Решение № 132593965, 04.12.2025, Соснівський районний суд м. Черкас

712/13957/25

2/712/5160/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 10 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії № 551586437, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на абонентський номер відповідача.

На виконання умов договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року відповідачу надано кредит в розмірі 17 900 гривень на умовах строковості і платності.

29 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/33, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Таліон плюс» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 29 квітня 2025 року, ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на загальну суму 46 865 гривень 78 копійок, з яких 17 900 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 19 120 гривень - сума заборгованості за відсотками; 895 гривень комісія; 8 950 гривень неустойка.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, у останньої виникла заборгованість за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року у розмірі 54 562 гривні 78 копійок, з яких: 17 900 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту та 36 662 гривні 78 копійок - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою по розгляд справи без його участі; заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому остання заявлені повні вимоги не визнала, зазначила, що вказаний договір кредитної лінії нею не укладався та не підписувався. Позивачем не надано доказів отримання новим кредитором прав вимоги до відповідача згідно договору факторингу; позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів (тіла кредиту) відповідачу. Крім того, вартість послуг адвоката є неспівмірною із часом, який адвокат витратив на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг.

Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій останній заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Зазначив, що сторонами кредитного договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність вільного волевиявлення відповідача для укладення такого договору; кредитний договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису із застосуванням одноразового ідентифікатора. Позичальник погодився на умови, визначені договором щодо нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, а тому твердження відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими і безпідставними.

На підтвердження факту відступлення права вимоги, стороною позивача будо надано копії: договору факторингу № МВ-ТП/33 від 29 квітня 2025 року; витягу з реєстру прав вимоги від 29 квітня 2025 року; платіжної інструкції № 1455 від 14 травня 2025 року.

29 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № МВ-ТП/33, згідно умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги до боржників згідно переліку в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно копії реєстру боржників за кредитними договорами, відповідно до договору факторингу № МВ-ТП/33 від 29 квітня 2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року.

Первісним кредитором зобов`язання за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року виконані належним чином і у повному обсязі, надано відповідачу кредит у розмірі 17 900 гривень, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід про успішний переказ 10 січня 2025 року грошових коштів у розмірі 17 900 гривень на рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ « Приватбанк», відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

10 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії № 551586437, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на абонентський номер відповідача.

Відповідно до п.8.2 п. 8.3 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту.

Відповідно п. 8.5 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, розмір комісії становить 895 гривень.

Згідно п. 5.1 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, коже окремий транш надається відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок відповідача, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_2 .

Первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання зобов`язання за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року виконані належним чином і у повному обсязі, надано відповідачу кредит у розмірі 17 900 гривень шляхом зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 23 листопада 2025 року № 20.1.0.0.0/7-251114/68175-БТ та доданою до нього випискою за 10 січня 2025 року.

29 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/33, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Таліон плюс» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 29 квітня 2025 року, ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на загальну суму 46 865 гривень 78 копійок, з яких 17 900 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 19 120 гривень - сума заборгованості за відсотками; 895 гривень комісія; 8 950 гривень неустойка.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача - ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року у розмірі 54 562 гривні 78 копійок, з яких 17 900 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту та 36 662 гривні 78 копійок - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень ч. 1, 2 ст.207, п. 2 ч. 1 ст.208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV від 22.05.2003 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 851-IV) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (який діяв на момент виникнення правовідносин) (далі - Закон № 675-VIII) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У ст.11 № 675-VIII передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст.11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 675-VIII якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 851-IV електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п.6 ч.1ст. 3 № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідач шляхом введення власноручно одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала договір (здійснила акцепт пропозиції товариства), отже, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», договір кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року вважається укладеним

Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитним договором, сплата нарахованих за користування кредитом відсотків, комісії, неустойка та інші платежі відповідно до договору, за наявності.

Відповідач - ОСОБА_1 , підписавши договір кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, надала згоду на отримання та повернення позики і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлені цим оговором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно доч.1ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

29 квітня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/33, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс», а ТОВ «Таліон плюс» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених договором.

Згідно платіжної інструкції від 14 травня 2025 року № 1455 ТОВ «Таліон Плюс» здійснила оплату за договором факторингу № МВ-ТП/33 на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в сумі 3 444 141 гривню 85 копійок.

Відповідно до реєстру прав вимоги від 29 квітня 2025 року, ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача - ОСОБА_1 на загальну суму 46 865 гривень 78 копійок, з яких 17 900 гривень - сума заборгованості за тілом кредиту, 19 120 гривень - сума заборгованості за відсотками; 895 гривень комісія; 8 950 гривень неустойка.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61-10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.

Оскільки, позивач ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № МВ-ТП/33 набув право вимоги за договором № 551586437 від 10 січня 2025 року, укладеним між первісним кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , тому у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших передбачених договорами платежів у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Доказів визнання договору факторингу № МВ-ТП/33 недійсним чи погашення боргу первісному кредитору відповідачем матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.

Згідно з умовами договору кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідачем зобов`язанння за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025,не виконані і отримані грошові кошти не повернуті. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки первісного кредитора, ні на рахунки ТОВ «Таліон Плюс», що підтверджується розрахунком заборгованості, доданим позивачем до позовної заяви, витягом з реєстру боржників та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно з ч.2ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання зобов`язання за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року виконані належним чином і у повному обсязі, надано відповідачу кредит у розмірі 17 900 гривень шляхом зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 23 листопада 2025 року № 20.1.0.0.0/7-251114/68175-БТ та доданою до нього випискою за 10 січня 2025 року.

Згідно з умовами п.п. 7.2.2 п. 7.2, укладеного між сторонами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року, сума кредиту має бути повернута не пізніже, ніж протягом 30 календарних днів після ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або 9.1.1.7 договору кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року.

Відповідно до п. 9.1.1.7 договору кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

На виконання умов вказаного пункту договору, позивачем на електронну адресу відповідача було направлено повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору №551586437 від 10 січня 2025 року з 08 серпня 2025 року та про необхіднсть погашення суми заборгованості за вказаним договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Первісним кредитором - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язання зобов`язання за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року виконані належним чином і у повному обсязі, надано відповідачу кредит у розмірі 17 900 гривень шляхом зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 23 листопада 2025 року № 20.1.0.0.0/7-251114/68175-БТ та доданою до нього випискою за 10 січня 2025 року.

Позивачем доведено належними доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 17 900 гривень згідно договору кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року.

Доказів повернення отриманих критих коштів відповідачем матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем та в добровільному порядку кредитору в повній мірі не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість в розмірі 17 900 гривень за основним зобов`язанням за договором кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року та заборгованість за комісією в сумі 895 гривень.

ТОВ «Таліон Плюс» також в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 36 662 гривні 78 копійок.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу передбаченого договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

10 січня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії № 551586437, який підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на абонентський номер відповідача, та узгоджено умови вказаного договору.

Відповідно до п.2.1 п. 2.2 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту в розмірі 17 900 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору та Правил надання коштів та банківських металів у кредит.

За змістом п.2.3, 2.5 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, кредитодавець надає позичальнику перший транш за цим договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту, 10 січня 2025 року. Другий та решта траншів можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором.

Відомості щодо надання відповідачу інших траншів, крім першого 10 січня 2025 року в сумі 17 900 гривень, у матеріалах справи відсутні і позивачем суду не надані.

У п. 7.1. договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 09 лютого 2025 року, а саме: протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.

Згідно з умовами п.п. 7.2.2 п. 7.2 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, сума кредиту має бути повернута не пізніже, ніж протягом 30 календарних днів після ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або 9.1.1.7 цього договору.

Відповідно до п. 9.1.1.7 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

На виконання умов п.9.1.1.7 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, позивачем на електронну адресу відповідача було направлено повідомлення про дострокове розірвання договору кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року з 08 серпня 2025 року та про необхідність погашення суми заборгованості за вказаним договором.

У пункті 7.4.1 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року зазначено, що протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору.

Згідно з п. 8.1 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом,умовами цього договору не передбачено.

Відповідно до п.8.2 п. 8.3 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту.

Згідно із п. 8.5 кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 205 року, розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу становить 895 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості первісного кредитора відповідачу за період з 10 січня 2025 року по 29 квітня 2025 року нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 19 120 гривень 78 копійок.

Згідно разрахунку заборгованості ТОВ "Таліон Плюс", відповідачу за період з 29 квітня 2025 року по 07 серпня 2025 року (дата розірвання договору) нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 36 662 гривні 78 копійок.

Відповідно до п.8.2 п. 8.3 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 205 року, процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом в розмірі 36 662 гривні 78 копійок.

Разом з тим, суд не може погодитись з таким розрахунком позивача з огляду на таке.

Відповідно до п. 9.1.1.7 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом, частини кредиту або комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

На виконання умов п.9.1.1.7 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, позивачем на електронну адресу відповідача було направлено повідомлення про дострокове розірвання договору кредитної лінії №551586437 від 10 січня 2025 року з 08 серпня 2025 року та про необхідність погашення суми заборгованості за вказаним договором.

Відповідно до п.8.2 п. 8.3 договору кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року, процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за договором є фіксованою і не підлягає зміні в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту.

Договір був розірваний позивачем 07 серпня 2025 року, тобто, кредитор має право на одержання від позичальника процентів за період з 01 січня 2025 року по 07 серпня 2025 року (179 днів), а тому відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість зі сплати процентів у розмірі 31 400 гривень 18 копійок (17 900 гривень х 0,98% х 179 днів = 31 400 гривень 18 копійок).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 50 195 гривень 18 копійок, в тому числі: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 17 900 гривень 00 копійок, заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 31 400 гривень 18 копійок, 895 гривень 00 копійок - заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 2 422 гривні 00 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 50 195 гривень 18 копійок (тобто 92% від розміру заявлених позовних вимог), розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2 228 гривень 61 копійка ( 2 422 гривні 40 копійок х 92%).

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень надано: договір про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року; додаткову угоду від 02 вересня 2025 року № 1515 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року; акт приймання-передачі наданих послуг від 02 вересня 2025 року на суму 5 000 гривень; платіжну інструкцію №36 від 02 вересня 2025 року на суму 5 000 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання правничої допомоги згідно договору № 5 від 02 грудня 2024 року.

Враховуючи, що справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка позовної заяви в цій справі не потребувала збирання додаткових доказів та значного часу на її підготовку, розгляд справи здійснювався без участі учасників справи, позивачем заявлено вимоги про відшкодування витрат, пов`язаних виключно з підготовкою позовної заяви, справа розглядалась без участі представника позивача, часткове задоволення позовних вимог, заперечення відповідача щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, вимоги про відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, підлягають задоволенню частково в розмірі 2 000 гривень.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.. 15, 16, 526, 530, 629, 1048, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 51, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39700642, заборгованість за договором кредитної лінії № 551586437 від 10 січня 2025 року в сумі 50 195 (п`ятдесят тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 18 (вісімнадцять) копійок, в тому числі: 17 900 (сімнадцять тисяч дев`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок основний борг, 31 400 (тридцять одна тисяча чотириста) гривень 18 (вісімнадцять) копійок проценти за користування кредитом; 895 (вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 00 (нуль) копійок комісія за надання кредиту, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 61 (шістдесят одна) копійка та судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок, а всього 54 423 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста двадцять три) гривні 79 (сімдесят дев`ять) копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09 грудня 2025 року.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», адреса: 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39700642;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О.М. Борєйко