Постановление суда № 132731067, 18.12.2025, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/931/25

УХВАЛА

18 грудня 2025 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника- адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника- адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тягинка Бериславського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , за ст.336 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020060000219 від 08.09.2025, -

встановив:

на розгляді в Погребищенському районному суді Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025020060000219 від 08.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

26.11.2025 захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подала до суду письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, оскільки внаслідок зміни обстановки обвинувачений перестав бути суспільно-небезпечним в зв`язку з тим, що є заброньованим, а також вперше вчинив нетяжкий злочин. Зазначено, що відповідно до військово-облікового документу «Резерв +», сформованого 22.11.2025 військовозобов`язаному ОСОБА_4 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 02.02.2026. Особи, які заброньовані на період мобілізації не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а тому обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним в частині посягання на державний порядок забезпечення призову та мобілізації.

Виникнення обставини, яка виключає можливість призову обвинуваченого на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно вказує на відсутність ризику повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Оскільки ОСОБА_4 було заброньовано, то останній перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник -адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 проти клопотання заперечував.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані в розпорядження суду матеріали кримінального провадження, письмове клопотання сторони захисту, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями ч. 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частина 3 ст. 288 КПК України встановлює, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Суд бере до уваги роз`яснення, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12, згідно яких в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.

При цьому слід розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, тобто об`єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.

Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ККС ВС від 13.04.2023 у справі №157/1091/22 (провадження №51-3787 км 22), відповідно до якого особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв`язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.

Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи в суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

В постанові від 15.04.2021 у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) ККС ВС зазначив, що такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв`язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом тощо.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме: ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд дійшов висновку, що отримання ОСОБА_4 бронювання не може в даному випадку бути визнано змінами умов життєдіяльності обвинуваченого в розумінні ст. 48 КК України, оскільки така обставина не існувала на момент вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та не стала для нього стримуючим фактором, який спонукав би його не вчиняти кримінальне правопорушення.

Зокрема, в обвинувальному акті вказується, що ОСОБА_4 08.09.2025 близько 13:00 години, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , будучи визнаний військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку, визначених у ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», після оголошення йому змісту повістки про необхідність прибуття на 15 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 для комплектування команди і подальшого призову за мобілізацією у військову частину в складі команди НОМЕР_1 , відкрито відмовився отримувати повістку та поставити підпис у ній.

За період з 08.09.2025 до моменту бронювання, ОСОБА_4 08 добровільно не мобілізувався до лав Збройних Сил України, надане бронювання є обмеженим у часі.

Отже, суд приходить до висновку, що отримання ОСОБА_4 у встановленому законом порядку бронювання не співвідноситься з вимогами ст. 48 КК України, тому у задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України слід відмовити.

До такого ж висновку дійшли Київський апеляційний суд в ухвалі від 03.12.2024 у справі № 359/7582/24 (провадження № 11-кп/824/5535/2024) та Черкаський апеляційний суд в ухвалі від 13.01.2025 у справі № 700/583/24 (провадження № 11-кп/821/245/25).

Керуючись ст.ст. 44,48 КК України, 285-288, 369-372, 376 КПК України, суд, -

постановив:

відмовити в задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження №12025020060000219 від 08.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Повний текст складено о 16 год. 00 хв. 18.12.2025.

Суддя