Решение № 133120021, 17.12.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 грудня 2025 р. справа № 520/1870/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, за участі секретаря судового засідання Юлії Шмонько, представника позивача - Володимира Малафіюка, представника відповідача - Катерини Гуди, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД АЛКО» (просп. Героїв Харкова, буд. 27, прим. 94, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 39496546) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД АЛКО» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 09.10.2024р. №00572880701, №00573050701, №00573120701, №00573170701.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області від 14.08.2024 №6900, №6901, №6902, №6903, №6904, №6905, №6906, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, 77.4 ст. 77, ст. 82, підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2024 рік (серпень 2024) та відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 25.07.2024 р. №3327-п проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД АЛКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2021 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 01.10.2021 по 30.06.2024, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.10.2021 по 30.06.2024 та іншого законодавства за відповідний період. За результатами проведеної планової Перевірки, 10.09.2024 ГУ ДПС у Харківській області було складено Акт перевірки «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» №42242/20-40-07-01-05/39496546. Враховуючи вищевикладене, 09.10.2024 ГУ ДПС у Харківській області винесено податкові повідомлення-рішення №00572880701, №00573050701, №00573120701, №00573170701.

Позивач вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності доводи контролюючого органу, викладені в Акті перевірки на рахунок того, що операції здійснювались без підтверджуючих документів та щодо відхилення між даними звітів про фінансові результати та бухгалтерським обліком, внаслідок чого завищено суму інших операційних витрат/інших витрат, оскільки ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» надано у ході перевірки належним чином складені первинні документи, які у повному обсязі підтверджують правомірність віднесення відповідних сум до інших операційних витрат/інших витрат підприємства. Також позивач зазначає, що на вимогу посадових осіб відповідача, документи надавались в електронному вигляді на адресу електронної пошти email: seperpodatki@gmail.com.

У відзиві відповідач вказав, що під час документальної планової виїзної перевірки встановлено, що господарські операції ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» з контрагентами ТОВ «КОК ПРАЙМ» та ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» не мають ознак реальності та носили формальний (безтоварний) характер.

За результатами аналізу даних ІС «Податковий блок», ЄРПН, фінансової та податкової звітності контрагентів встановлено відсутність у них необхідних трудових, матеріальних та виробничих ресурсів (основних фондів, персоналу, транспортних засобів), що унеможливлює фактичне здійснення задекларованих обсягів постачання алкогольної продукції. Крім того, контрагенти не є виробниками або імпортерами відповідних товарів, а обсяги реалізації ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» значно перевищують обсяги їх задекларованого придбання, що свідчить про підміну номенклатури товарів та відсутність встановленого джерела їх походження.

Надані Позивачем первинні документи (договори, податкові та видаткові накладні, ТТН, платіжні доручення) не підтверджують реального руху активів та не відповідають фактичним обставинам здійснення господарських операцій, а тому не можуть бути підставою для формування податкового кредиту з ПДВ та витрат при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Також перевіркою встановлено завищення ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» собівартості реалізованої продукції та інших операційних/інших витрат без належного документального підтвердження, що призвело до заниження податку на прибуток та безпідставного формування від`ємного значення об`єкта оподаткування.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 09.10.2024 року є законними, обґрунтованими та прийнятими з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження контролюючого органу про безоплатне отримання товару позивачем спростовуються наданими під час перевірки первинними документами, які підтверджують фактичне постачання товару, його оплату, відображення в бухгалтерському та податковому обліку, а також подальше використання у господарській діяльності. За наявності документів на поставку та оплати висновок про безоплатність є юридично та фактично неможливим.

Позивач зазначає, що контролюючим органом не досліджено реальні зміни майнового стану ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО», фактичний рух активів та використання придбаного товару, а висновки Акту перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях і податковій інформації щодо контрагентів, яка носить інформаційний характер та не є самостійним доказом у розумінні процесуального закону.

Посилання на можливі порушення контрагентів не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування витрат і податкового кредиту. Таким чином, висновки ГУ ДПС у Харківській області щодо нереальності господарських операцій та заниження податкових зобов`язань є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 09.10.2024 року підлягають скасуванню як протиправні.

