Постановление суда № 133178809, 09.01.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 465/3899/25

Провадження № 2/346/198/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2026м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Ковалюк А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 року відповідач подав через підсистему «Електронний Суд» заяву, в якій просить зупинити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки він з 29.10.2024 року є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 (а. с. 141-143).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить справу розглядати в її відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а. с. 14).

Відповідач в судове засідання не з`явився, 25.11.2025 року подав заяву про розгляд справи без його участі (а. с. 153).

Суд, вивчивши зазначене клопотання, матеріали провадження, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб. Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався, і цей стан не закінчився і його скасовано станом на 09.01.2026 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 року, винесеній у справі № 754/947/22, зроблено наступні висновки.

Щодо тлумачення терміну «переведені на воєнний стан» Велика Палата Верховного Суду зазначає таке. Указом Президента України введено воєнний стан на всій території України. Цим же Указом на військове командування усіх рівнів покладено обов`язок здійснювати заходи, необхідні для забезпечення оборони України.

Профільне законодавство, зокрема Закон № 3543-XII та Закон № 1932-ХІІ, хоч і не використовує термін «переведення на воєнний стан», натомість, оперує поняттям «переведення на організацію і штати воєнного часу». Така трансформація військових формувань є одним із ключових заходів, що вживаються у випадку введення в державі воєнного стану та загальної мобілізації.

З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Водночас приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не пов`язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008). Сучасні форми та способи ведення війни, виконання бойових завдань вимагають участі у бойових діях та захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України не тільки по умовній лінії фронту.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.

Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на таке.

Системне тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 251 та ст. 254 ЦПК України дозволяє зробити висновок про те, що підставами для поновлення зупиненого на підставі цієї процесуальної норми права провадження у справі можуть бути: припинення, у тому числі призупинення, перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; припинення воєнного стану в Україні, навіть якщо відповідні особи продовжують військову службу у певній військовій частині, якщо тільки ця військова частина не залишається переведеною на воєнний стан через запровадження / збереження цього стану для певної території України або не залучена до проведення антитерористичної операції.

Тож норма пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, яка встановлює обов`язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Судом встановлено, що згідно з даними військового квитка серії НОМЕР_2 та довідки №11932, виданої командиром військової частини НОМЕР_1 09.12.2024 року, відповідач перебуває на військовій службі в зазначеній військовій частині та дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області (а. с. 94-96).

На підставі аналізу вище вказаних документів, зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у згаданій постанові, суд дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем доведено ті факти, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка вважається переведеною на воєнний стан.

Враховуючи наведене, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, для зупинення провадження у даній справі.

Тому вказане клопотання відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

На підставі наведеного та, керуючись п.6 ч.1 ст.251, п.2 ч.1 ст.253, статей 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

зупинити провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Алекскредит» (місцезнаходження юридичної особи: 02094, м. Київ, вул. Л. Каденюка, буд. 23, код ЄДРПОУ: 41346335) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.12.2020 року № 4271569 в розмірі 24 530 (двадцять чотири тисячі п`ятсот тридцять) гривень, визначеної станом на 08.05.2025 року, на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, до припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Копію ухвали направити ІНФОРМАЦІЯ_2 для відома та направлення на адресу суду інформації про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 днів з часу її постановлення.

Суддя: Калинюк О. П.