Решение № 132548686, 05.12.2025, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3429/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Щербак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору, всього в сумі 14 090 грн. 50 коп., понесених судових витрат по справі у вигляді судового збору 2 422 грн. 40 коп.

Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 08.04.2025 було укладено кредитний договір №08.04.2025-100002402, за яким ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 5 000 грн., строком на 14 днів. Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Однак, ОСОБА_1 зобов`язання за договором кредиту належним чином не виконала. Станом на 22.09.2025 заборгованість становить всього 14 090 грн. 50 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4 950 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами 5 890 грн. 50 коп., комісія за обслуговування 750 грн., заборгованість за неустойкою 2500 грн.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

14.11.2025 до Здолбунівського районного суду Рівненської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до якого вона заперечує проти позову, просить відмовити в його задоволені. В обґрунтування зазначає, що вона не підписувала ніякого договору електронним підписом, не була ознайомлена з умовами кредитування. Відсутні будь-які документи, які підтверджують особу позичальника, не надано належних доказів про перерахування грошових коштів. Зазначає, що вартість правничої допомоги в сумі 6 000,00 грн. є явно завищеною та неспівмірною із затраченим часом адвоката та наданими ним послугами.

У відповіді на відзив від 24.11.2025 представник позивача ОСОБА_4 зазначив, що позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних, перелік якої визначено в електронній анкеті cпецифікації взаємодії абонентського вузла з центральним вузлом Системи BankID Національного банку. Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією від 08.04.2025, що наявна в матеріалах справи, яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи 08.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №08.04.2025-100002402, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Даний Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), Заявки та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) та інформаційного повідомлення позичальнику ОСОБА_1 , які були підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 5000 грн., строком на 14 дні на умовах строковості, зворотності та платності.

Дата повернення кредиту 22.09.2025. Процентна ставка - Процентна ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт".

ОСОБА_1 отримала грошові кошти в сумі 5 000 грн., що підтверджується довідкою №84-1310 від 13.10.2025 виданою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» про перерахування коштів на платіжну картку клієнта 08.04.2025 року.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 08.04.2025-100002402 заборгованість ОСОБА_1 складає 14090 грн. 50 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4 950 грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами 5 890 грн. 00 коп., 750 комісія за обслуговування, 2500 грн. заборгованість за неустойкою. Проценти по кредиту нараховані за період з 08.04.2025 по 22.09.2025, тобто в межах строку дії договору.

Частиною 3ст. 10 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1статті 207 ЦК Українивизначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зст.3Закону України«Про електроннукомерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст. 1054ЦК України закредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цьогоКодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскількистаття 629 ЦКвстановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч. 2 ст. 1050ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК Українирозмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За правиламистатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 3ст. 553 ЦК Українирозмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Щодо стягнення неустойки за вищевказаним договором, суд зазначає наступне.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що неустойка за договором нарахована за період з 08.04.2025 по 22.09.2025. При цьому, суд зауважує, що під час воєнного стану згідно п.18Перехідних положень ЦК Українипеня не нараховується, тобто за період з 08.04.2025 по 22.09.2025 така неустойка стягнута бути не може, навіть якщо про неї сторони домовились, укладаючи даний договір. Як вбачається ізУказу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженогоЗаконом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан в Україні, який неодноразово продовжено. Враховуючи викладене, нарахування позивачем неустойки за невиконання зобов`язань не відповідає вимогам вищевикладених нормативно-правових актів, тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідач не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1992,60 грн. (11590,50 грн. х 2 422,40/14 090,50 грн.).

Керуючись ст.ст.12,13,81,82,141,247,258,259,264,265,268,273 ЦПК України, на підставі ст.ст.549 - 552,612, 625, 1054 - 1056-1 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість по кредитному договору №08.04.2025-100002402 від 08.04.2025 на загальну суму 11 590 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн. 50 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 4 950 (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп., заборгованість за нарахованими процентами 5 890 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 50 коп., заборгованість за комісією 750 (сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 1 992 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто два) грн. 60 коп., а всього на загальну суму 13 583 (тринадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 10 коп.

В решті позовних вимогвідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», вул.Саксаганського, 133А, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: Ю.А. Ковалик