Решение № 132887932, 24.12.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8339/22

2-а/760/198/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Черчукан В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом та просить суд скасувати постанову серії ЕАР №5541069 від 28.06.2022 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.

Позовні вимоги мотивовано тим, що інспектором управління патрульної поліції у Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Багином Янеком Юрійовичем, було винесено постанову серія ЕАР №5541069 про притягнення Позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.

Згідно постанови від 28.06.2022 о 13:06 год. Позивач, керуючи транспортним засобом «Ford Explorer» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: Закарпатська область, автомобільна дорога Н-09 «Мукачево-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів» км. 34 (населений пункт Заріччя, Закарпатської області), рухалася у населеному пункті зі швидкістю 87 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год., чим перевищила встановлене обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті на 37 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 № ТС008401, чим порушила п. 12.4 ПДР.

Позивачка наголошує, що вона рухалася поза межами населеного пункту, а відтак, правила дорожнього руху не порушувала. Швидкість не перевищувала, оскільки знак початку населеного пункту розміщувався набагато далі від місця зупинки її інспектором патрульної поліції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2022 року справу передано на розгляд головуючого судді Букіній О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного штрафу - залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

25 листопада 2022 року до суду від Позивача надійшла заява про усунення недоліків у справі разом з доданими до неї документами.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду надійшов відзив від представника Департаменту патрульної поліції, зі змісту якого представник Відповідача заперечив проти задоволення позову. Вказує, що Позивачка, керуючи транспортним засобом «Ford Explorer» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: Закарпатська область, автомобільна дорога Н-09 «Мікачево-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів» км. 34 (населений пункт Заріччя, Закарпатської області), рухалася у населеному пункті зі швидкістю 87 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год., чим перевищила встановлене обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті на 37 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 № ТС008401, чим порушила п. 12.4 ПДР затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306. Відповідно до ч.1 ст.283 та п.1 ч.1 ст.284 КУпАП інспектор УПП Багин Я.Ю. виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Доводи Позивачки не відповідають дійсності та об`єктивній реальності, адже працівниками поліції чітко зафіксовано факт допущення Позивачкою порушення вимог ПДР, а тому, як посадові особи єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов`язані були відреагувати на факт вчинення правопорушення. Зазначили, що Позивачка, керуючи автомобілем перевищила швидкість аж на 37 км/год., при дозволеній швидкості руху 50 км/год., тобто позивачка їхала 87 км/год.

Разом з тим, зупинивши вказаний транспортний засіб під керуванням Позивачки, інспектором дотримувалися вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП та інструкція «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015. Інспектори представилися, пояснили причину зупинки та почали з`ясовувати всі необхідні обставини для початку розгляду справи по суті. Вважає, доводи Позивачки необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законами України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 січня 2020 року № 13 (далі- Інструкція №13).

З копії постанови серії ЕАР №5541069 від 28.06.2022 вбачається, що о 13:06 год. Позивач, керуючи транспортним засобом «Ford Explorer» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: Закарпатська область, автомобільна дорога Н-09 «Мукачево-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів» км. 34 (населений пункт Заріччя, Закарпатської області), рухалася у населеному пункті зі швидкістю 87 км/год, при дозволеній швидкості 50 км/год., чим перевищила встановлене обмеження максимальної швидкості руху в населеному пункті на 37 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 № ТС008401, чим порушила п. 12.4 ПДР.

Інспектор управління патрульної поліції у Закарпатській області лейтенант поліції Багин Я.Ю. виніс постанову відносно Позивачки серії ЕАР №5541069 від 28.06.2022 за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн.

Так, судом встановлено, що лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM II отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № UA.TR.001 241/18 REV.0 та дійсний до 26.12.2028 року. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 22/3/В/12/376-18.

Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Виходячи з наведеного, після підтвердження відповідності вимірювань швидкості транспортних засобів лазерним LTI 20/20 TruCAM II вимогам нормативно-правових актів (технічних регламентів), їх дозволяється вводити в обіг/експлуатацію.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», повірка законодавчо регульованих ЗВТ проводиться в експлуатації.

Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджені Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 і становлять 1 рік.

Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної технічки № 22-01/24085, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 19.11.2021 та чинного до 07.11.2024, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС008401 є придатним до застосування і відповідає вимогам технічної документації та може використовуватися для вимірювання швидкісного режиму.

Також вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCAM використовується у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 №1314-VIІ.

Можливість використання приладу TruCAM LTI 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання) та не суперечить вимогам законодавства.

З фото з приладу TruCAM LTI 20/20 (серійний номер №ТС008401) вбачається, що «Ford Explorer» д.н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 87 км/год.

На фото також видно, як позначка фіксується на автомобілі Позивачки, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля.

Проте, доказів того, що позивачка рухалася зі швидкість 87 км/год саме в населеному пункті Заріччя, Закарпатської області, тобто в межах дії дорожнього знаку, який дозволяє рух транспортних засобів зі швидкістю не більше 50 км/год., відповідачем не надано та з доданих до відзиву матеріалів, не вбачається.

Разом з тим, доводи позивача в обґрунтування поданого позову зводилися, зокрема, про те, що вона рухалася поза межами населеного пункту,який вказано .

Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, при її винесені не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок працівників патрульної поліції про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КпАП України.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Доказів того, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем до суду не надано.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду належних доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення останньої до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.

Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5541069 від 28.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн підлягає скасуванню.

Оскільки позовні вимоги задоволено, а тому з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягає відшкодуванню сплачений Позивачем при подачі даного позову до суду судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст.122 ч.5, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Закарпатській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного штрафу, задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №5541069 від 28.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень - скасувати.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: не відомий) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 24.12.2025.

Суддя: О.М. Букіна