Решение № 133035918, 30.12.2025, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/6181/25

Провадження № 2-а/740/78/25

РІШЕННЯ

іменем України

30 грудня 2025 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі судового засідання Пучка М.С.,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Кресана Олександра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

27 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Луєнко Ю.В. звернувся до суду із адміністративним позовом до поліцейського Ніжинського РУП Кресана О.О., ГУНП в Чернігівській областіпро скасування постанови від 20 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді 340 грн штрафу. Позов обґрунтований тим, що позивач керував автомобілем 20 жовтня 2025 року в 11-14 год і був зупинений поліцейським Ніжинського РУП Кресаном О.О. в м.Ніжині по вул.Козачій, поліцейський повідомив позивачу, що він нібито не пропустив пішоходів на нерегульованому пішохідному переході, на що Москаленко В.М. категорично заперечив, оскільки такої події взагалі не було, а поліцейський відповідних доказів не надав. Незважаючи на заперечення та відсутність доказів вчиненого правопорушення, поліцейський виніс відносно позивача оскаржувану постанову. Крім того, у м.Ніжині по вул.Козачій, 3, тобто в місці вказаному у постанові, а також в обох напрямках від цього місця у межах видимості взагалі відсутній пішохідний перехід, що виключає можливість допущення позивачем складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що заперечення сторін відсутні.

У відзиві від 18 листопада 2025 року представник ГУНП в Чернігівській області Зеляк А.В., просить відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням на те, що згідно оскаржуваної постанови, 20 жовтня 2025 року в 11-14 год водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішохода, чим порушив п.18.1 ПДР України за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП. До постанови додаються відео реєстратора. Твердження позивача, що йому не надавалися докази по справі спростовуються відеозаписами, які долучені до постанови; після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху та зупинки транспортного засобу, поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, позивачу були роз`яснені його права, жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Щодо доводів позивача про розбіжності в місці розгляду справи зазначеним у постанові та фактичним місцем скоєння, то фактичне місце скоєння зафіксоване на відео, зазначення в оскаржувані постанові адреси «м.Ніжин вул.Козача, 3» замість м.Ніжин, вул.Шевченка АЗ «Парк», саме по собі не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Доводи позову мають виключно процесуальну природу і не можуть бути самостійною і достатньою підставою для скасування постанови, винесеної інспектором за ч.1 ст.122 КУпАП.

У відповіді на відзив від 21 листопада 2025 року представник позивача адвокат Луєнко Ю.В., зазначає, що згідно доданого до відзиву відеозапису видно, як до пішохідного переходу підійшов пішохід і зупинився, не вийшовши на перехід, у цей час автомобіль позивача вже був на незначній відстані від пішохідного переходу і не на тій смузі руху, на яку мас спочатку виходити пішохід, перетинаючи проїжджу частину, тобто відеозаписом підтверджується, що позивач не створив ні перешкоди, ні небезпеки для пішохода. Доводи відповідача, викладені у відзиві не спростовують і не можуть бути підставою для відмови у позові.

У відзиві від 25 листопада 2025 року поліцейський ВРПП Ніжинського РУП Кресан О.О. просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з посиланням на те, що під час патрулювання було зупинено автомобіль BMW X5, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1 ПДР України, таким чином відносно останнього було розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 340 грн. ОСОБА_1 були роз`яснені його права, строки оскарження постанови.

Інші заяви, клопотання сторін станом на час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відсутні.

Фіксування судового засідання відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Оскаржуваною постановою від 20 жовтня 2025 року поліцейським Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням 340 грн штрафу за порушення п.18.1 ПДР. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 20 жовтня 2025 року в 11-14 год в м.Ніжин, вул.Козача, 3, керуючи автомобілем, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1. ПДР.

Відповідно до поданого до відзиву відеозапису, який безпосередньо відтворений у судовому засіданні, а саме з автореєстратора з патрульного автомобіля, згідно з яким автомобіль БМВ обігнав патрульних на вул.Шевченка в напрямку до центра міста та не зменшив швидкість і не зупинився перед пішохідним переходом; пішохід стояв на узбіччі дороги перед пішохідним переходом зправа.

