Решение № 132999419, 29.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30594/24

Провадження № 2-др/761/287/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2025 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у задоволенні позову Фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

16.11.2025 року до суду надійшла заява від представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. та судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення у розмірі 484, 48 грн.

Ухвалою суду від 01.12.2025 року заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі призначено до розгляду без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви частково з огляду на наступне.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В даному випадку, представник відповідача надав до суду належні та допустимі докази надання правничої допомоги та сплати судового збору, а саме: ордер серії №1803098 від 23.07.2025 року, договір №КА-20250722-01 про надання правничої допомоги від 22.07.2025 року, завдання (запит, доручення) №001 до договору №КА-20250722-01 про надання правничої допомоги від 22.07.2025 року, акт виконаних робіт № 001 до договору №КА-20250722-01 про надання правничої допомоги від 22.07.2025 року, рахунок №КВ-0005 від 14.11.2025 року, квитанцію про сплату судового збору у розмірі 484, 48 грн.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з актом виконаних робіт №001 до договору №КА-20250722-01 про надання правничої допомоги від 22.07.2025 року загальна вартість правничої допомоги складає 20 000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Встановивши та проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її характер та складність, а також те, що судове засідання у справі не проводилося, суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат є завищеним та неспівмірним, а тому вважає обґрунтованим і таким, що відповідає дійсним і необхідним витратам, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 грн., обов`язок компенсації яких відповідачу слід покласти на позивача.

Таким чином, суд дійшов до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір за подання до суду заяви про скасування заочного рішення в сумі 484, 48 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 137, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по справі, - задовольнити частково.

Стягнути з Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. та судовий збір за подання до суду заяви про скасування заочного рішення суду в сумі 484,48 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю: 04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 14073675;

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Повний текст додаткового рішення складено 29.12.2025 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА