Решение № 133074547, 02.01.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 січня 2026 рокум. Рівне№460/12831/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2), у якому позивач просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви від 18.08.2025: визнати протиправними дії відповідача-2 щодо прийняття рішення про відмову в призначенні та виплаті мені пенсії, як учаснику бойових дій; скасувати рішення відповідача-2 щодо відмови призначити та виплачувати мені пенсію, як учаснику бойових дій з грудня 2024 року; зобов`язати відповідача-1 зарахувати позивачу до страхового стажу період участі у бойових діях в складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній республіці Афганістан з розрахунку один місяць служби за три місяці; зобов`язати відповідача-1 призначити та виплачувати мені пенсію, як учаснику бойових дій з грудня 2024 року.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що йому протиправно відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) як учаснику бойових дій в складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній республіці Афганістан з підстав відсутності довідки про безпосередню участь особи в бойових діях. Зауважує, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії, є «посвідчення учасника бойових дій». Оскільки належність позивача до кола осіб, які мають статус учасника бойових дій, ніким не оскаржувалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, вважає що має право на користування пільгами, встановленими Законом №3551-XII та Законом №1058-ІV, зокрема, пільгами щодо призначення пенсії та обрахування стажу на пільгових умовах. З огляду на вказане стверджує, що рішення відповідача-2 є протиправним та суперечать вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подали до суду свої відзиви на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзивів в установлений строк для суду не повідомили, що дає суду підстави для висновків про те, що у відповідачів відсутні поважні причини неподання відзивів в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідачів.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана позивачем до суду 26.07.2025 у паперовій формі шляхом направлення засобами поштового зв`язку, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 28.07.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 04.08.2025 суд зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення позивачу цієї ухвали та встановив позивачу спосіб усунення недоліків вказаної позовної заяви, а саме шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред`явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог; виправленої редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України (відповідно до кількості учасників справи), в частині визначення позовних вимог до кожного з відповідачів та наведення обґрунтування цих позовних вимог саме до кожного з відповідачів.

18.08.20258 на виконання ухвали суду від 04.08.2025 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив уточнену позовну заяву з заявленими позовними до відповідачів та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із обґрунтуванням та відповідними доказами поважності причин такого пропуску.

Ухвалою від 19.08.2025 суд поновив позивачу строк звернення до суду із позовною заявою, прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подали до суду свої відзиви на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Горбів Гощанського району Рівненської області, є громадянином України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни та є учасником бойових дій, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.03.2011.

06.12.2024 позивач звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) від 11.12.2024 №172850029914 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю довідки про безпосередню участь в бойових діях. У вказаному рішенні також зазначено вік заявника - 54 роки 11 місяців 20 днів, страховий стаж - 36 років 9 місяців 4 дні при необхідному стажі 25 років. До загального страхового стажу зараховані всі періоди роботи.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача-2, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є рішення відповідача-2 щодо відмови призначити та виплачувати позивачу пенсію, як учаснику бойових дій з грудня 2024 року; зобов`язання відповідача-1 зарахувати позивачу до страхового стажу період участі у бойових діях в складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній республіці Афганістан з розрахунку один місяць служби за три місяці, призначити та виплачувати пенсію, як учаснику бойових дій з грудня 2024 року.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Приписами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

Разом з тим, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10 -1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.

Відповідно до частин 1, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям з соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей, яким зокрема визначено порядок обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років.

Пунктом 2.3 розділу 2 даного Положення передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа виконувала інтернаціональний обов`язок, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Пунктом 1 Додатку №2 до Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (пункт 2.3) визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій, крім періодів військової служби, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей (далі - Положення), на пільгових умовах зараховуються такі періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР (з урахуванням вимог додатка 1 до постанови Ради Міністрів СРСР від 15 грудня 1990 року №1290 Про вислугу років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і допомоги цим військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу та їх сім`ям та пунктів 2.4 - 2.6 Положення): 1) один місяць служби за три місяці: - на території Республіки Афганістан, а також в інших країнах, які ведуть (вели) бойові дії, якщо військовослужбовці брали участь у цих діях (крім військовослужбовців, звільнених з дійсної військової служби або відряджених з цих країн за вчинення проступків, які дискредитують звання військовослужбовця), - з 01 грудня 1979 року і час безперервного перебування військовослужбовців на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, отриманих у цих країнах.

Спільною постановою Центрального Комітету КПРС і Ради Міністрів СРСР від 17.01.1983 №59-27 "Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям" було передбачено зараховувати до вислуги років для призначення пенсії один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв`язку із цим на лікуванні в лікувальних закладах.

Законом СРСР "Про загальний військовий обов`язок" від 12.07.1967 №1950-VII і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов`язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.02.1981 №193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду військовослужбовцям, які за рішенням Уряду СРСР проходили військову службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації: документи про проходження військової служби (служби); довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією російської федерації.

Так, відповідно до пункту 6 Порядку №637 для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: - військові квитки; - довідки ІНФОРМАЦІЯ_5, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; - довідки архівних і військово-лікувальних установ. Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_5, які видаються в порядку, що визначається Міноборони. Форма довідки про участь у бойових діях передбачена додатком 2 до Порядку №637.

Зокрема, вона видається ІНФОРМАЦІЯ_5, і містить відомості про те, що особа проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) і зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

При цьому, з аналізу приписів статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слідує, що підтвердженню для призначення пенсії, насамперед, підлягають не обставини тривалості участі військовослужбовця у бойових діях, а сам факт такої участі.

З матеріалів справи слідує, що спірним рішенням відповідача-2 №172850029914 від 11.12.2024 відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю довідки про безпосередню участь особи в бойових діях.

У ході розгляду справи суд з наявних в матеріалах справи доказів встановив, що у період з 28.05.1988 по 16.05.1990 позивач проходив строкову військову службу, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.01.2024 №6/40 та записами військового квитка позивача серії НОМЕР_2 .

Окрім того, листом Рівненської міської організації УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) від 21.05.2025 №15 підтверджується, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.03.2011, проходив військову службу у ВЧ пп НОМЕР_3 з 16.12.1988 по 15.02.1989 та згідно архівної довідки архіву військово-медичних документів, 25.12.1988 при виконанні інтернаціонального обов`язку в республіці Афганістан при підриві БТР на міні отримав контузію. ОСОБА_1 нагороджений знаком «Воїну-інтернаціоналісту» і медаллю « От благодарного Афганского народа ». Вказані обставини також підтверджуються долученими до вказаного листа та наявними в матеріалах справи: архівною довідкою архіву воєнно-медичних документів від 28.07.2011 №6/3/1/1132, посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 19.03.2011, довідкою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.04.2011 №71, грамотою Президіуму ВС СССР воїну-інтернаціоналісту ОСОБА_1 , посвідченням до відзнаки Президента України - пам`ятної медалі « 25 років виведення військ з Афганістану» та самою відзнакою.

Отже, вказаними доказами підтверджується участь позивача у бойових діях при виконанні інтернаціонального обов`язку в республіці Афганістан.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 року по справі №591/3086/16-а зазначив, що участь військовослужбовця у бойових діях може підтверджуватись і фактом набуття статусу учасника бойових дій у розумінні статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та відповідним посвідченням». Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.08.2018 у справі №295/1129/17.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначені Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 (надалі - Положення №302).

Пунктом 3 Положення №302 передбачено, що відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Учасникам бойових дій (стаття 6 Закону №3551-XII) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".

Згідно з пунктом 2 Положення №302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Отже, повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії, належать органам, які видають "Посвідчення учасника бойових дій".

Відповідно до пункту 7 Положення №302 такими органами є Мін`юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужби за місцем реєстрації ветерана.

Таким чином, посвідчення учасника бойових дій є належним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі й пільгами щодо дострокового призначення пенсії.

Під час вирішення цієї справи суд враховує ту обставину, що лист Рівненської міської організації УСВА (воїнів-інтернаціоналістів) разом з долученими до нього документами, датований 21.05.2025, що свідчить про відсутність вказаних документів на момент прийняття відповідачем-2 спірного рішення від 11.12.2024 №172850029914, та які в свою чергу не могли бути враховані пенсійним органом на момент винесення такого рішення.

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного трудового стажу. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Також, згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до статті 101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

При цьому, пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що пенсійний орган під час приймання заяв про призначення пенсій та їх розгляду, всебічно сприяє особам щодо встановлення всіх обставин, які можуть бути підставою для призначення/перерахунку пенсій, зокрема з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, запитує необхідну інформацію від підприємств, організацій і окремих осіб.

Враховуючи звернення позивача з заявою про призначення йому дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV та відмовою у призначенні йому такого виду пенсії з підстав відсутності довідки про безпосередню участь особи в бойових діях, пенсійний орган не був позбавлений можливості у разі сумніву щодо участі позивача в бойових діях, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, шляхом надсилання запитів про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, та провести звірку таких відомостей. Окрім того, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснював прийом, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів для визначення права на призначення такого виду пенсії, повинен був повідомити про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, водночас жодних з вказаних вище дій, пенсійний орган не зробив, чим позбавив позивача права на пенсійне забезпечення.

Враховуючи наведене у суду відсутні підстави вважати належно розглянутою заяву позивача про призначення дострокової пенсії від 06.12.2024 та дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області пунктів 3.3, 4.2 та 4.7 Порядку №22-1.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що дефекти адміністративного акта можуть не стосуватися його змісту, а бути пов`язаними з процедурою прийняття. Деякі процедурні вимоги необхідно розглядати не як вимоги до акта, а як вимоги до органів, уповноважених його приймати.

Надання оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, потребує співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення (пункти 54-55 постанови Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі №640/11468/20).

Обираючи належний спосіб захисту права на пенсійне забезпечення позивача виходячи із встановлених обставин цієї справи суд враховує, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є, насамперед, встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату.

У разі якщо межі заявлених позовних вимог не дозволяють суду під час розгляду справи упевнитися чи дотримано при зверненні заявника та відповідному розгляді суб`єктом владних повноважень усіх без винятку вимог закону для отримання позитивного рішення та(або) якщо суб`єкт, до якого звертається позивач, має право діяти при прийнятті відповідного рішення на власний розсуд (тобто має альтернативні варіанти поведінки за наслідками розгляду звернення позивача), то суд, у межах свого розсуду, з метою уникнення перебирання на себе повноважень щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншого органу, повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень при прийнятті рішення урахувати оцінку, надану у судовому рішенні.

Така позиція є усталеною у судовій практиці й кореспондується з положеннями КАС України, за якими суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи ту обставину, що відповідачем-2 під час прийняття спірного рішення не повністю з`ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення питання щодо наявності у позивача права на призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, суд приходить до висновку, що рішення відповідача-2 від 11.12.2024 №172850029914 є протиправним та підлягає скасуванню, а для належного захисту прав позивача слід вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути заяву про призначення позивачу дострокової пенсії від 06.12.2024, з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу позивача часу проходження служби, протягом якого він виконував інтернаціональний обов`язок, з розрахунку один місяць служби за три місяці.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі №240/16372/23, де зазначено, що дії зобов`язального характеру щодо повторного розгляду заяви позивача має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 11.12.2024 №172850029914 щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.12.2024 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV, з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу позивача часу проходження служби, протягом якого він виконував інтернаціональний обов`язок, з розрахунку один місяць служби за три місяці.

6. Розподіл судових витрат.

Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.12.2024 №172850029914 про відмову ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 грудня 2024 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 часу проходження служби, протягом якого він виконував інтернаціональний обов`язок, з розрахунку один місяць служби за три місці.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром, 3, під. 2, м. Харків,Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК