№ 13314321, 08.12.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2010 р. Справа № 2а-3347/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача:Сухарника Т.І.,

представників відповідача:Мельника Р.Я., Романів Н.П.,

прокурора: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Приватного підприємства "Гермонт"

до відповідача: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання незаконною вимоги про зменшення податкового кредиту з ПДВ, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.04.2009 р. № 0001542304/0 та рішення від 10.02.2010 року,-

прокуратура Івано-Франківської області ,-

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2009 року приватне підприємство “Гермонт” звернулось до суду з позовом до Калуської ОДПІ про визнання незаконною вимоги про зменшення податкового кредиту з ПДВ, визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.04.2009 р. № 0001542304/0.

01.02.2010 року з метою захисту інтересів держави та на підставі ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ч.2 ст.60 КАС України до участі у розгляді даної справи вступила прокуратура Івано-Франківської області.

26.08.2010 року представник позивача збільшив позовні вимоги та просив визнати нечинним рішення Калуської ОДПІ, викладене у листі від 10.02.2010 року № 2161/10/23-03 про зменшення залишку від”ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість на загальну суму 112084 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що ПП «Гермонт»протягом 2007 року було укладено договори з німецькою фірмою «а&ф Шталь- унд Машіненбау ГмбХ»на виготовлення деталей з давальницької сировини. На виконання умов вказаних договорів підприємством укладались угоди з юридичними особами та фізичними особами підприємцями (платниками та неплатниками ПДВ), які надавали послуги, постачали матеріали, а також надавали в оренду (суборенду) невиробничі приміщення та обладнання. При цьому із загальної кількості контрагентів позивача у податкового органу під час перевірки виникли сумніви у реальності договорів оренди (суборенди) майна та обладнання з фізичними особами підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки у них працювали одні і ті ж наймані працівники. При цьому представник позивача пояснив, що податковим органом зменшено підприємству податковий кредит з ПДВ на суму 50666 грн. без будь-яких обгрунтувань. Зазначив, що ПП «Гермонт»як покупець сплатило постачальникам у складі загальної суми наданих послуг і суму ПДВ, а тому саме постачальники відповідно до п.1.8 Закону України «Про податок на додану вартість»зобовязані були включити відповідні суми ПДВ до складу податкового зобовязання у податкових деклараціях з ПДВ. Крім того, вказав, що лист Калуської ОДПІ від 10.02.2010 року № 2161/10/23-03 про зменшення залишку від”ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість на загальну суму 112084 грн. вважає рішенням субкта владних повноважень, яке може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства. Оскільки даний лист поданий як відповідь на заперечення позивача до акту перевірки від 01.02.2010 року, в якому як і в попередніх актах виставляється вимога про зменшення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядку 26 податкової декларації на додану вартість на загальну суму 112084 грн. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечили, пояснили, що в результаті проведеної Калуською ОДПІ невиїзної документальної перевірки ПП «Гермонт»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням проведених зустрічних перевірок по ланцюгу проважу до виробника з червня 2007 року по листопад 2008 року встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за червень та серпень 2008 року на 183499 грн., а також завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядку 26 податкової декларації на додану вартість на загальну суму 112084 грн. Крім того, вказали, що в результаті проведених заходів встановлено, що посадові особи позивача з метою штучного формування податкового кредиту та незаконного отримання відшкодування ПДВ з бюджету використовували схему, в якій задіяні одні і тіж окремі приватні підприємці, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, через яких проводилось штучне завищення податкового кредиту, а саме: оформлення псевдо-послуг по обробці металу від СПД, здачі в оренду/суборенду обладнання, орендна плата за місяць по яких значно перевищує вартість його придбання та здачі в оренду майна по значно завищених цінах. В той же час в ході відслідковування постачальників ПП «Гермонт»по ланцюгу продажу до виробника не підтверджено факт сплати постачальниками до бюжету податку на додану вартість. В той час як Законом України «Про податок на додану вартість»встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням податку на додану вартість до бюджету та відшкодуванням його. В результаті виявлених порушень, викладених в акті перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню. На підставі викладеного, просили у задоволенні позову відмовити.