У ході розгляду справи позивачем та відповідачем надавались до суду додаткові письмові пояснення щодо обставин справи винесення податкових повідомлень- рішень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, які прибули у судове засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 22.12.20265 по 02.01.2026.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2021 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 01.10.2021 по 30.06.2024, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.10.2021 по 30.06.2024 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складено акт від 10.09.2024 № 42242/20-40-07-01-05/39496546, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог:

1) п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, що на думку відповідача, призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 16 634 800 грн. та до зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування на суму 10 491 210 грн.;

2) п. 44.1, п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, що на думку відповідача, призвело до незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів, інформації, з питань обчислення і сплати податків та зборів;

3) п. 198.1, 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, що на думку відповідача, призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 6 921 505 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач звернувся до відповідача із письмовими запереченнями від 23 вересня 2024 року на висновки акту перевірки від 10 вересня 2024 року № 42242/20-40-07-01-05/39496546, які відповідно до листа відповідача від 07 жовтня 2024 року № 3443/ж12/20-40-07-01-10 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін.

На підставні акту перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення №00572880701 від 09.10.2024, про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 24 952 200 грн., у тому числі за основним платежем 16 634 800 грн., штрафними санкціями 8 317 400 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №00573050701 від 09.10.2024 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10 491 210 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №00573120701 від 09.10.2024 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів, інформації, з питань обчислення і сплати податків та зборів;

- податкове повідомлення-рішення №00573170701 від 09.10.2024 про визначення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 10 382 257 грн. у тому числі за основним платежем 6 921 505 грн., штрафними санкціями 3 460 752,50 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, які були винесені за результатами акту перевірки, 24 жовтня 2024 року ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу до ДПС України.

Рішенням Державної податкової служби України від 20 грудня 2024 року № 38301/6/99-00-06-01-01-06 скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення №00572880701 від 09.10.2024, №00573050701 від 09.10.2024, №00573120701 від 09.10.2024, №00573170701 від 09.10.2024 залишено без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.

Згідно з п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзаців першому та другому пункту198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197,підрозділу 2 розділ XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому, за правилами п.198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтвердженими деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 (постанова від 04 вересня 2018 року) Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Так, відповідно до акту перевірки, висновки щодо порушень з боку позивача вимог Податкового кодексу України відповідач пов`язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ між позивачем та ТОВ «КОК ПРАЙМ» та ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО».

Контролюючий орган вказує на те, що по господарським операціям між позивачем та його постачальникам товарів відсутні ознаки реальності їх вчинення, такі операції носили «безтоварний», фіктивний характер та не відповідали даним, які були відображені в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що 01.12.2021 року між ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» та ТОВ «КОК ПРАЙМ» був укладений договір поставки №01/12/2021, згідно якого Постачальник (ТОВ «КОК ПРАЙМ») зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю (ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО»), а Покупець - прийняти і оплатити алкогольні напої, в асортименті, партіями згідно накладних на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

ТОВ «КОК ПРАЙМ» здійснювало діяльність з реалізації алкогольних напоїв на підставі ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) від 10.09.2021 реєстраційний номер 990208202100062.

Відповідно до п.1.2. Договору поставки №01/12/2021 від 01.12.2021 року, Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості, асортименті та за цінами визначених у видаткових накладних, що с невід`ємними частинами даного Договору. Партією товару вважається найменування, кількість та асортимент товару, визначені в одній видатковій накладній.

Відповідно до п.2.1. Договору поставки №01/12/2021 від 01.12.2021 року, асортимент, ціна та кількість товару, що поставляється, визначаються на підставі Специфікації Постачальника, погодженої Покупцем, або можуть узгоджуватися Сторонами при підписанні накладної(їх) і вказується в ній (них), які с невід`ємною частиною даного Договору, Асортимент, піна та кількість товару, місце і термін поставки вважається остаточно узгодженими Сторонами цього договору після підписання повноважними представниками Сторін.

У пунктах 2.3. та 2.4. Договору поставки №01/12/2021 від 01.12.2021 року Сторони погодили, що постачання партії товару здійснюється Постачальником протягом 3-х робочих днів з моменту узгодження Сторонами заявки Покупця.

Разом з товаром Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні документи:

- накладну/специфікацію із зазначенням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості партії товару;

- товарно-транспортну накладну типової форми №1-ТН/алкогольні напої;

- документи, що підтверджують якість товару, що поставляється (сертифікат відповідності, свідоцтво про визнання/декларація про відповідність, посвідчення про якість виробника).

