Решение № 132960949, 26.12.2025, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2351/25

Номер провадження 2/728/859/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2025 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання Кирути Л.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТАСКОМБАНК (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.

І. Рух справи.

1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також Суд) від 16.09.2025 № 728/2351/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТАСКОМБАНК (далі також Позивач, АТ ТАСКОМБАНК) представництво інтересів якого здійснює ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (далі також Відповідач) за кредитним договором від 17.09.2021 № 1675631887 у загальному розмірі 53 073,08 грн, право вимоги якої Позивач набув внаслідок укладення договору факторингу, а також про стягнення понесених судових витрат у вигляді 2 422,40 грн судового збору.

2. Сторони, протягом строків визначених ухвалою Суду від 16.09.2025 № 728/2351/25, з клопотанням про розгляд цієї справи з їх повідомленням (викликом) у судовому засіданні або ж із відповідною заявою проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не звернулися.

3. Відповідно до частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України), Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

4. Окрім того, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Інші процесуальні рішення.

5. Також 11.12.2025 до Суду надійшла заява представника Позивача № 11.12.2025 щодо уточнення позовних вимог, за змістом якої останній, посилаючись на положення частини другої, третьої статті 49 ЦПК України, просив у прохальній частині вважати правильним номером кредитного договору, на підставі якого заявлені вимоги про стягнення заборгованості № 1675631887 від 17.09.2021.

6. Вирішуючи вказане клопотання Суд враховує, що у відповідності до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

7. А згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

8. При цьому згідно з частинами другою, третьою статті 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

9. Враховуючи, що провадження у цій справі було відкрите 16.09.2025, то строк, визначений законом, для подання відповідної заяви представником Позивача про зміну предмету позову вже сплину сплинув, а клопотання про його поновлення відсутнє, у зв`язку з чим, Суд приходить до висновку щодо необхідності залишення без розгляду заяви представника Позивача від 11.12.2025 № 11.12.2025 в якості заяви про уточнення позовних вимог, що узгоджується з положеннями частини другої статті 126 ЦПК України.

10. Водночас Суд нагадує, що під предметом позову розуміють безпосередньо матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

11. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи Суд відмічає, що за змістом позовної заяви, окрім її прохальної частини, а також у відповідності до відомостей доданих документів до такої позовної зави, Позивач ставить перед Судом питання наявності його порушеного права у зв`язку з невиконанням умов саме кредитного договору від 17.09.2021 № 1675631887.

12. З урахуванням зазначеного, Суд вважає за необхідне врахувати заяву представника Позивача від 11.12.2025 № 11.12.2025 в якості заяви про уточнення реквізитів предмету спору.

ІІІ. Позиції учасників справи.

13. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 17.09.2021 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ(далі також - ТОВ ФК ЦФР ) та ОСОБА_3 було підписано заяву-анкету на отримання послуг в ТОВ ФК ЦФР та укладено кредитний договір № 1675631887.

14. Згідно умов даного договору, Відповідачу було надано кредит в сумі 38 940,00 грн, із строком користування 24 місяці; розмір річної процентної ставки 0,01 % від суми боргу за договором; щомісячні проценти 2,49 % від суми кредиту.

15. Сторони кредитного договору погодили, що Відповідач зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснити повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5631887, який є невід`ємною частиною цього договору та підписаний Відповідачем.

16. Кредит Відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в паспорті кредиту № 5631887 від 17.09.2021.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

17. У подальшому 17.12.2021 між ТОВ ФК ЦФР (далі також Клієнт) та АТ ТАСКОМБАНК укладено договір факторингу № 171221, за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Позивача, з урахуванням Витягу з реєстру боржників, що підтверджується меморіальним ордером № 833437008 на перерахування заборгованості позивачу.

18. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до договору Факторингу від 17.12.2021 № 171221 загальна сума заборгованості за кредитним договором ОСОБА_3 становить 36 500,07 грн, що складається з 35 448,40 грн заборгованості за основним боргом та 1 051,38 грн за нарахованими відсотками.

19. У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 1675631887 від 17.09.2021, АТ ТАСКОМБАНК надіслало відповідачу повідомлення-вимогу щодо повернення коштів за кредитним договором, у зв`язку із тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

20. Позивач посилався на положення статті 1054 ЦК України, у відповідності до якої за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

21. Відповідно, просив стягнути заборгованість за кредитним договором від 17.09.2021 № 1675631887 станом на 01.07.2025 у розмірі 53 073,08 грн, що складається з 33 826,01 грн заборгованості за основним боргом, заборгованість по річним процентам 4,85 грн та 19 242,22 грн за нарахованими по щомісячним відсотками.

22. Окрім того, просив вирішити питання про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

23. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався, не спростував доводи Позивача щодо обґрунтованості його позовних вимог та розрахунку вищевказаних сум, які Позивач просить стягнути.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.

24. Судом встановлено, що 17.09.2021 року між ТОВ«ФК «ЦФР» та Відповідачем було укладено кредитний договір № 1675631887 про надання коштів 38 940,00 грн, строком на 24 місяців, зі сплатою річних процентів 0,01 % від суми боргу за договором та щомісячних процентів 2,49 % від суми кредиту . Дата завершення строку дії кредитного договору є 15.09.2023 (а.с. 9).

25. Сторони кредитного договору погодили, що позичальник зобов`язувався сплачувати проценти за користування кредитом та здійснити повернення кредиту частинами на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5631887, який є невід`ємною частиною цього договору (а.с.10).

26. Договір № 1675631887 від 17.09.2021 підписано Відповідачем власним підписом (а.с. 9-11).

27. Таким чином, Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

28. Перерахування коштів Позичальникові підтверджується витягом з реєстру безготівкових переказів від 17.09.2021 на суму 35 448,40 грн (а.с. 20).

29. У подальшому 17.12.2021 між АТ ТАСКОМБАНК та ТОВ ФКЦФР укладено договір факторингу № 171221, відповідно до якого АТ ТАСКОМБАНК зобов`язалось передати (сплатити) ТОВ ФК ЦФР суму фінансування у розмірі 467 336 417,92 грн, а останнє зобов`язалось відступити АТ ТАСКОМБАНК права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором (а.с. 57-63).

30. На виконання вимог договору факторингу № 171221 АТ ТАСКОМБАНК сплатив ТОВ ФК ЦФР суму фінансування в повному обсязі (а.с. 69).

31. Згідно із наданим Позивачем розрахунком заборгованості за вищевказаним кредитним договором із врахуванням позовних вимог вбачається, що загальна заборгованість станом на 03.06.2025 становить 53 073,08 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 33 826,01 грн, заборгованості за річними процентами у розмірі 4,85 грн та заборгованості за щомісячними процентами 19 242,22 грн. (а.с. 16-17).

V. Оцінка Суду та релевантне законодавство.

32. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

33. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

34. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

35. Суд звертає увагу, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування спеціальні правила, якими Суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

36. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

37. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

38. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

39. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

40. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

41. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

42. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

43. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

44. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

45. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ ФК ЦФР та Відповідачем кредитного договору від 17.09.2021 № 1675631887 та його належне виконання зі сторони кредитора.

46. Суд зауважує, що укладеним договором сторони узгодили як розмір кредиту, що надається 38 940,00 грн, так і строк кредитування, який становить 24 місяці, а також плату за користування кредитними коштами.

47. Відповідно, розмір щомісячних процентів, які підлягають сплаті боржником за користування коштами протягом узгодженого періоду кредитування і перераховані Судом, станом на 01.07.2025 становить 19 242,22 грн, а заборгованість по річним відсоткам 4,85 грн.

48. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.

49. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

50. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

51. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

52. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

53. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

54. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

55. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231, передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

56. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.

57. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.

58. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

59. При цьому, Суд враховує, що згідно із загальними принципами цивільного права, ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

60. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, Суд наголошує, що Позивачем надано докази отримання права вимоги до Відповідача, а саме витяг з Реєстру боржників до договору факторингу від 17.12.2021 № 171221 та докази оплати за таким договором (а.с. 69).

61. Даючи оцінку встановленим обставинам та зібраним по справі доказам в їх сукупності, Суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат.

62. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

63. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.

64. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

65. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

66. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VІ за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

67. Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3 028,00 грн.

68. Згідно з платіжною інструкцією АТ ТАСКОМБАНК від 12.08.2025 № 2162690506 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що є мінімальним розміром судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, застосованого на підставі частини третьої статті 4 Закону України Про судовий збір.

69. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача у повному обсязі, у відповідній пропорції до задоволених позовних вимог, а саме 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

70. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд,

У Х В А Л И В:

1. Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТАСКОМБАНК до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТАСКОМБАНК (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором від 17.09.2021 № 1675631887 у розмірі 53 073,08 грн (п`ятдесят три тисячі сімдесят три гривні 08 коп.), яка складається з 33 826,01 грн (тридцять три тисячі вісімсот двадцять шість гривень 01 коп.) непогашеної основної заборгованості, 19 242,22 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті сорок дві гривні 22 коп.) заборгованості по щомісячним відсоткам та 4,85 грн (чотири гривні 85 коп) заборгованості за річними відсотками.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ТАСКОМБАНК (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 09806443) 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ТАСКОМБАНК, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, індекс 01032, код ЄДРПОУ 09806443.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Є.М. Сороколіт