Постановление суда № 132813839, 22.12.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9819/25

Провадження № 2-ві/201/23/25

УХВАЛА

22 грудня 2025 року місто Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Покопцевої Д.О. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про скасування наказу, преміювання, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра у судді Покопцевої Д.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про скасування наказу, преміювання, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою судді від 25 серпня 2025 року було відкрито провадження у даній справі.

18 грудня 2025р. позивачкою подано відвід головуючому, мотивований тим, що (дослівно) «суддя перешкоджає з?ясуванню обставин по справі, і, як наслідок, справедливому розгляду, бо не викликає свідків (а я подала клопотання), до того ж позбавляє мене, позивача можливості надати докази (є на телефоні і планшеті, документи з мокрою печаткою) в судовому засіданні. А в цих доказах видно, що пліснява була не тільки в моєму кабінеті, а й в палатах, і які мої функціональні обов?язки, і що в мене - бронхіальна астма (а мене вимусили працювати в кабінеті з пліснявою - заподіяна явна шкода моєму здоров?ю). У справі є копія виписного епікризу з лікарні імені Мечникова, яка доводить, що я страждаю бронхіальною астмою, це - дуже важливий доказ, бо пліснява дуже шкідлива для будь-якого здорової людини, а тим паче для хворого з бронхіальною астмою. А я вимушена була з вини Відповідача працювати в неналежних умовах, в кабінеті з пліснявою. В мене на руках є документ - виписний епікриз з мокрою печаткою (отримала нещодавно), і він свідчить про наявність в мене цієї хвороби, а це важливо для визначення шкоди моєму здоров?ю, але суддя Покопцева Д.І. позбавляє мене можливості його надати в судовому засіданні (в судовій справі - лише копія, а оригінал - в мене на руках). Суддя Покопцева Д.О. також перешкоджає мені надати докази на телефоні і планшеті, які доведуть, що пліснява була і в інших приміщеннях, наприклад, палатах хворих. А наказали лише мене, хоч, згідно моїй посадовій інструкції, пліснява на стінах - не моя зона відповідальності. Я категорично заперечую про розгляд справи без виклику свідків, про що я подавала клопотання, без виклику сторін, бо в мене є докази, які необхідно надати в судовому засіданні (на телефоні, планшеті, документ з мокрою печаткою про мою хворобу. - бронхіальну астму тощо).

Ухвалою судді Покопцевої Д.О. від 18 грудня 2025 року визнано заявлений відвід головуючого судді - необґрунтованим. Цивільну справу передано до канцелярії суду для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід судді.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 грудня 2025 року заява про відвід судді у вказаній справі передана для розгляду судді Демидовій С.О.

У відповідності до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Судом не встановлено підстав для виклику сторін, а тому ухвала постановлена без їх участі.

Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.

Так, відповідно до п.5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали заяви, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Так, згідно з вимогами ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36-37 ЦПК України є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Суд зазначає, що заявником не наведено жодної обставини, що, з огляду на наведені вище вимоги ч. 1 ст. 36 ЦПК України, є підставою для відмови у відводі судді Покопцевої Д.О.

Крім того, підстави для відводу головуючого судді, про які зазначено у заяві, фактично зводяться до того, що позивач не погоджується з процесуальними рішеннями судді Покопцевої Д.О., таким чином, оскільки дії судді відповідають вимогам цивільно-процесуального законодавства, об`єктивних даних про сумніви в об`єктивності та неупередженості судді не надано та не зазначено, нічим не підтверджені сумніви та припущення не можуть бути покладені в основу задоволення відводу, законних підстав для задоволення відводу немає.

Ураховуючи вищенаведені вимоги закону, слід дійти до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про відвід судді Покопцевої Д.О.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 39 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Покопцевої Д.О. під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут гастроентерології Національної академії медичних наук України» про скасування наказу, преміювання, стягнення моральної шкоди- відмовити.

Цивільну справу повернути для продовження її розгляду у тому ж складі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Роз`яснити, що заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.О. Демидова