Згідно п.2.5. Договору поставки №01/12/2021 від 01.12.2021 року, Покупець оплачує вартість кожної партії поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту його отримання.

Моментом передачі партії товару (датою поставки) і моментом переходу права власності на товар є дата фактичного отримання товару, зазначена Покупцем у підписаній сторонами видатковій накладній на даний товар.

На виконання умов договору, постачальником здійснено відпуск товару - алкогольних напоїв покупцю, що підтверджено видатковими накладними: №78 від 16.12.2021, №79 від 16.12.2021, №80 від 17.12.2021, №81 від 20.12.2021, №82 від 20.12.2021, №83 від 21.12.2021, №84 від 21.12.2021, №12 від 04.01.2022, №13 від 05.01.2022, №14 від 06.01.2022, №15 від 10.01.2022, №16 від 04.01.2022, №17 від 06.01.2022, №18 від 11.01.2022, №170 від 01.07.2022, №171 від 01.07.2022, №172 від 04.07.2022, №173 від 04.07.2022, №180 від 18.07.2022, №181 від 18.07.2022, №182 від 19.07.2022, №194 від 01.08.2022, № 195 від 01.08.2022, №196 від 03.08.2022, №197 від 05.08.2022, №208 від 16.08.2022, №209 від 16.08.2022, №210 від 17.08.2022, №211 від 18.08.2022.

За правилом першої події постачальником було виписано на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 35 965 961,42 грн., в тому числі ПДВ - 5 994 326,88 грн., податкові накладні були зареєстровані.

Факт своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» відповідно до яких позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за спірний період - відповідачем не заперечується.

З матеріалів справи встановлено, що товар поставлявся автомобільним транспортом зі складу постачальника за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 333 (який внесений до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, що підтверджується довідкою про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру від 23 вересня 2021 року № 13160119052) на склад покупця за адресою: Харківська обл., смт. Васищеве, вул. Промислова, 9а/1, що підтверджено товарно-транспортними накладними: №78/1 від 16.12.2021, №79/1 від 16.12.2021, №80/1 від 17.12.2021, №81 від 20.12.2021, №82/1 від 20.12.2021, №83/1 від 21.12.2021, №84/1 від 21.12.2021, №12/1 від 04.01.2022, №13/1 від 05.01.2022, №14 від 06.01.2022, №15/1 від 10.01.2022, №16/1 від 04.01.2022, №17/1 від 06.01.2022, №18/1 від 11.01.2022, №170/1 від 01.07.2022, №171/1 від 01.07.2022, №172/1 від 04.07.2022, №173/1 від 04.07.2022, №180/1 від 18.07.2022, №181/1 від 18.07.2022, №182/1 від 19.07.2022, №194/1 від 01.08.2022, № 195/1 від 01.08.2022, №196/1 від 03.08.2022, №197/1 від 05.08.2022, №208/1 від 16.08.2022, №209/1 від 16.08.2022, №210/1 від 17.08.2022, №211/1 від 18.08.2022.

Розрахунки за отримані товари позивачем проведені в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «КОК ПРАЙМ», що підтверджується платіжними дорученнями: №1477 від 08.06.2022, № 1487 від 09.06.2022, №1486 від 09.06.2022, №1499 від 10.06.2022, №1509 від 13.06.2022, №1518 від 14.06.2022, №2044 від 15.08.2022, №2063 від 16.08.2022, №2074 від 17.08.2022, №2109 від 24.08.2022, №175 від 25.01.2023, №177 від 26.01.2023, №196 від 27.01.2023, №284 від 06.02.2023, №417 від 22.02.2023, №421 від 23.02.2023, №433 від 24.02.2023, №605 від 16.03.2023, №713 від 30.03.2023, банківськими виписками по поточному рахунку позивача за 08.06.2022, 09.06.2022, 10.06.2022, 13.06.2022, 14.06.2022, 15.08.2022, 16.08.2022, 17.08.2022, 24.08.2022, 25.01.2023, 26.01.2023, 27.01.2023, 06.02.2023, 22.02.2023, 23.02.2023, 24.02.2023, 16.03.2023, 30.03.2023, а також оборотно- сальдовими відомостями по рахунку №6311.

Також судом встановлено, що 04.03.2024 року між ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» та ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» був укладений договір поставки № 04/03/2024, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО») зобов`язується на умовах, передбачених цим Договором, поставити і передати у власність Покупця (ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО»), а Покупець - прийняти і оплатити Постачальнику Товар, асортимент, кількість і ціна якого вказані в накладних.

ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» здійснювало діяльність з реалізації алкогольних напоїв на підставі ліцензії на право здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) від 31.01.2024 реєстраційний номер 990208202400011.

У п.4.1. Договору поставки №04/03/2024 від 04.03.2024 року, Сторони погодили, що ціна товару визначається в накладних.

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку в строк, погоджений Сторонами (п. 2.1.2. Договору).

Також Постачальник зобов`язаний передавати Покупцеві документи, що підтверджують якість товару, транспортні та інші документи, на підставі яких була проведена передача товару (п. 2.1.4. Договору).

Відповідно до п.4.3. Договору поставки №04/03/2024 від 04.03.2024 року, оплата за кожну партію Товару здійснюється Покупцем протягом 40 (сорока) календарних днів з дати поставки партії Товару.

На виконання умов договору, постачальником здійснено відпуск товару - алкогольних напоїв покупцю, що підтверджено видатковими накладними: №27 від 18 березня 2024 року, №114 від 01 квітня 2024 року, №115 від 01 квітня 2024 року, №231 від 10 квітня 2024 року.

За правилом першої події постачальником було виписано на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 5 563 071,12 грн., у тому числі ПДВ - 927 178,52 грн., податкові накладні були зареєстровані.

Факт своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» відповідно до яких позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за спірний період - відповідачем не заперечується.

З матеріалів справи встановлено, що товар поставлявся автомобільним транспортом зі складу постачальника за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5, будівля складу 4, літера 2П-1 (який внесений до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру місць зберігання про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного державного реєстру від 18.03.2024 з №46210101456) на склад покупця за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 7, що підтверджено товарно-транспортними накладними: №27 від 18 березня 2024 рку, №114 від 01 квітня 2024 року, №115 від 01 квітня 2024 року, №231 від 10 квітня 2024 року.

Розрахунки за отримані товари позивачем проведені в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО», що підтверджується платіжними дорученнями: №797 від 23.04.2024, №819 від 26.04.2024, №830 від 29.04.2024, №920 від 16.05.2024, банківськими виписками по поточному рахунку позивача за 23.04.2024, 26.04.2024, 29.04.2023, 16.05.2024, а також оборотно- сальдовими відомостями по рахунку №6311.

Положеннями статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі; нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку, що підприємства-контрагенти були створені та здійснювали операції, наслідком яких є отримання виключно податкової вигоди третьої особи - ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО», та носили «безтоварний» фіктивний характер та не відповідали даним, які відображені в наявних первинних документах бухгалтерського та податкового обліку.

Під час проведення перевірки позивача, контролюючим органом було використано:

1) інформацію з АІС «Податки», згідно якої підприємства ТОВ «КОК ПРАЙМ» та ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» відносяться до ризикового статусу на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК).

2) аналіз зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, згідно якому ТОВ «КОК ПРАЙМ» та ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» здійснюють реалізацію придбаної продукції без торгівельної націнки, що свідчить про відсутність здійснення господарської діяльності, відсутність ділової мети та позитивного впливу на результати господарської діяльності суб`єкта господарювання.

3) аналіз зареєстрованих податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2021р. та червень 2024р., згідно якому ТОВ «КОК ПРАЙМ» та ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» не є виробниками реалізованих на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» товарів (алкогольні напої в асортименті). Зазначені контрагенти з жовтня 2021р. по червень 2024р. реалізували на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» товари, які не придбавалися, тобто вбачається підміна товарних позицій по ланцюгу постачання та дає можливість дійти висновку, що підприємство не мало можливості здійснювати господарські операції, оформлені у перевіряємому періоді. Таким чином, джерело походження товару, реалізованого на адресу ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» невідоме, а отже неможливий його рух по всьому ланцюгу постачання у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг або реального задекларованого виробництва.

4) аналіз даних ІС «Податковий блок», ЄРПН, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, наданих ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО», згідно якому встановлено, що ТОВ «КОК ПРАЙМ» та ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» були створені та здійснювали операції, наслідком яких є отримання виключно податкової вигоди третьої особи, в даному випадку ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО».

