Решение № 133049250, 08.12.2025, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2153/22

Провадження по справі № 2/129/64/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Бондар О.В.,

без участі сторін та їх представників розглянув в місті Гайсині в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

установив:

05.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" про відшкодування шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.09.2021 близько 18-30 год. в м.Гайсині Вінницької області на перехресті вулиць Волонтерів та Бакалова з участю автомобілів «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якої позивач отримав тілесні ушкодження, також був технічно пошкоджений його автомобіль «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 ; в період з 18.09.2021 по 01.10.2021 ОСОБА_1 після цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Гайсинська ЦРЛ ГМР», із 02.10.2021 він перебував на амбулаторному лікуванні; 22.09.2021 ОСОБА_1 проходив обстеження в КНП «ВОКПЛ ім.акад.О.Ю. Ющенка ВОР» за яким нейрохірург визначила діагноз - гострий період закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), забій головного мозку легкого ступеню, лікворно-гіпертензійний синдром, забій грудного відділу хребта, вести було-атаксичний синдром, церебростенічний синдром, тораколгія, диплопія та 05.10.2021 р. він вдруге проходив обстеження у лікаря нейрохірурга, яка підтвердила станом на 05.10.2021 р. діагноз- підгострий період ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, лікворно-гіпертензійний синдром, вестибуло-атаксичний синдром, церебростенічний синдром, тораколгія, диплопія, що підтверджується консультативними Висновками від 22.09.2021 р. та 05.10.2021р. У період з 06.10.2021 р. по 12.10.2021 р. ОСОБА_1 знову перебував на стаціонарному лікуванні з приводу травм отриманих в результаті ДТП, згідно виписки №4105/371 забій головного мозку легкого ступеня, забій грудного відділу хребта, забій правої половини грудної клітини, післятравматичний САК Птоз правої повіки, вертибральний больовий синдром, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., цукровий діабет, стадія декампенсації. Розмір витрат понесених на відновлення стану здоров`я після ДТП склав 18528.53 грн.

06.12.2021р. Мостиський районний суд Львівської області ухвалив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 124 КУпАП по факту вчинення ДТП, що сталась 18.09.2021 близько 18-30 год. в м.Гайсині Вінницької області на перехресті вулиць Волонтерів та Бакалова з участю автомобілів «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якої ОСОБА_1 отримано тілесні ушкодження та завдано майнової шкоди майну; цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПРАТ «Страхова компанія «ВУСО» у відповідності до

страхового поліса №205006248 від 25.09.2020, позивач із заявами 24.09.2021 та 15.11.2021 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, звернувся в страхову компанію «ВУСО». За домовлснністю із ПРAT Страхова компанія «ВУСО» ремонт автомобіля проводився на спеціальному підприємстві ТОВ «Автомир-Вінниця», де в період з 10.12.2021 по 06.04.2022р. належний ОСОБА_1 автомобіль «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 перебував на ремонті; розмір витрат понесених на відновлення автомобіля у відповідності до наряду-замовлення №АвК-000013 від 10.12.2021 та акту виконаних робіт АвК-000013 від 06.04.2022 склали 135940 грн. (в тому числі ПДВ 22656,67грн.). ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» станом на 10.12.2021р. провела страхове відшкодування, як потерпілому - фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я під час ДТП, що сталось 18.09.2021р., а саме виплатила 11180.22 грн. відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням та 559,01 грн. - відшкодування пов`язані із моральною шкодою ( 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю), обгрунтовуючи, що різниця 7348,31грн. не покривається страховою компанією (витрати пов`язані із вартістю рідкого мила, паперових рушників, мінеральної води, бахіл, вартість пального, яке було затрачено на поїздку в м.Вінницю для проведення обстеження та проїзду до лікарні в м.Гайсин, вартість МРТ шийного та поперекового відділу хребта, які були ушкодженні в результаті ДТП); позивач вважає що відшкодування зазначених витрат має провести відповідач ОСОБА_2 , як винуватець ДТП. Крім того, витрати понесені для транспортування пошкодженого автомобіля позивача до місця ремонту в сумі 2420 грн. має бути сплачена відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО». ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» станом на 26.01.2022 виплатила страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля позивача на рахунок ТОВ «Автомир» в сумі 98646,62грн. згідно виписки із рахунку ТОВ «Автомир» від 26.01.2022, при цьому 17.01.2022 ОСОБА_1 було також сплачено на рахунок ТОВ «Автомир» 50 000 грн., що підтверджується квитанцією від 17.01.2022; по закінченню ремонту пошкодженого автомобіля 08.04.2022 ТОВ «Автомир» повернув позивачу 12718,29 грн.; різниця між виплаченою сумою та затраченою сумою склала 7348,31 грн., різницю в сумі 37293,38 грн. просить стягнути з відповідача, як винуватця ДТП, оскільки як вважає позивач, не було б необхідності позивачу нести такі витрати, у разі як би не сталося ДТП по вині відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 2.11.2022 р. відкрито провадження у справі.