Прокурор в судове засідання не з”явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач приватне підприємство “Гермонт” є суб”єктом господарської діяльності, одним із основних видів діяльності якого є надання послуг по переробці давальницької сировини фірмам-нерезидентам та експорт продукції, та є платником податку на додану вартість.

В результаті проведеної працівниками Калуської ОДПІ невиїзної документальної перевірки ПП "Гермонт" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (напрям відшкодування - на рахунок платника у банку) з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгу продажу до виробника з червня 2007 року по листопад 2008 року складено акт від 14.04.2009 року №528/23-04/34672346, відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за червень та серпень 2008 року на 183 499 грн., а також завищено залишок від”ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) на 112 084 грн.

За наслідками перевірки Калуською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001542304/0 від 29.04.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за червень та серпень 2008 року на 183 499 грн.

Підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про те, що посадові особи позивача з метою штучного формування податкового кредиту та незаконного отримання відшкодування ПДВ з бюджету використовували схему, в якій були задіяні одні і тіж окремі приватні підприємці, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, через яких проводилось штучне завищення податкового кредиту, а саме: оформлялися псевдо-послуги по обробці металу від СПД, по здачі в оренду/суборенду обладнання, орендна плата за місяць по яких значно перевищує вартість його придбання, по здачі в оренду майна по значно завищених цінах. При цьому у вказаних підприємців працювали одні і ті ж наймані працівники. Контрагентами зазначених підприємців були ПП «Селена», ТзОВ «Марена-2007»та ТзОВ «Юрсат», які згідно відповідей за запитами Калуської ОДПІ не знаходилися за вказаними адресами, встановити місцеперебування їхніх посадових осіб не представилось можливим, первинні документи втрачені і дані підприємства визнані банкрутами. Таким чином, в ході відслідковування постачальників ПП «Гермонт»по ланцюгу продажу до виробника не підтверджено факт сплати постачальниками до бюжету податку на додану вартість.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або відшкодуванню з нього (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків регламентовано п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сум податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мас від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних (п.п. 7.7.5 п.7.7. ст.7 даного Закону)

Згідно із п.п.7.7.7 п.7.7. ст.7 вказаного Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В той же час, відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено судом, ПП «Гермонт»протягом 2007 року укладалися договори з німецькою фірмою «а&ф Шталь- унд Машіненбау ГмбХ»на виготовлення деталей з давальницької сировини. Вказане свідчить про надання позивачем послуг по переробці давальницької сировини фірмі-нерезиденту та експорт продукції.

Основними контрагентами ПП “Гермонт” в першій ланці постачання протягом травня 2007 року - лютого 2008 року були фізичні особи підприємці ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_6 При цьому суд погоджується з твердженнями відповідача стосовно сумнівності господарський операцій, вчинених за участю цих підприємців, виходячи з наступного.

Згідно з договором суборенди приміщення №8-06/2007 ПП ОСОБА_4 надав ПП “Гермонт” терміном на 1 місяць в суборенду складське приміщення (цех) загальною площею 210 м за адресою Калуський р-н, с.Мостище, вул.Робітнича, д. 1 (Погарище, д. 2), яке орендоване ним у ПП ОСОБА_7 (договір оренди споруди №05/05-07р від 28.05.07 року терміном на 1 місяць зі сплатою орендної плати в розмірі 100 грн. з урахування ПДВ), встановивши плату за суборенду в розмірі 12000 грн. (в тому числі 2000 грн. ПДВ) за місяць.

Протягом серпня 2007 року ПП ОСОБА_5 здав ПП “Гермонт” в суборенду приміщення площею 210 м2 за адресою Калуський р-н, с.Мостище, вул.Робітнича. д. І (Погарище, д.2) зі сплатою суборендної плати в розмірі 12 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 2 000,00 грн.) за місяць відповідно до договору суборенди №2-8/2007 від 01.08.07р. та приміщення площею 250 м2 за адресою Калуський р-н, с.Мостище, вул.Робітнича. д. І (Погарище, д.2) зі сплатою суборендної плати в розмірі 18 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 2 000,00 грн.) за місяць відповідно до договору суборенди №1-09-2007 від 31.08.2007 року.

ПП ОСОБА_6. відповідно до договору оренди споруди №СП-3 від 02.11.2007 року безоплатно (розмір орендної плати становив 0,00 грн. за 1 місяць) орендував у приватного підприємця ОСОБА_7 складське приміщення (цех) загальною площею 250 м2 за адресою:Калуський р-н, с.Мостище, вул.Робітнича, д. 1 (Погарище, д.2) терміном на 2 місяці. В той же час згідно з договором суборенди споруди №2/Х1-2007 від 02.11.2007 року ПП ОСОБА_6 надав ПП “Гермонт” терміном на 2 місяці в суборенду вказане приміщення за 18 000,00 грн. (в тому числі ПДВ в розмірі 3 000,00 грн.) суборендної плати за 1 місяць.

Крім того, ПП ОСОБА_6 безоплатно (розмір орендної плати становить 0,00 грн. за 1 місяць) орендував у приватного підприємця ОСОБА_7 (договір оренди споруди №СП-4 від 03.01.2008 року) складське приміщення (цех) загальною площею 310 м: за адресою Калуський р-н, с.Мостище, вул .Робітнича, д.1 (Погарище, д.2), терміном на 1 місяць і згідно договору суборенди споруди №2/січ/08 від 02.01.2008 року надав вказане приміщення ПП “Гермонт” терміном на 1 місяць в суборенду за 48 000,00 грн. (в тому числі ПДВ в розмірі 8 000,00 грн.) плати за місяць.

Вказані обставини свідчать, що зазначені контрагенти ПП «Гермонт»орендували у ПП ОСОБА_7 складські приміщення або безоплатно, або за 100 грн. орендної плати в місяць, в той час як позивачу здавали в суборенду вже за значно вищими цінами, а тому розцінюються судом як намагання позивача штучно сформувати податковий кредит та незаконно отримати бюджетне відшкодування.

Як встановлено у судовому засіданні, ПП ОСОБА_4 протягом травня-червня 2007 року було закуплено у підприємств Київської, Дніпропетровської, Сумської областей та АР Крим (згідно з наданими ним податковому органу копіями первинних документів) обладнання на загальну суму 47126,00 грн. (а.с.177-179 т.2). Придбане ним обладнання ПП ОСОБА_4 надав в оренду ПП “Гермонт” на підставі договору оренди обладнання №9-06/2007 від 01.06.2007 року та встановив орендну плату у розмірі 120000,00 грн. (в тому числі ПДВ в розмірі 20000,00 грн.) за місяць. Тоді ж між вказаними субєктами господарювання було укладено договір про надання послуг з механічної обробки металу №10-06/2007 (замовник - ПП “Гермонт”, виконавець - ПП ОСОБА_4). За надані послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерних робіт, навантажувально-розвантажувальних робіт ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_4 кошти в розмірі 38 400,00 грн. (в тому числі ПДВ 6400 грн.), що підтверджується податковою накладною №3/6-07р. від 29.06.2007 року та платіжним дорученням №9 від 27.07.2007 року (а.с.143 т.1 та а.с.158 т.2).

ПП ОСОБА_5 в липні, серпні та вересні 2007 року уклав із ПП ОСОБА_4 договори оренди обладнання №1-л-2007, №2-л-2007 та №3-л-2007 відповідно на суму 7 500,00грн. (в тому числі ПДВ 1 250,00 грн.), 12 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 2 000,00 грн.), та 6 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 1 000,00 грн.). Вказане обладнання ПП ОСОБА_5 передав в суборенду ПП “Гермонт” на підставі договорів суборенди №1-8/2007 від 01.08.2007 року на суму 60 000,00 грн. (в тому числі ПДВ 10 000,00 грн.), №2-09-2007 від 31.08.2007 на суму 81 000,00грн. (в тому числі ПДВ 13 500,00 грн.), №1-10-2007 від 01.10.2007 року на суму 54 000,00 грн. (в тому числі, ПДВ 9 000,00 грн.).

