Постановление суда № 132947736, 25.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/11490/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, в письмовому провадженні, питання про залишення позову без розгляду у справі № 620/11490/25 за адміністративним позовом Новгород-Сіверської окружної прокуратури до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Новгород-Сіверська окружна прокуратура звернулась до суду з позовом до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправною бездіяльність Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів та які навчаються в закладах дошкільної та загальної середньої освіти на території Новгород-Сіверської міської територіальної громади;

-зобов`язати Новгород-Сіверську міську раду Чернігівської області вчинити дії, спрямовані на забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів та які навчаються в закладах дошкільної та загальної середньої освіти на території Новгород-Сіверської міської територіальної громади.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Визначаючись щодо питання про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

Ключовим для застосування вищенаведених норм є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Зазначені висновки Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону "Про прокуратуру". Відтак, Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У позові керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури посилається на порушення положень Закону України "Про охорону дитинства", Закону України "Про освіту", Закону України "Про дошкільну освіту" щодо пільгового забезпечення дітей харчуванням.

Суть позовних вимог прокурора зводилася до того, що відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону дитинства», статті 56 Закону України «Про освіту», статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» органи місцевого самоврядування з метою забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти та соціального захисту населення у відповідних громадах зобов`язані забезпечувати харчування дітей в навчальних закладах, а стосовно певних категорій дітей, чітко визначених чинним законодавством, - повністю або частково за кошти місцевих бюджетів.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах мова йде про захист прав конкретних осіб, а саме дітей, які проживають на території Новгород-Сіверської міської територіальної громади, а не про інтерес держави, як потребу у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі № 812/464/18, від 24 січня 2023 року у справі №120/6653/21-а, від 26 квітня 2023 року у справі №480/3318/21, від 28 квітня 2023 року у справі № 480/5713/21 і суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків.

Застосовуючи вказаний підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що прокурор не дотримався порядку звернення до суду відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а отже не довів та не обґрунтував підстав для представництва, що виключає наявність підстав для його представництва інтересів держави у суді.

Відсутність же підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини 1 статті 240 КАС України).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 240, статтями 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Новгород-Сіверської окружної прокуратури до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій