Постановление суда № 132810764, 17.12.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2025 Справа №607/16280/23 Провадження №6/607/265/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря Кочмар С.М., представника Державної казначейської служби України Вуїв С.В., представника Міністерства фінансів України Лісовської Л.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби в Тернопільській області, Держави Україна в особі Міністерства фінансів України про відшкодування моральної шкоди, стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, -

у с т а н о в и в :

27.11.2025 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від ОСОБА_1 надійшла заява про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі №607/16280/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби в Тернопільській області, Держави Україна в особі Міністерства фінансів України про відшкодування моральної шкоди, стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що Постановою Тернопільського апеляційного суду по справі №607/16280/23 від 24.07.2024 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі №607/16280/23 від 02.04.2024 змінено та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 17 167 грн 20 коп. (сімнадцять тисяч сто шістдесят сім гривень двадцять копійок) інфляційних витрат та 3% річних у сумі 9 747 грн 12 коп. (дев`ять тисяч сімсот сорок сім гривень дванадцять копійок). Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Як зазначає заявник, вказане рішення суду не виконане. У зв`язку з чим ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідачів подати звіт про виконання судового рішення в цивільній справі №607/16280/23.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Вимоги заяви підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Державної казначейської служби України в судовому засіданні, щодо задоволення заяви заперечила, подавши суду письмові пояснення, згідно яких вказала, що Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі Положення № 215). Відповідно до п. 1 Положення № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Згідно з пунктом 17 Положення № 215, Казначейство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням та не несе відповідальності за дії органів державної влади. Тобто Казначейство виступає від власного імені, самостійно відповідає за власними зобов`язаннями і є окремим учасником цивільних відносин відповідно до частини першої статті 2 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Також Заявник безпідставно не взяв до уваги наступну позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2021 у справі № 346/5428/17: відповідно до статті 2 ЦК України держава Україна є учасником цивільних відносин, а тому має бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди за рахунок держави. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.

Відповідно до частини другої статті 176 ЦК України, юридичні особи, створені державою (зокрема, Казначейство), не відповідають за зобов`язаннями Держави.

Отже, оскільки Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.04.2024 у справі №607/16280/23 кошти стягнуто з Державного бюджету України, то боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету у цій справі є держава Україна, а не Казначейство як окрема юридична особа. Таким чином, враховуючи вищевказані висновки Конституційного суду України та Верховного Суду, Казначейство не є боржником у справі № 607/16280/23у розумінні частин першої - четвертої статті 453-1 ЦПК України.

Окрім того, у заяві всупереч приписам частини третьої статті 453 1 ЦПК України не зазначено ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку, що Казначейство у межах компетенції виконує окремі категорії судових рішень, натомість не є ані органом державної виконавчої служби, ані учасником (зокрема, стороною) виконавчого провадження і відповідно не здійснює заходи з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом № 1404-VIII.

Враховуючи вищевикладене, на думку Казначейства, відсутні визначені статтями 453-1 453-4 ЦПК України підстави для задоволення Заяви щодо зобов`язання Казначейства подати звіт про виконання Рішення суду у справі № 607/16280/23.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи Міністерства фінансів України, щодо задоволення заяви заперечила, оскільки заявником не обґрунтовано заяву про зобов`язання Відповідачів подати звіт про виконання судового рішення у справі №607/16280/23 та не наведено жодного реального доказу невиконання, ухилення чи створення перешкод Відповідачами для виконання цього судового рішення та подала суду письмові заперечення, з приводу заяви ОСОБА_1 .

Представник заінтересованої особи Головного управління Державної казначейської служби в Тернопільській області, будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.04.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 17167 (Сімнадцять тисяч сто шістдесят сім) гривень 20 копійок інфляційних втрат та 3% річних в сумі 9771 (Дев`ять тисяч сімсот сімдесят одну) гривню 37 копійок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду по справі №607/16280/23 від 24.07.2024 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі №607/16280/23 від 02.04.2024 змінено та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 17 167 грн 20 коп. (сімнадцять тисяч сто шістдесят сім гривень двадцять копійок) інфляційних витрат та 3% річних у сумі 9 747 грн 12 коп. (дев`ять тисяч сімсот сорок сім гривень дванадцять копійок).

З листа Державної казначейської служби України вих. №5-11-11/17296 від 07.08.2025 вбачається, що у Казначействі за бюджетною програмою «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - Програма) з 22.12.2024 перебуває виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по справі № 607/16280/23 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 9747,12 грн та інфляційних втрат в розмірі 17167,20 гривень. Відповідно до пункту 3 Розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» заборгованість погашається в такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Заявнику роз`яснено, що враховуючи Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», заборгованість за виконавчим документом по справі № 607/16280/23 піддягає погашенню за рахунок Програми у третю чергу.

Виконання рішення у справі № 607/16280/23 про стягнення коштів з Державного бюджету України здійснюється органами Держказначейства згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011.

Відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі Порядок № 845) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно п. 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей за наявності відповідних бюджетних асигнувань для здійснення безспірного списання коштів (п. 48 Порядку № 845).

Відповідно до п. 49 Порядку № 845 у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що виконання рішення суду про стягнення з державного бюджету на користь стягувача грошових коштів здійснюється органами Держказначейства в порядку черговості за наявності відповідних бюджетних асигнувань шляхом списання коштів з відповідного рахунку, передбаченого для забезпечення виконання такого рішення суду.

Частиною 2 ст. 453-1 ЦПК України встановлено, що стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

У заяві обов`язково зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (ч. 3 ст. 453-1 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 453-1 ЦПК України якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов`язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.

Частиною 2 ст. 453-2 ЦПК України встановлено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що ст. 453-1 - 453-4 встановлюють форму контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах, відповідно до якої суд може витребувати звіт про виконання судового рішення від боржника, який має виконати це рішення, а також накласти штраф у разі невиконання судового рішення. Така форма судового контролю може бути застосована судом за наступних умов: боржник не виконав судове рішення, стягувач подав суду заяву про встановлення контролю за виконанням судового рішення, державний чи приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання цього рішення.

У цій справі рішення суду виконується органами Казначейства у порядку безспірного списання коштів, органи Казначейства та Міністерство фінансів України не є боржниками згідно виконавчого документа і у матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавцем виконавчого провадження з його примусового виконання в яких боржниками є вказані особи.

З наданих заявником доказів вбачається, що з 22.12.2024 в органах Казначейства обліковується виконавчий документ виданий у справі №607/16280/23 та питання щодо перерахування коштів на підставі виконавчого документа у справі №607/16280/23 розглянеться Казначейством в порядку черговості та в межах асигнувань після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого документа.

Отже, фактів зволікань чи умисного невиконання рішення суду про стягнення із Держави України в користь ОСОБА_1 коштів судом не встановлено; ухвалене в даній справі судове рішення виконується у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви та встановлення форми судового контролю у виді зобов`язання Державної казначейської служби України та Міністерства фінансів України подати звіт про виконання судового рішення у справі №607/16280/23.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 62, 183, 185, 258-261, 453-1, 453-2, 353 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі №607/16280/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби в Тернопільській області, Держави Україна в особі Міністерства фінансів України про відшкодування моральної шкоди, стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Копію ухвали направити учасникам.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, ухвала набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В. Л. Дзюбич