Решение № 132948183, 26.11.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7017/25

провадження №2/216/3226/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю секретаря судового засідання: Смолдирева М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 226574827 від 29.09.2021, в обґрунтування якого зазначивши, що 29.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Первісний кредитор, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 (далі Відповідач) було укладено кредитний договір № 226574827 (далі - Кредитний договір) на суму 15 940,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9C8D9.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 15 940,00 грн 29.09.2021 на банківську карту № 5355-28XX-XXXX-9648 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 162 від 30.11.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 05/0820-01 (далі Договір факторингу 2).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

08.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е (далі Договір факторингу 3) відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 08.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 67 684,19 грн. Враховуючи те, що Реєстр Боржників містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № б/н від 08.07.2025 до Позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу 3.

Право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором становить 67 684,19 грн, яка складається з: 15 940,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 51 744,19 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період дата переходу права вимоги 08.07.2025 - 31.07.2025.

Ухвалою суду від 09.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. За клопотанням позивача витребувано в АТ «ПУМБ» докази, що підтверджують факт зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника.

30.09.2025 року представником відповідача, адвокатом Галач Т.А., через систему «Електронний суд» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просила в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначено, що із заявки на отримання коштів від 29.09.2021р., яка долучена до позовної заяви в Розділі «Загальна інформація» зазначено, що сума кредиту складає 15940.00грн., строк кредитування 30 днів. Відповідно до п. 1.3 Договору кредитної лінії позичальник надає перший транш за договором в сумі 15940.00 грн., який має бути погашеним до 29.10.2021р. Однак, з розрахунку позивача вбачається тіло кредиту 16693.94 грн., що суперечить вищенаведеним умовам договору. Тобто, позивач самовільно в порушення умов договору 02.11.2021р. збільшив тіло кредиту на 9312.14 грн. З позовної заяви вбачається нарахування відсотків за межами строку кредитування. Доказів, які свідчать про подальше узгодження сторонами істотних умов кредитування, матеріали справи не містять. Представник відповідача зазначає, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування, тобто після 29 жовтня 2021 року відсутні. Крім того, позивачем не доведений факт отримання права вимоги за кредитним договором, тобто позивач є неналежним, також не надано суду доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу від 28 листопада 2018 року, від 30 листопада 2021 року, від 31 липня 2023 року та від 08 липня 2025 року. Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28 листопада 2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору. Крім цього, в матеріалах справи відсутні документи первинного бухгалтерського обліку в оригіналі, а також виписка по особовому рахунку, які Первісний кредитор зобов`язаний був передати. Виписка складена позивачем не є банківською випискою та не має юридичного значення, так як кредит мав надати Первісний кредитор. З урахуванням вищезазначеного, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

02.10.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від представника позивача Полякова О.В., у якій сторона позивача вважає заперечення представника відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню за таких підстав. У матеріалах справи долучено виписку з особового рахунку боржника, яка є належним та допустимим доказом відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України. Наголошує, що сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених Позивачем. Натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов`язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими Позивач набув право вимоги в порядку, передбаченому статтею 516 Цивільного кодексу України. Більше того, Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов`язків як нового кредитора.

Позивач зазначає, що всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Підтверджує правомірність нарахування відсотків, наводить їх розрахунок із посиланням на положення договору, підписаного сторонами, вказує нормативно-правове обґрунтування щодо нарахування відсотків. Зазначає, що за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення.

Між первісним кредитором та останнім, яким є позивач у справі поетапно здійснено відчуження права вимоги, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами: договорами факторингу, додатковими угодами до них, витягами з реєстру прав вимоги до договорів факторингу, платіжними інструкціями. В зв`язку із тим, що укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» рамковий договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було пролонговано на підставі додаткових угод до нього №19, 26, 27, 31, 32 до 31 грудня 2024 року, а укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу № 05/0820-01 на підставі додаткових угод до нього №№2,3 до 30 грудня 2024 року, то на день укладення кредитного договору договори факторингу були чинними і така обставина з урахуванням Витягу з реєстру прав вимоги та його платність не може спонукати до висновку про недійсність передачі прав вимоги. Твердження Відповідача на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що Позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемними. Позивач набув право вимоги до Відповідача на підставі Договору факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025. Хоча перерахування коштів клієнту не є предметом доказування у даному спорі, оскільки факт переходу прав вимоги підтверджується підписанням відповідного реєстру боржників, як це прямо передбачено умовами зазначеного договору.

06.10.2025 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що позивачем не спростовані доводи відповідача по справі викладені у відзиві на позов. Зобов`язання щодо факторингу виникають на підставі договору, а не на підставі Реєстру передачі прав. Договір факторингу укладається відносно предмету, який існував на момент укладення договору. Таким чином, у 2018 році предмет договору, на який посилається позивач не існував, так як зобов`язання виникли у 2021 році. В подальшому мала місце передача неіснуючого права. За таких обставин позивач не набув права вимоги за кредитними зобов`язаннями щодо відповідача по справі. Представник відповідача посилався на судову практику щодо відносин факторингу, а також щодо строків нарахування відсотків (посилання міститься у відзиві на позов). З урахуванням вищезазначеного, просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

06.10.2025 року від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, у яких останній пояснив, що Відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги № 162 від 30.11.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 29.09.2021 не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, Документ сформований в системі «Електронний суд» 06.10.2025 6 оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору № 226574827 від 29.09.2021 року передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому Позивачу на підставі Реєстру, який оформлений належним чином. Також представник позивача зазначив, що відповідно до умов договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 передача (відступлення) прав вимоги здійснюється у момент підписання реєстру прав вимог. При цьому така передача не прив`язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Товариство констатує, що спірні Договори факторингу не були визнані недійсними в судовому порядку, більше того, вказані правочини не містять жодних дефектів щодо їх суб`єктного складу, змісту, форми чи волі сторін. Відтак, з огляду на не спростування в судовому порядку презумпції правомірності Договорів факторингу, Товариство є таким, що набуло права вимоги за Кредитним договором і, набуті у зв`язку з укладенням таких правочинів, права Позивача повинні безперешкодно здійснюватися, а саме вважається, що Позивач є належним кредитором по відношенню до Відповідача за Кредитним договором і перешкода в реалізації таких прав кредитора (стягнення боргу із Відповідача) не може бути обмежена.

Представник позивача до судового засідання не з`явився. При зверненні до суду у позовних вимогах зазначив клопотання, відповідно до якого просив розгляд справи проводити у відсутність представника позивача. В поданих до суду письмових документах, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.09.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 226574827 на суму 15 940,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9C8D9.

При укладенні Кредитного договору Відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Порядок дій Відповідача підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора.

Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу.

Згідно п. 1.1 Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 15940 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Відповідно до п. 1.3. Договору, Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 15940 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 29.10.2021 р.

Згідно п. 1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»), а саме до 29.10.2021 р.. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

Відповідно п. 1.9. Кредитного договору, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 156,95 (сто п`ятдесят шість цілих дев`яносто п`ять сотих) процентів річних, що становить 0,43 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; 1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 623,95 (шістсот двадцять три цілих дев`яносто п`ять сотих) процентів річних, що становить 1,71 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. 1.9.3. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Сторінка 4 із 9 Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 4.1 Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Згідно п.4.3 Кредитного договору Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.7. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Одночасно з підписанням Кредитного договору, Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.626, ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із ч. 1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 1, ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Механізм укладення електронного договору, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 4, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як убачається із Договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9C8D9, через електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується розділом 5 Договору «Реквізити сторін».

Вказаний договір є чинним, докази ініціювання його оскарження сторонами відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, позичальник свої зобов`язання за кредитним договором у погоджені сторонами строки не виконав, суму кредиту та відсотки за користування ним не сплатив.

Попередньо, 28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (із додатками), відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до умов вказаного договору наведено визначення, а саме: «боржник» - фізична особа, з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступається за цим договором (п.1.1.), «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитним договором, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права на вимоги, які виникнуть в майбутньому (п.1.3.), «борг» - означає суми грошових коштів, належить до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили (п.1.4.). Згідно з умовами цього договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1.). Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (п.8.1.). Строк дії договору до 28.11.2019 року (п.8.2.).

28.11.2019 року ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01, продовжено строк дії цього договору до 31.12.2020 року.

31.12.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 та викладено його в новій редакції. Строк дії договору до 31.12.2021 року. В п.4.1. додаткової угоди обумовлено, що право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

31.12.2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01. Строк дії договору до 31.12.2022 року.

31.12.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01. Строк дії договору до 31.12.2023 року.

31.12.2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01. Строк дії договору до 31.12.2024 року.

Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.

30.11.2021 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 162 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) підписали цей реєстр, в тому числі, й щодо ОСОБА_1 на загальну суму заборгованості 40 608,62 грн.

Між вказаними сторонами було погоджено акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2021 року.

Отже, саме з моменту підписання реєстру переходу вимоги за кредитним договором з ОСОБА_1 від 30.11.2021 року та оплати за рамковим договором факторингу від 28.11.2018 року вважається, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло прав кредитора, тобто після укладання Кредитного договору № 226574827 від 29.09.2021, а не як зазначає відповідач у своїх запереченнях, з 28.11.2018 року.

05.08.2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року . Дія вказаного договору неодноразово продовжувалася додатковими угодами №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на загальну суму 67684,19 грн.

08.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали Договір факторингу №08/07/25-Е.

Згідно витягу з Реєстру боржників від 08.07.2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №226574827 від 29.09.2021 року на загальну суму 67684,19 грн.

Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» борг ОСОБА_1 складав 40608,62 грн., а згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» у відповідача існує борг у розмірі 67684,19 грн, що також підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором №226574827 від 29.09.2021.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Тобто, позичальник 1 - отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та 2 - отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти.

Натомість, у позичальника виникає зобов`язання 1 - повернути грошові кошти у встановлений строк та 2 - сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Поняття «користування кредитом», яким послуговуються скаржники, є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10 квітня 2018 у справі №910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17 та від 18 жовтня 2018 року у справі № 910/11965/16.

Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як вже встановлено, між первісним кредитором та останнім, яким є позивач у справі поетапно здійснено відчуження права вимоги, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами: договорами факторингу, додатковими угодами до них, витягами з реєстру прав вимоги до договорів факторингу, платіжними інструкціями.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року №231" до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

В зв`язку із тим, що укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» рамковий договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було пролонговано на підставі додаткових угод до нього №19, 26, 27, 31, 32 до 31 грудня 2024 року, а укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договір факторингу № 05/0820-01 на підставі додаткових угод до нього №№2,3 до 30 грудня 2024 року, то на день укладення кредитного договору договори факторингу були чинними і така обставина з урахуванням Витягу з реєстру прав вимоги та його платність не може спонукати до висновку про недійсність передачі прав вимоги.

Отже, наявні в матеріалах справи наступні договори факторингів із додатковими угодами до них про зміну (продовження) строку дії правовідносин, Витяги з реєстрів прав вимог підтверджують належне набуття позивачем права вимоги до відповідача і сумнівів щодо цього вказані документи не викликають.

Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 15 940,00 грн 29.09.2021 на банківську карту № 5355-28XX-XXXX-9648 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.

Перерахування первісним кредитором ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" ОСОБА_1 коштів згідно договору № 226574827 від 29.09.2021 на карту № НОМЕР_2 підтверджується платіжним дорученням № 2e7afdb3-6a4c-45c8-8e04-5ff4def8cdd7 від 29.09.2021 року.

Згідно витребуваних судом доказів за клопотанням позивача, вбачається, що АТ «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 у гривні. Також в банку за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій за вищезазначеною платіжною карткою. За період з 29.09.2021 року по 04.10.2021 року банком була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 15940,00 грн. через сервіс іншого банку, а саме АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Письмовими доказами підтверджено перерахунок коштів з боку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картрахунок ОСОБА_1 , крім того, суд звертає увагу, що наявні докази й того, що на ім`я ОСОБА_1 банком була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 , а відповідачем вказаного не спростовано, доказів протилежного не надано, як і не надано доказів оскарження кредитного договору.

Отже, зважаючи на те, що між первинним кредитором та позичальником було погоджено істотні умови договору, на виконання якого останнім отримано кредитні кошти, які своєчасно повернуто не було і це призвело до утворення заборгованості, а отримання позивачем права грошової вимоги підтверджено відповідним правочином, то суд вважає, що наявні підстави для стягнення заборгованості у судовому порядку.

Щодо розрахунків заборгованості, то в ході розгляду справи їх неправильності не спростовано, а доказів належного виконання зобов`язань позичальником матеріали справи не містять.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 51 744,19 грн, то суд враховує, що відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Сторони погодили строк дії договору. Відповідно до п. 1.7 Договору кредитна лінія надається строком на 30 днів (до 29.10.2021). Водночас, при невиконанні своїх зобов`язань перед кредитором протягом цього строку (дисконтного періоду), сторони у п. 1.12.1 Договору погодили продовження строк дії кредитної лінії (загального строку дії Договору) не більше ніж на 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду.

При цьому, у кредитному договорі №226574827 від 29.09.2021 року сторони, діючи відповідно до положень ст.ст.6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 1 договору, а саме: 0,43 процентів у день, що становить 68,54 грн. відповідно до дисконтного періоду за п.1.7 Договору, та 2,98 проценти в день, що становить 475,01 грн відповідно до п.1.12.2 Договору.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися в межах дії кредитного договору.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за договором кредитної лінії №226574827 від 29.09.2021 року у розмірі 67 684,19 грн, що складається з 15940,00 грн тіла кредиту та 51 744,19 грн відсотків за користування таким.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір № 09/07/25-01 від 09.07.2025, Додаткову угоду № 25770535888 від 09.07.2025 до Договору правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги.

Відповідачем під час судового розгялду справи не заявлялося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Отже, позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» у передбаченому ЦПК порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, отже суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247, 263-268, 280 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 4298695602090, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310а) заборгованість за договором кредитної лінії №226574827 від 29.09.2021 року у розмірі 67 684,19 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 19 коп.) станом на 03.09.2025 р., яка складається з наступного: 15940,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 51744,19 грн. - заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 4298695602090, місцезнаходження: 02090, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 8, офіс 310а) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 коп.) та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять два гривні 40 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя Г. М. Чирський