Решение № 132837500, 22.12.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/12018/25

Провадження № 2/591/3032/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2025 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді Косар А. І.

секретар судового засідання Хроменко А. О.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

з повідомленням сторін цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 подала до суду позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в якому просить:

* розірвати шлюб, який сторони уклали 29.10.2010, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 1669;

*стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 10 000.00 грн щомісяця, починаючи стягнення з дати подачі позову та до повноліття дитини ;

*стягнути з відповідача на користь позивача понесені по справі судові витрати.

Обставини, якими позивач мотивує свої вимоги

Подружнє життя не склалося через різні погляди на подальше життя, відсутність взаєморозуміння.

Понад 3 роки тому припинили подружні відносини, спільного господарства не ведуть.

Спроби примиритися позитивних результатів не дали.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач фактично не бере участі у вихованні, перераховує кошти на утримання дитини, які є недостатніми для дитини 14-річного віку.

Подальше спільне життя із збереженням шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач інших осіб на утриманні не має, працездатного віку та має можливість сплачувати аліменти на утримання доньки у розмірі 10 000.00 грн.

Позиція відповідача

Відзив на позов не подано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

04 листопада 2025 року Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідачу документи (ухвала про відкриття провадження, повістка-повідомлення) у паперовому вигляді було надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, однак поштові відправлення було повернуто до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

В судове засідання сторони не з`явились, повідомлені належним чином. В матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без її участі, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у визначений судом строк не подано.

Суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

Суд ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини

Згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, зареєстрований 29.10.2010 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 1669.

Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Національне законодавство та мотиви суду

Статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Між сторонами склалися правовідносини з питання припинення шлюбу та прав і обов`язків щодо дитини, і врегульовані нормами Сімейного Кодексу України.

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що передбачено частиною першою статті 24 Сімейного кодексу (СК) України.

Згідно з частиною першою статті 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлено одним із подружжя. Відповідно до статті 112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Загальна декларація прав людини у частині другій статті 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за статтею 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються. Тобто, подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз - сім`ю - шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами на час розгляду справи у суді сімейних відносин не існує. З часу знаходження позову в суді примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім`ї. Суд не вбачає надання строку на примирення. Спір про майно та місце проживання дитини на час розгляду справи відсутній.

За викладеного, зважаючи на визнання відповідачем позовної вимоги про розірвання шлюбу, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд доходить висновку, що позов в частині розірвання шлюбу є підставним до задоволення.

Подальше спільне життя подружжя та збереження їх сім`ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної з сторін.

Згідно зі статтею 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивач не порушує питання відновлення свого дошлюбного прізвища.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на дитину

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Сімейного кодексу України та Конвенції ООН про права дитини.

Батьківство відповідача ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження дитини та останнім не оспорюється.

Позивач у поданій позовній заяві зазначає, що відповідач самоусунувся від виконання батьківського обов`язку по вихованню та матеріальному забезпеченню дитини. Для забезпечення нормального життя, харчування, лікування, освіти, одягу та інших потреб дитини потрібні значні кошти, яких вона самотужки забезпечити не може.

Проживання дитини з позивачем не спростовано відповідачем.

Положеннями статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до чч. 1-2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

А згідно зі статтею 8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до чч. 1-2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196.00 грн.

Водночас, відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що дитина сторін проживає з позивачем та знаходяться на її утриманні.

Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати дитину, хоча є особою працездатного віку.

Доказів того, що відповідач не може надавати дитині матеріальну допомогу, має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, суду не надано.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина третя статті 12 ЦПК України).

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що відповідач є особою працездатного віку, його матеріальне становище, відсутність інших його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дитини і цей обов`язок не може бути покладено лише на одного з них, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000.00 грн на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.

Визначений судом розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі статтею 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід стягувати з 22.10.2025, тобто з дня пред`явлення позову.

Згідно із частиною першою статті 430 СК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Враховуючи вищевикладене, позов є підставним до задоволення у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 1 211.20 грн.

Поряд з цим, відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів на дитину, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1 211.20 грн.

Керуючись стст. 141, 142, 258, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Розірвати шлюб, який уклали ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, та ОСОБА_4 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, зареєстрований 29 жовтня 2010 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 1669.

Стягувати з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000.00 грн, щомісяця, починаючи стягнення з 22.10.2025 і до досягнення нею повноліття.

Визначений розмір аліментів щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн 20 коп. за позовну вимогу про стягнення аліментів на дитину: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн 20 коп. за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Надіслати копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

При державній реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 надалі іменуватись прізвищем: ОСОБА_5 .

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК).

Адреса на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Інформація про сторони та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя А. І. Косар