Постановление суда № 132994501, 22.12.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/34896/25 1-кс/760/14817/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022110000000212 від 07.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України,

встановив:

Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022110000000212, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на території Київської області та м. Києва діє організована група осіб, яка займається незаконним виготовленням, перевезенням, зберіганням, збутом підакцизної продукції (тютюнових виробів). В подальшому вказана незаконно виготовлена підакцизна продукція розповсюджується на території України.

В ході виконання доручення слідчого оперативним підрозділом встановлено, що виробничі потужності по виготовленню вищевказаних підакцизних товарів розташовані за адресою: Київська область, село Синяк, вулиця Київська, буд. 57, нежитлове приміщення (корівник № 6). За вказаною адресою розташоване складське приміщення, яке на праві власності належить КСП «Україна» (код ЄДРПОУ 04529393) та орендується ОСОБА_7 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ). В ході обшуку даного приміщення виявлено лінію з незаконного виробництва тютюнових виробів.

Додатково встановлено, що лінія з виробництва підакцизних товарів (сигарет) належить ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (ЄДРПОУ 41519237, Рівненська область, Рівненський район, селище Гоща, вулиця Шевченка, 69).

Також встановлено, що за вказаною адресою офіційно розміщена лінія по виробництву підакцизних товарів (цигарок). Проте на вказаному виробництві запроваджена так звана третя зміна, під час роботи якої здійснюється виробництво цигарок, які в подальшому реалізуються поза податковою звітністю без марок акцизного податку.

Вказане приміщення згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі Реєстр) належить ТОВ «ПОЛІССЯ АГРО» БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 39614870) та розміщено на земельній ділянці з кадастровим номером 5621255100:01:005:0193 згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку належить ТОВ «ПОЛІССЯ АГРО» БІЗНЕС» (код ЄДРПОУ 39614870).

Крім того встановлено, що продукція яка використовується для виготовлення фальсифікованої продукції зберігається за наступними адресами:

- м. Рівне, вул. Будівельників, буд 12, згідно інформації з Реєстру належить ТОВ-ФІРМА «ВЕРСТАТНИК» (код ЄДРПОУ 13983286);

- м. Рівне, провулок Робітничий, буд. 5, нежитлове приміщення Т1-1, згідно з інформації з Реєстру належить громадянину України ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

14.04.2025 розпочато проведення обшуків за вказаними адресами, в ході яких також було залучено в якості спеціалістів співробітників Департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС України.

За даними ДПС України на виробничих потужностях ТОВ «Українське тютюнове виробництво» відповідно до ліцензійних умов має перебувати 4 лінії з виробництва цигарок. Крім того, відповідно до податкової звітності у ТОВ «Українське тютюнове виробництво» на залишку значиться 589 тон тютюну.

Разом з тим, під час проведення обшуку на виробництві виявлено лише одну лінію з виробництва цигарок, з чотирьох офіційно зареєстрованих за цим підприємством, а в ході проведення обшуку на складському приміщенні, за фактичним перерахунком залишків сировини, встановлено наявність лише 18 тон табака та відходів від його переробки у кількості біля 60 тон).

Вказані обставини прямо вказують на виготовлення підакцизних товарів в особливо великих розмірах, на потужностях підприємства, поза податковим обліком, із завданням збитків державному бюджету понад пів мільйона гривень.

Згідно висновку аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 02.06.2025 № 159/99-00-08-01-01-20/41519237, відповідно до звіту ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (ЄДРПОУ 41519237) (форма № 1-BПT) «Звіт про обсяги виробництва та обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту (у тому числі біоєтанолу), спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» за березень 2025 року в платника податків зберігається за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 12, наступна сировина:

? ??тютюн з частково або повністю відділеною середньою жилкою (тютюнова?сировина) - вагою 360,65 тон;

? ??тютюн для куріння, із вмістом або без вмісту замінників тютюну у будь-якій пропорції, у первинних упаковках масою нетто більше як 500 г. вагою 229,606 тон. Всього сировини 590,256 тон.

Так, в ході проведення обшуку за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 12, встановлено та зафіксовано наявність наступного товару у загальній вазі 79,095 тон (сировина, відходи, пил, брак).

Різниця (недостача) задекларованого на кінець березня і фактично встановленого складає 511,161 тон.

Відповідно до ПК України ставка акцизного податку на 2025 рік з тютюнових виробів складає 73 Євро за 1 кг, (курс Євро у березні 2025 - 45 грн).

Таким чином, сума ймовірно несплаченого акцизного податку з реалізованої сировини складає 1 679 163 885 грн.

Вищевикладені обставини діяльності ТОВ "УКРАЇНСЬКЕ ТЮТЮНОВЕ ВИРОБНИЦТВО" (код ЄДРПОУ 41519237) свідчать, що товариством в період з 01.01.2022 по 14.04.2025 ймовірно було реалізовано сировину у кількості 511,161 тон, на суму 127 790 250,0 грн. (без ПДВ), без відображення в бухгалтерському та податковому обліку, без нарахування та сплаті відповідних платежів і зборів, передбачених чинним законодавством, ймовірно з метою подальшої легалізації.

Крім того, встановлено, що до вказаної протиправної діяльності залучено директора ТОВ «Українське тютюнове виробництво» громадянку України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, за адресою проживання ОСОБА_9 було проведено обшук, за наслідком чого виявлено та вилучено мобільний телефон вказаної особи. Оглядом інформації на даному мобільному телефоні встановлено, що ОСОБА_9 постійно звітує щодо роботи підприємства ОСОБА_6 , а також надсилає йому фотознімки запитів слідчого управління в даному кримінальнмоу провадженні (на які відповіді так й не отримано), що вказує на переховування інформації щодо протиправної діяльності та перешкоджанню діяльності правоохоронного органу в збиранні доказів.

Подальшим досудовим розслідуванням встановлено, що одним з організаторів вказаного протиправного механізму є громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Донецьк, РНОКПП НОМЕР_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить дружині ОСОБА_6 ОСОБА_10 РНОКПП НОМЕР_4 , а також ОСОБА_6 на праві власності належить транспортний засіб Audi S6 ДНЗ НОМЕР_5 , 2021 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_6 .

Встановлено, що ОСОБА_6 є одним із фактичних власників та керівників ТОВ «Українське тютюнове виробництво», має безпосередній вплив на номінального директора ОСОБА_9 та бенефіціарних власників ОСОБА_11 і ОСОБА_12

09.12.2025 під час проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_6 , а саме: АДРЕСА_2 , де останній проживає зі своєю дружиною ОСОБА_10 , встановлено, що для зберігання коштів та інших цінностей, отриманих злочинним шляхом від незаконного виробництва та незаконного зубу підакцизної продукції, останній використовує індивідуальний банківський сейф, зареєстрований на його дружину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), у відділенні за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 18.

12.12.20205 під час проведення обшуку індивідуального банківського сейфу № 260, який відкритий на ім`я ОСОБА_10 у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570), у відділенні за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 18, виявлено та вилучено предмети, ззовні схожі на грошові кошти долари США, номіналом по 100 доларів США, загальною сумою 312 700 доларів США.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ані ОСОБА_6 , ані його дружина ОСОБА_10 , такої суми грошових коштів заробити офіційно, законним шляхом не могли, що додатково підтверджується інформацією з Пенсійного фонду України.

Крім того, факт незаконного походження та подальшого незаконного призначення вилучених грошових коштів також підтверджується інформацією, отриманою в ході огляду вилученого під час обшуку в ОСОБА_6 мобільного телефону, в якому виявлено, що частину грошових коштів ОСОБА_6 отримував від невстановленої особи, підписаної в мессенджері «Сігнал» як «БОС», зі змісту листування між якими встановлено, що ОСОБА_6 обготівковував грошові кошти в пункті обміну валют, отримані від вказаної особи у вигляді крипто-валюти. З даною ж особою ОСОБА_6 вів розмови на тему незаконної діяльності щодо виробництва та збуту підакцизної продукції тютюнових виробів. Також, виявлено інформацію щодо пересилання різним особам прайс-листів щодо тютюнової продукції, інформацію щодо закупівлі та реалізації тютюнової продукції. Окремо виявлено фотознімки устаткування, сировини та пакувальних матеріалів, необхідних для незаконного виготовлення підакцизної продукції. Крім того, за наслідком проведеного в ОСОБА_9 обшуку, будучи обізнаним про даний факт та про факт своєї участі в протиправній діяльності, пов`язаної з незаконним виготовлення, зберіганням та збутом підакцизної продукції, ОСОБА_6 було видалено зі свого мобільного телефону все листування з останньою, хоча в її телефоні воно збережено.

Таким чином, всі вищевказані обставини, в своїй сукупності дають підстави стверджувати, що виявлені та вилучені грошові кошти є такими, що отримані незаконним шляхом від вчинення протиправної діяльності та використовуються для подальшої організації такої діяльності, а факт зберігання їх в індивідуальній банківській скриньці дружини, вказує на умисел уникнення ОСОБА_6 кримінальної відповідальності, ховаючи від виявлення та вилучення знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Цей факт також підтверджується тим, що ОСОБА_6 має особистий індивідуальний банківський сейф, відкритий в АТ «ОТП БАНК», який є порожнім, в якому наявні лише невеличкі аркуші з нотатками, схожі з тими, що були виявлені й в скриньці дружини.

Того ж дня вказані грошові кошти постановою старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області від 12.12.2025 року визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З огляду на зміст ст. 98 КПК України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуків зберегли на собі його сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що містить підстави згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України для накладення арешту.

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

«Справедливий баланс» та пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, на думку сторони обвинувачення збережено, оскільки приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення речових доказів, призведе до негативних наслідків для матеріалів кримінального провадження, а отже, до втрати доказів вчинення протиправної діяльності.

Оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, сторона обвинувачення приходить до висновку, що заборона розпоряджатися ним (зміна права власності, перереєстрація, тощо), відповідають вимогам проведення досудового розслідування.

Таким чином, необхідним та достатнім для запобігання вказаним ризикам є визначення виду обмеження у вигляді заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном.

Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання.

Прокурори у судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Представник ОСОБА_10 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання, вважаючи, що воно є необґрунтованим, повідомили, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до обставин кримінального правопорушення, які зазначені в клопотанні, з Проніною перебуває в товариських відносинах, грошові кошти одержані ним та дружиною внаслідок відчуження ним об`єктів нерухомості, на запитання слідчого судді про джерела доходів ОСОБА_6 повідомив, що займається купівлею-продажем, ремонтом квартир, також керував громадсько. організацією дитячого футболу.

Слідчий суддя, заслухавши учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, встановив таке.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.

Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Статтею 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.2.ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За правилами ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, щ о існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 167 КПК України встановлені підстави тимчасового вилучення майна.

Згідно з положеннями вказаної статті тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вон и підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обгрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обгрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n. 220.

Слідчий суддя констатує, що на вказаній стадії кримінального провадження слідчий суддя не оцінює докази та не визначає винуватості особи до вчинення правопорушення. Слідчий суддя лише висуває припущення щодо ймовірного вчинення правопорушення і оцінює чи на даному етапі є підстави для накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотання в їх сукупності вбачається про можливе вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України.

З аналізу ст. 96-1 КК України встановлено, що для вказаних кримінальних правопорушень можливе застосування спеціальної конфіскації.

Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб наразі не вбачається. В судовому засіданні не встановлено фактів, що арешт коштів може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Необхідно також врахувати, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Слідчий суддя вказує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав. Хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим. Отже, відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Всі обставини, проаналізовані в сукупності, свідчать про можливість і необхідність накладення арешту на майно в цьому кримінальному провадженні з точки зору наявності передбачених законом підстав. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022110000000212 від 07.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 204 КК України - задовольнити.

На класти арешт на майно шляхом заборони користування і розпорядження, що було вилучене під час проведення обшуку 12.12.2025 в індивідуальному банківському сейфі № 260 АТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Київ, вул. Андрія Верхогляда, 18, а саме: предмети, ззовні схожі на грошові кошти долари США, номіналом по 100 доларів США загальною сумою 312700 доларів США.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали складено 26 грудня 2025 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_13