Решение № 132947798, 26.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/8964/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру державної прикордонної служби України, Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного військово-медичного клінічного центру державної прикордонної служби України, Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення, викладене в листі від 01.07.2025 №13.1/50563-25 Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про відмову в перегляді постанови госпітальної ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ та протокольне рішення, викладене в свідоцтві про хворобу № 2162/939 від 10 грудня 2024 року госпітальної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-зобов`язати госпітальну ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ вжити заходів для встановлення постановою ВЛК причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 за формулюванням: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» з обов`язковим врахуванням медичних документів в яких вказаний час виникнення хвороб та причинно-наслідкового зв`язку між безпосередньою участю у забезпеченні захисту Батьківщини та захворюваннями.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 19.08.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Центральною військово-лікарською комісією Державної прикордонної служби України подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. 24.12.2024 за №13/1012 на розгляд ЦВЛК ДПСУ надійшла постанова госпітальної військово-лікарської комісії Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України (далі - госп. ВЛК ГВМКЦ ДПСУ), оформлена свідоцтвом про хворобу від 10.12.2024 за №2162 та затверджена ЦВЛК ДПСУ від 26.12.2024 за №939 (далі Постанова ВЛК №2162/939 від 10.12.2024) щодо військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) Держприкордонслужби сержанта ОСОБА_1 , 1970 р.н. Відповідно до пункту 6 глави 13 розділу ІІІ Положення свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню в ЦВЛК у мирний час та під час дії воєнного стану. При розгляді постанови ВЛК, винесеної щодо сержанта ОСОБА_2 та додаткових матеріалів (медичної документації), ЦВЛК ДПСУ дійшла висновку, що постанова ВЛК оформлена у відповідності до Положення та графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. На підставі статей графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, зокрема: 40-а, 39-а, 68-в, 49-в ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби за діагнозами: «ІХС. Стенокардія напруги ІІІ ФК. Післяінфарктний (гострий Q IM задньої стінки лівого шлуночка (03.08.21р.)) кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій: КАГ (11.08.21 р.; 22.09.21 р.). Стентування ПКА 2 CID CRE 8 22.09.21р. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, 2 ступеня, ризик дуже високий (нестенозуючий атеросклероз екстракраніальних відділів БЦА, гіпертонічна ангіопатія сітківки). Недостатність мітрального клапана ІІ ст. СН ІІА ст., зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ-31%). Складний короткозорий астигматизм ст. 2,5 Д, короткозорість ст. 1,5 Д при гостроті зору з корекцією 1,0 правого ока. Складний короткозорий астигматизм ст 1,25Д, короткозорість 2,0 Д при гостроті зору з корекцією 1,0 лівого ока. Часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелепи. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. Пароксизм шлуночкової тахікардії від 19.11.24 р. Нестабільна стенокардія від 24.09.24 р. КАГ та стентування ПМШГ ЛКА 1 CID CRE 8 від 09.10.24р. Склероз передміхурової залози з незначним порушенням сечовипускання. Поодинока кіста правої нирки без клінічних проявів. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби». 25.06.2025 позивач звернувся до ЦВЛК ДПСУ із заявою (Вх. № 135-К від 25.06.2025) про перегляд постанови ВЛК № 2162/939 від 10.12.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювань. За результатами розгляду заяви, ЦВЛК ДПСУ позивачу надано відповідь (№13.1/50563-25-Вих від 01.07.2025) із роз`ясненням. Так як наявні захворювання етіопатогенетично відносяться до періоду 2021 р. та не відповідають критеріям застосування підпункту 5) пункту 4 глави 12 розділу ІІІ Положення, ЦВЛК ДПСУ не вбачає підстав щодо перегляду постанови госпітальної ВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ від 10 грудня 2024 року №2162/939 в частині перегляду причинного зв`язку захворювань.

Головне військово-медичний клінічний центр державної прикордонної служби України не скористався правом на подання відзиву на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 за призовом під час мобілізації на особливий період з 19.04.2022.

Відповідно до довідки №12/1166 від 27.11.2023 сержант ОСОБА_1 1970 р.н. приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України протягом наступних періодів: з 03.12.2022 по 04.12.2022 (2 дні) та з 06.12.2022 по 07.12.2022 (2 дні) (а.с.23-24).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_2 ) «Про особовий склад» № 58-ОС від 13.01.2025 ОСОБА_1 звільнений з військової служби згідно підпункту «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.26-27).