5) лист ГУ ДПС у Львівській області від 09.11.2023р. №3897/07/13-01-04-07 (вх.5770/7 від 14.11.2023р.) результати зібраної податкової інформації щодо взаємовідносин ТОВ «КОК ПРАЙМ» з питань проведення фінансово-господарських операцій, зокрема з ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО», відповідно до якої за звітний період декларування ПДВ січень 2022 року ТОВ «КОК ПРАЙМ» не можливо підтвердити задекларовані суми щодо реалізації та постачання товару/послуг покупцям та постачальникам. Таким чином, платником податків порушено норми п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, за рахунок контрагентів покупців: зокрема ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» на суму 6 950,5 тис. грн. та ПДВ 1 390,1 тис. грн.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 статті 77 КАС України, таких доказів надано не було.

У зв`язку з цим суд зауважує, що узагальнена податкова інформація, зроблена за результатами податкового контролю щодо господарської діяльності контрагентів платника податків, має лише інформативний характер. Така інформація не відповідає критерію юридичної значущості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону, оскільки сама собою не доводить і не може свідчити про наявність податкових правопорушень саме підприємством.

Наявна в контролюючого органу податкова інформація в інформаційно-аналітичних базах, на підставі якої встановлено факти, які свідчать про нереальність потенційно здійснених господарських операцій платника з його контрагентами, зокрема, за ланцюгом постачання, - не є належним доказом у справі, оскільки не має статусу первинного документу, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків. Будь-яке автоматизоване зіставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в контексті процесуального закону.

Наведені правови позиції узгоджується з обов`язковими до врахування висновками Верховного Суду, наведені у його постанові від 19 червня 2023 року у справі № №813/4501/13-а, від 01 лютого 2023 року у справі №380/9660/21.

Крім цього під час розгляду справи відповідач на обґрунтування своєї позиції використовував інформацію з кримінального провадження №720241020000058, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2024р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України (умисне ухилення від сплати податків). ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» є фігурантом даного провадження. ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО» взаємодіяв з ПП «КОМПАНІ БІР», яким здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій щодо продажу товарно-матеріальних цінностей в адресу, зокрема ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО», без подальшого руху активів (ухвала Київського районного суду м. Полтави по справі №552/6717/24).

У той же час, матеріали адміністративної справи не містять відомостей про наявність вироків, ухвал суду про закриття кримінального провадження або інших судових рішень, якими закінчено розгляд кримінальної справи, на які здійснювались посилання відповідачем.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 статті 78 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 статті 77 КАС України, як вже зазначалось, таких доказів надано не було.

Крім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. Проте під час з огляду справи таких фактів встановлено не було.

Наведена правова позиція узгоджується з обов`язковими до врахування висновками Верховного Суду, наведеними у його постанові від 05 лютого 2019 року по справі №810/1967/16, від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 813/4931/13-а та від 06 лютого 2018 року у справі № 802/4940/14.

За наслідком дослідження матеріалів справи вбачається, що надані позивачем первинні документи відображають в повній мірі зміст і характер вчинених господарських операцій, такі документи складені з дотриманням вимог статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та дають суду змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідної господарської операції.

Таким чином, матеріали справи містять належні первинні документи, що дають змогу встановити обсяг придбання товарно-матеріальних цінностей, строки їх поставки, ціну та загальну вартість отриманих товарів. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність належного документального підтвердження, а відтак - про здійснення відповідних господарських зобов`язань між позивачем і його контрагентами.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердженням факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «КОК ПРАЙМ», ТОВ «ГУРТОВА КОМПАНІЯ ДНІПРО», у тому числі, обставин неможливості їх здійснення. Крім того, матеріали кримінальної справи не можуть бути підставою для висновків під час проведення перевірок, а обвинувальних вироків, що набрали законної сили у відношенні посадових осіб вказаних підприємств матеріали справи не містять.

Щодо завищення інших операційних витрат за рахунок віднесення сум до інших операційних витрат без підтверджуючих документів, суд зазначає наступне.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій за довгостроковою дебіторською заборгованістю та довгостроковими зобов`язаннями здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 № 559, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.