05.12.2022 р. до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» адвоката Шиліна В.А., в якому він проти позову заперечив, вважав позовні вимоги про стягнення зі страховика вартості евакуації транспортного засобу до місця ремонту в розмірі 2420 грн. безпідставними, витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. є неспівмірними зі складністю справи, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

25.01.2023 в системі «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 суд отримав відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позовних вимог заперечила, вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_2 не підлягають задоволенню з наступних підстав: за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №205006248, який діяв на момент настання ДТП, ліміт відповідальності страховика за шкоду завдану майну потерпілого складає 130 000,00 грн., та за шкоду заподіяну життю/здоров`ю потерпілого складає 260 000,00 грн.; вважає, що вимога позивача до ОСОБА_2 в розмірі 4 928,31 грн. є необгрунтованою та безпідставною, оскільки розмір заподіяної шкоди здоров`ю ОСОБА_1 не перевищує страхового ліміту. Окрім цього, згідно зі змісту постанови про закриття кримінального провадження №12021020090000306 від 12.10.2021 року 06.10.2021 року було призначено судову медичну експертизу, та згідно отриманого висновку експерта №145 від 07.10.2021 року, встановлено наступне: згідно наданих медичних документів гр. ОСОБА_1 виставлені слідуючі діагнози: закрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку легкого ступеню, забій грудного відділу хребта, забій правої половини грудної клітки, вертиброгенний болевий синдром, після травматичний субарахноїдальний крововилив, при вивчені медичних документів будь-якого об`єктивного підтвердження вищевказаних діагнозів у представлених медичних документах немає, таким чином вони до уваги при оцінці ступеню важкості тілесних ушкоджень прийняті бути не можуть, при вивчені медичних документів судово-медичним експертом будь-якого об`єктивного підтвердження вищевказаних діагнозів у представлених медичних документах немає, позивачем також не надано жодного доказу, який би підтверджував необхідність понесення додаткових витрат та взагалі їх необхідність відповідно до діагнозу, не надано жодної медичної документації, призначень лікаря, які би підтверджували такі вимоги позивача; вимоги позивача до ОСОБА_2 в розмірі 37 293,38 грн. є завищеними та необгрутнованими, оскільки позивачем не надано договору про технічне обслуговування і ремонт його автомобіля, ні наряд-замовлення №АвК-000013 від 10.12.2021 року, ні акт виконаних робіт не підписаний жодною стороною, тому документи є неналежними і недопустимими доказами, враховуючи норми ЦПК України, та не можуть прийматись судом, позивачем не підтверджено жодним доказом необхідності понесених витрат на ремонт автомобіля КІА д.н.з. НОМЕР_2 в розмірі 135 940,00 грн., і що саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 18.09.2021 року, позивачу спричинена шкода в такому розмірі.

Представник позивача та позивач у судове засідання не з`явилися, в поданій до суду заяві представник позивача адвокат Човганюк А.М. просила справу розглянути без їх з позивачем участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідачі та їх представники в судове засідання не з`явилися, у відзиві представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» адвоката Шиліна В.А. є прохання справу розглянути у його відсутність. Представник відповідача адвокат Ієговська А.О. та відповідач ОСОБА_2 повторно не прибули в судове засідання, відзив та докази суду надіслали, клопотань не заявляли.

З урахуванням позицій сторін, дослідження матеріалів справи та вимог закону суд визнає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з таких підстав.

Встановлено, що 18.09.2021 близько 18-30 год. в м.Гайсині Вінницької області на перехресті вулиць Волонтерів та Бакалова сталася дорожньо-транспортної пригоди з участю автомобілів «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок якої позивач отримав тілесні ушкодження, також був технічно пошкоджений автомобіль «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 , який на момент скоєння вказаного ДТП належав ОСОБА_1 на праві власності, крім того, позивачу заподіяні тілесні ушкодження.

