Решение № 132818387, 23.12.2025, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6219/25

Провадження №2-а/944/125/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2025 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.,

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Костюкова В.Ю. звернулась до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою №1151 від 17.10.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф в розмір 17 000 гривень. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою та відповідно такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного. 28.11.2022 року ОСОБА_1 спільно з неповнолітніми дітьми які перебувають на його утриманні, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дружиною ОСОБА_6 виїхали за межі України та 30.11.2022 року приїздили до Франції, де отримали тимчасовий дозвіл на проживання, який діє до 05.12.2025 року. В подальшому 12.10.2025 року ОСОБА_1 повернувся разом з неповнолітніми дітьми та дружиною на територію України та в цей же день був незаконно затриманий та доставлений разом з сім`єю до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, 12.10.2025 року черговим ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно вказаного протоколу розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10 год. 30 хв. 17.10.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, в цей же день, 12.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 вручено повістку №С/С018/548, відповідно якої останньому необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10 год. 00 хв. 17.10.2025 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи та був впевнений, що якщо виконає свої зобов`язання в частині прибуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_7 та пройде військову лікарську комісію, то справа про адміністративне правопорушення буде закрита. Крім того, ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 не роз`яснено про час та дату та його участь у розгляді справи. За отримання протоколу про адміністративне правопорушення позивач поставив свій особистий підпис, але враховуючи, що з ним перебували його чотири малолітні дитини та дружина з протоколом не ознайомлювався. 17.10.2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується відповідною відміткою та в подальшому 20.10.2025 року пройшов ВЛК. Зі змісту оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1151 від 17.10.2025 року вбачається, що від ОСОБА_1 надійшла заява від 12.10.2025 року (дата складання протоколу) в якій останній ніби то зазначає, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Проте, у заяві на яку посилаються представники ІНФОРМАЦІЯ_2 : немає жодного слова про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , тобто постанова винесена без участі особи, що є порушенням ст. 268 КУпАП та права на захист, гарантованого Конституцією України; у заяві зазначено інше адміністративне правопорушення ч.3 ст. 210-1 КУпАП, тоді як у постанові, яку оскаржують, вказано ч.3 ст. 210 КУпАП; у заяві не роз`яснено права на захист, зокрема права не свідчити проти себе, подавати докази та заперечення, користуватися допомогою адвоката. Це прямо порушує ст. 268 КУпАП та є підставою для скасування постанови; в заяві чітко зазначено, що причина непроходження військово-лікарської комісії перебування за кордоном. Ця обставина є поважною причиною пропуску строку виконання обов`язку, передбаченого законом, і мала бути врахована при винесенні постанови. Відповідно мотивувальної частини оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1151 від 17.10.2025 року вбачається, що: «Військовозобов`язаний ОСОБА_1 12.10.2025 року був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних. Під час розгляду всіх необхідних документів з`ясувалось, що громадянин з 26.08.2025 року знаходиться у розшуку по базі "ОБЕРІГ", у зв`язку з тим, що порушив вимоги військового обліку, визначені додатком 2 до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, а саме: не пройшов військово-лікарську комісію у строки, встановлені Законом України №4235-IХ від 12 лютого 2025 року, за що передбачена адміністративна відповідальність. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.» ОСОБА_1 протягом п`яти днів після повернення в Україну за повісткою з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем свого обліку та пройшов військово-лікарську комісію, чим належним чином виконав встановлені законодавством обов`язки на момент прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1151 від 17.10.2025 року допущено порушення, а саме: постанову винесено за статтею, відмінною від тієї, за якою було складено протокол; рішення прийнято без участі ОСОБА_1 , чим порушено його право на участь у розгляді справи; не враховано поважну причину непроходження військово-лікарської комісії, оскільки на момент складання протоколу ОСОБА_1 тільки повернувся з-за кордону; не роз`яснено право на захист, що є порушенням гарантованих законодавством процедурних прав; проігноровано факт, що на момент розгляду справи ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем свого обліку та пройшов військово-лікарську комісію, чим належним чином виконав встановлені законодавством обов`язки. Крім того, відповідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 порушив Правила військового обліку які визначені додатком 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» затверджених Постановою КМУ №1487. Проте, не вказано конкретно посилання на пункт який він порушив. Враховуючи викладене, оскаржувана постанова прийнята з порушенням законодавства, просить скасувати постанову №1151 від 17.10.2025 року винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000.00 грн. за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

21.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 на адресу суду скеровано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечують з огляду на наступне. 12.10.2025 року працівниками ГУ НП у Львівській області було доставлено ОСОБА_1 , який перебував у розшуку за даними ІНФОРМАЦІЯ_7 , підстава розшуку ухилення від проходження військово-лікарської комісії. Після доставки до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками було проведено ідентифікацію особи, уточнення військово-облікових даних, складання у присутності громадянина протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, роз`яснено його права та обов`язки згідно ст. 268 КУпАП. Доставка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 була законною та відповідала вимогам чинного законодавства. Протокол було складено у день доставки позивача, що відповідає вимогам КУпАП. Після складення протоколу ОСОБА_1 власноруч подав заяву в якій визнав свою вину у вчиненні правопорушення, повідомив, що не буде оскаржувати факт порушення, підтвердив правильність внесених до протоколу даних. Розгляд справи відбувся 17.10.2025 року, про що громадянин був повідомлений під підпис у самому протоколі. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була направлена на зареєстровану адресу ОСОБА_1 18.10.2025 року та повернулась 06.11.2025 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи наведене просять у задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак його представник адвокат Костюкова В.Ю. подала до суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити у відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

24.11.2025 року представник позивача подала клопотання про доручення до матеріалів справи документів.

Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною третьою ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на викладене, оскільки позивач та відповідач подали заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд справи за відсутністю сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.11.2025 року поновлено строк на оскарження постанови, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.11.2025 року.

Судове засідання, яке призначене на 24.11.2025 року відкладено у зв`язку із перебуванням судді у відпустці до 23.12.2025 року.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 і 5 ст.250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.10.2025 року, складеного черговим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 22.10.2025 року був доставлений працівниками Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення військово-облікових даних. Після розгляду всіх необхідних документів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 з 26.08.2025 року, згідно з отриманою інформацією через базу «Оберіг» є порушником військового обліку, у зв`язку з тим, що не пройшов (відмовився від проходження) військово-лікарської комісії, чим порушив правила військового обліку, які визначені додатком №2 до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487. Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Розгляд справи про вказане адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 30 хв 17 жовтня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно заяви від 12.10.2025 року, адресованої начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 усвідомлює, визнає та не буде оспорювати свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме не пройшов ВЛК. Причиною вчинення правопорушення був факт перебування за кордоном. Просить враховувати його щире каяття, готовність співпрацювати з ТЦК та СП, та надати можливість виправити ситуацію.

Відповідно до повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 №с/с018/548, ОСОБА_1 належить з`явитись у ІНФОРМАЦІЯ_10 на 17.10.2025 року об 10 год 00 хв для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документу з військово-обліковими даними ЄДРПВР.

Постановою ТОВ Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_8 від 17.10.2025 року, накладено на ОСОБА_1 штраф в сумі 17000 грн. Згідно вказаної постанови військовозобов`язаний ОСОБА_1 12.10.2025 року був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних. Під час розгляду всіх необхідних документів з`ясувалось, що ОСОБА_1 з 26.08.2025 року знаходиться в розшуку по базі « ІНФОРМАЦІЯ_11 », у зв`язку з тим, що порушив вимоги військового обліку, визначені додатком №2 до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, а саме: не пройшов військово-лікарську комісію у строки, встановлені Законом України №4235-IХ від 12 лютого 2025 року, за що передбачена адміністративна відповідальність. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, накладено зазначений штраф.

Відповідно до копії фіскального чеку ОСОБА_1 18.10.2025 року було скеровано конверт, який повернувся 06.11.2025 року без вручення з відмітною «адресат відсутній за вказаною адресою». Вміст конверта та адреса, куди відправлявся конверт встановити неможливо.

Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 11.05.2000 року перебуває на військовому обліку.

17.10.2025 року та 20.10.2025 року ОСОБА_1 прибував до ІНФОРМАЦІЯ_7 , та визнаний придатним, що підтверджується відмітками територіального центру.

У відповідь на адвокатський запит, Головний центр обробки спеціальної інформації ДПСУ надано витяг з наявною в Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, згідно якого ОСОБА_9 в`їхав на територію України 12.10.2025 року о 19 год 25 хв через пункт пропуску «Краківець».

Згідно довідки Служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради №01-18/403 від 16.10.2025 року, на утриманні ОСОБА_1 перебувають діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Мотиви та оцінка суду.

На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Диспозиція ч.1 ст.210 КУпАП встановлює склад правопорушення, зокрема порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, яка тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Норма ч. 3 ст. 210 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Формулювання суті правопорушення повинно містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією статті з конкретизацією суті порушення відповідно до конкретної норми відповідного нормативного акту, який регулює правила військового обліку.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок). Елементами складу адміністративного правопорушення є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єктивна сторона, суб`єкт.

Зокрема, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це такі ознаки як саме протиправне діяння - дія чи бездіяльність, шкідливі наслідки діяння, причинний зв`язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, що наступили; час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння.

Попри зазначені характеристики статті 210 КУпАП, у постанові про адміністративне правопорушення не викладена суть адміністративного правопорушення, тобто фактичні обставини, які посадова особа вважав встановленими, та які повинні бути вказані для розкриття правильної кваліфікації даного правопорушення за відповідною нормою закону.

Відтак, серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті такого правопорушення, обов`язковим є посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлено відповідні правила, а також на конкретне положення (статтю, пункт чи підпункт), яке було порушене особою, що притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, дослідивши оскаржувану постанову, суд встановив, що в її тексті не зазначено конкретну норму, зокрема статтю, пункт чи підпункт нормативно-правового акта, яка б чітко вказувала, яке саме положення мобілізаційного законодавства було порушене ОСОБА_1 , зазначено лише посилання на Додаток №2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, в якому містяться чотири пункти та одинадцять підпунктів пункту першого.

Така невизначеність є істотним порушенням вимог до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, що перешкоджає належному з`ясуванню обставин справи та реалізації особою свого права на захист.

Так, оскаржуваною постановою було встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію у строки, встановлені Законом України №4235-IХ від 12 лютого 2025 року, за що передбачена адміністративна відповідальність. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, накладено штраф в сумі 17 000 грн.

Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022, оголошується та проводить загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної постанови).

Таким чином, з 24.02.2022 року в Україні діє особливий період.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу підчас мобілізації та встановлено, що на особливий період строк дії довідки з висновком ВЛК складає: в мирний час - 5 років; під час мобілізації та/або воєнного стану - 1 рік.

Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ТЦК та СП до ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними документах для проходження медичного огляду, а також проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, призовних комісій або військово-лікарських комісій районних (міських) ТЦК та СП.

Відповідно до п.п. 4 п.1 Додатку №2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України зобов`язані прибувати до ТЦК та СП, за викликом.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов`язаний, в даному випадку позивач, а ТЦК та СП. Саме коли ТЦК та СП направить військовозобов`язаного на ВЛК - тільки тоді виникне обов`язок у особи цю військово-лікарську комісію пройти. Якщо ТЦК та СП не намагалось направити військовозобов`язаного на військово-лікарську комісію, відсутній склад правопорушення з боку військовозобов`язаного щодо несвоєчасного проходження такої.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу ОСОБА_1 були направлені повістки (виклики) або вручено направлення на проходження ВЛК, а з власної ініціативи він його пройти не міг, оскільки ВЛК проходиться лише за направленням ТЦК та СП, а позивач повернувся в Україну лише 12.10.2025 року та в цей же день посадова особа склала протокол про адміністративне правопорушення за не проходження військово-лікарської комісії.

Оскільки жодним нормативним актом, у тому числі і зазначеними у оскаржуваній постанові, не передбачено обов`язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП для проходження з власної ініціативи ВЛК, то у його діях відсутня об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Під час ухвалення оскаржуваної постанови посадова особа посилається на строки, визначені Законом України №4235-IX від 12.02.2025р., згідно якого громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Однак суть інкримінованого адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові полягає виключно у непроходженні військовозобов`язаним військово-лікарської комісії, без вказівки на статус обмежено придатного до військової служби ОСОБА_1 , будь які відомості про обмежену придатність позивача в матеріалах справи відсутні, а відтак у нього не виник обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 05.06.2025 року.

Також суд звертає увагу на невідповідність змісту оскаржуваної постанови, зокрема, у мотивувальній частині позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, при цьому в резолютивній частині оскаржуваної постанови взагалі відсутнє посилання на будь-яку статтю адміністративного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, водночас постанова винесена за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що є істотним порушенням вимог законодавства.

Окрім цього суд зауважує, що ОСОБА_1 отримавши 12.10.2025 року повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 17.10.2025 року, з`явився в ІНФОРМАЦІЯ_2 , та пройшов військово-лікарську комісію.

Стаття 268 КУпАП гарантує особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, право знати, в чому її звинувачують, зокрема яку статтю закону вона порушила.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що оскільки відповідач не довів дотримання ним порядку притягнення особи до відповідальності, а відтак відсутні правові підстави для визнання позивача таким, що скоїв адміністративне правопорушення, що має наслідком оскаржувану постанову № 1151 від 17.10.2025 року скасувати як таку, що не відповідає вимогам КУпАП України, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу,стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У постанові від 18.03.2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення теж складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01.01.2025 становить 3028 грн.

Із урахуванням наведеного ставка, що підлягала до сплати при поданні позовної заяви становить 605,60 грн.

Згідно з платіжної інструкції №ХХ9Е-ХВР1-4М2Х-СТКР від 14.11.2025 року, ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211 гривень 20 копійок, тобто в розмірі, встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Отже, зважаючи, що суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на його користь слід стягнути судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, а надмірно сплачений судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок повернути позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись, ст. ст. 5, 9, 10, 118-123, 246-248, 272, 286 КАС України суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Постанову №1151 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605,60 гривень, який сплачений в АТ «Універсал Банк» відповідно до платіжної інструкції №ХХ9Е-ХВР1-4М2Х-СТКР від 14.11.2025 року (платник ОСОБА_1 , отримувач ГУК Львів/Яворівська тг/22030101, код отримувача 38008294.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.12.2025 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_13 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя Наталія КОНДРАТЬЄВА