Решение № 132986358, 29.12.2025, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/42/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень Сторожинецької міської ради щодо належного розгляду заяв ОСОБА_1 , як фізичній особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі;

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень Сторожинецьку міську раду відповідно до постанови КМУ від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» розглянути на черговому засіданні виконавчого комітету заяву ОСОБА_1 про виплату компенсації за догляд з прийняттям рішення про призначення компенсації чи відмову у її наданні;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Сторожинецької міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 7000 грн. на відшкодування витрат за надання правничої допомоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Сторожинецькою міською радою Чернівецького району Чернівецької області, у зв`язку зі здійсненням догляду, призначено компенсацію, що надається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859 «Деякі питання призначення, виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійні основі».

Разом з тим, жодної виплати з моменту призначення компенсації позивач не отримав.

З огляду на наведене позивач, звернувся із заявою до відповідача про виплату коштів. Однак, за результатами розгляду, листом повідомлено про те, що у зв`язку із відсутністю джерел фінансування не передбачено асигнувань на виплату соціальних послуг.

На думку позивача, в даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача, що порушує права позивача на отримання призначеної компенсації.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що рішення про призначення компенсації особі, яка надає соціальні послуги на непрофесійній основі за період 01.12.2023 року по 30.11.2024 року, прийнято відповідачем ще 20.12.2023 року, наступні звернення, що надійшли від позивача, що стосуються виконання рішення відповідача про призначення компенсації також розглянуті з наданням відповідей, відтак вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Рішенням від 20.12.2023 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 призначено компенсацію фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі з 01.12.2023 року по 30.11.2024 року у розмірі 1919,00 грн. Компенсація призначена відповідно до Постанови КМУ №859 від 23.09.2020 року «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

2. 19.11.2024 року та 04.12.2024 року ОСОБА_1 зверталась до Сторожинецької міської ради із заявою про виплату компенсації за період 01.12.2023 року по 31.12.2023 в сумі 1919,00 грн та з 01.01.2024 року по 30.11.2024 року в сумі 1919,00 грн.

4. На вищевказані звернення позивача, надано відповіді № 2306 від 24.12.2024 року та № 2132 від 02.12.2024 року. У листі - відповіді позивачу повідомлено, що відповідно до рішення XXIV сесії Сторожинецької міської ради VIII скликання від 08 грудня 2022 року №230/24/2022 «Про міський бюджет Сторожинецької територіальної громади на 2023 рік» та рішення XXXVI позачергової сесії Сторожинецької міської ради VIII скликання від 14 грудня 2023 року №357-36/2023 «Про міський бюджет Сторожинецької територіальної громади на 2024 рік», не передбачено асигнувань на виплату соціальної послуги у зв`язку з відсутністю джерел фінансування.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначає Закон України "Про соціальні послуги" від 17.01.2019 №2671-VIII (надалі Закон №2671-VIII).

Згідно п. 17 ст. 1 Закону №2671-VIII соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 ст. 13 Закону №2671-VIII передбачено, що фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: 1) особами з інвалідністю I групи; 2) дітьми з інвалідністю; 3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; 5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

При цьому, ч. 7 ст. 13 Закону визначено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України.

2.Кабінетом Міністрів України 23.09.2020 прийнято постанову №859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі", яка набрала чинності 25.09.2020.

Так, вказаною постановою затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок №859).

Згідно з п. 1 Порядку №859 цей Порядок встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та є: особами з інвалідністю I групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1161.

Відповідно до п. 3 Порядку №859 компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (далі - уповноважені органи) за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Пунктом 6 Порядку №859 визначено, що для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до структурного підрозділу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

При цьому, згідно з п. 7 Порядку №859 уповноважений орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви із пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час подання заяви або надсилається їй протягом одного робочого дня із дати подання заяви на поштову або електронну адресу заявника.

Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, структурний підрозділ протягом трьох днів з дати отримання заяви надсилає на поштову або електронну адресу заявника повідомлення про те, які документи потрібно подати. Якщо їх буде подано не пізніше ніж через один місяць з дня отримання повідомлення, днем подання заяви вважатиметься день її прийняття структурним підрозділом або відправлення поштою.

Комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, здійснюється фахівцями уповноваженого органу разом із представниками закладу охорони здоров`я, надавачів соціальних послуг із залученням особи, яка потребує надання соціальних послуг, та/або її законного представника.

За результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, уповноваженим органом готується висновок за формою згідно з додатком.

Особа потребує надання соціальних послуг, якщо за результатами комплексного визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, їй установлено IV чи V групу рухової активності.

Пунктом 10 Порядку №859 визначено, що компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

Згідно з п. 14 Порядку №859 компенсація призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається структурним підрозділом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 цього Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги.

Рішення уповноваженого органу про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено у визначеному законодавством порядку (пункт 17 Порядку №859).

Отже, із аналізу вказаних правових приписів Порядку №859 слідує, що для призначення виплати компенсації заявник подає відповідну заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та вичерпний перелік документів, передбачених пунктом 7 Порядку №859.

При цьому, уповноважений орган має обов`язок прийняти та розглянути подані фізичною особою документи з визначенням ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг. В той же час, якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, такий орган має проінформувати про це заявника в трьохденний термін та повідомити про необхідність подання документів, яких не вистачає.

3. Судом встановлено, що рішенням від 20.12.2023 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 призначено компенсацію фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі з 01.12.2023 року по 30.11.2024 року у розмірі 1919,00 грн. Компенсація призначена відповідно до Постанови КМУ №859 від 23.09.2020 року «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

Разом з тим, 19.11.2024 року та 04.12.2024 року ОСОБА_1 зверталась до Сторожинецької міської ради із заявою про виплату компенсації за період 01.12.2023 року по 30.11.2024 року за рішенням від 20.12.2023 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі.

Однак, на вищевказані звернення позивача, надано відповіді № 2306 від 24.12.2024 року та № 2132 від 02.12.2024 року. Зі змісту яких встановлено, що позивачеві повідомлено, що відповідно до рішення XXIV сесії Сторожинецької міської ради VIII скликання від 08 грудня 2022 року №230/24/2022 «Про міський бюджет Сторожинецької територіальної громади на 2023 рік» та рішення XXXVI позачергової сесії Сторожинецької міської ради VIII скликання від 14 грудня 2023 року №357-36/2023 «Про міський бюджет Сторожинецької територіальної громади на 2024 рік», не передбачено асигнувань на виплату соціальної послуги у зв`язку з відсутністю джерел фінансування.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що за Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою.

Така правова позиція визначена Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 № 6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Заперечуючи проти позову відповідач наголошував на тому, що заяви - звернення позивача розглянуті належним чином та наданому останньому вичерпні відповіді.

При цьому суд зазначає, що як зазначив Верховний Суд у постанові 18 липня 2019 року у справі № 826/2426/16, листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер.

Отже, листи на які посилається відповідач, носять лише інформаційний характер, а відтак, суд відхиляє доводи відповідача, з даного приводу.

Наведене свідчить про бездіяльність відповідача, який мав розглянути заяву та прийняти відповідне рішення, у зв`язку з чим, суд зазначає про допущену відповідачем протиправну бездіяльність, наслідком якої є порушення прав та інтересів позивача, з оляду на те, що відповідачем не виконується власне прийняте рішення від 20.12.2023 року про призначення компенсації.

4.Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п.4 ч.2 ст.245 КАС України).

Бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта, тобто нездійснення/невчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов`язків у межах наданих повноважень тощо.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не невиплати компенсації згядно рішення від 20.12.2023 року за результатами розгляду заяви, та зобов`язання розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення про виплату компенсації чи відмови у її наданні з урахуванням вимог Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №859.

5. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, відтак слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн.

2. З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, у поданому позові також заявлено вимогу про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат на правову допомогу.

Згідно матеріалів справи позивачем надано документи, які свідчать про витрати останнього на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:

- ордер на надання правничої (правової) допомоги;

- акт виконаних робіт та детальний опис робіт наданих послуг по оплаті витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

- фіскальний чек на суму 7000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд також зазначає, що в матеріалах цієї справи наявні оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що також визначено ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 7000,00 грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 3500,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про часткове задоволення вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав наведених вище.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області щодо невиплати компенсації згідно Рішення від 20.12.2023 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_1 за період з 01.12.2023 року по 30.12.2023 року, та з 01.01.2024 року по 30.11.2024 року.

3. Зобов`язати Сторожинецьку міську раду Чернівецького району Чернівецької області вчинити дії щодо виплати компенсації ОСОБА_1 , згідно Рішення від 20.12.2023 року про призначення компенсації фізичним особам, які надають послуги з догляду на непрофесійній основі за період з 01.12.2023 року по 30.12.2023 року, та з 01.01.2024 року по 30.11.2024 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.

5. Заяву про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги сумі 3500,00 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Сторожинецька міська рада Чернівецького району Чернівецької області (вул. Чернівецька, 6-А, м. Сторожинець, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 59000, код ЄДРПОУ:

04062179).

Суддя О.В. Боднарюк