Постановление суда № 132915792, 18.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/50037/25

Провадження № 1-кс/761/31568/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПАТ «БМК» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000001113 від 17.08.2022 року

ВСТАНОВИЛА

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПАТ «БМК» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000001113 від 17.08.2022 року.

За обставин викладених у клопотанні, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001113 від 17.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

В рамках зазначеного кримінального провадження, за клопотанням, ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 09.06.2025 року (справа 761/22706/25, провадження 1-кс/761/15261/2025) накладено арешт та заборонено відчужувати кошти в частині видаткових операцій, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та призначених для виплати заробітної плати з банківських рахунків ПАТ «Броварський меблевий комбінат», що відкриті та обслуговуються в АТ «Укрексімбанк», АТ «Сенс банк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПУМБ», в межах завданих державі збитків - 15 479 465,50 грн.

Адвокат ОСОБА_3 вказує, що відпала потреба у накладенні арешту, так як постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2025 у справі №320/54865/24 ухвалено рішення, яке набрало законної сили, і яким встановлено, що компанія «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» здійснює реальну господарську діяльність, має необхідні ресурси та управлінські структури для виконання своїх функцій, не має постійного представництва в Україні, а дії повірених, вчинені протягом 2005-2021 років на підставі виданих компанією довіреностей, мали виключно підготовчий та/або допоміжний характер.

Єдиним доказом на підставі якого слідство обґрунтовувало накладення арешту та законності Акту перевірки від 16.08.2024 № 42747/36-23-02/32499163 та Акту перевірки від 07.11.2024 № 55446/10-36-23-02/32499163 був Висновок комісійної судово економічної експертизи КНДІСЕ від 28.05.2025 N 682/25-71, про що зазначається в тексті ухвали, який ґрунтується на тому, що підприємницька діяльність Компанії «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» (Республіка Кіпр) здійснюється на території України через незареєстроване постійне представництво, що встановлено та доведено досудовим розслідуванням.

Як зазначає ініціатор клопотання, фактично, у висновку комісійної судово економічної експертизи КНДІСЕ від 28.05.2025 N 682/25-71 встановлено факт доведення досудовим розслідуванням наявності незареєстрованих постійних представництв Компанії «BIESEF INVESTMENTS LIMITED» (Республіка Кіпр), та сформулювано висновок, який є компетенцією суду.

У відповідності до приписів абз.5 п.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 451/5 від 02.02.2023 р., зокрема: «…експерту заборонено вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права». Таким чином, висновки комісійної судово економічної експертизи КНДІСЕ від 28.05.2025 n 682/25-71, виходять за межі об`єктивного аналізу даних та підмінюють собою стадію кримінального провадження, а саме судове провадження.

ПАТ «БМК» було укладено ряд кредитних договорів з компанією BIESEF INVESTMENTS LIMITED (Республіка Кіпр). За користування кредитними коштами ПАТ «БМК» впродовж 2017 - 2021 року сплачувалися на користь нерезидентів проценти, з яких позивачем утримано та сплачено до бюджету України податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 2% в 2017 -2019 роках та за ставкою 5% в 2020 та 2021 році.

Зі сторони ПАТ «БМК» кредитні договори та додаткові угоди до них підписувались головою правління або генеральним директором підприємства. Зі сторони кредитора BIESEF INVESTMENTS LIMITED- повіреним згідно довіреності ОСОБА_6 . Довіреності, на підставі яких від імені нерезидента діяли пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 , були спеціальними, а не генеральними. Зокрема, дії підписантів щодо представництва та підписання документів від імені компанії нерезидента були чітко обмежені умовами договорів, що вже укладені. Вказане підтверджується текстом Акту перевірки від 16.08.2024 № 42747/36-23-02/32499163 та Актом перевірки від 07.11.2024 № 55446/10-36-23-02/32499163 складеним Головним управлінням ДПС України у м. Києві за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ПАТ «БМК». Зокрема, на сторінці 12 Акту перевірки вказується, що BIESEF INVESTMENTS LIMITED надано спеціальні довіреності на ім`я ОСОБА_9 , згідно яких він є Повіреним компанії для конкретних дій та вчинків. А це означає, що в підписанта були чіткі обмеження щодо представництва та підписання документів та вчинення правочинів від імені компанії нерезидента. Довіреністю визначено, що повноваження ОСОБА_9 чітко обмежені умовами договорів, що вже укладені.

Обмеження та чітке визначення меж повноважень повірених підтверджується і тим, що рішення про підписання кожної додаткової угоди чи договору приймалося на Кіпрі уповноваженою особою компанії BIESEF INVESTMENTS LIMITED, директором, про що були складені Резолюції до кожної додаткової угоди, договору, з визначенням чітких умов документу, які підписані директором компанії BIESEF INVESTMENTS LIMITED / RETRAVOX CONSULTING LIMITED.

Як зазначає адвокат у клопотанні, висновки про наявність в діях повірених компаній ознак здійснення діяльності постійного представництва є абсолютно хибними, оскільки самі лише факти видачі нерезидентом довіреностей фізичній особі не можуть свідчити про здійснення повіреним діяльності постійного представництва у розумінні положень Конвенції.

Податкове зобов`язання ПАТ «БМК» за податковими повідомленнями рішеннями від 11.09.2024 року №40426/10-36-23-02 та від 11.12.2024 року №52844/10-36-23-02, прийнятими за Актами перевірок, що стали підставою для накладення арешту на майно ПАТ «БМК», не узгоджене, рішенням Київського окружного адміністративного суду підтверджено відсутність постійного представництва BIESEF INVESTMENTS LIMITED в Україні, а отже відсутній такий елемент об`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 212 КК України, як наслідок ненадходження до бюджету коштів, які мають бути сплачені.

Позбавлення ПАТ «БМК» права розпоряджатися власними грошовими коштами за умови недоведеності його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №42022000000001113 від 17.08.2022, та їх невідповідності критеріям ст. 98 КПК України є втручанням у його право мирно володіти своїм майном.

У зв`язку з чим адвокат ОСОБА_3 у клопотанні просить скасувати арешт та заборону відчужувати кошти в частині видаткових операцій, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та призначених для виплати заробітної плати з усіх банківських рахунків ПАТ «БМК», що відкриті та обслуговуються в АТ «Укрексімбанк», АТ «Сенс банк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПУМБ», в межах - 15 479 465,50 грн., який накладений ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 09.06.2025 року (справа 761/22706/25, провадження 1-кс/761/15261/2025).

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначила, що арешт накладено з метою збереження речових доказів, вказала, що наразі потреба в накладені арешту відпала, оскільки всі дії підприємства були правомірними, вказана обставина встановлена вже не одним рішенням адміністративного суду у аналогічних справах, просила клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, проводяться слідчі дії, просив відмовити в задоволенні клопотання, з огляду на те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.

Слідча суддя дослідивши матеріали клопотання, документи, що долучено учасниками в судовому засіданні, заслухавши думку представника власника майна та прокурора, дійшла до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022000000001113.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2025 року у справі №761/22706/25 накладено арешт на грошові кошти ПАТ «Броварський меблевий комбінат» (код 32499163) в сумі 15 479 465, 5 грн, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ «Броварський меблевий комбінат», відкритих в наступних банківських установах, а саме:

1)АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313), а саме:

- НОМЕР_1 ;

2)АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346), а саме:

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ;

3)АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

4)АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:

- НОМЕР_8 , окрім проведення банківських операцій щодо обов`язкових платежів до бюджету та призначених для виплати заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов`язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.

Клопотання прокурора, яке слугувало підставою арешту майна заявника, мотивоване тим, що накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Адвокатом у клопотанні наведено достатньо підстав, які б свідчили про недоцільність продовження застосовування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на встановленні в судовому засіданні обставини.

Крім того, слідчій судді не надано підтвердження того, що потреби досудового розслідування і надалі виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи ПАТ «Броварський меблевий комбінат».

Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За вказаних обставин, слідча суддя вважає за необхідне клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПАТ «БМК» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000001113 від 17.08.2022 року, задовольнити.

Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309,372, 376, 532, КПК України слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 09.06.2025 року (справа 761/22706/25, провадження 1-кс/761/15261/2025) на грошові кошти ПАТ «Броварський меблевий комбінат» (код 32499163) в сумі 15 479 465, 5 грн, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ «Броварський меблевий комбінат», відкритих в наступних банківських установах, а саме:

1)АТ «УКРЕКСІМБАНК» (МФО 322313), а саме:

- НОМЕР_1 ;

2)АТ «СЕНС БАНК» (МФО 300346), а саме:

- НОМЕР_2 ;

- НОМЕР_3 ;

- НОМЕР_4 ;

- НОМЕР_5 ;

3)АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), а саме:

- НОМЕР_6 ;

- НОМЕР_7 ;

4)АТ «ПУМБ» (МФО 334851), а саме:

- НОМЕР_8 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст оголосити 22 грудня 2025 року о 14 годині 45 хвилин.

Слідча суддя ОСОБА_10