Решение № 132698348, 17.12.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14581/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, у якому позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної Роздільнянського району Одеської області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 , цільової адресної соціально-матеріальної допомоги в максимально можливому розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень, для підтримання життя і здоров`я та активного довголіття.

2. Зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області (код ЄДРПОУ - 04379367) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), цільову адресну соціально-матеріальну допомогу в максимально можливому розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень, для підтримання життя і здоров`я та активного довголіття на картковий рахунок НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни та перебуває на обліку у в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають пільги згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач звернувся до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області з заявою про надання йому як особі з інвалідності ІІ групи внаслідок війни в Афганістані, цільової адресної соціально-матеріальної допомоги на 2025 рік в максимально можливому розмірі 350 000 гривень, для підтримання життя і здоров`я та активного довголіття так як це передбачено ст.ст.2, 12-13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» та ст. 3 Конституції України. Відповідачем позивачу було відмовлено у виплаті цільової адресної матеріальної допомоги, посилаючись на те, що для вирішення вказаного питання він не надав необхідних документів.

Таке рішення позивач вважає протиправним, оскільки ним порушено його право на отримання пільг передбачених ст.ст. 2, 12-13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» та ст. 3 Конституції України.

Ухвалою суду від 16.05.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Ухвалу суду від 16.05.2025 в електронному вигляді відповідачу було направлено судом через підсистему Електронний суд та доставлено до електронного кабінету 16.05.2025.

Однак, у встановлений судом строку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 від відповідача не надійшло.

Ухвалою суду від 07.11.2025 про витребування доказів судом було витребувано у Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області: належним чином засвідченого рішення/розпорядження, тощо, прийнятих у відповідності до приписів ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР щодо затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування/про надання щомісячної адресної соціальної матеріальної допомоги особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни; письмових пояснень щодо нормативно-правого регулювання порядку подання заяв та переліку документів до таких заяв особами з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про нарахування та виплату цільової адресної соціально-матеріальної допомоги для підтримання життя і здоров`я та активного довкілля; письмових пояснень із зазначенням обгрунтованих підстав прийняття за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 листа від 04.04.2025 №619/02-13.

На виконання вимог суду відповідачем надані пояснення у яких останній зазначає, що Законом України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» п.13 ст.6 не передбачено виплату одноразової грошової допомоги в сумі 350 тис. грн. для осіб, які належать до учасників бойових дій, а саме військовозобов`язаних, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій, а також особи визначені в п.7 ч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», а саме особи з інвалідністю з числа зокрема, учасники бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворюванням пов`язаних з перебуванням у цих державах. Більш того, одноразова матеріальна допомога передбачена ч.7 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», виплачується особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16 -2, а не за рахунок місцевого бюджету, як того вимагає позивач ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає і про те, що Великомихайлівською селищною радою надавалась відповідна матеріальна допомога інваліду 2 групи ОСОБА_1 . Так, на виконання вимог ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Комплексної програми соціального захисту населення Великомихайлівської селищної ради на 2022-2024 роки», з місцевого бюджету ОСОБА_2 була виділена матеріальна допомога: -30.03.2022 року 1000 грн на лікування, рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради №63; - 02.11.2022 року 5000 грн на лікування, рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради №314; - 31.01.2023 року 1000 грн на лікування, рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради №27; - 28.02.2023 року 2000 грн на зубопротезування, рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради №60; - 16.11.2023 року 5000 грн на лікування, рішення виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради №276. У 2024 році, рішенням сесії Великомихайлівської селищної ради від 13.02.2024 року № 2811- VIII ОСОБА_1 надана матеріальна допомога на лікування у розмірі 30000 грн.

Крім того, як зазначає відповідач, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1303 від 17.08.2024 року «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» відповідно до Програми надання щомісячної допомоги (стипендій) учасникам бойових дій та членам їх сімей на 2023-2025 роки, як особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, ОСОБА_1 отримує на постійній основі щомісячну стипендію в розмірі 500 грн., щорічна сума якої, складає 6000 грн.

На думку відповідача, вимоги позивача ОСОБА_1 про зобов`язання Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області виплатити йому інваліду 2 групи внаслідок війни цільову адресну соціально-матеріальну допомогу в максимально можливому розмірі 350 тис. грн не можуть бути задоволені, оскільки, позивач не підпадає під категорію осіб, яким, Законом України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», передбачена одноразова матеріальна допомога з державного або місцевого бюджету України.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені у позові, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №ІІ/320 від 21.02.2025, проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) в Демократичній Республіці Афганістан в період з 18 грудня 1982 року по 30 жовтня 1984 року.

Відповідно до довідки №22 від 04.10.2022 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі ЄДАРП) у Великомихайлівському відділі управління соціального захисту населення Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та користується пільгами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

20.03.2025 позивач звернувся до виконуючого обов`язки голови Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області із заявою, у якій, зокрема, просив невідкладного, позачергового розгляду, його заяви на засіданні бюджетної комісії територіальної громади Великомихайлівської селищної ради, та, прийняття об`єктивного законного рішення органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування про надання йому як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, учаснику бойових дій в Афганістані, згідно до ст.2, ст.12, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» та ст. 3 Конституції України, цільової адресної соціально- матеріальної допомоги на 2025 рік в розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень для тримання його життя і здоров`я та активного довголіття.

У відповідь на заяву Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області надіслала позивачу листа №619/02-13 від 04.04.2025, у якому вказала, що питання щодо допомоги не може бути вирішено без наступних документів: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання та інвалідності; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), і не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного них стане аномального, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України (надали); документа, то засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, виданого органом доходів і зборів (надали).

Не погоджуючись із бездіяльність Великомихайлівської селищної ради щодо не нарахування та не виплати цільової адресної соціально-матеріальної допомоги в розмірі 350 000 грн для підтримання життя і здоров`я та активного довголіття та вважаючи наявним у нього права на отримання такої допомоги, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон №3551-XII), основними завданнями якого згідно ст. 1 є захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Згідно ст. 2 Закону №3551-XII законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Місцеві ради, підприємства, установи та організації мають право за рахунок власних коштів і благодійних надходжень встановлювати додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів з питань статусу ветеранів війни та їхніх соціальних гарантій регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Пунктами 13-15 ч.1 статті 6 Закону №3551-XII визначено, що учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовозобов`язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій; військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій; військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР.

Згідно ст.7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа, зокрема, учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах.

Статтею 12 Закону №3551-XII визначені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, такі як: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів); щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів та інші.

Статтею 13 Закону №3551-XII визначено перелік пільг, що надаються особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7), якими зокрема є: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації; позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами; позачергове обслуговування амбулаторно-поліклінічними закладами, а також позачергова госпіталізація; право на щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів.

Особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності у розмірі, визначеному підпунктом "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку з встановленням інвалідності одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

В той же час, пунктами 11-16 частини другої статті 7 Закону №3551-XII визначені наступні категорії осіб з інвалідністю внаслідок війни:

11) військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

12) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

13) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

14) осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

15) осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які стали інвалідами внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час виконання своїх завдань на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії;

16) осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) визначено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (ч.1 п.22).

Статтею 27 Закону №280/97-ВР визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку, серед яких - утворення цільових фондів соціальної допомоги особам з інвалідністю, визначення порядку і умов витрачання коштів цих фондів.

Також, статтею 34 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено такі власні повноваження у сфері соціального захисту населення як: встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення; вирішення відповідно до законодавства питань про подання допомоги особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, сім`ям загиблих (померлих або визнаних такими, що пропали безвісти) військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу) або відставку, особам з інвалідністю з дитинства, багатодітним сім`ям у будівництві індивідуальних жилих будинків, проведенні капітального ремонту житла, у придбанні будівельних матеріалів; відведення зазначеним особам у першочерговому порядку земельних ділянок для індивідуального будівництва, садівництва та городництва.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 11.04.2023 Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області прийнято рішення №2515-VІІІ «Про затвердження програми надання щомісячної допомоги (стипендії) учасникам бойових дій та членам їх сімей на 2023-2025 роки», яким затверджено Програму надання щомісячної допомоги (стипендії) учасникам бойових дій та членам їх сімей на 2023-2025 роки (додаток 1) та Порядок виплати щомісячної допомоги учаснику бойових дій Другої Світової війни, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям до досягнення ними 18-річного віку, сім`ям загиблих (померлих) учасників бойових дій (додаток 2).

Пунктом 7 Порядку надання щомісячної допомоги учасникам бойових дій та членам їх сімей передбачено надання щомісячних стипендій учасникам бойових дій у Республіці Афганістан та на території інших країн з інвалідністю від загального захворювання ІІ групи 500 грн.

Рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №63- VIII від 30.03.2022 «Про виділення коштів для надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення», вирішено надати матеріальну адресну допомогу ОСОБА_1 в розмірі 1000.00 грн., передбачену Програмою соціальної підтримки населення на 2022-2024 роки «Соціальний захист населення Великомихайлівської селищної ради» на підтримку малозабезпечених верств населення.

Рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №314- VIII від 02.11.2022 «Про виділення коштів для надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення», вирішено надати матеріальну адресну допомогу малозабезпеченим верствам населення, передбачену Програмою соціальної підтримки населення на 2022-2024 роки «Соціальний захист населення Великомихайлівської селищної ради» згідно додатку, який передбачає надання такої допомоги і позивачу у розмірі 5000 грн на лікування.

Рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №27- VIII від 31.01.2023 «Про виділення коштів для надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення», вирішено надати матеріальну адресну допомогу малозабезпеченим верствам населення, передбачену Програмою соціальної підтримки населення на 2022-2024 роки «Соціальний захист населення Великомихайлівської селищної ради» згідно додатку, який передбачає надання такої допомоги і позивачу у розмірі 1000 грн на лікування.

Рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №60 від 28.02.2023 «Про виділення коштів для надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення», вирішено надати матеріальну адресну допомогу малозабезпеченим верствам населення, передбачену Програмою соціальної підтримки населення на 2022-2024 роки «Соціальний захист населення Великомихайлівської селищної ради» згідно додатку, який передбачає надання такої допомоги і позивачу у розмірі 2000 грн на зубопротезування.

Рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №276 від 16.11.2023 «Про виділення коштів для надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення», вирішено надати матеріальну адресну допомогу ОСОБА_1 в розмірі 5000.00 грн., передбачену Програмою соціальної підтримки населення на 2022-2024 роки «Соціальний захист населення Великомихайлівської селищної ради» на підтримку малозабезпечених верств населення.

Рішенням Великомихайлівської селищної ради від 13.02.2024 року № 2811- VIII ОСОБА_1 надана матеріальна допомога у розмірі 30000 грн.

Також, рішенням виконавчого комітету Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №312 від 09.10.2025 «Про надання щомісячної допомоги (стипендії) учасникам бойових дій та членам їх сімей», вирішено надати матеріальну адресну допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих військовослужбовців, передбачену Програмою надання щомісячної допомоги (стипендії) учасникам бойових дій та членам їх сімей на 2023-2025 роки згідно додатку, який передбачає надання такої допомоги і позивачу у розмірі 500 грн.

Звертаючись до суду із позовом, позивач просить суд зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області нарахувати та виплатити йому, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, цільову адресну соціально-матеріальну допомогу в максимально можливому розмірі 350 000 гривень, для підтримання життя і здоров`я та активного довголіття, посилаючись при цьому на положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Втім, провівши аналіз положень вказаного Закону суд дійшов висновку, що ним не передбачено виплату адресної соціально-матеріальної допомоги в максимально можливому розмірі 350 000 гривень, для підтримання життя, здоров`я та активного довголіття.

Суд вважає вірними зауваження відповідача про те, що, передбачена ч.7 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності виплачується особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 цього Закону, до яких позивач не належить. Виплата вказаної допомоги для учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах не передбачена.

Також, як встановлено судом, Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області встановлені додаткові гарантії щодо соціального захисту ветеранів війни шляхом прийняття рішень «Про затвердження програми надання щомісячної допомоги (стипендії) учасникам бойових дій та членам їх сімей на 2023-2025 роки», «Про виділення коштів для надання матеріальної допомоги малозабезпеченим верствам населення», «Про надання щомісячної допомоги (стипендії) учасникам бойових дій та членам їх сімей» та ін., на виконання яких ОСОБА_1 надаються матеріальні допомоги.

Проте, судом не встановлено затвердження відповідачем такої соціальної програми, яка би передбачала виплату тієї допомоги, за якою звернувся позивач.

Позивачем не доведено та судом не встановлено права ОСОБА_1 на отримання адресної соціально-матеріальної допомоги в максимально можливому розмірі 350 000 гривень, для підтримання життя, здоров`я та активного довголіття. А відтак, вимоги позивача про визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо не нарахування та не виплати позивачу цільової адресної соціально-матеріальної допомоги в максимально можливому розмірі 350 000 гривень, для підтримання життя, здоров`я та активного довголіття та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку допомогу,- є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як уже було зазначено судом, згідно ст. 2 Закону №3551-XII відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів з питань статусу ветеранів війни та їхніх соціальних гарантій регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адміністративну процедуру" від 17 лютого 2022 року № 2073-IX (далі Закон № 2073-IX ) він регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Згідно п.3 ч.1 ст.2 Закону № 2073-IX адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

Принципи адміністративної процедури визначені ст.4 Закону № 2073-IX, якими, зокрема, є: верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість; відкритість; гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Згідно ч.3 ст.8 Закону № 2073-IX адміністративний орган зобов`язаний обґрунтовувати адміністративні акти, які він приймає, крім випадків, визначених законом. Адміністративний акт, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи, повинен містити мотивувальну частину, що відповідає вимогам цього Закону.

Статтею 18 Закону № 2073-IX передбачено, що адміністративний орган зобов`язаний повідомити особу про спосіб, порядок і строк оскарження адміністративного акта, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати йому як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни, учаснику бойових дій в Афганістані, згідно до ст.2, ст.12, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» та ст. 3 Конституції України, цільову адресну соціально-матеріальну допомогу на 2025 рік в розмірі 350 000 (триста п`ятдесят тисяч) гривень для підтримання його життя і здоров`я та активного довголіття.

Оскільки звернення позивача про виплату допомоги обгрунтоване посиланнями на положення Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», рішення за результатами його розгляду повинно відповідати вимогам Закону України «Про адміністративну процедуру», зокрема щодо його обґрунтованості.

Проте, у листі Великомихайлівської селищної радї Роздільнянського району Одеської №619/02-13 від 04.04.2025, зазначено, що питання щодо допомоги не може бути вирішено без наступних документів: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання та інвалідності; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), і не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного них стане аномального, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень; документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України (надали); документа, то засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, виданого органом доходів і зборів (надали).

В той же час, відповідачем не зазначено якими нормативно-правовими актами він керувався визначаючи необхідний перелік документів, на отримання якої допомоги потрібне його подання, чи має право позивач на її отримання та ін.

Суд зауважує, що в письмових поясненнях відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не підпадає під категорію осіб, яким, Законом України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», передбачена одноразова матеріальна допомога. В той же час, у листі, наданому за результатами розгляду заяви позивача, зазначено про ненадання необхідних документі для вирішення його прохання.

Вказане свідчить про непослідовність позиції відповідача у спірних правовідносинах та не обгрунтованість його рішення, наданого за результатами розгляду заяви від 20.03.2025.

Суд вважає слушними зауваження позивача, викладені у позові, з приводу того, що відповідачем не надано посилання на закон із викладенням мотивів, а також не роз`яснено порядок оскарження прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 20.03.2025 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти обгрунтоване управлінське рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, перевіривши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.03.2025 про надання йому цільової адресної соціально-матеріальної допомоги на 2025 рік у розмірі 350 000 гривень для підтримання його життя і здоров`я та активного довголіття відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту».

Зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2025 про надання йому цільової адресної соціально-матеріальної допомоги на 2025 рік у розмірі 350 000 гривень для підтримання його життя, здоров`я та активного довголіття відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», та прийняти обгрунтоване управлінське рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області, ЄДРПОУ 04379367, адреса: вул. Центральна, 123, селище Велика Михайлівка, Роздільнянський район, Одеська область, 67100.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА