Постановление суда № 132812152, 05.12.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7708/25

2/212/4297/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу

у складі: головуючого судді Хомченко Л.І.,

за участю секретаря

судового засідання Стрибайло О.В.,

за участі представника позивача Зарівної С.В.,

представника відповідача Лозицького О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлокомцентр» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по житлово-комунальним послугам.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що в провадженні Покровського районного суду м. Кривого Рогу на розгляді перебуває цивільна справа № 212/6614/22 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , в інтересах якої діє ОСОБА_8 , треті особи: Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русавська Тамара Василівна, Служба у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про стягнення із спадкоємців боргу спадкодавця, що підтверджується ухвалою про відкриття провадження Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 січня 2023 року.

З позовної заяви про стягнення із спадкоємців ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , в інтересах якої діє ОСОБА_8 боргу спадкодавця (у новій редакції) вбачається, що ОСОБА_5 просить солідарно стягнути заборгованість спадкодавця ОСОБА_9 у загальному розмірі 2 198 994,00 грн. за договором позики від 22 січня 2021 року. У випадку відсутності чи недостатності коштів для одноразового стягнення боргу на користь ОСОБА_5 звернути стягнення на спадкове майно померлого ОСОБА_10 . Отже, враховуючи те, що на розгляді в Покровському районному суді м. Кривого Рогу на розгляді перебуває цивільна справа № 212/6614/22 про стягнення із спадкоємців боргу спадкодавця, на теперішній час неможливо встановити чи дійсно успадкують відповідачі належне спадкодавцю майно, чи буде звернене стягнення нежитлового приміщення на користь ОСОБА_5 , тоді він як власник майна буде нести зобов`язання по сплаті боргів за житлово-комунальні послуги.

Представник відповідача ОСОБА_11 у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, з підстав викладених у клопотанні.

Представник позивача ОСОБА_12 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, вважає що справи не пов`язані між собою та їх розгляд не залежить одна від одної, оскільки юридичні факти та правові підстави різні: у даній справі підлягають доказуванню обсяг і перехід обов`язку щодо комунальних платежів, в іншій дійсність розписки та боргових зобов`язань.

Вирішуючи клопотання про зупинення провадження у справі суд, заслухавши доводи учасників справи, дійшов до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Разом із тим, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

При цьому пов`язаною є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі, в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду Україні від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16.

Отже, провадження у справі має зупинятись із чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження уже існує. Зазначена позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.03.2019 року по справі № 906/1349/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у гл. 29 ЦК України.

Відповідно до постанов Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №903/565/16, від 16.01.2019 року у справі № 920/566/16, від 19.05.2023 року у справі №915/1031/21 наведена правова позиція, згідно із якою законодавство не обмежує право спадкоємців на оформлення свідоцтва певними строками. Спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право звернутися із заявою про одержання свідоцтва у будь-який час після прийняття спадщини. Оформлення свідоцтва є правом, а не обов`язком спадкоємців. Факт неоформлення спадкових прав не тягне за собою втрату права на спадкове майно, якщо воно було прийнято у встановлений законом строк і встановленим законом способом, а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не вбачає підстав об`єктивної неможливості розгляду цієї справи, у зв`язку з чим клопотання представників позивачів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 55, 251,254, 260,261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та проголошено 05 грудня 2025 року.

Суддя Л. І. Хомченко