Постановление суда № 133132891, 07.01.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/25/26

Провадження №1-кс/718/3/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 року м.Кіцмань Чернівецька область

Слідчий суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 06.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262110000003 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бурдей Кіцманського району Чернівецької області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працює, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

06.01.2026 на адресу суду надійшло описане вище клопотання, мотивоване тим, що 04.01.2026 у вечірній час доби, точний час встановити не було можливим, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на відкрите викрадення чужого майна, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи, шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де, діючи умисно, протиправно, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на ліжку у лежачому положенні, після чого застосовуючи фізичну силу, яка супроводжувалася погрозами фізичною розправою, а саме ліктем притиснув шию потерпілого, та почав вимагати у потерпілого гроші. Під впливом погроз фізичної розправи потерпілий ОСОБА_7 вказав на ключ від сейфу та передав його ОСОБА_5 .

Після чого, реалізуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 самостійно відчинив сейф, який знаходився у цій кімнаті, відкрито заволодів грошовими коштами у розмірі 8 000 гривень (купюрами номіналом по 500) та гладкоствольною мисливською рушницею із маркувальними позначеннями № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, тим самим викрав їх. Після чого, з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 20 813 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме грабежі, тобто відкритому викрадені чужого майна, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, з проникненням в житло в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, відноситься за класифікацією до тяжких злочинів, розмір покарання за який передбачає позбавлення волі на строк не більше десяти років.

06.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні злочину сторона обвинувачення обґрунтовує здобутими стороною обвинувачення доказами, які, серед іншого, відображені в матеріалах кримінального провадження, в тому числі:

- рапортом чергового поліцейського від 06.01.2026;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2026;

- протоколом допиту потерпілого від 06.01.2026;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 06.01.2026;

- протоколом огляду місця події від 06.01.2026;

Наразі в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, оскільки встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, орган досудового розслідування доводить тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, тому, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні є потерпілий ОСОБА_7 та свідки, на яких може бути здійснений незаконний вплив з метою зміни показів, цим самим ОСОБА_5 може перешкодити повному та об`єктивному досудовому розслідуванню і судовому розгляду.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він є офіційно не працевлаштованим, не є особою похилого віку та є фізично здоровою особою, яка може віддавати звіт своїм діям та вчинкам, не є одруженим, не має міцних соціальних зв`язків, негативно характеризується за місцем проживання, вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності, раніше притягувалася до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, коли жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та обставинам, що враховуються при обранні цього запобіжного заходу, з врахуванням обставин вчиненого злочину та особи підозрюваного, слідчий та прокурор вважають, що застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією підозрюваного ОСОБА_5 , не зможе запобігти зазначеним ризиками та забезпечити належне виконання ним покладених процесуальних обов`язків, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Позиція учасників судового провадження та процедура розгляду.

Прокурор ОСОБА_11 та слідчий ОСОБА_12 у судовому засіданні подане клопотання підтримали повністю, з підстав, зазначених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили проти доводів клопотання, оскільки заявлені обвинуваченням ризики нічим не підтверджені, просили обрати запобіжний захід домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази. Оцінка слідчого судді.

Заслухавши думку учасників судового провадження, слідчого та прокурора, які просили задовольнити клопотання та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням розміру застави, довівши у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з позбавленням волі, для їх запобігання, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Слідчим відділом ВП №2 (м.Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2026 за №12026262110000003 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України з приводу того, що 04.01.2026 у вечірній час доби, точний час встановити не було можливим, ОСОБА_5 , переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, направлену на відкрите викрадення чужого майна, поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи, шляхом вільного доступу через відчинені двері проник до житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , де, діючи умисно, протиправно, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився на ліжку у лежачому положенні, після чого застосовуючи фізичну силу, яка супроводжувалась погрозами фізичною розправою, а саме ліктем притиснув шию потерпілого, та почав вимагати у потерпілого гроші. Під впливом погроз фізичної розправи потерпілий ОСОБА_7 вказав на ключ від сейфу та передав його ОСОБА_5 .

Після чого, реалізуючи свої протиправні дії, ОСОБА_5 самостійно відчинив сейф, який знаходився у цій кімнаті, відкрито заволодів грошовими коштами у розмірі 8 000 гривень (купюрами номіналом по 500) та гладкоствольною мисливською рушницею із маркувальними позначеннями № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, тим самим викрав їх. Після чого, з місця події зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 20 813 гривень.