У серпні 2007 року укладено договір про надання послуг з механічної обробки металу №3-8/2007 між ПП “Гермонт” ( замовник) та ПП ОСОБА_5 (виконавець). З метою виконання замовлення ПП “Гермонт” підприємець ОСОБА_5 уклав із ТзОВ “Юрсат” (м.Дніпропетровськ) договір №1р-08-2007 про надання послуг механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, забезпечення цілісності заготовок, та за виконані роботи ПП ОСОБА_5 перерахував ТОВ “Юрсат” 27 000,00 грн., в тому числі ПДВ 4 500,00 грн. згідно податкової накладної №1 від 31.08.2007 року. В свою чергу, ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_5 за надані послуги механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи кошти в розмірі 27 200,00 грн. (в тому числі 4 533,00 грн. ПДВ), а також 60 000,00 грн. (в тому числі 10 000,00 грн. ПДВ) за суборенду обладнання.

В подальшому, у вересні, за виконані роботи ПП ОСОБА_5 перерахував ТзОВ “Юрсат” 48000,00 грн., в тому числі 8000,00 грн. ПДВ за надання послуг механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, забезпечення цілісності заготовок згідно з податковою накладною №30091 від 30.09.2007 року. В свою чергу, за надані послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_5 кошти на суму 52500,00 грн. (в тому числі 8750,00 грн. ПДВ), а також 81000,00 грн. (в тому числі 13500,00 грн, ПДВ) за суборенду обладнання.

В жовтні 2007 року за виконані роботи з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерних робіт та забезпечення цілісності заготовок ПП ОСОБА_5 перерахував ТзОВ “Юрсат” 72000,00 грн. (в тому числі 12000,00 грн. ПДВ) згідно з податковою накладною №311033 від 31.10.2007 року. В свою чергу, за надані послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерних робіт, навантажувально-розвантажувальних робіт ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_5 кошти на суму 90000,00 грн. (в тому числі 15000,00 грн. ПДВ), а також 54000,00 грн. (в тому числі 9000,00 грн. ПДВ) за суборенду обладнання.

Відповідно до договору оренди обладнання №ЮТ-07 від 02.11.2007 року ПП ОСОБА_4 здав в оренду ПП ОСОБА_6 обладнання (в кількості одного найменування) в безоплатне користування терміном на 3 місяці. Вказане обладнання було передано підприємцем ОСОБА_6 в суборенду ПП “Гермонт” терміном на 1 місяць з розміром суборендної плати 60000,00 грн. (в тому числі ПДВ в розмірі 10 000,00 грн.) згідно договору суборенди обладнання №3/ХІ-2007 від 02.11.2007 року. Крім того, відповідно до договору суборенди обладнання №01-12-2007 від 01.12.2007року ПП ОСОБА_6 передав в суборенду ПП “Гермонт” обладнання, орендоване ним у ПП ОСОБА_4, разом з іншими виробничими потужностями (в кількості дев'яти одиниць найменувань, походження яких не встановлено, відповідно до одного і того ж акту прийому-передачі) терміном на 1 місяць з розміром суборендної плати 60000,00 грн. (в тому числі ПДВ в розмірі 10000,00 грн.). Поряд з цим орендоване ПП ОСОБА_6І у ПП ОСОБА_4 обладнання (одна одиниця найменування) разом з іншими виробничими потужностями (чотирнадцять одиниць найменувань, походження яких не встановлено) відповідно до договору суборенди обладнання №3/січ/08 від 03.01.2008 року було передано в суборенду ПП “Гермонт” терміном на 1 місяць з розміром суборендної плати 90000,00 грн. (в тому числі ПДВ 15000,00 грн.).

