Постановление суда № 132820215, 17.12.2025, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1921/25

1-кп/0187/155/25

УХВАЛА

"17" грудня 2025 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в селищі Петриківка в залі суду кримінальне провадження № 12025040000000747 від 25.07.2025 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України не зареєстрованого; доставленого в Україну в порядку видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція) з ФР Німеччина, утримується під вартою в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9»,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального Кодексу України,-

В С Т А Н О В И В :

17.11.2025 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області зі Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025040000000747 відносно ОСОБА_6 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 Кримінального Кодексу України.

До обвинуваченого було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема у вигляді тримання його під вартою, який було обрано 12.06.2025, згодом продовжено, зокрема до 17.01.2026.

Справа з урахуванням положень ст. 35 КПК України передана головуючому судді ОСОБА_1 .

Визначено колегіальний склад суду: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Обвинувачений та його захисник ОСОБА_7 заявили клопотання про повернення обвинувального акту, оскільки ОСОБА_6 не отримував обвинувального акту, а сам обвинувальний акт в супереч вимогам ст.. 291 КПК України не містить формулювання обвинувачення, правова кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи, реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, зазначені витрати на проведення експертиз є незрозумілими так як відносно ОСОБА_6 не проводилося жодної експертизи.

Крім того захисник обвинуваченого ОСОБА_7 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з закінченням на час направлення обвинувального акту до суду строків досудового розслідування.

Прокурор просив призначити судовий розгляд по даному кримінальному провадженню, оскільки підстави для повернення обвинувального акту та закриття провадження відсутні, так як обвинувальний акт відповідає вимогам визначеними ст.. 291 КПК України, строки досудового розслідування не порушені. Крім того вважає, що оскільки злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжкими проти життя та здоров`я, то підстави для закриття кримінального провадження на підставіп. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відсутні.

Розглядаючи клопотання захисника про повернення обвинувального акту, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Що стосується заявленої стороною захисту підстави повернення обвинувального акту у зв`язку з його неврученням ОСОБА_6 , колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 293 КПК України , одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

Питання повернення обвинувального акту у зв`язку з його неврученням ОСОБА_6 вже було предметом розгляду підготовчого судового засідання 01.12.2025, за результатом якого в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту з підстав його неналежного вручення обвинуваченому ОСОБА_6 було відмовлено з мотивів наведених в ухвалі. Крім цього з метою недопущення порушень права на захист обвинуваченого суд зобов`язав прокурора надати обвинуваченому ОСОБА_6 копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування, що прокурором було виконано, шляхом направлення їх електронних копій до ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9» з дорученням начальнику цієї установи вручити їх ОСОБА_6 . Однак обвинувачений 16.12.2025 відмовився від їх отримання, що ним особисто було підтверджено в судовому засіданні та надано пояснення таким діям у зв`язку з неврученням вказаних процесуальних документів особисто прокурором.

Однак порядок вручення підозрюваному копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування передбачений статтею 293 КПК України стосується заключної стадії досудового розслідування, в той час як на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, на яку вказана норма щодо вручення обвинувального акту не поширюється. При цьому форма самого вручення таких копій на даній стадії не має значення, оскільки нерегламентована, а метою направлення обвинуваченому копії обвинувального акту є надання повторною можливості ознайомлення з його змістом для максимального забезпечення права на захист.

Крім того в судовому засіданні прокурором були надані докази, відсутність яких на час підготовчого судового засідання 01.12.2025 були однією з підстав для зобов`язання прокурора надати обвинуваченому ОСОБА_6 копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування, зокрема протокол відмови ОСОБА_6 від отримання копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування (з відеозаписом процесуальної дії), які за дорученням прокурора намагалася вручити слідча ОСОБА_8 .

Суд наголошує на тому, що реалізація права сторони захисту на отримання копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування не залежить від волі сторони обвинувачення, і відповідно до принципу диспозитивності обвинувачений є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд в даному випадку зобов`язаний лише сприяти їх реалізації.

Що стосується решти підстав повернення обвинувального акту, судом встановлено наступне.

За змістом частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Відповідно до частини 4 статті 291 КПК України , до обвинувального акта серед іншого додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення;

2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Доводи сторони захисту щодо невідповідності обвинувального акту ст.291 КПК України через невірну кваліфікацію дій обвинуваченого суд відхиляє, оскільки згідно зі ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Вимоги до обвинувального акту встановлені ст.291 КПК України.

В даному випадку в обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими під час досудового розслідування і які підлягають доведенню ним перед судом під час судового розгляду, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на відповідну частину і статтю Кримінального кодексу України та формулювання обвинувачення, а реєстр матеріалів досудового розслідування у відповідності до ч. 2 ст. 109 КПК України містить номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Незгода сторони захисту з кваліфікацією кримінального правопорушення та фактичними обставинами його вчинення не свідчить про невідповідність обвинувального акту ст.291 КПК України та відповідно не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Крім того незгода сторони захисту з зазначеними в обвинувальному акті витрат на проведення експертиз також не є підставою для його повернення, адже вимоги ст.291 КПК України стосуються лише наявності відомостей про витрати на проведення експертиз, а його фактичний розмір підлягає доведенню стороною обвинувачення на загальних підставах в ході судового розгляду.

Таким чином, в задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити.

Що стосується клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з закінченням на час направлення обвинувального акту до суду строків досудового розслідування, то воно на переконання суду задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Обгрунтовуючи клопотання захисник посилалася на ту обставину, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_6 не відносяться до розділу II Особливої частини КК України, а отже в разі доведення закінчення строку досудового розслідування до моменту направлення обвинувального акту до суду, є підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

За матеріалами даного кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, які згідно ст.12 КК відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Отже спірним питанням у даному випадку є визначення безпосереднього об`єкта даного кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення за ч.3ст.289 КК передбачене в розділі XI Особливої частини КК, основним безпосереднім об`єктом якого є безпека руху та експлуатація транспорту; за ч.4ст.187 КК передбачене в розділі VI Особливої частини КК, основним безпосереднім об`єктом якого є злочини проти власності; за ст.257 КК передбачене в розділі ІX Особливої частини КК, основним безпосереднім об`єктом якого є злочини проти громадської безпеки.

У той же час, згідно з правовою позицією ККС ВС, викладеній у постанові від 20.07.2022 (справа № 932/8842/20), поняття злочини проти життя та здоров`я особи, вжите в п.10 ч.1 ст.284 КПК, охоплює (включає) як злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК, основним безпосереднім об`єктом яких є життя та здоров`я особи, так і злочини, передбачені іншими розділами Особливої частини КК, що містять склади кримінальних правопорушень, додатковим безпосереднім об`єктом у яких є життя та здоров`я особи. Критерієм, за яким визначається зміст поняття злочини проти життя та здоров`я особи, є наявність у складі певного кримінального правопорушення об`єкта або основного, або додаткового, як життя та здоров`я особи.

Така позиція була підтримана й Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка у своїй постанові від 13 лютого 2023 року (справа № 932/8842/20, провадження №51-5954кмо21) зробила правовий висновок про те, що викладене у п.10 ч.1 ст.284 КПК поняття злочини проти життя та здоров`я особи охоплює не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК, а включає й інші складі злочинів, у яких додатковим безпосереднім об`єктом посягання є життя та здоров`я особи.

При вирішенні питання про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК необхідно виходити з інкримінованих фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та враховувати, з огляду на положення ст.12 КК, тяжкість відповідного злочину, об`єктом посягання (основним або додатковим) якого є життя та здоров`я особи.

Якщо з огляду на приписи ст.12 КК та санкцією відповідної кримінально-правової норми злочин із додатковим об`єктом посягання у виді життя та здоров`я особи є тяжким чи особливо тяжким, то він для застосування положень п.10 ч.1 ст.284 КП охоплюється поняттям тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Таким чином колегія суддів приходить до висновків про те, що у даній конкретній справі відсутні підстави для застосовування положення п.10 ч.1 ст.284 КПК та закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, оскільки ці злочини є особливо тяжкими та містять складний (ускладнений) склад кримінального правопорушення, основним безпосереднім об`єктом якого є безпека руху та експлуатація транспорту, власність та громадська безпека, а додатковим об`єктом посягання є життя та здоров`я особи.

Враховуючи, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_6 є особливо тяжкими проти життя та здоров`я особи, суд вважає, що в даному випадку відсутня будь-яка можливість для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України в разі встановлення порушення строків досудового розслідування, визначених статтею 219 цього Кодексу, а тому необхідність безпосередньої перевірки таких строків відсутня.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 314-317 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту та про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 22.12.2025.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3