Довгострокова дебіторська заборгованість та довгострокові зобов`язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Пункт 4 НП(С)БО 11 визначає довгострокове зобов`язання як суму зобов`язання, яке буде погашено протягом періоду, що перевищує 12 місяців з дати балансу.

Теперішня вартість - це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства. Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами та зобов`язаннями. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. Cтавка дисконтування складається з трьох складових:

- відсоткова ставка на позикові кошти - це та винагорода, яку отримав би кредитор, якби надав у користування на певний строк певну суму коштів;

- відсоткова ставка кредитного ризику - ризик, який враховує кредитор у разі неповернення позиченої суми;

- очікувана процентна ставка інфляції.

Під час визначення ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані під час визначення майбутніх грошових потоків. Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов`язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти, визнання та оцінка яких може здійснюватися відповідно до П(С)БО 13.

Судом встановлено, що 25 квітня 2019 року між ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» та ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ» був укладений договір комісії №25-04/19, відповідно до умов якого Комісіонер (ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО») зобов`язувався за дорученням Комітента (ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ») за винагороду здійснювати реалізацію алкогольних напоїв від свого імені за рахунок Комітента.

Згідно п. 2.1., прийняте на себе доручення Комісіонер зобов`язаний виконувати відповідно до вказівок Комітента, на найбільш вигідних для останнього умовах.

Згідно п. 2.2., Комісіонер зобов`язаний виконати всі обов`язки й здійснити усі права, що випливають із угоди, украденої ним з третьою особою.

Приймаючи майно на комісію Комісіонер зобов`язаний перевірити якість і комплектність товару, стан тари й упакування в його придатності для продажу (п. 2.3.).

Комісіонер зобов`язаний берегти товар, переданий на комісію, і охороняти його від втрати, недостачі або ушкодження (п. 2.4.).

Відповідно до п. 2.6., Комісіонер зобов`язаний перераховувати Комітенту усі отримані кошти за договором комісії не пізніше 120 календарних днів, з моменту отримання Комітентом звіту про виконану роботу.

В свою чергу, Комітент зобов`язувався вчасно передавати Комісіонеру Товар на комісію (п. 3.1.); прийняти від Комісіонера все виконане за дорученням (п. 3.2.); по виконанні доручення сплатити Комісіонеру комісійну винагороду в розмірі, передбаченому п. 4.1. Договору (п. 3.3.), тощо.

Комісійна винагорода, що повинна бути виплачена Комісіонерові, становить 7,5% від вартості реалізованого Товару (п. 4.1.).

За результатами виконання договору комісії №25-04/19, станом на 31.12.2021 року у позивача утворилася заборгованість перед ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ» в розмірі 125 000 000,00 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків.

31 грудня 2021 року позивачем та ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ» була укладена Додаткова угода до договору комісії №25-04/19 від 25.04.2019р., згідно якої: термін погашення заборгованості, яка виникла станом на 31.12.2021р., у сумі 30 000 000,00 грн. переноситься на другий квартал 2029 року, не пізніше 30.06.2029 року;

у сумі 20 000 000,00 грн. на четвертий квартал 2028 року, не пізніше 31.12.2028р.;

у сумі 20 000 000,00 грн. на четвертий квартал 2027 року, не пізніше 31.12.2027р.;

у сумі 20 000 000,00 грн. на четвертий квартал 2026 року, не пізніше 31.12.2026р.;

у сумі 20 000 000,00 грн. на другий квартал 2028 року, не пізніше 30.06.2025р.;

у сумі 15 000 000,00 грн. на другий квартал 2024 року, не пізніше 30.06.2024р.

За таких обставин, суд вважає правомірним віднесення заборгованості за договору комісії №25-04/19 від 25.04.2019 до довгострокового зобов`язання.

Відповідно до П(С)БО 13 позивачем в перевіряємий період було здійснено щоквартальні розрахунки дисконтування довгострокової заборгованості позивача за договором комісії №25-04/19, що підтверджується щоквартальними розрахунками станом на останню дату звітного періоду за період з 4 кв. 2021р. - по перше півріччя 2024р.

Господарська операція дисконтування довгострокового зобов`язання несе для підприємства спочатку доход у вигляді дисконту (у періоді визнання заборгованості довгостроковою), а у наступних періодах витрати у вигляді амортизації дисконту. Доходи складаються із дисконтів та відображаються на рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» або 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» (вибір рахунку бухгалтерського обліку визначається самостійно обліковою політикою підприємства щорічно), витрати складаються із амортизації дисконтів та відображаються на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

За наслідками дисконтування довгострокового зобов`язання, що виникло на підставі договору комісії № 25-04/19 від 25.04.2019р., ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» отримало доходів в сумі 79 578 281,00 грн. (які включені до об`єкту оподаткування) та понесло витрати в сумі 58 425 347,00 грн. Зазначене підтверджується карткою рахунку 55 «Інші довгострокові зобов`язання», карткою рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», карткою рахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності», карткою рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності», звітом про фінансові результати Форма №2 за 2021, 2022 та 2023 роки, розшифровками Форми №2 Фінансові результати за 2021, 2022 та 2023 роки.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку щодо відхилення між даними звітів про фінансові результати (рядок 2180 «Інші операційні витрати») та бухгалтерським обліком, визначеним відповідно до національних положень (стандартів) П(С)БО 16 у сумі 6 416 654 грн, у рядку 2270 «Інші витрати» Звіту про фінансові результати показників за період з 01.10.2021 по 30.06.2024р., відхилення між даними звітів про фінансові результати (рядок 2270 «Інші витрати») та бухгалтерським обліком, визначеним відповідно до національних положень (стандартів) П(С)БО 16 у сумі 51 391 373 гривень, що в свою чергу призвело до завищенння позивачем суми інших операційних витрат/інших витрат, визначених за правилами бухгалтерського обліку, на суму 57 808 027 грн. Завищено інші операційні витрати за рахунок віднесення сум до інших операційних витрат без підтверджуючих документів по операції дисконтування довгострокової заборгованості з ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ» за договором комісії №25-04/19 від 25.04.2019р., а саме, невідома дата виникнення заборгованості та кваліфікація її як довгострокова.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач посилається на ненадання позивачем документального підтвердження щодо встановленого порушення.

Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд зазначає, що відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи зазначене, суд критично відноситься до доводів відповідача щодо ненадання позивачем документального підтвердження, так як згідно з матеріалами справи, за наслідками однієї операції - дисконтування довгострокового зобов`язання, що виникло на підставі договору комісії № 25-04/19 від 25.04.2019р. ТОВ «ЮНАЙТЕД АЛКО» отримало доходів в сумі 79 578 281,00 грн. у вигляді дисконту, який включені до об`єкту оподаткування, та понесло витрати в сумі 58 425 347,00 грн. у вигляді амортизації дисконту. Проте відповідач визнав як порушення тільки віднесення витрат у вигляді амортизації дисконту в сумі 58 425 347,00 грн. до інших операційних витрат без документального підтвердження, тоді як доходи від цієї ж самої операції в розмірі 79 578 281,00 грн. не зняло з бази оподаткування як таке, що не підтверджено первинними документами. Крім цього, надання первинних документів на запит контролюючого органу підтверджуються листуванням між посадовими особами позивача та відповідача засобами електронної пошти під час перевірки.

Так, відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування, не надано жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо завищення позивачем інших операційних витрат за рахунок віднесення сум до інших операційних витрат без підтверджуючих документів по операції дисконтування довгострокової заборгованості з ТОВ «ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ПРАЙМ» за договором комісії, у тому числі, обставин щодо вибіркового підходу до оцінювання наслідків однієї господарської операції.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність та скасування податкових повідомлень - рішень №00572880701 від 09.10.2024 р., про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 24 952 200 грн., у тому числі за основним платежем 16 634 800 грн., штрафними санкціями 8 317 400 грн.; №00573050701 від 09.10.2024 р. про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10 491 210 грн.; №00573120701 від 09.10.2024 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1 020 грн. за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів, інформації, з питань обчислення і сплати податків та зборів; №00573170701 від 09.10.2024 про визначення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 10 382 257 грн. у тому числі за основним платежем 6 921 505 грн., штрафними санкціями 3 460 752,50 грн.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують та по суті на них не впливають.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД АЛКО» (просп. Героїв Харкова, буд. 27, прим. 94, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 39496546) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення від 09.10.2024 №00572880701, №00573050701, №00573120701, №00573170701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057 код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД АЛКО» (просп. Героїв Харкова, буд. 27, прим. 94, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61005, код ЄДРПОУ 39496546) суму судового збору у розмірі 24224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 05 січня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