Решение № 132641735, 17.12.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 522/3922/25-Е

Провадження №2/472/545/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2025 року с-ще Веселинове Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Маслюк А.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуселища ВеселиновеМиколаївської областіцивільну справуза позовноюзаявою Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Ейс»до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2025 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області за підсудністю від Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявленівимоги мотивують тим, 30 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" (далі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога") таОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 974137974 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 19100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV4F43E.

Первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 19100 грн. 30.01.2023 року на банківську карту НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заявці при укладенні Кредитного договору.

За договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "Таліон Плюс", яке у свою чергу відступило право вимоги ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за договором факторингу №27/0524-01 від 27 травня 2024 року.

У подальшому, 26 грудня 2024 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу №26/12/Е, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 974137974 від 30 січня 2023 року.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернув, просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 29016 грн 22 коп.., яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 14166,76 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам 14849,46 грн. на свою користь та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 18.08.2025 року позовназаява«Фінансова компанія«Ейс» прийнята до розгляду із відкриттям провадженняу справі та призначенням до розглядузаправиламиспрощеногопозовногопровадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінансовакомпанія «Ейс»Тараненко А.І. всудове засіданняне з`явився,але впозовній заявізазначив пророзгляд справиза відсутностіпредставника.

Відповідач ОСОБА_2 в судовезасідання нез`явився,про деньта часрозгляду справиповідомлений черезоголошення,опубліковане наофіційному веб-сайтісуду напорталі Судовавлада Українита направленона йогоадресу судовукореспонденцію,яка повернутадо судупоштовим зв`язкоміз відміткою«адресат відсутнійза вказаноюадресою»,що відповіднодо статті128ЦПК Українивважається належнимповідомленням сторонипро судовезасідання.Причини неявкисуду невідомі.Відзив напозов ненадійшов.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

17.12.2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.01.2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 974137974, за яким відповідач отримав кредит на суму 19100 грн зі сплатою процентів за користування кредитом (а.с. 28-44).

У відповідності до умов Договору (п.2.2.) кредит надається строком на 140 днів від дати отримання кредиту позичальником.

Пунктом 4.1., 4.2 Договору передбачено, що на період строку, визначеного в п.2.2. договору, нарахування процентів за користування кредитом, що становить 0,99% в день від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV4F43E, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно платіжного доручення від 30 січня 2023 року ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" перерахувало відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_2 кошти у сумі 19100 грн, згідно договору № 974137974 від 30.01.2023 року (а.с.75).

Виконання ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" своїх обов`язків щодо перерахування коштів за кредитним договором також підтверджується довідкою ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" від 02.12.2024 року (а.с. 76) та інформацією АТ КБ "Приват Банк", відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 , на яку 30.01.2023 року був зарахований платіж на суму 19100 грн, на підтвердження чого надано виписку (рух коштів) по банківській картці.

28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу №28/1118-01 (у подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1), у відповідності до умов якого ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" передав (відступив) ТОВ "Таліон Плюс" за плату, а ТОВ "Таліон Плюс" прийняв належні ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору.

Згідно Реєстру прав вимоги №234 від 30.06.2023 року до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 974137974 від 30.01.2023 року у розмірі 29016,22 грн. Зазначений розмір заборгованості також підтверджується наданим розрахунком ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога" (а.с.110).

27 травня 2024 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" було укладено договір факторингу №27/0524-01, згідно якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с. 112-124).

Як зазначено у наданому позивачем витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 року до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 974137974 від 30.01.2023 року у розмірі 29016,22 грн. Зазначений розмір заборгованості також підтверджується наданим розрахунком ТОВ "Таліон плюс" (а.с.121-122).

26 грудня 2024 року ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" укладено договір факторингу № 26/12/Е, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" відступило для ТОВ "ФК "ЕЙС" належне йому право вимоги до відповідача. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 26.12.2024 року за Договором факторингу № 26/12/Е, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 974137974 від 30.01.2023 року у розмірі 29016,22 грн., з яких 14166,76 грн заборгованість по основному боргу та 14849,46 грн. заборгованість по відсоткам (а.с. 125-138).

Відповідно до наданої позивачем виписки з особового рахунка за кредитним договором № 974137974 від 30.01.2023 року вбачається, що відповідач зобов`язання за договором не виконав, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснював (а.с. 144).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правовапозиція викладенав постановіВеликої ПалатиВерховного Судуу справі№444/9519/12(провадження№14-10цс 18)від 28березня 2018року.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості. Копії договорів відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором №974137974 від 30.01.2023 року, до позивача у справі.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконав своє зобов`язання. Таким чином,відповідач маєнепогашену заборгованістьперед ТОВ «Фінансовакомпанія «Ейс» за Кредитним договором №974137974 від 30.01.2023 року у розмірі 29016 (двадцять дев`ять тисяч шістнадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки, яка складається з: 14166,76 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14849,46 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Тому, суд дійшов висновку, що позов Банку підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Згідно з положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.

В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

На підставі ст.ст.137,141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., а також 7000 грн. понесених ним документально підтверджених витрат на правничу допомогу адвоката .

На підставі викладеного і ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

ПозовТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Ейс» до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №974137974 від 30.01.2023 року у розмірі 29016 (двадцять дев`ять тисяч шістнадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки, яка складається з: 14166,76 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 14849,46 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) понесені судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Позивач маєправо оскаржитизаочне рішенняв загальномупорядку,тобто шляхомподання апеляційноїскарги доМиколаївського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський