№ 13314921, 17.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3006/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року. Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Руденко І.В.

за участю:

-представника позивача Ткач С.А. (довіреність від 03.09.2010р. №15-1/89),

-представника відповідача Гук В.С. (довіреність від 16.08.2010р., №25293/9/10-029/27),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ДП «Одеський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі , в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 15.03.2010р. №000014151/0 про донарахування податкового зобовязання податку на додану вартість, нарахованих згідно Акту перевірки від 09.03.2010р. №127/15-1/32018511/10. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржене рішення яке винесено на підставі акту перевірки №127/15-1/32018511/10 від 09.03.2010 р., але висновки Акту про порушення ним пп.7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” при здійсненні господарської діяльності та складанні податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп.7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, відсутність яких не дає права на формування податкового кредиту. В обґрунтування своїх вимог позивач також зазначає, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-Ш якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податку самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок, тобто якщо платник податків помилково не включив до податкового кредиту з ПДВ податкові накладні поточного періоду контрагентів, то відповідно до зазначених норм законодавства він може це зробити в майбутньому, у звязку з чим позивач вважає, що ним не порушувалися норми Закону України «Про податок на додану вартість»та діючого законодавства щодо віднесення до податкового кредиту з ПДВ податкових за минулий період.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов та зазначив що системний аналіз Закону України «Про податок на додану вартість»дозволяє дійти висновку про те, що в ході проведення перевірок з метою встановлення правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість дослідженню підлягає не лише факт наявності належним чином оформлених податкових накладних, але і дати їх отримання, тобто платник податків в такому випадку повинен довести факт отримання податкової накладної саме у звітному періоді, в якому сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

11.05.2002р. виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстроване Дочірнє підприємство „Одеський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” (а.с.38).

09.03.2010р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків складений акт №127/15-1/32018511/10 про результати невиїзної документальної перевірки ДП „Одеський облавтодор” щодо правомірності включення податкових накладних, виписаних у попередніх звітних періодах до складу податкового кредиту в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за період грудень 2009р. №9000319826 від 19.02.2010р. (а.с.8-27).

На підставі зазначеного Акту від 09.03.2010р. СДПІ 15.03.2010р. приняло податкове повідомлення-рішення №000014151/0, яким ДП „Одеський облавтодор” визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 16702,17 грн. (15183,79грн. - за основним платежем, 1518,38грн. - штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення пп. 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (а.с.28).

Відповідно до висновку акту перевірки №127/15-1/32018511/10 ДП „Одеський облавтодор” порушило вимоги пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, пп..7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 15184,00грн. по уточнюючому розрахунку наданому до СДПІ у м. Одесі у лютому 2010 року, за грудень 2009 року №9000319826 від 19.02.2010 р.

Відповідно до пп7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону податкова накладна видається платнику податку, якій поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, що ДП „Одеський облавтодор” не подавало до СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі жодної заяви зі скаргами на таких постачальників, незважаючи на те, що податкові накладні були виписані в грудні 2009 року відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР по першій події по даті відвантаження товарів, а для робіт (послуг) по даті оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку.

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР встановлені значення термінів, якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»звітний (податковий) період період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоду, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виходячи з вказаних положень Закону України «Про податок на додану вартість»відображення як податкових зобовязань так і податкового кредиту в деклараціях повинно відбуватися саме за звітний період, в якому ці податкові зобовязання та право на податковий кредит виникли.

Визначення податкового кредиту як право, а не обовязок, платника податку зменшити податкове зобовязання звітного періоду, передбачає лише одне, що саме в звітному періоді він може скористатися цим своїм правом при підставах, які зазначені в законі. Такими підставами є відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Вказана норма - п.п.7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вимагає від платника податку, якій хоче скористатися правом на податковий кредит в звітний період, отримати податкову накладну від постачальника товарів (послуг), а у разі відмови останнього надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, платник податку все одно може скористатися своїм правом на податковий кредит та зазначити його в декларації за звітний період, але при умові надання скарги на такого постачальника товарів (послуг) з копією розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є також підставою для проведення позапланової перевірки такого постачальника для зясування та повноти нарахування ним зобовязань з цього податку за такою господарською операцією. У вказаний спосіб норми Закону України «Про податок на додану вартість»з одного боку захищають платника податків, якій має право на податковий кредит в звітному періоді і хоче таким правом скористатися, з другого боку дають можливість контролювати податковою службою постачальника товарів (послуг), у якого відповідно до ст.7 виникають податкові зобовязання з цього податку та якій у момент виникнення таких податкових зобовязань повинен скласти податкову накладну та надати її покупцю.

В самому Акті перевірки від 09.03.2010р. перевіряючі не спростовують того факту, що позивач здійснив операції по придбанню товарів у зазначених в акті контрагентів, але порушенням є включення до складу податкового кредиту ПДВ від цих операцій в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за період грудень 2009 року наданому до СДПІ у м. Одесі у лютому 2010 року, у той час коли податкові накладні були виписані під час здійснення операцій у грудні 2009 року. Саме у звязку з тим, що позивач не скористався своїм правом на податковий кредит у відповідний звітний період на підставах, визначених в Законі України «Про податок на додану вартість», йому на цю суму ПДВ збільшена сума податкових зобовязань. Суд вважає, що такий висновок перевіряючих відповідає вимогам Закону України №168/97-ВР, а посилання позивача на відсутність в цьому Законі вимоги щодо неможливості включення до податкового кредиту податкових накладних після настання дати виникнення права на податковий кредит є неспроможними та не ґрунтуються на системному аналізі положень вказаного Закону.

Позивач не спростовує висновків перевіряючих, що постачальниками ДП „Одеський облавтодор” були виписані податкові накладні відповідно до пп..7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»по першій події по даті відвантаження товарів, а для робіт (послуг) по даті оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку, тобто своєчасно, а тому ДП „Одеській облавтодор” при бажанні скористатися своїм правом на податковий кредит міг отримати їх своєчасно та відобразити у відповідному звітному періоді.

За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення рішення від 15.03.2010р. №000014151/0 винесено відповідачем відповідно до вимог законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ДП „Одеський облавтодор” до СДПІ задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ДП «Одеський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 15.03.2010р. №000014151/0 про донарахування податкового зобовязання податку на додану вартість, нарахованих згідно Акту перевірки від 09.03.2010р. №127/15-1/32018511/10-відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дна отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно над

Повний текст постанови складений 17 грудня 2010 року .

Суддя К.О. Танцюра

/