№ 133137622, 07.01.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3270/25

Провадження № 3/346/8/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 січня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Коваленка Д.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ),

в с т а н о в и в :

До суду надійшов протокол серія ЕПР1 № 369198 від 22 червня 2025 року про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 статті 130 КУпАП.

Аргументи держави Україна. 22 червня 2025 року о 02 годині 13 хвилин в смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області по вул. Лесі Українки, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 , з явними озаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою приладу драгер 6820, а також проходження медичного огляду на стан сп`яніння у лікувальному закладі Коломийській ЦРЛ водій категорично відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Позиція ОСОБА_1 . Свою вину визнав у повному обсязі визнав та щиро розкаявся. Зазначив, що готовий нести відповідальність, але просив розстрочити йому суму штрафу, у зв`язку з тимчасовими заробітками у селі, дохід від яких у місяць складає не більше 15000грн.

Оцінка суду.

Положення п.22 ч.1 ст. 92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

Зокрема частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є адміністративним правопорушенням.

Суд враховує те, що наданими йому доказами, у їх сукупності: протоколом про адміністративне правопорушення від 22 червня 2025 року (а.с. 1); карткою обліку адміністративного правопорушення (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4); зобов`язанням до протоколу (а.с.5), рапортом працівників поліції (а.с.6); відеозаписом з місця події (а.с.7); а також повним визнанням вини ОСОБА_1 дійсно підтверджується, що 22 червня 2025 року о 02 годині 13 хвилин в смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області по вул. Лесі Українки, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2107» номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

А за таких обставин суд погоджується із тим, що 22.06.2025 р., ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, і він винний у його вчиненні.

Обставини, які б виключали адміністративну відповідальність, а також обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. Разом з цим наявна обставина, яка на підставі п.1 ч.1 ст.34 КУпАП пом`якшує його відповідальність, а саме щире каяття.

На виконання положень ст. 33 КУпАП суд констатує, що за своїм характером, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, з огляду на його об`єкт та наслідки, є тяжким; суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв у минулому такі ж самі правопорушення, суд має докази його віку, статі, місця проживання.

Адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що, на підставі п.5 підр.1 Розд. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України складає 17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Відповідно до положень ч.1 ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, врахувавши усі обставини для вирішення питання про накладення на ОСОБА_1 , стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП суд вважає, що накладення на нього штрафу у розмірі 17000 гривень, разом з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік буде адекватною мірою відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Разом з цим суд враховує наступне.

Частина 1 статті 61 Конституції України гарантує кожному, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. А частина 1 статті 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй.

Тож застосовуючи статтю 61 Конституції України, у її поєднанні із статтею 8, як норму прямої і найвищої юридичної дії, яка гарантує будь-якій людині юридичну відповідальність індивідуального характеру (і на цій підставі не застосовуючи положення частини 2 статті 33 КУпАП в частині, що забороняє враховувати майновий стан людини при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), суд вважає за можливе врахувати майновий стан ОСОБА_1 та застосувати аналогію закону (зокрема кримінального, у частині застосування за частиною 4 статті 53 Кримінального кодексу України розстрочки при призначенні такого покарання, як штраф), і тому розстрочити виплату штрафу на 4 місяці, на 4 рівних частини, з виплатою по 4250 гривень кожною частиною.

До висновку про необхідність застосування розстрочки, суд дійшов через те, що ОСОБА_1 має обставину, яка пом`якшує його відповідальність, а сума штрафу, яку необхідно буде сплатити ОСОБА_1 складає 17000 гривень, а його майновий стан не є стабільним, а матеріальне становище вказує на реальну неможливість сплатити такий штраф одразу. А от надання ОСОБА_1 розстрочки, з одного боку, буде сприяти реальному виконанню призначеного судом покарання, і з іншого - кожен місяць сплати штрафу, буде для нього відчутним для того аби мета адміністративного стягнення була досягнута.

Разом з цим, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. А тому, в силу положень частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з ОСОБА_1 , слід стягнути ще й 665 гривень 60 копійок у якості судового збору.

Отже, керуючись статтями 1, 2, 7, 8, 9, 10, 17-24, 26, 27, 33-38, 40-1, 124, 221, 245-253, 254-255, 268, 271, 276, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-300, 304, 305, 306 КУпАП, суд

в и р і ш и в:

Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) винуватим у вчиненні ним 22 червня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає сплаті шляхом уплати 4 платежами в розмірі по 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень кожен, кожного календарного місяця до його закінчення, по одному платежу щомісячно, починаючи з січня 2026 року і по квітень 2026 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, на користь Держави Україна (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 (десяти) днів, з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання апеляційної скарги у вказаний строк, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення.

Копію постанови направити ОСОБА_1 .

Судовий збір має бути сплачений на наступний робочий день, після набрання цією постановою законної сили.

Постанова може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання нею законної сили, з урахуванням строків для сплати судового збору.

Для недопущення звернення цієї постанови до примусового виконання, слід надати до апарату Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області документи, що підтвердять сплату судового збору у розмірі, за реквізитами та у строки, що передбачені цією постановою.

Суддя: Коваленко Д. С.