Постановление суда № 132864418, 19.12.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8245/25

Провадження №2/367/5570/2025

УХВАЛА

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

19 грудня 2025 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

установив:

через підсистему «Електронний Суд» до Ірпінського міського суду Київської області надійшов указаний позов. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Білогруд О.О.

Ухвалою судді від 08.08.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з таким. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначила місцем проживання позивача та відповідача місто Ірпінь, однак у додаткових поясненнях, надісланих через підсистему «Електронний суд» 22.07.2025, указала, що сторони не можуть бути присутніми у судовому засіданні, оскільки проживають за межами України. Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не містила відомостей щодо точного місця проживання сторін за межами України, і якщо це дійсно так, то до позовної заяви не долучено копії ухвали судді Верховного Суду про визначення підсудності відповідно до статті 29 ЦПК України. Також зміст заяви ОСОБА_1 жодним чином не містить обставин, якими позивачка обґрунтовує позовну вимогу про визначення місця проживання дитини, якими доказами це підтверджується, в чому саме наявне порушення її прав та прав дитини, внаслідок чого позивачкою заявлено таку позовну вимогу. Також не указано чи вирішувалося питання щодо визначення місця проживання дитини у позасудовому порядку, зокрема через органи опіки та піклування. Хоча при цьому, у заяві указано, що сторони досягли згоди щодо того, що їх спільна дочка проживатиме з матір`ю, а тому не зрозумілим є в чому саме є порушене право позивачки. Також указано, що при зверненні до суду позивачем не долучено документ, що підтверджує сплату судового збору та/або документ, який надає право на пільги, передбачені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з цим позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та визначено спосіб усунення недоліків, а саме: 1) долучити відомості про дійсне місце проживання сторін за межами України та у разі підтвердження таких відомостей надати копію ухвали судді Верховного Суду про визначення підсудності; 2) подати у новій редакції копію позовної заяви з обґрунтуванням звернення до суду з вимогою про визначення місця проживання дитини та інших обставин, указаних в ухвалі вище; 3) надати доказ сплатити судового збору за вимогу про визначення місця проживання дитини у розмірі 1211,20 грн або інші документи, які підтверджують право на пільги, визначене у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано позовну заяву у новій редакції, документ про сплату судового збору, а також зазначено, що позивач та відповідач проживають за межами України.

Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, суд зазначає таке.

Позивачкою, всупереч вимогам ухвали суду від 08.08.2025, так і не долучено копії відповідного рішення - ухвали судді Верховного Суду про визначення підсудності відповідно до статті 29 ЦПК України. Також, до позовної заяви в новій редакції долучено документи, складені іноземною мовою.

Суд звертає увагу, що мова, якій державою надано правовий статус обов`язкового засобу спілкування у публічних сферах життя, є державною (офіційною) мовою. Конституцією України статус державної надано українській мові (частина перша статті 10 Конституції України). Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» судочинство і діловодство у судах України провадиться державною мовою. Інша мова, ніж державна, у судовому процесі може застосовуватися у порядку, визначеному процесуальним законодавством України.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша та друга статті 76 ЦПК України).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України). За змістом статей 77, 78, 79 та 80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Для здійснення оцінки письмових доказів суд повинен розуміти їх зміст. Тобто процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, повинні бути викладені українською (державною) мовою або містити переклад, здійснений у встановленому законом порядку.

Крім того, згідно з положеннями статті 43 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копії поданих до суду документів.

Документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзац 2 частина сьома статті 43 ЦПК України)

17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Відповідно до розділу 2 якого учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Всупереч указаним положенням позивачкою ОСОБА_1 до позовної заяви не надано підтвердження про направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, оскільки позов подано через підсистему "Електронний суд".

Підсумовуючи викладене, суд акцентує увагу позивача, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Оскільки позивачем зазначені в ухвалі недоліки не усунуто, тому є підстави для продовження позивачу строку на усунення недоліків.

Суд визначає позивачу спосіб усунення недоліків, а саме: 1) надати підтвердження (судове рішення) про визначення підсудності, ухвалене відповідно до статті 29 ЦПК України; 2) подати документи, які підтверджували б направлення відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви з додатками; 3) надати письмові докази державною мовою або письмові докази, які складені іноземною мовою, з перекладом на державну мову, засвідчені у встановленому порядку.

Указані недоліки мають бути усунені у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя -

постановив:

продовжити позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду та приймається до розгляду, про що постановляється ухвала в порядку, встановленому статтею 187 ЦПК України.

Якщо недоліки буде не усунуто у строк, установлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Білогруд