10.12.2024 за направленням командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.11.2024 №13/29599/24-Вн ОСОБА_1 пройшов медичний огляд госпітальної ВЛК у Головному військово-медичному центрі (ЦКГ) Державної прикордонної служби України з встановленням діагнозів захворювань, постанови щодо придатності до військової служби та причинного зв`язку отриманих захворювань з оформленням свідоцтва про хворобу від 10.12.2024 №2162/939 (а.с.28-31).

Згідно постанови ВЛК, винесеної щодо сержанта ОСОБА_1 та додаткових матеріалів (медичної документації), госпітальна ВЛК дійшла висновку, що на підставі статей графи ІІ Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби, зокрема: 40-а, 39-а, 68-в, 49-в ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби за діагнозами: «ІХС. Стенокардія напруги ІІІ ФК. Післяінфарктний (гострий Q IM задньої стінки лівого шлуночка (03.08.21р.)) кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій: КАГ (11.08.21 р.; 22.09.21 р.). Стентування ПКА 2 CID CRE 8 22.09.21р. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, 2 ступеня, ризик дуже високий (нестенозуючий атеросклероз екстракраніальних відділів БЦА, гіпертонічна ангіопатія сітківки). Недостатність мітрального клапана ІІ ст. СН ІІА ст., зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ-31%). Складний короткозорий астигматизм ст. 2,5 Д, короткозорість ст. 1,5 Д при гостроті зору з корекцією 1,0 правого ока. Складний короткозорий астигматизм ст 1,25Д, короткозорість 2,0 Д при гостроті зору з корекцією 1,0 лівого ока. Часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелепи. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. Пароксизм шлуночкової тахікардії від 19.11.24 р. Нестабільна стенокардія від 24.09.24 р. КАГ та стентування ПМШГ ЛКА 1 CID CRE 8 від 09.10.24р. Склероз передміхурової залози з незначним порушенням сечовипускання. Поодинока кіста правої нирки без клінічних проявів. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.».

Позивач не погодився з встановленням причинного зв`язку, отриманих захворювань та 25.06.2025 останній звернувся до ЦВЛК ДПСУ із заявою (Вх. № 135-К від 25.06.2025) про перегляд постанови ВЛК № 2162/939 від 10.12.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювань.

За результатами розгляду заяви позивача ЦВЛК ДПСУ надано відповідь позивачу листом від 01.07.2025 №13.1/50563-25-Вих із роз`ясненням, що додані до заяви медичні документи, враховані при винесені діагнозу, відображені та вірно трактовані у вищевказаній постанові ВЛК в частині застосування статей Розкладу хвороб Положення. Постанова ВЛК оформлена у відповідності до Положення та вимог Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. Причинний зв`язок захворювань встановлено вірно. Так як наявні захворювання етіопатогенетично відносяться до періоду 2021 року та не відповідають критеріям застосування підпункту 5) пункту 4 глави 12 розділу ІІІ Положення, ЦВЛК ДПСУ не вбачає підстав щодо перегляду постанови госпітальної ВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ від 10 грудня 2024 року №2162/939 в частині перегляду причинного зв`язку захворювань. Також позивачу роз`яснено у вищевказаній відповіді, що відповідно до пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення у разі визнання ЦВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Порядок проведення військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) медичного огляду громадян призовного віку; військовозобов`язаних, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ); військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей; осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України; військовослужбовців Держприкордонслужби та працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності; військовослужбовців Держприкордонслужби, які проходять військову службу на кораблях, катерах та суднах забезпечення Морської охорони Держприкордонслужби; льотного складу та авіаційного персоналу Держприкордонслужби, з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходженням військової служби та встановлення причинного зв`язку, захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), які призвели до смерті військовослужбовців Держприкордонслужби регулює Положенням про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС № 441 від 25.06.2024 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1089/42434 від 18.07.2024 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 1-3 глави 1 розділу ІІ Положення основними завданнями ВЛК є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовців Держприкордонслужби, осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з проходженням військової служби.

Для виконання завдань, визначених у пункті 1 цього розділу, у Держприкордонслужбі створюються: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), постійно та тимчасово діючі позаштатні гарнізонні та госпітальні ВЛК закладів охорони здоров`я (органів) Держприкордонслужби, а також постійно діючі ЛЛК.

ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу (додаток 1), довідкою військово-лікарської комісії (лікарсько-льотної комісії) (додаток 2), протоколом засідання ВЛК (ЛЛК) з визначення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 3). Строк оформлення ЦВЛК, ВЛК, ЛЛК свідоцтва про хворобу становить не більше 5 робочих днів із дня завершення медичного огляду.

