошівська лікарня». У графі про результат огляду зазначено, що водій відмовився від проходження огляду. Це підтверджує дотримання поліцейськими процедури, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння... затвердженої наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735), щодо пропозиції пройти огляд у медичному закладі у разі відмови від огляду на місці.

-У судовому засіданні ОСОБА_1 особисто підтвердив, що саме він керував вказаним автомобілем, здійснив зупинку, після чого до нього підійшли поліцейські. Також він підтвердив факт своєї відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Вирішуючи питання про наявність складу адміністративного правопорушення та надаючи оцінку доводам захисту, суд виходить із положень Конституції України, КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух» та ПДР.

1. Щодо аргументу про відсутність доказів керування та незаконність зупинки.

Доводи захисника про недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом повністю спростовуються показаннями самого порушника, наданими у відкритому судовому засіданні. ОСОБА_1 не заперечував, що він керував автомобілем безпосередньо перед зупинкою та спілкуванням з поліцією. Відтак, суд вважає факт керування (як обов`язкову ознаку суб`єкта правопорушення за ст. 130 КУпАП) доведеним «поза розумним сумнівом».

Щодо законності зупинки, суд зазначає, що події відбувалися в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року. Зупинка транспортного засобу о 00:29 (в період дії комендантської години) є законною дією правоохоронних органів, спрямованою на забезпечення публічної безпеки і порядку. Виявивши під час перевірки документів та спілкування з водієм ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейські, відповідно до ст. 35 та ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язані були вжити заходів щодо фіксації можливого правопорушення. Таким чином, дії поліцейських щодо зупинки та подальшої вимоги проходження огляду були правомірними.

2. Щодо застосування статті 266-1 КУпАП та повноважень поліції стосовно військовослужбовців.

Ключовим аргументом захисту є твердження про те, що ОСОБА_1 як військовослужбовець підлягав огляду виключно за процедурою ст. 266-1 КУпАП (за участю ВСП), а дії поліції щодо нього є незаконними. Суд проаналізувавши дану норму прийшов до висновку про помилковість позиції захисту з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Водночас, стаття 266 КУпАП є загальною нормою, що регулює порядок огляду водіїв транспортних засобів на дорогах загального користування. Відповідно до статей 14, 52-3 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (відповідних підрозділів Національної поліції).

Судом встановлено, що в момент вчинення правопорушення ОСОБА_1 :

-Керував приватним транспортним засобом (JEEP COMPASS), а не службовим військовим транспортом.

-Перебував у цивільному одязі (що підтверджено відеозаписом).

-Перебував на дорозі загального користування, а не на території військової частини.

-Під час спілкування з поліцією не ідентифікував себе як військовослужбовця при виконанні службових обов`язків і не вимагав присутності ВСП як умови проведення огляду.

Законодавство України не містить норм, які б надавали імунітет військовослужбовцям, що керують приватним транспортом у позаслужбовий час, від контролю за дотриманням ПДР з боку Національної поліції. Тлумачення захистом ст. 266-1 КУпАП як такої, що виключає компетенцію поліції щодо будь-якої особи з військовим квитком на дорозі, є хибним. Це суперечило б принципу рівності громадян перед законом (ст. 24 Конституції України) та створювало б невиправдані привілеї, що загрожують безпеці дорожнього руху. Якщо особа діє як звичайний учасник дорожнього руху (водій приватного авто), вона підпадає під регулювання ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735.

Статус особи (в тому числі спеціальний статус) не звільняє її від обов`язку дотримуватися ПДР та проходити огляд на стан сп`яніння на загальних підставах, якщо інше прямо не передбачено законом для конкретних ситуацій (наприклад, виконання оперативних завдань, про що має бути повідомлено негайно). Оскільки ОСОБА_1 не повідомив про свій статус та не вимагав спеціальної процедури на місці події, поліцейські правомірно діяли за загальною процедурою.

Більше того, склад правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП утворює сама відмова від проходження огляду. На відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду без будь-яких застережень чи умов щодо ВСП. Його посилання в суді на те, що він нібито «відмовився через відсутність ВСП», спростовується об`єктивними даними відеофіксації, де така мотивація відсутня. Суд розцінює цю позицію як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.

3. Щодо оцінки відеодоказів та відсторонення від керування.

Суд дослідив відеозаписи і не виявив ознак втручання чи монтажу, які б спотворювали зміст подій. Відеозапис є безперервним у ключових моментах (пропозиція пройти огляд відмова), що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію». Щодо аргументу про невідсторонення від керування, суд зазначає, що невиконання поліцейськими вимоги ст. 266 КУпАП є порушенням процедури забезпечення провадження, однак це порушення настає після вчинення правопорушення (відмови) і не впливає на кваліфікацію дій самого водія. Факт того, що водію дозволили залишитися біля авто або піти додому пішки (адже він живе поруч), не спростовує факту відмови від проходження огляду.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, судом не встановлено. Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, не закінчилися.

Адміністративне стягнення судом накладається відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП та положень ст.33 КУпАП, якою передбачено неврахування особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність у випадку накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Враховуючи викладене, а також безальтернативність санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Повний текст постанови складено 12.01.2026, тобто в перший робочий день після закінчення строку складення повного тексту постанови, який припав на вихідний день.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області /21081300; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, ККД 22030106; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Хорошівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складено 12.01.2026.

Суддя А.С. Семенюк