№ 13315607, 15.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-5388/10/2370 15.12.2010 р. м. Черкаси

14 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області до фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

встановив:

Державна податкова інспекція у Христинівському районі Черкаської області (далі по тексту ДПІ у Христинівському районі) звернулася до суду з адміністративним позовом в якому поставлено питання про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 397605,80грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг в сумі 397605,80грн., який самостійно платником податків не сплачений, що зумовило звернення до суду за стягненням податкового боргу в судовому порядку.

Сторони були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи розписки, однак у судове засідання не зявились. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ у Христинівському районі за наявним матеріалами справи.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Частиною 4 статті 128 КАС України передбачено, що неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2010р., про що складено акт №20/17-01/302616698 від 30.04.2010р. (а.с.9).

Висновками зазначеної перевірки встановлено завищення відповідачем податкового кредиту за січень 2010р. на суму 378672,19грн. по взаєморозрахунках із ТОВ «Лана-БТ»в результаті порушення п.п.7.2.4 п.п.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР. Також співробітниками ДПІ у Христинівському районі Черкаської області було направлено лист підприємцю ОСОБА_1 щодо надання пояснення та документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Лана-БТ». У відповідь на лист відповідачем не було надано пояснення стосовно проведеної операції (загальні відомості, фінансово-господарські відносини, форми розрахунків, перевезення товару, зберігання товару), а надано лише незавірені платником копії податкових накладних, а саме: №130 від 20.01.2010р. на загальну суму 62780,49грн., №131 від 20.01.2010р. на загальну суму 55799,20грн., №132 від 20.01.2010р. на загальну суму 440000грн., №133 від 20.01.2010р. на загальну суму 304000грн., №134 від 20.01.2010р. на загальну суму 573600грн., №135 від 29.01.2010р. на загальну суму 208800грн., №136 від 29.01.2010р. на загальну суму 51120грн., №137 від 29.01.2010р. на загальну суму 575933,45грн. Всього на загальну суму 2272033,14грн. в тому числі ПДВ 378672,19грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2010р. №0002561701/0 про нарахування суми податкового зобовязання зі сплати ПДВ на суму 378672,19грн. та 18933,61грн. штрафних санкцій (а.с.24). Вказане податкове повідомлення-рішення №0002561701/0 від 05.05.2010р. було отримано особисто ОСОБА_1 (а.с.24) і не оскаржено платником податків.

Також судом встановлено, що на час складення зазначених податкових накладних, які відповідач відніс до податкового кредиту, реєстрацію платника податку на додану вартість контрагента ТОВ «Лана-БТ»було анульовано відповідно до акту №13 від 06.11.2009р. (а.с.25).

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (у подальшому Закон №168).

Податковий кредит відповідно до п. 1.7 Закону №168 сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Пунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до п. п. 7.4.5. п. п. 7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону №168, зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, податковим органом присвоюється індивідуальний податковий номер та видається свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість за її заявою.

Згідно з пунктом 2 наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997р. №165 (Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-XII податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (у подальшому Закон №2181-III) податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону №2181-III, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

На підставі п.п. 17.1.4 п 17.1 ст. 17 Закону №2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, сума заборгованості відповідача зі сплати ПДВ відповідно до розрахунку складає 397605,80грн (378672,19 грн. основний платіж + 18933,61 грн. штрафні санкції = 397605,80).

Відповідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.

Активами платника податків згідно з п. 1.7 ст. 1 Закону №2181-III є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Отже, приймаючи до уваги, що як на час виписки податкових накладних за № № 130, 131,132,133,134, від 20.01.2010р. та за № № 135,136,137 від 29.01.2010р. на адресу позивача, так і на час камеральної перевірки, ТОВ «Лана-БТ»не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість у встановленому законом порядку, а тому такі податкові накладні, як належні, не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту відповідачем.

За таких обставин, суд вважає вимоги податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 41, 86, 94, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Христинівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу за рахунок активів - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) до Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Христинівському районі Черкаської області (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Гонти, 2, ідентифікаційний код 34275454) за рахунок активів податковий борг у сумі 397605(триста девяносто сім тисяч шістсот пять ) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Гриньковська