Відповідно до поданого до відзиву відеозапису, який безпосередньо відтворений у судовому засіданні, наявна слідуюча інформація: поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про порушення правил безпеки дорожнього руху, а саме не надали перевагу пішоходу, на підтвердження чого є відео; ОСОБА_1 заперечив даний факт, оскільки пішохід не став на пішохідний перехід, а саме на проїжджу частину; під час перегляду відео Москаленко В.М. стверджує, що пішохід не став на пішохідний перехід, тому немає порушення з його боку; поліцейським винесено постанову відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП.

Позивач заперечує проти вчинення правопорушення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо (ст.2 КАС України).

В силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП настає зокрема за порушення правил проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.

Згідно з п.18.1 ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до п.18.2 ПДР водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Відповідно до п.1.10. ПДР України, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне.

Пішохідна доріжка - доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком 4.16.

Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2, 5.39, 5.40.1, 5.40.2, 5.41.1, 5.41.2, дорожньою розміткою 1.14.1, 1.14.2, 1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки шириною тротуарів чи узбіч. Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи регулювальником, нерегульованим пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.

Дорожні знаки 5.38.1 «Пішохідний перехід» встановлюється праворуч від дороги на ближній межі переходу, а знак 5.38.2 - ліворуч від дороги на дальній межі переходу.

Відповідно до пункту 4.7 ПДР України, пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Відповідно до розділу 34 ПДР України, горизонтальна розмітка має такез начення: 1.14.1, 1.14.2, 1.14.3 («зебра», у тому числі червоно-білого кольору) - позначають нерегульований і регульований пішохідний перехід на проїзній частині дороги чи на велосипедній доріжці, зокрема 1.14.2 - пішохідний перехід з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод, 1.14.3- місце переходу осіб з порушенням зору.

Згідно із пунктом 4.14 ПДР України пішоходам забороняється, зокрема, виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.

Пунктом 4.16 (а) ПДР України, пішохід має право під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі № 751/4821/17, вимога пункту 18.1 ПДР України передбачає, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли вони ступили на перехід. Для виконання вимоги цього пункту водій транспортного засобу обов`язково повинен своїм маневром показати пішоходам, що він дає дорогу, тобто знизити швидкість, якщо цього достатньо для того, щоб дати дорогу або зупинитися.

Крім того, згідно п.1.7. ПДР, водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності.

З даних відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 фактично здійснював обгін поліцейського авто при наближенні до нерегульованого пішоходного переходу, поряд з яким перебував пішохід, при цьому швидкість руху водієм ОСОБА_1 не зменшена і він своїми діями не показав пішоходу про свій намір надати йому дорогу для руху по пішохідному переходу, тобто позивачем порушені вимоги п.18.1. ПДР.

Щодо твердження позивача про те, що пішохід має перевагу в русі перед транспортними засобами з моменту, коли він ступив на перехід, слід зазначити наступне.

Згідно поданого відеозапису, транспортний засіб, яким керував позивач, рухався в лівій смузі дороги. А з правої сторони, за напрямком руху, пішохід дійшов до пішохідного переходу, зупинився біля нього та збирався переходити дорогу.

Щодо посилання позивача про вчинення провопорушення за місцем складання постанови.

Частинами 2-3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Сама по собі розбіжність щодо місця вчинення адміністративного правопорушення та зазначеним місцем вчинення у постанові, дійсно є порушенням вимог частини третьої статті 283 КУпАП щодо обов`язкових реквізитів постанови. Однак, таке порушення є формальним і не може бути підставою для скасування постанови, так як місце вчинення зазначено на відеозаписі.

За таких обставин відповідачем доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови від 20 жовтня 2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи відмову у позові підстави для стягнення судових витрат на користь позивача відсутні.

Керуючись ст.ст.77, 244, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Кресана Олександра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,- відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.Олійник