Постановление суда № 133097889, 05.01.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 320/32372/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду 25 червня 2025 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення з розрахункових рахунків відповідача податкового боргу у розмірі 33988524,50 грн, нарахованого відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями: форми «Р» від 14.06.2024 № 5431724021 податкове зобов`язання на суму 12648169,47 грн та штрафні санкції на суму 3162042,37 грн; форми «Р» від 14.06.2024 № 5430924021 податкове зобов`язання на суму 1054014,13 грн та штрафні санкції на суму 263503,53 грн; форми «Р» від 14.06.2024 № 5427424021 податкове зобов`язання на суму 13488636,00 грн та штрафні санкції на суму 3372159,00 грн, які набули статусу узгоджених.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року справу № 320/32372/25 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду 08 грудня 2025 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі; визначено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів; встановлено сторонам строк для обміну заявами по суті справи; витребувано від відповідача докази, яких не вистачає для розгляду справи.

Від ОСОБА_1 до Луганського окружного адміністративного суду 29 грудня 2025 року надійшла зустрічна позовна заява з такими вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14.06.2024 № 5431724021 в частині застосування податкових зобов`язань та штрафу у сумі 15810211,84 грн за порушення підпункту 177.2 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у місті Києві від 14.06.2024 № 5430924021 в частині застосування податкових зобов`язань та штрафу у сумі 1317517,66 грн за порушення пункту 16.1 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у м. Києві від 14.06.2024 № 5427424021 в частині застосування податкових зобов`язань та штрафу у сумі 16860795,00 грн за порушення пункту 181.1. статті 181, пункту 183.2, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України;

визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у м. Києві від 20 серпня 2024 року № 0017374-1306-2615 в частині застосування податкового боргу у сумі 33988524,50 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення № 0017374-1306-2615 про опис майна у податкову заставу.

Відповідно до частини дев`ятої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.

Положеннями статті 177 КАС України визначено, що відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Також, приписами статті 178 КАС України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Перевіривши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов до висновку, що зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі частини першої статті 169 КАС України, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову: немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону № 3674-VI).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 3028,00 грн.

Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4), при цьому 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 15140,00 грн.

Як вказано у зустрічній позовній заяві, позивач оскаржує:

податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2024 року № 5431724021 в частині застосування податкових зобов`язань та штрафу в сумі 15810211,84 грн;

податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2024 року № 5430924021 в частині застосування податкових зобов`язань та штрафу в сумі 1317517,66 грн;

податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2024 року № 5427424021 в частині застосування податкових зобов`язань та штрафу в сумі 16860795,00 грн;

податкову вимогу від 20 серпня 2024 року № 0017374-1306-2615 в частині застосування податкового боргу у сумі 33988524,50 грн;

рішення № 0017374-1306-2615 про опис майна у податкову заставу.

Отже позивачем заявлено три вимоги майнового характеру щодо оскарження податкових повідомлень-рішень та дві вимоги немайнового характеру щодо оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

Суд зазначає, що оскільки кожне із вказаних податкових повідомлень-рішень є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом № 3674-VI за подання позову майнового характеру, у зв`язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх податкових повідомлень-рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне рішення окремо.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 квітня 2022 року у справі № 280/2266/21.

Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір, розрахований із суми нарахувань кожного податкового повідомлення-рішення, що звернуті до оскарження, а також за оскарження податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу як за вимоги немайнового характеру, заявлені одночасно з майновими вимогами.

Отже, загальна сума судового збору, яку позивачу необхідно сплатити за звернення до суду із вказаним зустрічним позовом, становить 36702,06 грн (15140,00 грн (1 відсоток ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2024 року № 5431724021) + 13175,17 грн (1 відсоток ціни позову за податкове повідомлення рішення від 14 червня 2024 року № 5430924021) + 15140,00 грн (1 відсоток ціни позову, але не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за податкове повідомлення рішення від 14 червня 2024 року № 5427424021) + 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за податкову вимогу від 20 серпня 2024 року № 0017374-1306-2615) + 1211,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за рішення № 0017374-1306-2615 про опис майна у податкову заставу) = 45877,57 грн * 0,8 (понижуючий коефіцієнт)).

До матеріалів зустрічного позову позивачем додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 15140,00 грн, а тому йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 21562,06 грн (36702,06 грн - 15140,00 грн).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, у тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Строк звернення до суду відповідно до чинних правових позицій Верховного Суду становить для податкових повідомлень-рішень, якими визначаються грошові зобов`язання платнику податків (податкові зобов`язання та/або штрафні (фінансові) санкції тощо), становить шість місяців (один місяць у випадку досудового оскарження перед зверненням до суду).

Із матеріалів зустрічного позову слідує, що ОСОБА_1 оскаржив податкові повідомлення-рішення від 14.06.2024 № 5431724021, № 5430924021, № 5427424021 у досудовому порядку до ДПС України, за наслідком такого оскарження ДПС України ухвалено рішення від 30 жовтня 2024 року № 32648/6/99-00-06-01-03-06 про залишення скарги без розгляду.

Отже, з огляду на усталену правову позицію Верховного Суду строк на оскарження спірних податкових повідомлень-рішень становить один місяць; податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу шість місяців.

У свою чергу зустрічний позов подано позивачем 29 грудня 2025 року, тобто із пропуском установленого в статті 122 КАС України строку.

ОСОБА_1 в позовній заяві заявлене клопотання про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено, що у зв`язку з непрофесійними діями співробітників поштового оператора, не було належного оповіщення про лист, не було доставлення до кінцевого отримувача, як наслідок ППР та акт не були фактично отримані. Платник податків дізнався про існування та зміст цих рішень лише 13 вересня 2024 року, коли отримав копії на електронну пошту.

ОСОБА_1 зазначає, що після отримання інформації про ППР, та після отримання рішення про залишення скарги без розгляду, діючи добросовісно та розумно, 25 листопада 2024 року, тобто у межах встановленого законом строку для оскарження, уклав договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом адвокатського об`єднання «Літера Лекс» в особі керуючого партнера Габрєва Віталія Валерійовича, вартість послуг становила 63000,00 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що покладався на професійну допомогу адвоката щодо підготовки та подання позовної заяви до суду у встановлені законом строки. На жаль, адвокат ОСОБА_2 не виконав своїх зобов`язань належним чином, а згодом помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 вказує, що був переконаний, що його права захищені професіоналом, і лише після смерті адвоката та отримання позову від ДПС у 2025 році зрозумів, що робота не виконана. На його думку, сплата такої значної суми підтверджує, що пропуск строку не був наслідком недбалості, а стався через трагічні обставини. Вважає, що ця обставина об`єктивно перешкодила вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

З огляду на викладене просив поновити строк для звернення до адміністративного суду із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.06.2024 № 5431724021 від 14.06.2024 № 5430924021 від 14.06.2024 № 5427424021, а також усі наслідки цих ППР, таких як податкову вимогу від 20 серпня 2024 року № 0017374-1306-2615, рішення № 0017374-1306-2615 про опис майна у податкову заставу.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду в межах наведених аргументів, дослідивши матеріали додані до позову, суд встановив таке.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».

Суд зауважує, що у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».

У справі «Ілхан проти Туреччини» (заява № 22277/93 від 27.06.2000 §59), Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

З наведеного слідує, що поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Щодо посилання ОСОБА_1 , як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, що він покладався на професійну допомогу адвоката щодо підготовки та подання позовної заяви до суду у встановлені законом строки, однак адвокат не виконав своїх зобов`язань належним чином, а згодом помер, суд зазначає таке.

За усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Суд зауважує, що уклавши 25 листопада 2024 року договір про надання правничої допомоги, ОСОБА_1 жодним чином не цікавився про вжиті адвокатом заходи щодо підготовки та звернення до суду з позовом за захистом його прав, які він вважав порушеними, про хід своєї справи.

Навіть отримавши ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року про передачу адміністративної справи за позовною заявою ГУ ДПС у м. Києві про стягнення податкового боргу за підсудністю та звернувшись з питанням до адвоката 28 серпня 2025 року, та не отримавши від нього жодної відповіді, позивач до листопада 2025 року не вжив жодних заходів з метою з`ясування причин, чому йому не надходить відповідь.

Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу (майже рік) проявляв байдужість до своїх прав та займав пасивну поведінку, що і призвели до пропуску ним установленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.

За наведених обставин, суд вважає зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду неповажними.

Доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, позивачем не надано.

З огляду на зазначене, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже для усунення недоліку позовної заяви ОСОБА_1 слід подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, суд зазначає, що за текстом зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 зазначено, що існує необхідність забезпечення поданого ним зустрічного позову, у зв`язку з чим у прохальній частині зустрічної позовної заяви ним заявлено вимоги про:

- зупинення дії податкової вимоги ГУ ДПС у м. Києві від 20.08.2024 № 0017374-1306-2615 та рішення про опис майна у податкову заставу від 20 серпня 2024 року № 0017374-1306- 2615 до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- заборону ГУ ДПС у м. Києві та органам державної виконавчої служби вчиняти будь-які дії щодо примусового стягнення коштів та накладення обтяжень на майно позивача на підставі оскаржуваних рішень.

Отже, позивач об`єднав в позовній заяві також вимоги щодо забезпечення позову.

За приписами статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з частиною першою статтею 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Враховуючи вище викладені положення КАС України суд констатує, що заява про забезпечення позову подається як окремий від позову процесуальний документ, до якого КАС України висуваються певні вимоги щодо форми і окремої сплати судового збору за її розгляд.

Відповідно суд роз`яснює ОСОБА_1 , що у разі, якщо він вважає, що існують підстави для забезпечення зустрічної позовної заяви, то він має право подати до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, оформлену із дотриманням вимог статті 152 КАС України, разом з документом, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна в податкову заставу, залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 протягом десяти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника):

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку разом з доказами поважності причин його пропуску;

- документу про сплату судового збору в розмірі 21562,06 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37991110;

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);

Рахунок отримувача UA288999980313101206084012499;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

Призначення платежу - *; 101;_____( реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Роз`яснити, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

СуддяК.О. Пляшкова