Решение № 133034476, 30.12.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9363/25

Провадження № 2-а/466/218/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«30» грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Глинської Д.Б.

з участю секретаря с/з Садовської А.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

09 жовтня 2025 року на адресу суду поступила позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить суд постановити рішення, яким: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5853585 від 03 жовтня 2025 року по справі про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 03 жовтня 2025 року інспектором 1 взводу 4 роти батальйону патрульної поліції у місті Кременчук УПП у Полтавській області Кулик Я.А. було винесено постанову серії ЕНА №5853585 про притягнення його, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В оскаржуваній постанові зазначається, що ним порушено п. 2.4.а Правил дорожнього руху, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вважає, що вказана постанова є незаконною та винесена з порушенням норм чинного законодавства, а відтак підлягає скасуванню з наступних підстав.

На його думку, зупинення транспортного засобу представниками патрульної поліції було здійснено безпідставно з порушенням встановленого законом порядку, що має наслідком протиправність оскаржуваної постанови.

Як вказано в оскаржуваній постанові, 03.10.2025 він, ОСОБА_1 , на власному автомобілі MAZDA CX-9, д.н.з. НОМЕР_1 , прямував дорогою Н-31 Дніпро-Решетилівка. Близько 9 години ранку на 121 км цієї дороги патрульна поліція здійснила фіксацію ймовірного перевищення швидкості його автомобілем.

Фіксацію було здійснено працівниками патрульної поліції з допомогою приладу TruCAM № TC008455, який перебував у руках працівника поліції на момент здійснення фіксації. На підставі цього працівники патрульної поліції зупинили його транспортний засіб.

Однак, вважає, що така підстава зупинення транспортного засобу не передбачена в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Ймовірною підставою зупинення було порушення водієм Правил дорожнього руху, про що працівники патрульної поліції прямо не вказали. Та і порушення ПДР ним вчинено не було, а тому зупинення транспортного засобу відбулось безпідставно.

Фіксація ймовірного перевищення швидкості з використанням приладу TruCAM № ТС008455 була здійснена з порушенням правил його використання, зокрема, щодо його використання з рук працівника патрульної поліції, без його закріплення в належних місцях, як цього вимагає Закон України «Про Національну поліцію». Факт здійснення фіксації ймовірного перевищення швидкості «з рук» підтверджується самими працівниками поліції в розмові із ним, що зафіксовано на відеозаписі боді-камери № БК476238.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, а оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів, та такою, що порушує його права та інтереси.

Зважаючи на вищевикладене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

27 жовтня 2025 року на адресу суду від представника відповідача Департаменту патрульної поліції НПУ надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначив, що 03.10.2025 року інспектором роти №4 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Кулик Я.А. прийнято постанову серії ЕНА № 5853585 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 цього дня, близько 08 год. 59 хв., керуючи транспортним засобом MAZDA CX-9, номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро- Решетилівка 121км) з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 145 км/год та не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п. 2.4 «а» ПДР України (покази технічних засобів TRUCAM TC 008455, Бк 476238 - п. 7 Постанови).

Відповідно до п. 12.6 «г» ПДР України поза населеними пунктами, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою дозволяється рух зі швидкістю не більше 110 км/год.

Згідно з п. 2.4 «а» ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил та пред`явити для перевірки документи, зазначені в п.п. 2.1, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Зазначає, що в адміністративному позові позивач не заперечує, що в місці, час та дату, вказані в оскаржуваній постанові, він керував транспортним засобом MAZDA CX-9, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 145 км/год та був зупинений працівниками поліції, які повідомили водієві про порушення ним швидкісного режиму; не заперечує, що після зупинки транспортного засобу на вимогу працівників поліції він не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.

Знак 5.76 розділу 33 ПДР України позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.

Дорожні знаки 5.76 з табличкою 7.2.1 розділу 33 ПДР України на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка на відрізку дороги з 104км по 124км.) відповідають вимогам Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні вимоги. Правила застосування» ДСТУ 4100:2014 не закриті сторонніми предметами та с видимим учасникам дорожнього руху.

Зазначене також підтверджується листом-відповіддю Служби відновлення та інфраструктури у Полтавській області від 04.06.2025 року за вих. №433/09 2173/-09/217-675 щодо наявності та місць розміщення дорожніх знаків.

Окрім того, на момент фіксації вчинення позивачем порушень ПДР, єдиним знаком, який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів, є інформаційно вказівний дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху».

Разом з тим, лазерний вимірювач швидкості TRUCAM TC 008455 не с автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.76 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів фіксації, які здійснюють фіксування саме в автоматичному режимі.

Водночас, інформація щодо здійснення патрульними поліцейськими вимірювання швидкості руху транспортних засобів за допомогою технічного приладу TruCam на вказаному вище відрізку шляху знаходиться у вільному доступі, оскільки публікувалася на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції за посиланням «https://patrolpolice.gov.ua/2024/12/20/zbilshuyemo-kilkist-pryladiv-trucam-ta-dilyanok-na-yakyh-patrulni-vymiryuvatymut-shvydkist-4/».

Щодо правомірності використання поліцією лазерних вимірювачів швидкості TruCAM.

На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань типів вимірювальної техніки, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.04.2012 р. № 437 затверджено перелік засобів вимірювальної техніки.

До вказаного переліку було включено засіб вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який на підставі вказаного наказу було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

На підставі вищевикладеного, 29 серпня 2012 фірмі Laser Technology, Inc., яка с виробником TruСАМ, було видано Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012.

Таким чином, підрозділи поліції використовують прилад TruCam як засіб вимірювальної техніки «вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam».

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу №22-01/34536, виданого вимірювальної техніки від 02.09.2025 року «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТриСАМ ІІ № ТС008455 відповідає вимогам технічної документації.

Згідно з вказаного свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCaM 11 № TC008455, може мати максимально допустиму похибку при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі становить +/-2 м/год в діапазоні від 2 до 200 км/год.

Зазначає, що можливість використання виробу TruCАМ також підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України Експертного висновку від 15.12.2023 року № 04/05/02-1179/ВС1, який підтверджує правильність реалізації криптографічного алгоритму забезпечення шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 10116:2019 конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

При цьому, термін дії експертного висновку протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування.

У відповідності до даних Посібника користувача LTI 20/20 TruCaM ІІ вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCaM IП призначений для вимірювання швидкості руду транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах.

Виходячи з приведених вище положень, використання приладу ТиСАМ відбувається як у автоматичному режимі, так і в ручному режимі, тоді як для запобігання помилкових висновків про швидкість транспортного засобу при нестабільності цілі чи приладу передбачена розробниками саме відповідна помилка замість результатів вимірювання. Тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.

ДП «Укрметртестстандарт» в листі №22-38/30 від 01.07.2025 роз`яснює, що прилади TruCАМ конструктивно створені для утримання в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення експлуатація в ручному режимі за утримання приладу в руках за безпосередньої участі оператора.

Прилади TruCАМ можуть працювати як в ручному режимі, так і в автоматичному. У разі наявності чинного свідоцтва про повірку законодавчо регульовано засобу вимірювальної техніки дозволяється використовувати прилади TruСАМ за призначенням як в ручному режимі так і в автоматичному режимі.

Крім того, у свідоцтві про повірку приладу TruCAM TC TC008455 від 02.09.2025 зазначено про можливість використання вказаного приладу в ручному режимі.

Згідно із законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Разом з тим, як вбачається з відеозапису реєстратора закріпленим на форменому одязі патрульного, ОСОБА_1 відмовився пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб, для перевірки на вимогу працівника поліції, що вказує на правомірність притягнення його до відповідальності та накладення адміністративного стягнення на підставі ч.1 ст. 126 КУпАП.

Так, під час патрулювання 03.10.2025 року на автомобільній дорозі Н-31 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка (121км) з окремими проїзними частинами що відокремлені одна від одної розділювальною смугою (конструктивно виділений елемент), інспекторами поліції було виявлено транспортній засіб MAZDA CX-9, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого рухався зі швидкістю 145 км/год, перевищуючи обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год, що є порушенням ПДР України.

На місці зупинки транспортного засобу поліцейським було повідомлено водія про порушення ним Правил дорожнього руху, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху, факт чого останнім не заперечувався.

Водночас, під час з`ясування фактичних обставин та встановлення особи водія на неодноразову законну вимогу інспектора поліції пред`явити для перевірки документи, визначені п.п. 2.1 Правил, водій в категоричній формі відмовився надати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 «а» ПДР України, та за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відтак, поліцейський мав законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обгрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому чинним законодавством.

Частиною 5 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані в справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В судовому засіданні встановлено, що 03 жовтня 2025 року інспектором патрульної поліції Кулик Я.А. було винесено оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5853585, згідно з якою позивач ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, та притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Згідно з вищевказаної постанови 03 жовтня 2025 року о 08:59 год. на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро Решетилівка 121 км) позивач ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Mazda СХ-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше ніж на 20 км/год., а саме рухався зі швидкістю 145 км/год., та не пред`явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 а ПДР України.

Ці обставини підтверджуються долученою до справи копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5853585 від 03.10.2025.

Відповідно до п.11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Так, згідно з п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Обов`язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 ПДР визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з пунктом 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 1 ст.126 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2.4 а ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з п. 2.1 (а, б) ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон).

Фактично аналогічне за змістом зі вказаними нормами є положення ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» яким визначено, що водій зобов`язаний мати при собі мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Положеннями п. 12.6 ґ ПДР визначено, що поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені дозволяється рух зі швидкістю на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах не більше 90 км/год.

Судом переглянуто наданий Департаментом патрульної поліції відеозапис, з якого вбачається, що автомобіль Mazda CX -9 державний номер НОМЕР_1 здійснював рух автомобільною дорогою, рухається по дорозі, після наведення на автомобіль вимірювального пристрою, пристрій показав швидкість руху, з якою рухався автомобіль. Також з наданого відеозапису видно, що водій відмовився надати інспектору посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

У постанові серії ЕНА № 5853585 від 03.10.2025 вказано, що швидкість руху автомобіля Mazda CX -9 державний номер НОМЕР_1 виміряно пристроєм TRUCAM TC 008455, Бк 476238.

В матеріалах справи наявне фото, яке надане в якості доказу відповідачем, на яких зафіксовано, що транспортний засіб Mazda CX -9 державний номер НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 145 км на годину на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро Решетилівка 121 км).

Відповідачем в обґрунтування дійсності фіксування швидкості, з якою їхав позивач по автомобільній дорозі, надано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/34536 від 07.10.2024 року, дійсне до 02.09.2026. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: +-2км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; +- 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.

ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») у листі від 01 липня 2025 року за № 22-39/30 вказувало, що лазерний вимірювач ТruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.

Відповідно до п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно з п.8.4 «ґ» ПДР дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила.

Дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху" позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.

Пунктом 8.2.1 ПДР передбачено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам Державного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Як вбачається із листів Служби відновлення та інфраструктури у Полтавській області №01/25/0159 від 03.06.2025 та №01/25/0157 від 02.06.2025 на автомобільній дорозі Н-31 Дніпро Царичанка Кобеляки Решитилівка встановлено дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху» з табличками 7.2.1 «Зона дії».

Лазерний вимірювач швидкості TRUCAM TC 008455 не с автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.76 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів фіксації, які здійснюють фіксування саме в автоматичному режимі.

Інспектором під час фіксації порушення, зафіксовано автомобіль, який рухався на автомобільній дорозі Н-31 (Дніпро Решетилівка 121 км) з перевищенням швидкості, зафіксовано місце вчинення порушення та швидкість з якою рухався транспортний засіб, а також те, що позивач відмовився на вимогу пред`явити посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відтак, відповідачем безумовно доведено правомірність свого рішення, натомість позивач не довів тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та не надав суду належних і допустимих доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.9, 245, 251, 280, 283, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 73, 74, 77, 242, 243 -246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 30 грудня 2025 року.

Суддя Д. Б. Глинська