02.11.2007 року між ПП “Гермонт” (замовник ) та ПП ОСОБА_6 (виконавець) укладено договір про надання послуг з механічної обробки металу №4/Х1-2007. З метою виконання даного договору ПП ОСОБА_6 уклав з ПП “Селена” (м.Дніпропетровськ) угоду №8-1/ХІ-2007 від 02.11.2007 року про надання послуг навантажувально-розвантажувальних робіт та угоду №9-1/ХІ-2007 від 02.11.2007 року про надання послуг з механічної обробки металу. За виконані роботи по угоді №8-1/ХТ-2007 від 02.11.2007 року ПП ОСОБА_6 перерахував ПП “Селена” 24000,00 грн. (в тому числі 4000,00 грн. ПДВ) згідно з актом №4-11-2007р. від 30.11.2007 року прийому-здачі та податковою накладною №64 від 30.11.2007року та 24000,00 грн. (в тому числі 4000,00 грн. ПДВ) за навантажувально-розвантажувальні послуги згідно з актом №4-12-2007 від 29.12.2007 року прийому-здачі та податковою накладною №306 від 29.12.2007 року

За виконані роботи по угоді №9-1/Х1-2007 від 02.11.2007 року ПП ОСОБА_6 перерахував ПП “Селена” 131000,00 грн, (в тому числі 21833,00 грн. ПДВ) згідно з актом №5 від 30.11.2007 року прийому-здачі та податковою накладною №66 від 30.11.2007 року та 109500,00 грн. (в тому числі 18250,00 грн. ПДВ) за послуги механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи та забезпечення цілісності заготовок згідно з актом №5-12-2007 від 29.12.2007 року прийому-здачі та податковою накладною №306 від 29.12.2007 року.

На виконання умов договору про надання послуг №4/ХІ-2007 від 02.11.2007 року, відповідно до акту №01-11-2007 від 30.11.2007 року та податкової накладної №3/ХІ від 30.11.2007 року за надані послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_6 кошти в сумі 142100,00 грн. (в тому числі 23683,00 грн. ПДВ), а також відповідно до акту №5-12 від 31.12.2007року та податкової накладної №5/ХІ від 31.12.2007 року за надані послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, вантажувально-розвантажувальні роботи ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_6 кошти в сумі 123300,00 грн. (в тому числі 20550,00 грн. ПДВ).

Крім того, ПП “Гермонт” сплатило ПП ОСОБА_6 за суборенду обладнання за листопад та грудень 2007 року кошти в розмірі відповідно 60000,00 грн. (в тому числі 10000,00 грн. ПДВ) та 60000,00 грн. (в тому числі 10000,00 грн. ПДВ), що підтверджується податковою накладною за №5-10/2007 від 30.11.2007 року та податковою накладною №4/ХІІ від31.12.2007року.

В подальшому, 03.01.2008 року між ПП “Гермонт” та ПП ОСОБА_6 укладено договір №4/січ/08 від 03.01.2008 року про надання послуг з механічної обробки металу (термін дії договору до 29.02.2008року).З метою виконання замовлення ПП “Гермонт” виконавець - ПП ОСОБА_6 заключив з ПП “Селена” (м.Дніпропетровськ) договір №8/січ/08 від 03.01.2008 року про надання послуг з механічної обробки металу та договір №9/січ/08 від 03.01.2008 року про надання послуг навантажувально-розвантажувальних робіт, а також договір №1/лют/08 від 01.02.2008 року із ТзОВ “Марена-2007” (м.Дніпропетровськ) про надання послуг з механічної обробки металу.

За виконані роботи по договору №8/сІч/08 від 03.01.2008 року ППОСОБА_6 перерахував ПП “Селена” 171000,00 грн. (в тому числі 28500,00 грн. ПДВ) за послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи та забезпечення цілісності заготовок згідно з актом №3-01/08 від 31.01.2008 року прийому-здачі та податковою накладною №211 від 31.01.2008 року.

За виконані роботи по договору №9/сІч/08 від 03.01.2008 року ПП ОСОБА_6 перерахував ПП “Селена” 42000,00 грн. (в тому числі 7000,00 грн. ПДВ) за навантажувально-розвантажувальні послуги згідно з актом №5-01/08 від 03.01.2008 року прийому-здачі та податковою накладною №212 від 31.01.2008 року.