Цивільна відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПРАТ «Страхова компанія «ВУСО» у відповідності до страхового поліса №205006248 від 25.09.2020, позивач із заявами 24.09.2021 та 15.11.2021 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, звернувся в страхову компанію «ВУСО». За домовленністю із ПРAT Страхова компанія «ВУСО» ремонт автомобіля «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_2 проводився на спеціальному підприємстві ТОВ «Автомир-Вінниця» в період з 10.12.2021 по 06.04.2022р.; розмір витрат, понесених на відновлення автомобіля у відповідності до наряду-замовлення №АвК-000013 від 10.12.2021 та акту виконаних робіт АвК-000013 від 06.04.2022 склали 135940 грн. (в тому числі ПДВ 22656,67грн.). ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» станом на 10.12.2021р. провела страхове відшкодування, як потерпілому - фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров`я під час ДТП, що сталось 18.09.2021р., а саме виплатила 11180.22 грн. відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням та 559,01 грн. - відшкодування пов`язані із моральною шкодою ( 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю). ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» станом на 26.01.2022 виплатила страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля позивача на рахунок ТОВ «Автомир» в сумі 98646,62грн. згідно виписки із рахунку ТОВ «Автомир» від 26.01.2022, при цьому 17.01.2022 ОСОБА_1 було також сплачено на рахунок ТОВ «Автомир» 50 000 грн., що підтверджується квитанцією від 17.01.2022; по закінченню ремонту пошкодженого автомобіля 08.04.2022 ТОВ «Автомир» повернув позивачу 12718,29 грн.; різниця між виплаченою сумою та затраченою сумою 37293,38 грн.

ОСОБА_1 також були понесені інші витрати: пов`язані із вартістю рідкого мила, паперових рушників, мінеральної води, бахіл, вартість пального, яке було затрачено на поїздку в м.Вінницю для проведення обстеження та проїзду до лікарні в м.Гайсин, вартість МРТ шийного та поперекового відділу хребта, які були ушкодженні в результаті ДТП всього 4928,31 грн.; витрати на евакуацію транспортного засобу- 2420 грн.

В період з 18.09.2021 по 01.10.2021 ОСОБА_1 після цієї ДТП перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Гайсинська ЦРЛ ГМР», із 02.10.2021 він перебував на амбулаторному лікуванні; 22.09.2021 ОСОБА_1 проходив обстеження в КНП «ВОКПЛ ім.акад.О.Ю. Ющенка ВОР» за яким нейрохірург визначила діагноз - гострий період закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), забій головного мозку легкого ступеню, лікворно-гіпертензійний синдром, забій грудного відділу хребта, вести було-атаксичний синдром, церебростенічний синдром, тораколгія, диплопія та 05.10.2021 р. він вдруге проходив обстеження у лікаря нейрохірурга, яка підтвердила станом на 05.10.2021 р. діагноз- підгострий період ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, лікворно-гіпертензійний синдром, вестибуло-атаксичний синдром, церебростенічний синдром, тораколгія, диплопія, що підтверджується консультативними Висновками від 22.09.2021 р. та 05.10.2021р. У період з 06.10.2021 р. по 12.10.2021 р. ОСОБА_1 знову перебував на стаціонарному лікуванні з приводу травм отриманих в результаті ДТП, згідно виписки №4105/371 забій головного мозку легкого ступеня, забій грудного відділу хребта, забій правої половини грудної клітини, післятравматичний САК Птоз правої повіки, вертибральний больовий синдром, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., цукровий діабет, стадія декампенсації. Розмір витрат понесених на відновлення стану здоров`я після ДТП склав 18528.53 грн.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).

У статті 1 Закону України "Про страхування" визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про страхування" страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України "Про страхування"). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України "Про страхування"). Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Згідно квитанції №23 від 09.12.2021 р. та акту виконаних робіт від 09.12.2021 р. ФОП ОСОБА_4 виконав для ОСОБА_1 евакуацію транспортного засобу «КІА Спортейдж» НОМЕР_2 , завантаження і розвантаження вартістю 2420 грн. (а.с.25,26), ці витрати не відшкодовані позивачу страховиком, згідно ст. 28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ці витрати є шкодою, заподіяною в результаті ДТП майну потерпілого, а тому підлягають стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь позивача у судовому порядку.

За таких обставин заперечення представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» суд не бере до уваги з огляду на їх безпідставність.

Оскільки, наданими позивачем медичними документами та квитанціями, чеками на придбання ліків, консультативними висновками від 22.09.2021 р. та 05.10.2021р. доведено, що в період з 18.09.2021 по 01.10.2021 ОСОБА_1 після ДТП перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Гайсинська ЦРЛ ГМР», із 02.10.2021 він перебував на амбулаторному лікуванні; 22.09.2021 ОСОБА_1 проходив обстеження в КНП «ВОКПЛ ім.акад.О.Ю. Ющенка ВОР» за яким нейрохірург визначила діагноз - гострий період закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), забій головного мозку легкого ступеню, лікворно-гіпертензійний синдром, забій грудного відділу хребта, вести було-атаксичний синдром, церебростенічний синдром, тораколгія, диплопія та 05.10.2021 р. він вдруге проходив обстеження у лікаря нейрохірурга, яка підтвердила станом на 05.10.2021 р. діагноз- підгострий період ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, лікворно-гіпертензійний синдром, вестибуло-атаксичний синдром, церебростенічний синдром, тораколгія, диплопія; у період з 06.10.2021 р. по 12.10.2021 р. ОСОБА_1 згідно виписки №4105/371 перебував на стаціонарному лікуванні з приводу травм, отриманих в результаті ДТП, забій головного мозку легкого ступеня, забій грудного відділу хребта, забій правої половини грудної клітини, післятравматичний САК Птоз правої повіки, вертибральний больовий синдром, гіпертонічна хвороба ІІІ ст., цукровий діабет, стадія декомпенсації, вартість його лікування 18528.53 грн. ОСОБА_1 також були понесені витрати під час його лікування: вартість пального на поїздку для проведення обстеження та проїзду до лікарні, вартість МРТ-обстежень шийного та поперекового відділу хребта, які були ушкодженні в результаті ДТП, всього 4928,31 грн.; зазначені витрати позивач поніс внаслідок ДТП з вини відповідача ОСОБА_2 , вони не відшкодовані позивачу відповідачем добровільно, а тому підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 у судовому порядку.

Крім того, беззаперечно встановлено, що ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» станом на 26.01.2022 виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля позивача на рахунок ТОВ «Автомир» в сумі 98646,62грн. згідно виписки із рахунку ТОВ «Автомир» від 26.01.2022, при цьому 17.01.2022 ОСОБА_1 було також сплачено на рахунок ТОВ «Автомир» 50 000 грн. згідно квитанції на а.с.44 за послуги автосервісу, технічне обслуговування та ремонт автомобіля держ.номер НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією від 17.01.2022; по закінченню ремонту пошкодженого автомобіля 08.04.2022 ТОВ «Автомир» повернув позивачу 12718,29 грн. на його картковий рахунок згідно виписки (а.с.46); різниця між виплаченою сумою та затраченою сумою 37293,38 грн. вартості ремонту належного позивачу автомобіля держ.номер НОМЕР_2 , зазначена матеріальна шкода, завдана майну потерпілого внаслідок ДТП, підлягає стягненню з ОСОБА_2 , як із винуватця ДТП, оскільки не відшкодована страховою компанією.

Оскільки, наслідки ДТП, що сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , призвели до негативних обставин в життя позивача, таких як фізичний біль та страждання, які він зазнав у зв`язку із отриманими в результаті ДТП легкого ступеня важкості тілесних ушкоджень та під час амбулаторного лікування що супроводжувалося больовими синдромом, фізичними незручностями, неможливістю вільно рухатися, зазначені події порушили його звичний ритм життя, ОСОБА_1 змушений був лікуватися, відновлювати здоров`я із залучанням фізичних, душевних і матеріальних ресурсів , то на підставі статей 23, 1167 ЦК України, з урахуванням усіх зазначених обставин справи, які є істотними, та з огляду на вимоги розумності і справедливості суд доходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

В решті позовних вимог позивача слід відмовити з огляду на їх недоведеність.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог (83%*15000=12450 грн., 992,40*83%=823,70 грн.) 12450 грн. витрат на правничу допомогу та 823,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «ВУСО» (ЄДРПОУ 31650052) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) вартість евакуації транспортного засобу до місця здійснення його ремонту в розмірі 2420 грн. (дві тисячі чотириста двадцять грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди здоров`ю потерпілого в розмірі 4928,31 грн. (чотири тисячі дев`ятсот двадцять вісім гривень 31 копійок), а також шкоду, завдану майну потерпілого в розмірі 37293,38 грн. (тридцять сім тисяч двісті дев`яносто три гривні 38 копійок), а також в рахунок відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень), а також судові витрати: витрати на правничу допомогу 12450 грн., 823,70 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: