Постановление суда № 132816692, 17.12.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/1842/22

н/п 1-кп/766/2819/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду м. Херсона кримінальне провадження відомості про яке внесено до ЄРДР 30.12.2021 року за № 12021231030000992 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, утриманців не маючої, студентки Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК країни, -

в с т а н о в и в:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою

01.02.2022 року на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області у провадження судді ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.12.2021 року за № 12021231030000992 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України

01.03.2022 м. Херсон було окуповано військами рф, внаслідок чого рішенням зборів суддів Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2022 роботу Херсонського міського суду Херсонської області зупинено, проте рішенням Вищої ради правосуддя №566/0/15-23 від 30.05.2023 роботу Херсонського міського суду Херсонської області відновлено з 01.06.2023, а датою початку процесуальної діяльності суду визначено 12.06.2023.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 №01-09/1014/24 (звільнення судді ОСОБА_5 у відставку) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження передано в провадження судді ОСОБА_1 .

Після відновлення діяльності суду справа призначалася до розгляду.

Обвинувачена в призначенні судові засідання до 17.12.2025 року неодноразово не з`являлася, про причину неявки суд не повідомляла, піддавалася неодноразово примусовому приводу через органи поліції, які виконано не було.

Відповідно до ухвали суду від 12.03.2025 року обвинувачена ОСОБА_4 перебувала у розшуку, провадження по справі зупинено.

Ухвалою від 04.09.2025 року провадження по справі відновлено у зв`язку з встановленням місця перебування обвинуваченої та призначено до розгляду.

Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої, вважав за можливе вирішити питання щодо закриття кримінального провадження, у зв`язку із внесенням змін до ст. 51 КУпАП щодо дрібної крадіжки.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не сповістили, заяв та клопотань до суду не надсилали.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує (ч. 3 ст. 479-2 КПК України).

ІІ. Встановлені судом обставини.

З обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.12.2021 року за № 12021231030000992 та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.12.2021 року близько 16:00 годин перебуваючи в приміщенні магазину «Cropp», який розташований в ТРЦ « Фабрика» за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 18, керуючись корисливим мотивом та метою, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, таємно, шляхом вільного доступу з торгівельної вішалки, відірвавши антикрадіжну кліпсу, вчинила крадіжку одягу, а саме:

- набору шкарпеток в кількості 3 шт., «Ladiessocks», модель 0375B-04Х-35, розмір 35/38, склад 70% бавовна, 27% поліестер, 3% еластан, що згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №CE-19/122-22/87-ТВ від 10.01.2022 року ринкова вартість на момент вчинення кримінального правопорушення могла складати 219 грн., 00 коп.

- сукня жіноча чорного кольору, марки Сrорр, модель 0962K-99Х-L, розмір L, склад 100% поліестер, що згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №CE-19/122-22/87-ТВ від 10.01.2022 року ринкова вартість на момент вчинення кримінального правопорушення могла складати 665 грн. 67 коп. Своїми діями спричинила ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» матеріальну шкоду на загальну суму 884 грн. 67 коп.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.12.2021 року близько 16:40 годин, перебуваючи в магазині «House», що розташований на території ТРЦ «Фабрика» за адресою: м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 18, керуючись корисливим мотивом та метою, переслідуючи прямий умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, таємно, повторно шляхом вільного доступу з торгівельної вішалки, вчинила крадіжку товару, а саме:

- набору жіночих трусів в кількості 5 шт., марка DreamChaser, модель HZ21-PID 708, індекс 37511-MLC-S, склад 95% бавовна, 5% еластан, що згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №CE-19/122-22/81-TB від 06.01.2022 року ринкова вартість на момент вчинення кримінального правопорушення могла складати 289 грн. 33 коп.

Після чого, перетнувши лінію антикрадіжних рамок, намагалась покинути місце скоєння кримінального правопорушення, однак з причин, що не залежали від її волі, виконавши при цьому усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, не змогла розпорядитись викраденим майном, оскільки була зупинена працівниками магазину «House», після того як вона вийшла з вищевказаного магазину не розплатившись за товар.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України а саме: закінчений замах на крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке не було закінчено з причин, які не залежали від волі особи, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинене повторно.

ІІІ. Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

09.08.2024 набрав чинності Закон України №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», згідно з яким були внесені зміни до ст.51 КпАП України, якими посилена відповідальність за вчинення дрібного викрадення чужого майна.

Положеннями ч. 1 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 ст. 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст. 51 КУпАП, а саме: 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. х 50%).

Кримінальні правопорушення, інкриміновані ОСОБА_4 мали місце у 2021 році.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу станом на 01.01.2021 складав 2 270 грн. Отже податкова соціальна пільга у 2021 році складала 1 135 грн.

Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку). У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Згідно нової редакції ст.51 КпАП України, відповідальність за ч.1 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідальність за ч.2 ст.51 КпАП України настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з 09.08.2024 таємне викрадення чужого майна (крадіжка) стає кримінально караним діянням, якщо вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Станом на час вчинення кримінальних правопорушень (29.12.2021) викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувало 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

При цьому ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке не було закінчено з причин, які не залежали від волі особи, яка виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинене повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.

Вартість майна, яким ОСОБА_4 заволоділа шляхом крадіжки за епізодом від 29.12.2021 року близько 16:00 год становить 884,67 грн; за епізодом від 29.12.2021 року близько 16:40 год. 289,33 грн, що за кожним епізодом окремо не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто суми є меншими за розмір, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, то суд вважає, що вказані дії ОСОБА_4 не підпадають під кримінально карані діяння, передбачені Особливою частиною КК України.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Водночас відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК України, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Передбачені ч. 1 ст. 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 в справі №591/6379/16-ц).

При цьому, у ч. 6 ст. 3 КК України встановлено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (№3886-ІХ від 18.07.2024), що набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими змінено розмір вартості майна на момент вчинення правопорушення - до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для кваліфікації як дрібного викрадення чужого майна. У той же час, даний розмір вартості майна є критерієм розмежування кримінально-караного викрадення чужого майна, передбаченого ст. 185 КК України, від дрібного викрадення такого майна.

Згідно ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановлюється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Згідно з п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, коли втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно з вимогами ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

За таких обставин, враховуючи імперативність вимог ч.3 ст.479-2 КПК України та позицію обвинуваченої ОСОБА_4 , яка надала згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст. 185 та ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

IV. Інші питання, які вирішуються судом при постановленні ухвали

Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, питання про стягнення витрат на залучення експерта та долю речових доказів, а також заходів забезпечення, суд не вирішує, оскільки стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження відповідні відомості не долучено.

Керуючись ст. ст. 284-287, 288, 369, 372, 479-2 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження- задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 30.12.2021 року за № 12021231030000992 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК країни, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з набуттям 09.08.2024 чинності Законом України від 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_1