За виконані роботи по договору №1/лют/08 від 01.02.2008 року ПП Мендела перерахував ТОВ “Марена-2007” 120000,00 грн. (в тому числі 20000,00 грн.ПДВ) за послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи та забезпечення цілісності заготовок відповідно до акту №1-02/08 прийому здачі та податкової накладної №290213 від 29.02.2008року. На виконання умов договору №4/січ/08 від 03.01.2008 року про надання послуг відповідно до акту №6-01/08 від 31.01.2008 року та податкової накладної №4/1 від 31.01.2008 року за надані послуги механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_6 кошти на загальну суму 183000,00 грн. (в тому числі 30500,00 грн. ПДВ), а також відповідно до акту №1/ІІ-лют від 29.02.2008 року та податкової накладної №1/11 від 29.02.2008 року за надані послуги з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи ПП “Гермонт” перерахувало ПП ОСОБА_6 кошти в розмірі 162000,00 грн. (в тому числі 27000,00 грн. ПДВ).

Крім того, за суборенду обладнання в січні 2008 року ПП “Гермонт” сплатило ПП ОСОБА_6 кошти в розмірі 90000,00 грн. (в тому числі 15000,00 грн. ПДВ) згідно з актом здачі-прийому послуг б/н та без дати і податковою накладною за №3/1 від 31.01.2008 року.

Поряд з цим, в судовому засіданні найшов підтвердження той факт, що найманими працівниками у приватних підприємців ПП ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_6 були в різні періоди одні і ті ж особи, а саме: Луцан В.Т., Мельник Л.В., Юкіш М.В. та Готра Ф.С., які фактично здійснювали послуги з механічної обробки.

Наведені вище обставини свідчать про те, що ПП «Гермонт»використовувало різноманітні схеми за участю вищезазначених підприємців для штучного формування податкового кредиту і, як наслідок, безпідставного відшкодування заявлених сум податку на додану вартість з бюджету. При цьому суд виходив з того, що основним видом діяльності позивача є загальні механічні операції, однак для здійснення даного виду діяльності підприємство власного приміщення не мало, а укладало ряд договорів суборенди приміщення з підприємцями ОСОБА_4, ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_6 з розміром суборендної плати, яка в значній мірі перевищувала розмір орендної плати, яку зазначені підприємці сплачували власнику приміщення, а іноді навіть користувались даним приміщенням безоплатно.

Крім того, здійснюючи даний вид дільності ПП «Гермонт»укладало ряд договорів суборенди обладнання із підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які орендували вказане обладнання у підприємця ОСОБА_4, котрий також був контрагентом ПП «Гермонт»та в одному випадку безпосередньо надавав таке обладнання йому в оренду. Відсутність економічної вигоди та доцільності отримання в суборенду обладнання в розмірі, що значно перевищує розмір орендної плати, яку підприємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сплачували ОСОБА_4, розцінюється судом як використання позивачем схеми для штучного формування податкового кредиту. Таким чином, придбання послуг у посередників (ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_6) за наявності прямого контакту з власником обладнання (ПП ОСОБА_4) свідчить про відсутність ділової мети у діях позивача.

Про відсутність підприємницької, економічної доцільності здійснюваних господарських операцій свідчить той факт, що ПП «Гермонт»укладало ряд договорів на виконання робіт з механічної обробки металу із зазначеними вище підприємцями, у котрих дане підприємство орендувало приміщення та обладнання, якщо в подальшому роботи з механічної обробки металу, свердлильно-фрезерні роботи, навантажувально-розвантажувальні роботи проводилися не позивачем чи фізичними особами підприємцями ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_4, а ТзОВ «Марена-2007», ТзОВ «Юрсат»та ПП «Селена», з якими останні укладали договори на виконання зазначених вище робіт. А відтак, вказані обставини ставлять під сумнів реальність вчинених даними юридичними особами зазначених господарських операцій.

Крім того, на сумнівність вказаних господарських операцій вказують ознаки фіктивності ТзОВ «Марена-2007», ТзОВ «Юрсат»та ПП «Селена». Так, у 2008 році проведена державна реєстрація припинення цих юридичних осіб у звязку з визнанням їх банкрутами. В ході дослідження ланцюгів постачання податковим органом було направлено запити про підтвердження/спростування фінансово-господарських взаємовідносин між фізичними особами- підприємцями ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ТзОВ “Марена-2007”, ПП “Селена”, ТзОВ “Юрсат”, а також постачальниками виробничого обладнання. Відповідно до отриманої інформації ТзОВ “Марена-2007”, ПП “Селена” і ТзОВ “Юрсат” не знаходяться і не знаходились за адресами, встановити місцеперебування їх посадових осіб не представилось можливим, оскільки фактичне місце проживання не відповідає місцю прописки (реєстрації), документи щодо проведення вказаними підприємствами фінансово-господарських операцій із ПП ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_5 є втраченими, та підприємства визнані банкрутами.

Поряд з цим, ПП “Селена” та ТзОВ “Юрсат” зареєстровані за однією і тією ж адресою м. Дніпропетровськ, Бабушкінський р-н, , ж/м Тополя-3, д.13, корп.3 кв.3. Основним видом діяльності ТзОВ “Марена-2007” (м. Дніпропетровськ, Самарський р-н, вул. Немировича-Данченка, д.44 кв.) був ремонт та технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, дослідження конюнктури ринку та виявлення суспільної думки (а.с.169-175 т.2).

В ході відслідкування постачальників ПП “Гермонт” по ланцюгу продажу до виробника податковим органом не підтверджено факт сплати постачальниками до бюджету податку на додану вартість.

Таким чином, ставиться під сумнів реальність укладених договорів та наданих послуг, а, відтак, правильність формування позивачем податкового кредиту та його право на бюджетне відшкодування.

Пунктом 1.3 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість передбачено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов"язана здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем. При цьому, відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов"язаний сплачувати податки в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п.1.8 ст.1 цього Закону бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв"язку з надмірною сплатою податку.

Відповідно до вимог п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв"язку з продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного кредиту . Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом .

В той же час, норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, крім обов'язкових підстав виникнення платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов"язковість наявності ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних податків .

Таким чином, даним Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням його. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою. Право платника податку на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті по на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану в ціні товару.

Стосовно твердження представника позивача про безпідставне виключення зі складу податкового кредиту без будь-яких пояснень та обгрунтувань 50666 грн. ПДВ, то вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Оскільки, податковий кредит на вказану суму формувався позивачем за травень 2008 року та за липень 2008 року з урахуванням послуг, отриманих від підприємців ОСОБА_5 , ОСОБА_6, котрі, в свою чергу, формували податковий кредит з урахуванням послуг (юридичних, консультаційних тощо), отриманих від ТзОВ “Марена-2007”, ПП “Селена”, ТзОВ “Юрсат”. У рахуванням наведених вище обставин та враховуючи ознаки фіктивності вказаних юридичних осіб, суд вважає, що податковий орган правомірно виключив зі складу податкового кредиту вказану суму.

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність дій та податкового повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 0001542304/0 від 29.04.2009 р. про зменшення ПП «Гермонт»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 183499 грн.

Стосовно вимоги позивача про визнання нечинним рішення Калуської ОДПІ, викладеного у листі від 10.02.2010 року за №2161/10/23-03, суд зазначає наступне.

Вказане рішення відповідача прийняте в процедурі апеляційного узгодження податкових зобовязань є таким, що не створює для позивача юридичних наслідків. Це рішення прийняте за результатами вирішення вирішення податквого спору в доюрисдикційній процедурі та не є актом реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності. Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із субєктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. Обовязковою ознакою правового акту індивідуальної дії є стоврення юридичних наслідків у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення. А тому лист Калуської ОДПІ від 10.02.2010 року за №2161/10/23-03 не є таким актом, а відтак, відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України провадження у справі у цій частині слід закрити.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, а в частині позовної вимоги про визнання нечинним рішення, викладеного в листі Калуської ОДПІ від 10.02.2010 року, - провадження у справі закрити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

В частині позовних вимог про визнання нечинним рішення Калуської ОДПІ, викладене у листі від 10.02.2010 року за №2161/10/23-03, провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 13.12.2010 року.