Постановление суда № 132852834, 23.12.2025, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №348/2395/25

2-др/348/15/25

23 грудня 2025 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Гундяка Т.Д.,

секретар судового засідання Дмитрук С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в суді, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Заочним рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2025 позов ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 7819080425 від 14.04.2025 в розмірі 24 900 грн, з яких: 10 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 13 400 грн заборгованість за процентами, 1 500 грн заборгованість за комісією. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Нова» сплачений судовий збір в сумі 2 284,76 грн.

Представник ТОВ «Іннова-Нова» адвокат Андрущенко М.В. 08.12.2025 подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції.

Розгляд заяви призначено на 16.12.2025 без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.12.2025 справу за заявою представника ТОВ «Іннова-Нова» адвоката Андрущенка М.В. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в суді, у справі за позовом ТОВ «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до розгляду у судовому засіданні о 13 год 30 хв. 23 грудня 2025 року з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право подати до суду свої міркування або заперечення стосовно заяви щодо розподілу судових витрат.

Адвокат Андрущенко М.В. до суду не з`явився, 23.12.2025 від нього надійшло клопотання про розгляд справи про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлена судом про дату час та місце розгляду належним чином. Заперечень чи пояснень щодо заяви не подала.

Враховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, суд, керуючись ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника ТОВ «Іннова-Нова» адвоката Андрущенка М.В.та в прийнятті додаткового рішення з таких підстав.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню ст. 270 ЦПК України і зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 роз`яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

Згідно ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим, згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Суд зауважує, що вказівка у ч. 8 ст. 141 ЦПК України, ч. 1 ст. 246 ЦПК України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Розглядаючи справу по суті судом у рішенні вирішено питання щодо розподілу судових витрат (судового збору), понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, та щодо яких в матеріалах справи містилися докази їх понесення.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді, не здійснювався, оскільки представник позивача не надав відповідних доказів понесення таких витрат (рахунки, детальний обсяг виконаних робіт (наданих послуг), їх необхідність, співмірність з урахуванням складності справи, обсягу виконаних робіт та ціни позову).

Норми ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України стосуються випадків, коли розгляд справи здійснюється у порядку загального позовного провадження, оскільки гіпотези цих норм містять покликання на стадію судових дебатів. Водночас, при поданні позову представник позивача заявив клопотання про проведення судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, яке суд задовольнив. А відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судові дебати у спрощеному позовному провадженні не проводяться. Наведене свідчить про те, що коли розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу мають бути подані у загальному порядку у ході судового розгляду, а не після його закінчення.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи складають витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн. Документальне підтвердження понесених судових витрат в частині надання ТОВ «Іннова-Фінанс» професійної правничої допомоги буде скеровано до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що не перевищує 5 днів з моменту винесення судом рішення по справі.

Стороною позивача не наведено даних про докази фактичного розміру судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, із вказівкою на наявність будь-яких поважних причин неможливості подання таких до закінчення розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 26 липня 2023 року у справі № 160/16902/20 (адміністративне провадження № К/9901/24445/21) вказав, що зазначення у відзиві на апеляційну скаргу попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу розрахунку судових витрат, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, фактичне їх понесення та розмір.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу разом з позовною заявою позивачем подано копію договору про надання правничої допомоги №06/05/2025, укладеного 06.05.2025 між позивачем та адвокатом Андрущенком М.В.

До заяви про ухвалення додаткового рішеннящодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в суді першої інстанції,представником позивача подано копії: договору про надання правничої допомоги №06/05/2025, укладеного 06.05.2025 між позивачем та адвокатом Андрущенком М.В., заявки №3799106945 про надання послуг від 26.05.2025 до договору про надання правничої допомоги №06-05.2025 від 26.05.2025; акта приймання передачі наданих послуг від 05.12.2025 до договору про надання правничої допомоги №06/05/2025 від 06.05.2025, платіжної інструкції №23 від 05.12.2025.

З акту приймання передачі наданих послуг від 05.12.2025 до договору про надання правничої допомоги №06/05/2025 від 06.05.2025 вбачається, що надано наступні послуги: складання правової документації процесуального характеру (позовної заяви та клопотання про витребування доказів) та супровід процесу розгляду справи в суді з питань, пов`язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в тому числі, але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд» 5 000,00 грн.

За змістом ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона у справі до закінчення судових дебатів у справі не подала докази понесених нею судових витрат, то відповідні докази вона може подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у заяві про компенсацію судових витрат, поданій після закінчення судових дебатів, має бути обґрунтування поважності причин неподання доказів, що підтверджують розмір цих витрат, до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 і від 25 вересня 2024 року у справі № 752/3905/22).

Верховний суд у постанові від 22 вересня 2025 року у справі № 591/9145/23, провадження № 61-2041св25, вказав, що позивачка до закінчення судових дебатів у справі та на час ухвалення судового рішення 21 березня 2024 року могла надати додані до заяви про ухвалення додаткового рішення договір про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року та додаткову угоду № 1 від 12 жовтня 2023 року до вказаного договору. Згідно з датами зазначених документів вони були виготовлені ще на час подання позовної заяви. Тому не було жодних перешкод подати суду відповідні копії до закінчення судових дебатів.

Заявка №3799106945, у якій було зазначено вартість послуг представника та їх обсяг була підписана сторонами договору про надання правничої допомоги №06/05/2025 ще 26.05.2025, клопотання про витребування доказів, було складено 18.09.2025, позовна заява сформована через систему «Електронний суд» 23.09.2025, яка надійшла до суду 24.09.2025, а тому у представника позивача було достатньо часу на складення акта наданих послуг, визначення їх вартості та узгодження акта з клієнтом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в ухваленні додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. 246, 270 ЦПК України,

постановив:

Відмовити в ухваленні додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги в суді, у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя Гундяк Т.Д.

Повний текст ухвали складено 23.12.2025.