Згідно пунктів 1, 2, 7 та 8 глави 1 розділу ІІ Положення ЦВЛК є органом медичного забезпечення Держприкордонслужби, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки та штампи. Структура та штат ЦВЛК затверджуються наказом Адміністрації Держприкордонслужби в установленому законодавством порядку.

ЦВЛК є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Держприкордонслужбі і здійснює методичне керівництво діяльністю ВЛК, ЛЛК органів Держприкордонслужби з питань проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення.

На ЦВЛК покладаються, зокрема, прийняття та перегляд постанов про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, з числа осіб льотного складу, якщо вони звільнені у запас або відставку з військової служби безпосередньо з льотної роботи.

ЦВЛК має право, зокрема, приймати постанови згідно з цим Положенням, розглядати, переглядати скасовувати, затверджувати, контролювати постанови ВЛК, ЛЛК, переглядати власні постанови; надавати роз`яснення щодо формулювань постанов ВЛК, ЛЛК.

Згідно пунктів 1 та 2 глави 11 розділу ІІІ Положення постанови ВЛК, ЛЛК приймаються колегіально, більшістю голосів.

Рішення ВЛК, дії (бездіяльність) ВЛК органів Держприкордонслужби оскаржуються в ЦВЛК або судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

У разі визнання ЦВЛК звернення щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ЦВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний або контрольний огляд ВЛК. ЦВЛК розглядає звернення на постанову ВЛК та приймає рішення в строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». На повторний або контрольний медичний огляд особи, зазначені в пункті 1 розділу І цього Положення, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я Держприкордонслужби, ніж той, у якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої скасована або оскаржується.

У разі визнання ЦВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Постанови ВЛК інших військових формувань, які винесені стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби, підлягають обов`язковому розгляду ЦВЛК з прийняттям власної постанови.

Згідно пунктів 1 та 3 глави 12 розділу ІІІ Положення у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України, визначається ЦВЛК та оформлюється протоколом засідання ЦВЛК з визначенням причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) у особи, звільненої з військової служби Держприкордонслужби.

Підпунктом 5 пункту 4 глави 12 розділу ІІІ Положення встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) приймаються в таких формулюваннях: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» приймається щодо військовослужбовців Держприкордонслужби за наявності в них медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Отже обов`язковими умовами для встановлення причинного зв`язку захворювання - "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" є беззаперечне встановлення факту виникнення такого захворювання саме під час проходження служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, а також у разі хронічних повільно прогресуючих захворювань за наявності медичних документів, виданих після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії.

Час виникнення захворювання або час досягнення цим захворюванням визначеного ступеню розвитку має обов`язково відповідати часу проходження особою, щодо якої такий причинний зв`язок встановлюється, служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії.

Таким чином висновок про причинний зв`язок захворювання військовослужбовця із захистом Батьківщини складається у разі: документального підтвердження того, що ці захворювання виникли у період проходження позивачем служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії або документального підтвердження того, що ці захворювання виникли у позивача до проходження ним служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, однак у період служби у військових частинах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності позивача до служби.

Судом встановлено, що позивач 10.12.2024 за направленням командира Військової частини НОМЕР_2 від 15.11.2024 №13/29599/24-Вн пройшов медичний огляд госпітальної ВЛК у Головному військово-медичного центру (ЦКГ) Державної прикордонної служби України з встановленням діагнозів захворювань, постанови щодо придатності до військової служби та причинного зв`язку отриманих захворювань з оформленням свідоцтва про хворобу 10.12.2024 №2162/939 (а.с.28-31).

Згідно постанови ВЛК, винесеної щодо сержанта ОСОБА_1 та додаткових матеріалів (медичної документації), госпітальна ВЛК дійшла висновку, що за діагнозами: «ІХС. Стенокардія напруги ІІІ ФК. Післяінфарктний (гострий Q IM задньої стінки лівого шлуночка (03.08.21р.)) кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій: КАГ (11.08.21 р.; 22.09.21 р.). Стентування ПКА 2 CID CRE 8 22.09.21р. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії, 2 ступеня, ризик дуже високий (нестенозуючий атеросклероз екстракраніальних відділів БЦА, гіпертонічна ангіопатія сітківки). Недостатність мітрального клапана ІІ ст. СН ІІА ст., зі зниженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ-31%). Складний короткозорий астигматизм ст. 2,5 Д, короткозорість ст. 1,5 Д при гостроті зору з корекцією 1,0 правого ока. Складний короткозорий астигматизм ст 1,25Д, короткозорість 2,0 Д при гостроті зору з корекцією 1,0 лівого ока. Часткова вторинна адентія верхньої та нижньої щелепи. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. Пароксизм шлуночкової тахікардії від 19.11.24 р. Нестабільна стенокардія від 24.09.24 р. КАГ та стентування ПМШГ ЛКА 1 CID CRE 8 від 09.10.24р. Склероз передміхурової залози з незначним порушенням сечовипускання. Поодинока кіста правої нирки без клінічних проявів. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.».