Ці ж обставини підтверджує і рапорт чергового поліцейського ОСОБА_13 від 06.01.2026, протокол прийняття заяви ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2026, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.01.2026, протоколи допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (мами підозрюваного) від 06.01.2026, та протокол огляду місця події від 06.01.2026.

За даними УІАП ГУНП в Чернівецькій області станом на 06.01.2026 ОСОБА_5 двічі притягувався до кримінальної відповідальності: 04.12.2024 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162 КК України; 29.09.2025 - за ч. 4 ст. 185, 75,76 КК України.

Згідно з довідкою КНП «Кіцманська БЛІЛ» № 15 від 06.01.2026 ОСОБА_5 зареєстрований у лікаря-нарколога з діагнозом F 10.0.

За місцем проживання Глиницький старостинський округ Мамаївської сільської ради характеризує ОСОБА_5 негативно, неодноразового надходили скарги з приводу його намагань у вечірній час проникнути до осель одиноких жительок с. Коростувата.

06.01.2026 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Слідчим суддею відповідно до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України досліджені обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Мотиви, з яких виходить слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, якими керується.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Що стосується заявлених ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, - то слідчий суддя доходить наступного.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором у клопотанні, доданих документах, досліджених в судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Зокрема, підозру підтверджують зібрані під час досудового розслідування докази, а саме: рапорт чергового поліцейського ОСОБА_13 від 06.01.2026, протокол прийняття заяви ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2026, протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 06.01.2026, протоколи допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (мами підозрюваного) від 06.01.2026, та протокол огляду місця події від 06.01.2026.

З приводу заявлених ризиків слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні є потерпілий ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_14 , на якого може бути здійснений незаконний вплив з метою зміни показів, цим самим ОСОБА_5 може перешкодити повному та об`єктивному досудовому розслідуванню і судовому розгляду.

При цьому, слідчий суддя враховує встановлену процесуальним законодавством процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу як на свідка, так і на інших ще невстановлених органом досудового розслідування осіб, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.

Водночас, ОСОБА_5 є офіційно не працевлаштованим, не є особою похилого віку та є фізично здоровою особою, яка може віддавати звіт своїм діям та вчинкам, не є одруженим, не має міцних соціальних зв`язків, за місцем проживання Глиницький старостинський округ Мамаївської сільської ради характеризує ОСОБА_5 негативно, неодноразового надходили скарги з приводу його намагань у вечірній час проникнути до осель одиноких жительок с. Коростувата, злочин вчинив під час іспитового строку, є судимим.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Зважаючи на вчинення ОСОБА_5 насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, слідчий суддя вважає за можливе визначити для підозрюваного у цьому випадку розмір застави.

Визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та її розміру у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 186 КК України за встановлених обставин, є дискреційним повноваженням суду.

Разом з цим, автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "Piruzyan v. Armenia" п. п. 104-105).

У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Буров проти України" п. 51).

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого ОСОБА_5 ймовірного злочину, особу обвинуваченого, який є не одруженим, не має міцних соціальних зв`язків, за місцем проживання характеризується негативно, неодноразового надходили скарги з приводу його намагань у вечірній час проникнути до осель одиноких жительок с. Коростувата, злочин вчинив під час іспитового строку, є раніше судимим, суд вважає за можливе визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого, суд не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.

У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає за необхідне покласти на нього певні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.177, 178, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітан поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Кіцманського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 06.01.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026262110000003 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб до 07.03.2026 включно з його утриманням в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» (пл. Соборна, 6,м. Чернівці Чернівецької області).

Строк дії ухвали встановити до 07 березня 2026 року включно.

Розмір застави визначити у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: «депозитний рахунок ТУ ДСА України у Чернівецькій області, код 26311401, Держказначейська служба України, м. Київ МФО 820172, р/р UA548201720355279001000008745 призначення платежу застава».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого та прокурора із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Кіцманського районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Забезпечення виконання ухвали покласти на слідчого СВ старшого слідчого СВ ВП № 2 (м. Кіцмань) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_15