Постановление суда № 132729918, 04.12.2025, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/12964/25

Номер провадження 1-кс/404/4417/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №62023050010004737, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нерубамйка Новоархангельського району Кіровоградської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

На обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023050010004737від 06.12.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №78 від 31.03.2023 ОСОБА_4 призначеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 31.03.2023 № 40-РС на посаду старшого оператора 1-го відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , визнано таким, що 31 березня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» початком проходження військової служби для громадян, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу.

ОСОБА_4 , 17.06.2023 приблизно о 21:00 год., будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді старшого оператора 1-го відділення взводу протитанкових ракетних комплексів 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, самовільно залишив район розташування тимчасової дислокації взводу протитанкових ракетних комплексів 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалася в АДРЕСА_2 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , а саме до 12.06.2024 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 164 від 12.06.2024 ОСОБА_4 призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, призначено на посаду гранатометника першого механізованого відділення першого механізованого взводу третьої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , з 12 червня 2024 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення і визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Надалі, ОСОБА_4 діючи в порушення вищевказаних вимог законодавства 11.11.2024, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації на посаді гранатометника першого механізованого відділення першого механізованого взводу третьої механізованої роти третього механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, нез`явився вчасно на службу до розташування військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалась у АДРЕСА_3 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту прибуття до військової частини НОМЕР_3 , що знаходилась на території АДРЕСА_1 , а саме до 18.08.2025 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 №230 від 18.08.2025 ОСОБА_4 , який прибув до військової частини НОМЕР_3 після здійснення самовільного залишення іншої частини поставлено на тимчасовий облік та котлове забезпечення.

Надалі, ОСОБА_4 діючи в порушення вищевказаних вимог законодавства приблизно о 08:00 год. 29.09.2025, будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації як поставлений на тимчасовий облік військової частини НОМЕР_3 , умисно діючи в порушення вимог ст.ст.2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, повторно самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_3 , яка дислокувалася на території АДРЕСА_1 , без поважних причин, в умовах воєнного стану та ухилявся від проходження військової служби до моменту затримання працівниками правоохоронних органів біля приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , а саме до 11:20 год. 02.12.2025 перебуваючи в різних місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не було пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби.

Дії ОСОБА_4 , кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.5 ст.407 КК України.

02.12.2025 о 11 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

02.12.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує матеріалами службового розслідування та доданими до нього матеріалами, показами військовослужбовців, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрюваний в суді підтвердив, що тричі залишив місце несення військової служби, останній раз у вересні 2025 року. Виявляє бажання в подальшому проходити службу в Збройних силах України. Додав, що намагався знайти собі військову частину, однак, на даний час не вийшло. Підтримав позицію захисника.

Щодо себе підозрюваний вказав, що зареєстрований та мешкає по АДРЕСА_1 , який належить його матері. Проживає один, неодружений, утриманців не має, з середньою освітою, працював (підробляв) неофіційно на шиномантажу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хронічні хвороби та група інвалідності відсутні. Рухомого, нерухомого майна у власності не має.

Захисник в судовому засіданні зазначив, що його підзахисному інкримінуються три епізоди (СЗЧ), проте останній виявляє бажання проходити військову службу в Збройних силах України. За попередні СЗЧ ОСОБА_4 не засуджений. Обвинувачення хоч і вимагає лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак якщо останній буде поміщений в СІЗО, то не зможе отримати письмову згоду (подання) військової частини, що вони не проти прийняти його на військову службу. Просив обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Слідчим суддею встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023050010004737від 06.12.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України.

02.12.2025 о 11 год. 20 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

02.12.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років, тобто даний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Розумна підозра, згадана в ст.5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини, письмовими поясненнями військовослужбовців, та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до ст.12ККУкраїни злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти порядку несення військової служби в період дії воєнного стану, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, має вік 33 роки, хронічні хвороби та група інвалідності відсутня, проживає тривалий час в житлі, належному його матері, має постійне місце проживання і реєстрації, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_4 17.06.2023, 11.11.2024 та 29.09.2025 самовільно залишив місце служби та нез`явився невчасно на службу без поважних причин, до військової частини або уповноважених органів з метою повернення на військову службу останній не звертався, доказів поважності причин неповернення до військової частини, підозрюваний та його захисник слідчому судді не надали. Факти повторного залишення військової частини свідчить про свідоме ухилення від виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Отже, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення (п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

За наведенихобставин всукупності слідчий суддя вважає,що застосуваннявідносно ОСОБА_4 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Визначаючи вид запобіжного заходу слідчий суддя враховує, вимоги ч.8 ст.176 КПК України, відповідно до якої під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою. Отже, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_4 .

Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 року «2102-ІХ», воєнний стан запроваджується із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Таке рішення ухвалено у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану», який відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX (реєстр. №7168) продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; в подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ, Указами Президента України військовий стан продовжувався, який діє і на даний час.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України, проте це є право, а не обов`язок слідчого судді.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя, окрім врахування обставин та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, також враховує особу підозрюваного, його вік, матеріальний стан, міцні соціальні зв`язки підозрюваного. Відтак, відповідно до положення ч.5 ст.182, ч.ч.3-4 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 840 гривень, що відповідає 30 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст.182 КПК України.

При визначенні суми застави, слідчим суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

Керуючись ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 11 год. 20 хв. 02.12.2025.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_4 , визначити з 11 год. 20 хв. 02.12.2025 до 11 год. 20 хв. 30.01.2026.

Визначити розмір застави в сумі 90 840 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 до 30.01.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1