Решение № 132723737, 11.12.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3611/25

пр.№ 2/464/1796/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2025 року

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Білінська К.-М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 132558721 від 24.11.2023 у розмірі 45430 грн., яка складається з 8989 грн. 50 коп. - основна сума боргу; 36411 грн. 19 коп. - заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликалось на те, що 24.11.2023 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 . Було укладено кредитний договір №132558721 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитор на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 9000 грн. шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , а позичальник відповідно зобов`язався повернути його разом із відсотками за користування кредитом. Проте, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з цим у нього виникла заборгованість у розмірі 45430 грн. грн., яка складається з 8989 грн. 50 коп. - основна сума боргу; 36411 грн. 19 коп. - заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача. 31.07.2024 між ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 до договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45430 грн. 69 коп. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу. 14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали договір факторингу 140325-У відповідно до умов якого, Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідач не виконав своїх зобов`язань з повернення коштів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 45430 грн. 69 коп., що підлягає стягненню з останнього.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча згідно ст.130 ЦПК України належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу заочно у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2023 року між ТОВ ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №132558721, відповідно до умов якого: сума кредитного ліміту становить 9 000 грн., тип кредиту кредитна лінія, строк дії кредитної лінії 360 календарних днів, стандартна процентна ставка 255,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 0,70 від суми кредиту за кожен день користування ним. Кредитний договір укладено у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника з використанням одноразоввого ідентифікатора.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується інформаційною довідкою від 24.11.2023 про успішне здійснення транзакції грошових коштів на картковий рахунок відповідача.

Окрім цього, згідно з інформацією АТ КБ «Приватбанк», наданою суду на виконання ухвали від 28.10.2025, банківська картка № НОМЕР_2 відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). На зазначену банківську картку за період з 24.11.2023 по 29.11.2023 були зараховані грошові кошти в сумі 9 000 грн.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилами частин 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ФК «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача .

31.07.2024 між ТОВ «ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 від 31.07.2024 до Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «Таліон Плюс» до ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 45430 грн. 69 коп.

14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали договір факторингу 140325-У відповідно до умов якого, Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 1325587211 від 24.11.2023, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 становить 45430 грн., 69 коп., яка складається з 8989 грн. 50 коп. - основна сума боргу; 36411 грн. 19 коп. - заборгованість по несплачених відсотків за користування кредитом.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, поданий позивачем розрахунок відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором кредитної лінії № 1325587211 від 24.11.2023 у розмірі 45430 грн. 69 коп.

Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Судові витрати згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 цієї статті).

Положеннями частин 1, 2 ст.137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано: договір про надання правничої допомоги №17/03/25-02 від 17 березня 2025 року укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» про надання правничої допомоги в обсязі та на умовах передбаченим цим договором; додаткову угоду №8 від 17 березня 2025 року до договору про надання правничої допомоги; акту прийому-передачі наданих послуг, де надало клієнтові ТОВ «Юніт Капітал» послуги, пов`язані: з складанням позовної заяви 2 години 5 000 грн., вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника 2 година 1000 грн., підготовкою адвокатського запиту 1 година 500 грн., підготовкою та подачею клопотань 1 години 500 грн., загальна вартість послуг 7000 грн.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що за результатами розгляду цієї справи необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, суд виходить з принципів співмірності, розумності судових витрат та враховує характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, та приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» в сумі 7 000 грн.

Окрім цього, з врахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 81, 89, 142, 247, 263 265, 280 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

вирішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10) заборгованість за договором кредитної лінії № 132558721 від 24.11.2023 у розмірі 45430 грн. 69 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуюча Бойко О. М