Решение № 132854639, 09.12.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/5122/25

Провадження № 2/185/4904/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Олефір А.І., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Мерцалова М.Ю., відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки адвоката Глєбова Г.В., представника органу опіки: Чумаченка А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дітей з батьком та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просив суд визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із ним за адресою : АДРЕСА_1 .

У обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що він перебував з відповідачкою є у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням суду від 21.07.2020 року шлюб між сторонами розірвано. Відповідачка пішла із сім`ї задовго до подання позову про розірвання шлюбу, залишивши дітей з позивачем. До теперішнього часу діти зареєстровані за адресою позивача. Всі троє дітей навчаються у Привовчанському ліцеї Троїцької сільської ради. Позивач як батько спілкується з класними керівниками дітей, цікавиться їхнім життям, відвідує батьківські збори. Щодо всіх дітей позивачем як законним представником дітей укладено декларації із сімейним лікарем. Позивач забезпечує всі потреби дітей і створює для них рівень життя необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Він позитивно характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався. Він не створює перешкод у спілкуванні дітей з матір`ю, однак останній час вона дуже часто почала брати дітей до себе і має намір забрати дітей до себе та перевести до іншої школи, що на його думку викличе у дітей дуже сильний стрес. У зв`язку з викладеним вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.

Відповідачкою надано відзив на позов відповідно до якого зазначила, що з квітня 2023 року вона та троє її дітей поживають без реєстрації за місцем її фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Саме через поведінку позивача вона вимушена була покинути їх спільне місце проживання та через постійний моральний тиск розлучилася. Однак дітей вона ніколи не залишала та не погоджувалась на постійне проживання дітей із ним. Позивач не має постійного заробітку не має можливості утримувати дітей.

Позивачем надана відповідь на відзив, зазначив що з 2020 по січень 2025 року діти проживали з ним та знаходилися на його повному утриманні. З січня 2025 мати почала їх брати до себе, а з березня-квітня 2025 року вже постійно проживають з нею. Саме з цього часу стали відслідковуватися часті пропуски уроків. Вважає, що перебування з матір`ю негативно впливає на навчання та позашкільне життя дітей. Інформація зазначена відповідачкою про фактичне проживання з нею дітей з квітня 2023 року не відповідає дійсності. Відповідачкою не надано жодного документу на підтвердження того, що вона зацікавлена життям дітей, що вона сприяє їх фізичному, духовному, культурному розвитку.

В інтересах ОСОБА_2 адвокат Глєбов Г.В. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою в якій просить суд визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з матір`ю.

В обґрунтування зустрічного позову зазначає, що протягом шлюбу родина проживала разом із дітьми за адресою первісного позивача. Подружнє життя не склалося й орієнтовно з весни 2020 року відповідач почала окреме проживання. Діти залишилися з позивачем, при цьому відповідач продовжувала виконувати батьківські обов`язки, надавала допомогу та підтримувала контакт з дітьми. Такий порядок був узгоджений між сторонами. З 2023 року між батьками існувала домовленість про почергове проживання дітей: тиждень у батька, тиждень у матері. Однак із грудня 2024 року діти чітко виявили бажання постійно проживати з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . Саме з цього часу вони фактично перебувають разом із матір`ю на постійній основі. Первісний позивач матеріально не забезпечує дітей, не надає жодної фінансової допомоги, за останні декілька місяців надав лише один раз речі (кросівки та футболку) одній дитині ( ОСОБА_6 ), не забезпечує продуктами або коштами на утримання. Відповідачка у свою чергу, не перешкоджає спілкуванню батька з дітьми, не обмежує його участі у вихованні. Діти мали змогу жити з обома батьками й вільно зробили свідомий вибір залишитися з матір`ю. Однак позивач не враховує бажання дітей та прагне примусово повернути їх до себе. Відповідачка спільно проживає з ОСОБА_7 з грудня 2024 року, який повністю забезпечує її та трьох дітей. Відповідач вагітна від нього, подружжя планує одруження 19.07.2025 року. Житло, в якому проживає родина, перебуває у фактичному володінні відповідачки. Житлові умови задовільні, забезпечують комфортне та безпечне проживання трьох дітей. Після народження дитини вона планує повернутись до роботи, щойно дитина досягне 3 років. Позивач не надав суду доказів на підтвердження власної фінансової спроможності забезпечувати дітей. Просив врахувати що всі троє дітей мають збережений емоційний зв`язок між собою, і їх спільне проживання в одній сім`ї є в інтересах їх гармонійного розвитку. Тому їх розлучення може значно вплинути на їх психоемоційне становище. Саме в інтересах дітей буде визначити місця проживання всіх разом з одним із батьків. Враховуючи, що мати має для цього всі необхідні умови та бажання, а діти в свою чергу також висловлюють бажання продовжувати проживати з матір`ю, то саме в інтересах дітей буде визначення місця проживання з матір`ю. На даний момент діти продовжують відвідувати школу в с. Привовчанське, що вимагає від них щоденного подолання відстані. Це створює додаткове фізичне та психологічне навантаження: діти змушені вставати раніше, пізніше повертатися додому, мають менше часу на відпочинок, дозвілля та підготовку до навчання. З метою збереження здоров`я та забезпечення оптимального режиму дня, відповідач планує перевести дітей до школи за місцем проживання. Водночас позивач безпідставно перешкоджає, не надає згоди та чинить перешкоди у зміні навчального закладу.

Представником позивача надані додаткові пояснення у справі, зазначив що відповідачка вже тривалий час ніде не працює, тобто взагалі не має ніякого самостійного доходу для забезпечення навіть своїх власних потреб, не говорячи вже про потреби дітей. До того ж, за новою інформацією вона є вагітною, а тому найближчі 3 роки, що нею самою не заперечується, й далі не планує працювати, бо буде у декретній відпустці. Позивач має зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , в цьому ж будинку зареєстровані всі троє дітей. Зареєстроване в законному порядку місце проживання дітей надає їм доступ до основних соціальних послуг та гарантує певні права, зокрема право постійного проживання та користування житлом. Будинок в якому фактично проживає відповідачка, станом на даний час перебуває у власності абсолютно сторонньої особи. Ця стороння особа і сам ще документально не оформив свої права на зазначений будинок, а лише перебуває на стадії вступу у спадщину. Тож, у особистій приватній власності ОСОБА_8 не має будинку за адресою: АДРЕСА_2 , тому забезпечити дітям постійне проживання в зазначеному будинку та користування зазначеним житлом вона не може. Крім того у період перебування у матері діти пропускають школу, закинули свої хобі.

Ухвалою від 21.08.2025 року зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Представником позивача надано відзив на зустрічний позов зазначив, що діти з 2020 року по січень 2025 року проживали з батьком та були повністю на його утриманні, а мати тільки нещодавно згадала про свої батьківські обов`язки. У зустрічній позовній заяві позивачка за зустрічним позовом заявляє що діти визначилися зробили свій вибір залишитися з нею, однак батько впевнений, що діти знаходяться під сильним психологічним тиском матері, яка маніпулює їх почуттями. Думка дітей, що зафіксована у висновку органу опіки, не є об`єктивною. На даний час батько дітей є офіційно працевлаштованим. Він, як і раніше, має фінансову можливість утримувати усіх трьох дітей. Натомість мати ніде не працює, є утриманкою свого нового чоловіка. Батько заперечує проти переводу дітей до іншої школи, оскільки судовий процес ще триває, місце проживання дітей остаточно не вирішено. Батько намагається довести позивачці за зустрічним позовом, що поспішати з переводом дітей до іншої школи безрозсудно з боку матері, вона керуючись лише своїми власними інтересами, зовсім не думає про почуття дітей. Переведення дітей до іншої школи нанесе їм додатковий стрес.

Ухвалою суду від 21.08.2025 року закрито підготовче засідання, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач первісний позов підтримав, просив задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Пояснив, що разом однією сім`єю з відповідачкою та дітьми вони проживали в АДРЕСА_1 . У 2020 році дружина залишила їх і пішла до іншого чоловіка, іноді приїздила до дітей. Діти навчалися у школі, відвідували гуртки, їх матеріальним забезпеченням, вихованням, розвитком займався він і допомагали його батьки. Відповідачка забирала дітей на 2-3 дні, а в 2023 році діти жили тиждень у неї, тиждень у нього. В кінці 2024 році вона почала їх забирати більш систематично, а коли покинула роботу то стала займатися дітьми. З березня 2025 року відповідачка могла забрати дітей і на 2 тижні. На даний час стосунки з дітьми нормальні, періодично зустрічається з ними, однак діти не хочуть залишатися у нього вдома, вони бояться образити матір. Відповідачка ніколи не чинила перешкод у спілкуванні з дітьми. Його заробітна плата 10000-15000 грн, будинок в якому він проживає та зареєстрований належить його батькам, але в подальшому це буде його будинок, така домовленість є з батьками.

Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримав, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Посилався на доводи викладені у позові, додаткових поясненнях, відповіді на відзив та відзиві на зустрічний позов. Наполягав на визначенні конкретної адреси за якою будуть проживати діти.

Відповідачка в судовому засіданні первісний позов не визнала, зустрічний позов підтримала, просила задовольнити. Пояснила, що у 2020 році вона пішла від чоловіка, діти залишилися проживати з ним, але здебільшого з його батьками. На той час їй просто нікуди було їх забрати. З 2020 по 2023 рік вона працювала та через графік роботи не дуже часто могла забирати дітей. У 2022 році позивач виїздив за кордон там працював, а діти проживали з батьками позивача. У 2023 році вона знайшла житло, працювала тиждень на роботі, тиждень дома і почала забирати до себе дітей. З грудня 2024 року почала спільно проживати з ОСОБА_7 , звільнилась з роботи і стала займатися дітьми. З березня 2025 року діти постійно проживають з нею. На даний час вона одружилась з ОСОБА_9 , є вагітною. Її чоловік повністю забезпечує її та її дітей. За час коли діти проживають з нею позивач не надавав коштів на їх утримання за виключенням футболки та кросівок. На даний час діти ОСОБА_6 та ОСОБА_10 навчаються у Троїцькій школі. ОСОБА_11 залишився у Привовчанській школі оскільки він навчається у старших класах. ОСОБА_10 раніше відвідувала гурток співу, однак на даний час їй вже не подобається співати, їй подобається малювати, вона не хоче змушувати дитину займатися співами. У ОСОБА_6 була травма і тому футбол під питанням, йому дуже подобається рибалка. ОСОБА_11 займається кікбоксингом. Будинок в якому вони проживали чоловіком ОСОБА_9 та дітьми належить ОСОБА_12 , якому в свою чергу будинок дістався у спадок. З ним є домовленість що як тільки він вступає у спадщину вони придбають цей будинок. Діти мають належні умови проживання і забезпечені всім необхідним. У її чоловіка дуже добрі, довірливі стосунки з дітьми. Саме на даний час вона з дітьми проживає у м. Кривий Ріг, тому що в с. Троїцьке близько 300 метрів від їх будинку був приліт «шахеду», щоб убезпечити дітей вони виїхали тимчасово і проживають в квартирі, яка належить батькам її чоловіка. Самі батьки наразі за кордоном та надали дозвіл на проживання її з дітьми.

Представник відповідачки в судовому засіданні первісний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримав, просив задовольнити, посилався на доводи викладені у відзиві на позов та зустрічному позові.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримав висновок про визначення місця проживання дітей. Пояснив, що спеціалістами бути опитані діти і вони виявили бажання проживати з матір`ю. Однак орган опіки виходив з того, що діти постійно проживали з батьком у с. Привовчанське, там зростали, відвідували школу, там їх друзі і саме там буде більш комфортне середовище.

В судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 171 СК України судом заслухана думка неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_13 .

ОСОБА_14 пояснив, що останній час вони з братом сестрою, мамою та її новим чоловіком проживали в с. Троїцьке. Брат і сестра вже навчаються у Троїцькому ліцеї. Він залишився у Привовчанському, тому що навчається у 10 класі. Стосунки з ОСОБА_15 , чоловіком мами дуже добрі, він відвідує його заняття. З батьком стосунки зараз нормальні, але вони рідко спілкуються. Зазначив, що бажає проживати з матір`ю, це його рішення і ніхто на нього не впливав. Він не хотів би розлучатися з братом та сестрою і хотів би щоб усі разом жили з мамою.

ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що бажає проживати з мамою, вважає що так йому буде краще і комфортніше. З батьком спілкується, але рідко. Стосунки з ОСОБА_15 дуже добрі.

Суд вислухав учасників справи, думку неповнолітніх ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , дослідивши матеріали цивільної справи, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст. 55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що сторони з 30.01.2010 року перебували зареєстрованому шлюбі. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 21.07.2020 року шлюб між сторонами розірвано.

У шлюбі у народились діти : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після розірвання шлюбу відповідачка змінила місце проживання. Діти залишилися проживати з батьком.

Згідно довідки виданої виконкомом Троїцької сільської ради від 21.04.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та має склад сім`ї: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно довідки від 22.04.2025 року Привовчанського ліцею Троїцької сільської ради Киричок Ілля є учнем 9 класу, регулярно відвідує заняття, володіє навчальним матеріалом на достатньому рівні. Є членом футбольної дитячо-юнацької команди «Агро КМР Троїцьке». Батько систематично спілкується з класним керівником сина, цікавиться шкільним життям, відвідує батьківські збори.

Аналогічна довідка від 22.04.2025 надана і стосовно ОСОБА_4 , учня 6 класу Привовчанського ліцею Троїцької сільської ради.

Відповідно до довідки від 22.04.2025 Привовчанського ліцею Троїцької сільської ради ОСОБА_5 є ученицею 2 класу, регулярно відвідує заняття, завжди охайна, доглянута. Навчається на високому рівні, має добре розвинені розумові здібності, виявляє початкові творчі здібності. Бере участь у пісенних конкурсах, фестивалях. Батько дитини спілкується з класним керівником доньки, цікавиться шкільним життям дитини, відвідає батьківські збори.

За даними декларацій укладених з сімейним лікарем, законним представником неповнолітніх дітей зазначено ОСОБА_19 .

Згідно характеристики виконавчого комітету Троїцької сільської ради ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання.

До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався, незнятої, непогашеної судимості не має. (витяг інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності»).

З 14.07.2025 ОСОБА_1 працює в ТОВ «СНЕК ПРОДАКШЕН» вантажником складу по теперішній час (довідка ТОВ СНЕК ПРОДАКШЕН» від 17.07.2025).

Згідно інформації Привовчанського ліцею Троїцької сільської ради від 09.06.2025 року про участь батьків учнів 2,6,9 класів у шкільному життя дітей, здобувачі освіти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 регулярно відвідують заняття в ліцеї. Діти завжди охайні, доглянуті, мають все обладнання для навчання, зокрема одяг (шкільна та спортивна форма). Мати та батько окремо спілкуються з педагогами, які навчають здобувачів освіти, вони офіційно розлучені з 2020 року. З цього самого періоду діти проживали з батьком і були на повному його утриманні. З січня 2025 року вихованці більше часу проводили з матір`ю. Саме в цей період стали відслідковуватися часті пропуски уроків, мати пояснювала це сімейними обставинами. Під час поїздок на змагання та фестивалі усі витрати брали на себе батько та бабуся. ОСОБА_10 займалася активно співами, а з січня покинула хобі. Загалом мати та батько тримають постійний зв`язок з класними керівниками.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована : АДРЕСА_1 .

За довідкою виконкому Троїцької сільської ради від 04.06.20225 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає без реєстрації: АДРЕСА_2 і разом з нею на теперішній час за вказаною адресою проживають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 син; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 син; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка.

Згідно акту від 16.04.2025 року складеного адміністратором ЦНАП Карпович Л.В., секретарем Троїцької сільської ради Крупською Л.В., депутатом Троїцької сільської ради Блажеєвською Т.О., за результатом опитування сусідів встановлено, що ОСОБА_8 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно на теперішній час проживають без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 з квітня 2023 року.

Спеціалістами служби у справах дітей 06.06.2025 року проведено обстеження умов проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 . Встановлено задовільні умови проживання дітей: для проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_20 відведена зальна кімната, де є окремо спальне місце для кожного, стіл для навчання, шафа з сезонним одягом. ОСОБА_10 мешкає в спальній кімнаті, де розташовані ліжко, стіл для навчання, шафа з одягом. В ході бесіди ОСОБА_11 та ОСОБА_6 виказали бажання і в подальшому проживати разом із матір`ю. На час проведення бесіди ОСОБА_10 перебувала на майданчику в ліцеї.

За характеристикою виконкому Троїцької сільської ради від 26.05.2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , а фактично проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 в приватному будинку. Розлучена, на даний час ніде не працює. Позитивно характеризується за місцем проживання.

ФОП ОСОБА_21 04.06.2025 року, надана характеристика на ОСОБА_8 , зазначено що остання обіймала посаду продавця з 02.10.2023 по 02.12.2024 року. За час роботи зарекомендувала себе як відповідальний, порядний і дисциплінований працівник…

До кримінальної відповідальності ОСОБА_8 не притягувалася, незнятої, непогашеної судимості не має. (витяг інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності»).

Щодо місяця проживання відповідачки з дітьми в с. Троїцьке судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 є спадковим майном ОСОБА_22 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 і заповів належне йому майно ОСОБА_22 . На даний час останній не оформив свої спадкові права і видав довіреність від 08.07.2025 року на ОСОБА_8 з метою оформлення спадкових прав.

Як зазначила в судовому засіданні відповідач, між нею та ОСОБА_22 існує домовленість, що після оформлення спадкових прав він продасть вказаний будинок ОСОБА_8 . В рахунок майбутньої угоди відповідачка передала ОСОБА_22 10 000 грн., що підтверджується розпискою.

Представником відповідачки надана довідка про доходи ОСОБА_7 , з якої вбачається, що останній має стабільний дохід в середньому 50 000 грн. на місяць.

19.07.2025 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстровано шлюб Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Щодо тимчасового проживання з дітьми в м. Кривий Ріг відповідачка зазначила, що з метою забезпечення безпеки дітей, після того як в безпосередній близькості до їх будинку - 300 м впав «шахед», нею та її чоловіком було прийнято рішення переїхати. Квартира АДРЕСА_4 належить мачусі ОСОБА_7 ОСОБА_23 , що підтверджується копією договору дарування квартири та витягом про реєстрацію права власності. Батьки чоловіка на даний час проживають в Республіці Польща, що підтверджується даними закордонного паспорту. ОСОБА_23 надала письмо свою згоду на проживання в її квартирі ОСОБА_24 разом із дітьми безоплатно.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У відповідності до частини другої статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Приймаючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. (частина перша статті 160 СК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати інтереси батьків.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини,правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (зокрема, постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 вказано, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

При вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини суди враховують спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання, школу, друзів; бажання дитини; безпекові питання. Органам державної влади слід враховувати чи страждатиме дитина через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки одного з батьків.

Під час підготовки висновку органом опіки та піклування були проведені бесіди з неповнолітніми дітьми. Так ОСОБА_14 висловив бажання проживати з матір`ю. Аналогічне бажання було висловлено і ОСОБА_16 та ОСОБА_25 . Однак орган опіки та піклування у висновку щодо визначення місця проживання дітей, вважав за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зазначив, що ОСОБА_14 , має право визначити своє місце проживання з кимось із батьків самостійно.

В судовому засіданні представник органу опіки пояснив, що таке рішення було прийнято з урахуванням того, що діти з народження проживали у с. Привовчанське, там же навчалися, мають друзів, отже саме там для них буде більш комфортніше середовище.

У статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд не може погодитися з висновком органу опіки та піклування, а саме висновком встановлено, що як батько так і мати позитивно характеризуються за місцем проживання і за місцем роботи. Умови створені для дітей як за місцем проживання батька, так і за місцем проживання матері, задовільні. Як батько, так і мати можуть задовольнити потреби дітей. Всі троє дітей висловили бажання проживати з матір`ю. При цьому орган опіки дійшов висновку що проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доцільніше визначити з батьком. Отже враховуючи бажання ОСОБА_13 (який в силу віку може вільно обирати місце проживання) проживати з матір`ю, орган опіки та піклування вважає, що в інтересах дітей буде найкращим фактичне розлучення дітей, або зміна фактичного проживання всупереч бажанню дітей.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом було встановлено, що як батько так і мати позитивно характеризуються за місцем мешкання, так і за місцем роботи. Ні батько, ні мати не мають в особистій власності житла. Ні батько, ні мати до кримінальної відповідальності не притягувалися, обидва створили для дітей належні умови для проживання. Як мати так і батько можуть забезпечити дітей матеріально. Також встановлено що батько працює по змінам, сутки через двоє, а коли він на роботі діти залишаються з бабусею. Мати не працює і знаходиться в декретній відпустці отже може більше часу приділяти дітям. Однак суд вважає, що ні графік роботи батька, ні більша площа для проживання у нього не є визначальними елементами для визначення місця проживання дітей. У цьому випадку слід звернути увагу на інтереси самих дітей, їх прихильність, сприятливий мікроклімат в сім`ї де вони проживають. Діти в судовому засіданні дуже тепло відгукувалися як про матір так і про її чоловіка. Напроти щодо батька діти пояснили, що рідко з ним спілкуються і рідко зустрічаються. Діти однозначно висловили бажання проживати з матір`ю.

Крім того судом не встановлено відсутність піклування про дітей з боку матері або неповноцінне виховання, яке б шкодило розвитку дітей. Зокрема діти відвідують школу, гуртки. Щодо доводів батька про те, що хлопці покинули займатися футболом, а ОСОБА_10 співами, мати пояснила тим, що у ОСОБА_6 була травма і поки з футболом є питання. ОСОБА_6 захоплюється рибалкою, має все приладдя та захоплюється комп`ютерними іграми. ОСОБА_11 відвідує кікбоксинг. ОСОБА_10 на даний час не бажає займатися співами, однак проявляє інтерес до малювання.

Доводи позивача про те, що мати їх покинула у 2020 році і з`явилась у житті дітей через п`ять років не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, судом встановлено що позивач у 2022-2023 році проживав та працював за кордоном, діти в цей час проживали з його батьками.

За встановлених обставин, виходячи із найкращих інтересів дітей, суд вважає, що визначити місце їх проживання слід з матір`ю.

Визначення місця проживання дітей з матір`ю, не впливатиме на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків, не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

Батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та їх розвитку, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дітей, розвиток, незалежно від того, з ким вони проживають.

Крім того, кожний із батьків не позбавлений права піднімати у майбутньому питання щодо зміни місця проживання дітей з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21), від 15 березня 2023 року у справі № 759/5336/19 (провадження № 61-9819св22).

Враховуюче вищевикладене, суд вважає у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дітей з батьком - відмовити у повному обсязі; зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю - задовольнити у повному обсязі.

Щодо доводів позивача та представника позивача про обов`язкове зазначення в резолютивній частині рішення суду адреси, за якою буде визначене місце проживання дітей, суд зазначає наступне.

У найкращих інтересах дітей, враховуючи, що у теперішній час у зв`язку з воєнним вторгненням країни-агресора на території України ведуться бойові дії, потрібно визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом із матір`ю без визначення конкретної адреси, оскільки місце проживання та місце реєстрації можуть змінюватися.

Такий висновок суду відповідає сформованій правовій позиції Верховного Суду.

Так, у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16-ц Верховний Суд зазначив загальний висновок, що місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Верховний Суд за результатами перегляду справи № 199/2898/22 дійшов переконання, що при постановленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не порушив наведеного висновку, враховуючи обставини цієї справи, а саме той факт, що позивачка з дитиною у зв`язку із повномасштабною збройною агресією перебуває за межами України, визначив місце проживання дитини з матір`ю без вказівки на конкретну адресу.

Зазначення у резолютивній частині рішення суду про визначення місця проживання дитини з одним без батьків, без зазначення конкретної адреси, не суперечить усталеним підходам Верховного Суду при вирішені цієї категорії спорів (за відсутності спору саме про адресу), адже є тотожним визначенню місця проживання дитини за місцем проживання одного з батьків, з ким суд ухвалює рішення про спільне проживання дитини.

Отже суд визначає місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір`ю ОСОБА_2 , за місцем її проживання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з первісного позивача на користь первісної відповідачки підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 12, 13, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дітей з батьком - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дітей з матір`ю задовольнити.

Визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із матір`ю ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 .

Третя особа: орган опіки та піклування Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04339014, місцезнаходження: Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Троїцьке, вул. Миру, 1.

Суддя С. Г. Юдіна