№ 132870588, 23.12.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/34412/25

Провадження № 3/686/9233/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

установив:

14 листопада 2025 року о 22 год. 57 хв. по вул. Тернопільській, 4 в м. Хмельницькому, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Subaru» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи завчасно повідомленим про місце та час розгляду справи не з`явився. Про повідомлення ОСОБА_1 свідчить довідка з електронної системи документообігу суду від 17.12.2025 про доставку судової повістки-повідомлення у додаток «Viber» одержувачу ОСОБА_1 , за номером телефону, який вказаний у протоколі.

Частиною 3 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею у судовому засіданні не є обов`язковою.

У зв`язку із цим, відповідно до ст. 268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник Дмитренко О.О. в судовому засіданні заперечила проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Узагальнені доводи сторони захисту полягають у тому, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, визначена законом процедура огляду стан сп`яніння ОСОБА_1 поліцейським була порушена, на місце події не викликані відповідно до ст.266-1 КУпАП представники Військової служби правопорядку, відеозаписи є неповними, що слугує підставою для визнання їх недопустимим із закриттям провадження у справі.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 та матеріали справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена у судовому засіданні такими доказами:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №513355 від 14 листопада 2025 року, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.11.2025, згідно з яким підставою огляду є виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота та відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, до ХОЗ з НПД ХОР від 14.11.2025 о 23 год. 05 хв.

- відеозаписами, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, у тому числі рух транспортного засобу «Subaru» д.н.з. НОМЕР_1 до моменту повної його зупинки працівниками поліції, спілкування останніх з ОСОБА_1 після зупинки та фіксація відмови пройти огляд на стан сп`яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із ч.3 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

За положеннями п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ, МВС від 09.11.2015 № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння,або перебувають під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції,і проведення такого огляду,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008року №1103 передбачено,що уразі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення,у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Наявні у справі докази є належним і допустимими, підтверджують дотримання працівниками поліції вимог закону щодо фіксації процедури, оформлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Аргументи захисника про порушення процедури огляду із посиланням на ст..266-1 КУпАП у зв`язку із неприбуттям працівників ВСП на місце події суд уважає необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.15 військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські, зокрема за порушення за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Положення ст..266-1 КУпАП регулюють проведення огляду посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Відомостей про те, що ОСОБА_1 виконував на час керування ним транспортним засобом обов`язки військової служби немає. А тому положення ст.266-1 КУпАП не є застосовними у вказаному випадку.

Твердження сторони захисту щодо недоведеності факту керування транспортним засобом спростовуються дослідженими доказами.

Так, із відеозапису з назвою файлу «KUEG1628» убачається, що автомобіль патрульної поліції, у якого увімкнений відеореєстратор рухається за транспортним засобом ОСОБА_1 з увімкненими проблисковими маячками до повної його зупинки та зупиняться паралельно до автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_1 з лівої сторони, таким чином, що проглядається ліва сторона та є видимість у напрямку зупинки транспортного засобу прямо. У подальшому із автомобіля патрульної поліції виходить поліцейський та прямує до водійської сторони автомобіля «Subaru» д.н.з. НОМЕР_1 . Під час цього ніхто із транспортного засобу, у тому числі із місця водія не виходив, будь-якої особи, окрім ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не було.

Разом із цим, на аналогічні аргументи ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом керував його друг поліцейський відреагував на місці зупинки та продемонстрував йому відеозапис, на якому зафіксована зупинка його транспортного засобу.

Отже, сумнівів у тому, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу за установлених обставин, у суду немає.

На відеозаписі з назвою файлу 0000000_00000020251114225730_0005 на 07 хв. 40 секунд від початку відеозапису поліцейський повідомляє ОСОБА_1 відображену у протоколі та акті огляду на стан сп`яніння ознаку різкий запах алкоголю з порожнини рота.

На відеозаписі з назвою файлу «0000000_00000020251114231231_0006» на 01 хв. 10 секунд від початку відеозапису поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, від чого ОСОБА_1 відмовляється. У зв`язку із цим наголошене захисником порушення процедури проведення огляду на стан сп`яніння щодо відсутності пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі не знайшло свого підтвердження.

На 02 хв. 25 секунд від початку цього ж відеозапису поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На 02 хв. 50 секунд від початку цього ж відеозапису поліцейський роз`яснює наслідки відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які полягають у складанні відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.

Долучені відеозаписи є повними, цілісними та послідовними, відображають обставини , які підлягають доказуванню та об`єктивно відображають подію.

Із долучених відеозаписів не вбачаються ознаки фальсифікації матеріалів з боку працівників поліції, безпідставність вимог пройти огляд на стан сп`яніння, що виключає ознаки їх свавільних дій.

Отже, підстав визнавати зібрані поліцейськими докази недопустимими, немає.

Щодо аргументів сторони захисту про відсутність причин для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 суд зазначає, що положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.

Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або не складання у подальшому відносно водія протоколу чи постанови за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння у разі виявлення його ознак.

Відповідно до довідки за підписом інспектора відділу адміністративної практики УПП в Хмельницькій області А.Вересюк, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 22.11.2022.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд вважає, що надав відповіді на усі вагомі аргументи сторони захисту, які б могли на її думку вплинути на результат розгляду справи, а тому клопотання захисника про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення слід відхилити.

Щодо клопотання захисника про застосування до ОСОБА_1 принципу індивідуалізації стягнення у частині незастосування до нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд зазначає, що санкцією ч.1 ст.130 КУпАП указане стягнення передбачене як додаткове обов`язкове.

Крім цього статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частин 2 та 4 статті 30 КУпАП, позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Суд ураховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та захищає Україну від російських загарбників, однак указане не свідчить про відсутність підстав для притягнення його до відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення.

При накладенні стягнення суд враховує указані обставини, та вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору немає.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після набрання постановою законної сили:

стягувачем штрафу є: УПП в Хмельницькій області, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;

стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;

боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 штраф по справі № 686/34412/25.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; судовий збір по справі № 686/34412/25.

Квитанції слід подати у каб. № 4 (2-й поверх), вул. Пилипчука,1, м. Хмельницький. У разі направлення оригіналів квитанцій засобами зв`язку вказувати адресу: 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54 (із обов`язковим зазначенням «направляю квитанції по справі №686/34412/25» ).

Суддя Олександр ДЗЮБАК