Решение № 132808783, 02.12.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/10423/23

провадження № 2/753/8838/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Лужецької О.Р.

при секретарі Григораш Н.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» про стягнення заробітної плати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом ТОВ «СП МДМ» № 2 від 19.06.2017 його було призначено президентом ТОВ «СП МДМ». Відповідно до штатного розпису, затвердженого 01.01.2019 заробітна плата президента ТОВ «СП МДМ» становить 30 000 гривень. Зазначив, що з березня 2019 року за відсутності законних підстав контроль над підприємством захопили інші особи, однак його з посади президента ТОВ «СП МДМ» ніхто не звільняв. Посилаючись на те, що з березня 2019 року по день звернення до суду заробітна плата не виплачувалася, звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «СП МДМ» на його користь 1 500 000 гривень невиплаченої заробітної плати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22.06.2023 справу № 753/10423/23 передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2025 справу № 753/10423/23 передано на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

04.08.2025 від представника відповідача Александрова М.В. надійшла заява про продовження процесуального строку.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2025 клопотання задоволено. Продовжено ТОВ «СП МДМ» процесуальний строк, встановлений судом для подання відзиву від 15.08.2025.

15.08.2025 від представника відповідача Александрова М.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість. Повідомив про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» у 2016 році, зазнало спроби протиправного заволодіння корпоративними правами товариства збоку позивача ОСОБА_1 та підконтрольних йому фізичних і юридичних осіб. З цього приводу, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2018 по справі № 910/9474/17 було встановлено, що 25.07.2016 на загальних зборах учасників товариства «СП МДМ», оформлених протоколом № 25/07/2016, були прийняті рішення про виведення зі складу всіх діючих учасників товариства та прийняття до складу учасника товариства «СП МДМ» одноособово ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі в розмірі 100%. В свою чергу, ОСОБА_2 , 12.12.2016 передав цю частку ОСОБА_1 , який у період з грудня 2016 р. по червень 2017 одноособово прийняв низку рішень (12.12.2016, 16.12.2016 та 19.06.2017) загальних зборів учасників товариства «СП МДМ». Суд зазначив, що подальші рішення прийняті після 25.07.2016 є недійсними та не тягнуть за собою жодних правових наслідків. Отже, законним чином ОСОБА_1 ніколи не призначався працівником товариства СП «МДМ» взагалі та «президентом» зокрема.

Ухвалою суду від 21.10.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чинок. Клопотань про відкладення не надходило.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, що містяться в матеріалах справи, доходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорювань право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

При цьому відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, постановах Верховного суду від 12.12.2019 року у справі № 910/13266/18, у справі № 904/5480/19, від 20.12.2022 у справі № 910/6310/21, від 14.02.2023 року у справі № 906/184/22.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає про те, що наказом ТОВ «СП МДМ» № 2 від 19.06.2017 його було призначено президентом ТОВ «СП МДМ». Відповідно до штатного розпису, затвердженого 01.01.2019 заробітна плата президента ТОВ «СП МДМ» становить 30 000 гривень. З березня 2019 року за відсутності законних підстав контроль над підприємством захопили інші особи, однак його з посади президента ТОВ «СП МДМ» ніхто не звільняв. Посилаючись на те, що з березня 2019 року по день звернення до суду заробітна плата не виплачувалася, просив стягнути з ТОВ «СП МДМ» на його користь 1 500 000 гривень невиплаченої заробітної плати.

Розглянувши позовні вимоги суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2018 року у справі № 910/9474/17 за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ", Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення загальних зборів та зобов`язання скасувати реєстраційні дії відносно ТОВ «СП МДМ» та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" до ОСОБА_3 про зобов`язання ОСОБА_3 повернути ТОВ "СП МДМ" оригінал Свідоцтва учасника ТОВ "СП МДМ" від 22.01.2013 року, що набрало законної сили, первісний позов - задоволено.

Визнано недійсним повністю рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" від 25.07.2016, оформлене протоколом № 25/07/2016 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" від 25.07.2016.

Визнано недійсним повністю рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ"від 12.12.2016, оформлене протоколом №1/2016 загальних зборів учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" від 12.12.2016.

Визнано недійсним повністю рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" від 16.12.2016, оформлене протоколом № 2/16 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" від 16.12.2016.

Визнано недійсним повністю рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" від 19.06.2017, оформлене протоколом №19-06/17 загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 19.06.2017.

Визнано недійсним повністю рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ" від 19.06.2017, оформлене протоколом №20-06/17 загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 19.06.2017.

Визнано недійсним повністю договір купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "СП МДМ", укладений 25.07.2016 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з моменту його укладання.

Зобов`язано Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію скасувати реєстраційні дії відносно ТОВ "СП МДМ":

- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 28.07.2016 10651050021021882; ОСОБА_5; Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна місцезнаходження; зміна складу або інформації про засновників.

- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 28.07.2016 10651070022021882; ОСОБА_5; Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.

- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 14.12.2016 15561050023060025; ОСОБА_4; Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації»; зміна місцезнаходження, зміну складу або інформації про засновників.

- Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 14.12.2016 15561070024060025; ОСОБА_4; Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації»; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

- Державна реєстрація змін до установчих документів юридично особи; 21.12.2016 15561050025060025; ОСОБА_6; Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації»; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників.

- Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 20.06.2017 10741050029066543; Бондар Тетяна Миколаївна; Приватний нотаріус Бондар Т.М. інші зміни.

- Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації; 07.07.2017 10741270030066543; Бондар Тетяна Миколаївна; Приватний нотаріус Бондар Т.М.

В задоволенні зустрічного позову - відмовлено.

Судом встановлено, що 12.12.2016, 16.12.2016, 19.06.2017 були проведені загальні збори учасників ТОВ «СП МДМ». На загальних зборах учасників ТОВ "СП МДМ" від 12.12.2016р. були прийняті наступні рішення:

1) Змінено місцезнаходження товариства на адресу: 04107, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Багговутівська, 8/10.

2) Прийнято рішення про виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_2 на підставі поданої ним заяви з виплатою йому частини майна товариства, пропорційного його частці у статутному капіталі товариства.

3) Прийнято рішення про включення до складу учасників товариства ОСОБА_1 з внеском у розмірі 3500000 грн до статутного капіталу товариства.

4) Прийнято рішення про звільнення з посади директора товариства ОСОБА_2 з 12.12.2016.

5) Прийнято рішення про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_1 з 13.12.2016.

6) Прийнято рішення про включення до Інформації про здійснення зв`язку з юридичною особою телефону 044 489 0330.

7) Прийнято рішення про затвердження Статуту Товариства у новій редакції.

8) Прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 відповідальним за проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство.

На виконання зазначених рішень загальних зборів проведено наступні реєстраційні дії: Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 14.12.2016 15561050023060025; ОСОБА_4 ; Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації»; зміна місцезнаходження, зміну складу або інформації про засновників. Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 14.12.2016 15561070024060025; ОСОБА_4; Комунальне підприємство Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації»; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи.

Судом встановлено, що на загальних зборах учасників ТОВ "СП МДМ", оформлених протоколом № 19-06/17 від 19.06.2017 прийнято наступні рішення.

1. Внести зміни до Статуту товариства.

2.Затвердити Статут товариства. Уповноважено ОСОБА_1 на підписання Нової редакції Статуту Товариства.

На виконання цього рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 19.06.2017 проведено наступну реєстраційну дію: "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; 20.06.2017 10741050029066543; Бондар Тетяна Миколаївна; Приватний нотаріус Бондар Т.М. інші зміни."

На загальних зборах учасників ТОВ "СП МДМ", оформлених протоколом №20-06/17 від 19.06.2017 прийнято наступні рішення:

1. Розпочати процедуру припинення товариства шляхом реорганізації: злиття відповідно до чинного законодавства.

2. Призначено ОСОБА_1 на посаду Ліквідатора товариства.

На виконання рішень загальних зборів учасників від 19.06.2017, оформлених протоколом № 20-06/17, вчинено наступну реєстраційну дію: "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації; 07.07.2017 10741270030066543; Бондар Тетяна Миколаївна; Приватний нотаріус Бондар Т.М."

Як встановлено судом, 25.07.2016 проведено загальні збори учасників ТОВ "СП МДМ", оформлені протоколом №25/07/2016 загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ» від 25.07.2016, на яких прийнято рішення про виведення на підставі договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі товариства ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства у зв`язку з продажем своєї частки в статутному капіталі Товариства, що складає 62,14% Статутного капіталу Товариства вартістю 2 175 000 (два мільйони сто сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 12.12.2016, оформлене протоколом №1/2016 від 12.12.2016, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 16.12.2016, оформлене протоколом № 2/16 від 16.12.2016, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 19.06.2017, оформлене протоколом №19-06/17 від 19.06.2017, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 19.06.2017, оформлене протоколом №20-06/17 від 19.06.2017, були прийняті без участі позивача за первісним позовом як учасника товариства, такі рішення підлягають визнанню недійсними як такі, що суперечать вище зазначеним положенням Цивільного кодексу України та Закону України «Про господарські товариства».

Судом встановлено, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 25.07.2016, оформлене протоколом № 25/07/2016 від 25.07.2016, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 12.12.2016, оформлене протоколом №1/2016 від 12.12.2016, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 16.12.2016, оформлене протоколом № 2/16 від 16.12.2016, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 19.06.2017, оформлене протоколом №19-06/17 від 19.06.2017, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СП МДМ" від 19.06.2017, оформлене протоколом №20-06/17 від 19.06.2017, визнані судом недійсними, вимоги позивача щодо скасування реєстраційний дій відносно ТОВ "СП МДМ" підлягають задоволенню, оскільки такі зміни внесені на підставі рішень загальних зборів товариства, які визнані судом недійсними, а відтак не породжують будь-яких правових наслідків.

Отже, судом визначено, що подальші рішення прийняті після 25.07.2016 року є недійсними та не тягнуть за собою жодних правових наслідків. За таких обставин, судом були скасовані рішення загальних зборів учасників ТОВ «СП МДМ», прийняті у період з липня 2016 р. по липень 2017 р.

Отже, в зв`язку із скасуванням всіх рішень, прийнятих на Загальних зборах учасників товариства у період з липня 2016 р. по липень 2017 р., та скасуванням всіх реєстраційних дій, що були проведені на підставі цих рішень, жодних трудових відносин між ТОВ «СП МДМ» та ОСОБА_1 не існувало та не існує.

Вказане рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2018 р. було виконане державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві адміністрації, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, в тому числі відомості про керівника юридичної особи.

Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «СП МДМ», керівником товариства «СП МДМ» є Александров Максим Вікторович , будь-які інші відомості щодо керівника товариства «СП МДМ» в особі Дрозденка М.В. в реєстрі відсутні.

Отже, позивачем ОСОБА_1 не підтверджено належними та допустимими доказами призначення його на посаду президента товариства СП «МДМ.

Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» встановлено, що до територіальних органів ДФС України обов`язково подається повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, жодних належних доказів на підтвердження прийняття ОСОБА_1 на роботу позивачем не було надано суду.

Приписами п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства. Крім того, Верховний Суд у постанові від 17.05.2023 р. по справі 914/3433/21 зробив правовий висновок, що нарахування та виплата директору заробітної плати без відповідного затвердженого учасниками товариства штатного розпису є протиправним. Позивачем не надано належним доказів затвердження штатного розпису та встановлення розміру винагороди виконавчого органу загальними зборами учасників товариства «СП МДМ».

В свою чергу, в електронному кабінеті платника податків ТОВ «СП МДМ» відсутня звітність про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь працівника ОСОБА_1 , і про суми утриманого з нього податку (Податковий розрахунок форми № 1ДФ). Доказів щодо встановлення ОСОБА_1 відповідно до законодавства винагороди у розмірі 30000 грн., а також доказів утримання з ОСОБА_1 відповідних податків до державного бюджету з цієї винагороди, позивачем також не було надано.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року

у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина може вважатися доведеною, якщо інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Аналізуючи наявні у справі докази суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 500 000 гривень невиплаченої заробітної плати.

Надані позивачем до позовної заяви документи не підтверджують наявність між сторонами трудових відносин, водночас наявне в матеріалах справи рішення Господарського суду від 04.05.2018, яким встановлені обставини навпаки спростовує будь-які твердження позивача про їх існування з ТОВ «СП МДМ».

Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не був працівником ТОВ «СП МДМ», суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач на виконання вимог п.8 ст.178 ЦПК України повідомив, що у зв`язку із розглядом справи в суді, відповідно до умов договору № 28/07л від 28.07.2025 про надання правової допомоги, укладеного з адвокатом Демченко Н.М., ТОВ «СП МДМ» очікує понести витрати на професійну правничу допомогу, в тому числі витрати у зв`язку із підготовкою та складанням відзиву на позовну заяву в розмірі 5 500 гривень та витрати на представництво товариства в судових засіданнях у даній справі в розмірі 4 000 гривень, а також витрати на інші необхідні види правничої допомоги.

За п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься ордер серії АР №1255246, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № 28/07-25п від 28.07.2025, Договір про надання правничої допомоги № 28/07-25п від 28.07.2025, завірені копії актів приймання - передачі наданих послуг від 04.08.2025, від 15.08.2025, від 09.09.2025; від 21.10.2025.

У цій справі на підставі вищезазначеного договору товариство отримало правничу допомогу адвоката Демченко Н.М., що була пов`язана з:

- складанням заяви про продовження процесуального строку на складання відзиву на позовну заяву в сумі 1 000 грн.;

- підготовкою і складанням відзиву на позовну заяву в сумі 5 500 грн.;

- представництвом товариства в судовому засіданні 09.09.2025 р. в сумі 4 000 грн.;

- представництвом товариства в судовому засіданні 21.10.2025 р. в сумі 4 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Так, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом. Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 06грудня 2019 року у справі №910/353/19, постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а від позивача не надходили заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 14 500 гривень витрат на правову допомогу.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи, товариством надаються суду наступні документи: завірена копія договору про надання правничої допомоги № 28/07-25п від 28.07.2025 року, укладеного товариством з адвокатом Демченко Н.М.; завірені копії актів приймання- передачі наданих послуг від 04.08.2025 р., від 15.08.2025 р., від 09.09.2025 р.; від 21.10.2025 р.

У цій справі на підставі вищезазначеного договору товариство отримало правничу допомогу адвоката Демченко Н.М., що була пов`язана з:

- складанням заяви про продовження процесуального строку на складання відзиву на позовну заяву в сумі 1 000 грн.;

- підготовкою і складанням відзиву на позовну заяву в сумі 5 500 грн.;

- представництвом товариства в судовому засіданні 09.09.2025 р. в сумі 4 000 грн.;

- представництвом товариства в судовому засіданні 21.10.2025 р. в сумі 4 000 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 у стягненні невиплаченої заробітної плати в сумі 1 500 000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» про стягнення заробітної плати - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА