Постановление суда № 132918374, 24.12.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/8297/25

4-с/703/13/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Овсієнка І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Батаргіної Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність посадових осіб Відділу Державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та скасування арешту майна,

у с т а н о в и в :

11.12.2025 ОСОБА_1 через представника, адвоката Шимановського А.В. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність органу примусового виконання, відповідно до якої просить скасувати арешт на все майно, накладений постановою державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції від 12.08.2014 у виконавчому провадженні №4875718.

В обґрунтування скарги посилається на те, що постановою Смілянського міського суду Черкаської області від 11.03.2002 у справі №2-558/2002р. стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 04.03.2002 і до досягнення старшою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , надалі по 1/4 частині заробітку до повноліття ОСОБА_4 .

На виконання постанови виданий виконавчий лист.

07.09.2007 державним виконавцем Відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції відкрите ВП №4875718 по стягненню аліментів. 12.08.2014 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах ВП №4875718 державним виконавцем накладено арешт на все належне боржникові майно, відповідне обтяження зареєстроване. Надалі 10.11.2023 ВП №4875718 завершено з підстав закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення (п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).

Вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на його майно, завершення виконавчого провадження, спливу строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, є у сукупності невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Будь-які дії щодо реєстрації припинення обтяження сьогодні неможливі, так як виконавче провадження вже закінчене, у зв`язку з цим він вимушений звернутися до суду з даною скаргою.

Скаржник ОСОБА_1 та його представник, адвокат Шимановський А.В., в судове засідання не з`явилися, однак представником подано заяву, в якій просить скаргу розглядати за його відсутності, вимоги скарги підтримує повністю, просить задовольнити.

Представник Відділу Державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до суду не з`явилася, подавши заяву про проведення судового розгляду за скаргою без її присутності.

Стягувач у виконавчому провадженні, ОСОБА_2 в судове засідання не прибула, причин неявки не повідомляла, із заявами про відкладення судового засідання, проведення судового розгляду без її присутності, не зверталася.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що у Відділу Державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), його правопопередниках, перебувало на виконанні виконавче провадження №4875718 з примусового виконання виконавчого листа №2-588 від 11.03.2002, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Постановою державного виконавця Смілянського міського відділу ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції від 07.09.2007 відкрите виконавче провадження про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , на підставі постанови про накладення арешту №4875718, 12.08.2014 накладене обтяження, зареєстроване під №6645171.

За змістом постанови від 12.08.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, арештоване все майно, що належить боржникові ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), однак в постанові вказане виключно нерухоме майно - квартира за адресою АДРЕСА_1 .

10.11.2023 державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення).

Відомості про звернення боржника, його представника до органу ДВС з приводу зняття арешту із майна, в матеріалах скарги відсутні.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (тут і надалі у редакції, чинній на час вчинення виконавчих дій), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Для забезпечення реального виконання рішення, за правилами ст. 56 Закону №1404-VІІІ, застосовується арешт майна (коштів) боржника. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 40 Закону №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Окрім того, у відповідності до п. 7 ч. 4 ст. 59 вищезазначеного Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Згідно із ч. 5 ст. 59 Закону №1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Суд враховує, що державним виконавцем 10.11.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», однак вказаною постановою не вирішено питання щодо зняття арешту, накладеного на майно боржника, при цьому відомості про наявність в боржника у виконавчому провадженні заборгованості зі сплати періодичних платежів - відсутні.

Зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, що підтверджено висновками Верховного Суду у постановах від 22 грудня 2021 року у справі №634/292/21, від 12 серпня 2020 року у справі №569/17603/18, від 16 березня 2020 року у справі №137/1649/17, від 04 листопада 2022 у справі №686/6010/14-ц, від 26 квітня 2022 року у справі №242/4601/20.

За правовим висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 14.05.2025 в справі №2/1522/11652/11, у законодавстві однозначно передбачено два випадки, коли державний (приватний) виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника та зазначити про це у відповідній постанові, а саме:

у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, ухваленим у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій);

у разі повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови, коли немає виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Виходячи з викладеного вище, за наявності арешту (обтяження) накладених на майно, порушується право заявника на мирне володіння та розпорядження майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право заявника підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб - шляхом скасування арешту майна.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник просить зняти арешт зі всього належного йому майна, що на нього накладений арешт постановою від 12.08.2014 у виконавчому провадженні №4875718.

З даного приводу судом зазначається наступне.

З відомостей постанови від 12.08.2014 про арешт майна вбачається, що державним виконавцем накладений арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , однак у вказаній постанові записаний лише один об`єкт нерухомого майна - квартира за адресою АДРЕСА_1 , відомості про інше майно відсутні. Скарга містить обґрунтування підстав для зняття арешту із нерухомого майна, належного ОСОБА_1 , а саме вказаної вище квартири, реєстрація відповідного обтяження підтверджується інформаційною довідкою №449057215 від 23.10.2025.

При цьому, чинним законодавством передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису (ч. 2 ст. 56 Закону №1404-VIII).

З наданих суду матеріалів не вбачається існування обтяжень будь-якого іншого майна, належного ОСОБА_1 , оскільки сторонами не надано інформації або документів, які б підтверджували накладення арешту на майно боржника, що підлягає державній реєстрації або ж актів опису рухомого майна, що виявлене як належне відповідній особі.

З огляду на викладене, скаргу слід задовольнити частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 18, 258 - 261, 353, 447, 449, 450 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений постановою головного державного виконавця Смілянського міського відділу Державної виконавчої служби Смілянського міськрайонного управління юстиції Нікітенко Ю.І. від 12.08.2014 у виконавчому провадженні №4875718 на належне ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нерухоме майно квартиру за адресою АДРЕСА_1 , (номер запису про обтяження №6645171 від 12.08.2014).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 24.12.2025.

Суддя І.В.Овсієнко