Позивач не погодився з встановленням причинного зв`язку, отриманих захворювань та 25.06.2025 останній звернувся до ЦВЛК ДПСУ із заявою (Вх. № 135-К від 25.06.2025) про перегляд постанови ВЛК № 2162/939 від 10.12.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювань.

За результатами розгляду заяви позивача ЦВЛК ДПСУ надало відповідь позивачу листом від 01.07.2025 №13.1/50563-25-Вих із роз`ясненням, що додані до заяви медичні документи, враховані при винесені діагнозу, відображені та вірно трактовані у вищевказаній постанові ВЛК в частині застосування статей Розкладу хвороб Положення. Постанова ВЛК оформлена у відповідності до Положення та вимог Розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо статей, що визначають ступінь придатності до військової служби. Причинний зв`язок захворювань встановлено вірно. Так як наявні захворювання етіопатогенетично відносяться до періоду 2021 року та не відповідають критеріям застосування підпункту 5) пункту 4 глави 12 розділу ІІІ Положення, ЦВЛК ДПСУ не вбачає підстав щодо перегляду постанови госпітальної ВЛК ГВМКЦ (ЦКГ) ДПСУ від 10 грудня 2024 року №2162/939 в частині перегляду причинного зв`язку захворювань. Також позивачу роз`яснено у вищевказаній відповіді, що відповідно до пункту 2 глави 11 розділу ІІІ Положення у разі визнання ЦВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

При вирішенні спору суд враховує висновки Верховного Суду у такій категорії справ.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також згідно з правовим висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, встановлювати причинно-наслідковий зв`язок між захворюванням та службою, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі та є дискреційними повноваженнями відповідної військово-лікарської комісії.

Отже перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК чи ЦВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Проте суд зауважує, що пунктом 11 глави 12 розділу ІІІ Положення встановлено, що у разі відсутності у свідоцтві про хворобу або довідках ВЛК осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, висновків про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), неналежного їх оформлення або незгоди осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби з постановою ВЛК, а також у разі наявності в документах записів про звільнення з Держприкордонслужби (Прикордонних військ України) через хворобу чи за станом здоров`я ЦВЛК розглядає зазначені документи.

За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), зазначених у свідоцтві про хворобу або довідці ВЛК, постанова ВЛК у разі прийняття нової постанови підлягає скасуванню.

Постанова ЦВЛК оформляється протоколом засідання щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Пунктом 24 глави 12 розділу ІІІ Положення встановлено, якщо у військовослужбовця Держприкордонслужби виявлено декілька захворювань, поранень, або їх наслідки, що виникли (одержані) за різних обставин, то постанова про їх причинний зв`язок приймається ВЛК окремо залежно від обставин їх виникнення (одержання).

Згідно пунктів 28 та 30 глави 12 розділу ІІІ Положення при зверненні до ЦВЛК з питань причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, ЦВЛК розглядає такі документи (засвідчені в установленому законодавством порядком копії документів):

довідку про проходження військової служби (витяг із послужного списку особової справи особи, звільненої з військової служби Держприкордонслужби) із зазначенням повного найменування військової частини (органу Держприкордонслужби) та її підпорядкованості, строку служби в ній і перебування у діючій армії, строку участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, випробуваннях ядерної зброї, проходження військової служби на забруднених територіях внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконання регламентних робіт на ядерних боєприпасах, дати і причини звільнення з військової служби;

медичні та військово-облікові документи, які підтверджують факт медичного огляду ВЛК особи, звільненої з військової служби Держприкордонслужби, у період проходження ним військової служби, оригінал свідоцтва про хворобу або довідку ВЛК (або їх копії), довідки з архівів про перебування в закладах охорони здоров`я, про медичний огляд ВЛК, медичну книжку військовослужбовця, книжку червоноармійця, прохідне свідоцтво, витяг із наказу по частині про звільнення, свідоцтво про звільнення від військового обов`язку, військовий квиток тощо;

інші документи, які є в наявності у ТЦК та СП або в особи, звільненої з військової служби Держприкордонслужби, що прямо чи опосередковано підтверджують військову службу, перебування на лікуванні, медичний огляд ВЛК;

військові документи, які підтверджують факт захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), витяги із наказів по частині, бойові, службові характеристики, атестації, нагородні листи;

виписку з акта огляду МСЕК або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, пенсійні справи, особові (пенсійні) справи осіб, звільнених з військової служби Держприкордонслужби, які перебувають у запасі або у відставці;

дані про захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) за матеріалами спеціальної перевірки після звільнення з полону.

За підсумками розгляду документів ЦВЛК виносить постанову про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва).

Якщо в місячний строк із дня надходження документів у ЦВЛК вирішити порушені у зверненні заявника питання неможливо, Голова ЦВЛК або його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, ЦВЛК надсилається (видається) заявнику витяг з протоколу засідання ЦВЛК у кількості не менше трьох примірників.

З матеріалів справи слідує, що позивач звільнений з військової служби Держприкордонслужби та не погодився з встановленням причинного зв`язку, отриманих захворювань та 25.06.2025 останній звернувся до ЦВЛК ДПСУ із заявою (Вх. № 135-К від 25.06.2025) про перегляд постанови ВЛК № 2162/939 від 10.12.2024 в частині встановлення причинного зв`язку захворювань, проте Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України засідання ЦВЛК щодо перегляду постанови госпітальної ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ не проводила, постанову госпітальної ВЛК від 10.12.2024 не переглядала, відповідну постанову не приймала, натомість листом від 01.07.2025 №13.1/50563-25-Вих повідомила позивача, що додані до заяви медичні документи, враховані при винесені діагнозу, відображені та вірно трактовані у вищевказаній постанові ВЛК в частині застосування статей Розкладу хвороб Положення; причинний зв`язок захворювань встановлено вірно.

Суд зауважує, що ураховуючи, що в період служби, а саме з 19.04.2022 по 13.01.2025, у позивача захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що стали підставою для визнання його непридатним до військової служби, а також те, що в цей період позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для встановлення причинного зв`язку захворювання позивача ВЛК мала встановити початок таких захворювань відповідно до Положення, за необхідності витребувати відповідні докази та надати їм оцінку, проте ані ВЛК, ані ЦВЛК цього не зробила.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 25.04.2025 у справі № 620/11008/24.

За таких обставин суд вважає задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо відмови в перегляді постанови госпітальної ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ, викладене в свідоцтві про хворобу № 2169/939 від 10 грудня 2024 року в частині причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 та зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо перегляду постанови госпітальної ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ, викладене в свідоцтві про хворобу № 2169/939 від 10 грудня 2024 року в частині причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , з обов`язковим врахуванням медичних документів, в яких вказаний час виникнення хвороб та причинно-наслідкового зв`язку між безпосередньою участю у забезпеченні захисту Батьківщини та захворюваннями. В решті позову слід відмовити.

На підставі частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Комітет Міністрів Ради Європи сформулював принципи, які слугують змістовими гарантіями ухвалення справедливого рішення. Здійснюючи дискреційні повноваження, адміністративний орган: переслідує лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримується принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримується принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечує належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймає своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечує послідовне застосування загальних адміністративних приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи.

У пункті 2.4 Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 3-рп/2016 ідеться про те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), одним з елементів якого є правова визначеність положень законів та інших нормативно-правових актів.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.

Практика ЄСПЛ свідчить, що надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (див. рішення від 02 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», від 02 серпня 1984 року у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства»).

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов має бути задоволений частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України щодо відмови в перегляді постанови госпітальної ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ, викладене в свідоцтві про хворобу № 2162/939 від 10 грудня 2024 року в частині причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 .

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо перегляду постанови госпітальної ВЛК при Головному військово-медичному клінічному центрі (Центральний клінічний госпіталь) ДПСУ, викладене в свідоцтві про хворобу № 2162/939 від 10 грудня 2024 року в частині причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , з обов`язковим врахуванням медичних документів, в яких вказаний час виникнення хвороб та причинно-наслідкового зв`язку між безпосередньою участю у забезпеченні захисту Батьківщини та захворюваннями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головний військово-медичний клінічний центр державної прикордонної служби України (вул. Ягідна, буд. 58, м. Київ, 03083, код ЄДРПОУ - 14321618).

Відповідач: Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, к. 140, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 45890441).

Суддя В.В. Падій