№ 132535451, 11.12.2025, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8269/25

Провадження № 2-а/643/131/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2025 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Ісоєва К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (позивач) просить визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4729467 від 14.05.2025 (далі - Постанова).

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що 14.05.2025 відповідачем відносно позивача прийнято оскаржувану Постанову. Позивач з Постановою не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування протиправності Постанови позивач покликається на відсутність належних доказів вчинення ним правопорушення. Технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель, закріплений на однострої, службових транспортних засобах. Інших способів використання технічних засобів, аніж ті, які визначені в ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено. Так, значення слів «монтований/розміщений» в контексті наведеної статті закону слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху (механічного (регулярного чи випадкового) коливання предмета навколо точки рівноваги) під час вимірювання швидкості. При цьому, використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено. Крім того, відповідачем не доведено встановлення знаків фотофіксації та обмеження швидкості руху на відповідній ділянці дороги.

Представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (відповідач) надав відзив, згідно з яким просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування посилався на законність дій працівників поліції під час винесення Постанови, у зв`язку з чим вважав її законною та обґрунтованою з огляду на наступне. Під час несення служби 14.05.2025 року інспекторами управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam ІІ серійний номер 008349 було виявлено порушення Правил дорожнього руху. А саме, водій транспортного засобу SKODA OCTAVIA з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався по автодорозі Н-11 на 209 км Миколаївська область, Баштанський р-н, м. Баштанка зі швидкістю 73 км/год км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Було прийнято рішення зупинити вищевказаний транспортний засіб на підставі ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію". Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів, попросив пред`явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України. Водій виконав законну вимогу інспектора та пред`явив посвідчення водія. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, було прийнято рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону. Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості. Відповідно до листа «Мінекономрозвитку» від 01.07.2025 року № 22-38/30 лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації. Органами Національної поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху використовується лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів «TruCAM». Даний прилад отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 № UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12. Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, відеозаписом з приладу TruCam серійний номер 008349. На відеозаписі з приладу TruCam серійний номер 008349 було зафіксовано порушення ПДР, водій транспортного засобу SKODA OCTAVIA з державним номерним знаком НОМЕР_1 рухався по автодорозі Н-11 на 209 км Миколаївська область, Баштанський р-н, м. Баштанка зі швидкістю 73 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості, TruCam LTI 20/20 спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

14.11.2025 від позивача надійшла заява, в якій останній не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Лише доказ фіксації, який долучений до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а не сама постанова, підтверджує обставини та подію щодо вчинення правопорушення та накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним по справі. Відповідач в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення покликається на відеозаписи з приладу «TruCam» та фотознімок, проте, як це вбачається з оскаржуваної постанови, інформацію щодо здійснення фото або відеофіксації правопорушення, яке ставиться у вину позивачу, з технічних записів, яким здійснено таку відеофіксацію, встановити не можливо, оскільки в графі 7 «До постанови додаються» оскаржуваної постанови відповідна інформація відсутня, а відтак будь-які твердження відповідача про існування у минулому відеозаписів, які нібито доводять факт інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення, не можна вважати належними та допустимими доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

У судове засідання сторони не з`явились, викликались до суду належним чином.

Позивач надав заяву, згідно з якою просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Ураховуючи ту обставину, що участь у судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, а також ту обставину, що відповідач висловив свою позицію по суті позовних вимог, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 04.06.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 25.06.2025 позовну заяву повторно залишено без руху.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07.07.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами позовного провадження з особливостями, визначеними ст.262, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 227 КАС України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Основні обставини, встановлені судом, та докази, на підставі яких вони встановлені

Згідно з Постановою, винесеною поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП у Миколаївській області сержантом поліції Волковою А.Г., позивач 14.05.2025 о 13:40:56 на автодорозі Н11 209 км в населеному пункті м. Баштанка рухався на автомобілі «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_2 , із швидкістю 73 км/год. у населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості руху на 23 км/год. Швидкість фіксувалась на прилад «TruCam TC008349», чим порушив п. 12.4. ПДР порушення швидкісного режиму в населеному пункті. У зв`язку з наведеним позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладений штраф у розмірі 340,00 грн.

Відповідач надав суду СД-диск із відеозаписом, на якому зафіксований рух вказаного вище автомобіля та його швидкість.

Згідно з настановою з експлуатації приладу LTI 20/20 TruCam ІІ, він призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю за дотримання правил дорожнього руху та використовується під час контролю швидкості ТЗ.

Суду надані також видані Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» сертифікат відповідності від 09.01.2019 та сертифікат перевірки типу від 26.12.2018 на прилад LTI 20/20 TruCam ІІ.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32443 від 15.11.2024, дійсного до 15.11.2025, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ № ТС008349 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач.

Як вбачається з Експертних висновків № 04/05/02-1178-ВС1 від 15.12.2023 та № 04/05/02-1179-ВС1 від 15.12.2023, в лазерному вимірювачу швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015 (у режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IEC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт). Дія експертного висновку поширюється на зразки об`єкта експертизи із заводськими номерами, в тому числі ТС008349.

Згідно з наданими відповідачем листами Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-38/70 від 19.11.2024 та № 22-38/30 від 01.07.2025 прилади TruCam, в тому числі LTI 20/20 TruCam ІІ, конструктивно створені для утримання в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів. Їхнє основне призначення це експлуатація в ручному режимі за утримування приладу в руках за безпосередньої участі оператора. Тому значення максимально допустимих похибок визначено для цих приладів саме для ручного режиму роботи. Алгоритм підрахунку одного результату вимірювань передбачає близько 70 окремих незалежних вимірювань швидкості. Тільки у разі, якщо ці проміжні результати збігаються, прилад TruCam формує остаточний результат вимірювань.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху (ПДР) передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (п. 26, 27 постанови Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17).

У справах про адміністративні правопорушення застосовується принцип презумпції невинуватості, згідно якого всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 року у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 року у справі «Надточій проти України»; ст. 62 Конституції України; рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 у справі № 1/34/2010; п. 39 постанови Верховного Суду 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається д адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ст. 251, 252, 279 КУпАП, орган (посадова особа), розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, в тому числі надає оцінку зібраним доказам.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, містить лише описання адміністративного правопорушення та не може бути належним доказом учинення особою такого порушення (постанова Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а).

Згідно із ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбаченіпунктами 1і2цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Другий апеляційний адміністративний суд в постановах від 13.02.2025 у справі № 588/1439/24, від 01.04.2025 у справі № 638/14946/24, від 05.07.2025 у справі № 638/17792/24, від 29.09.2025 у справі № 643/6499/25, від 29.10.2025 у справі № 554/12147/25, від 13.11.2025 у справі № 592/13666/25 зазначив, що використання приладу TruCАМ відбувається яку автоматичному режимі, так і в ручномурежимі. Тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Судом встановлено, що оскаржуваною Постановою позивач визнаний винним у тому, що в населеному пункті, де дозволяється рухатися зі швидкістю не більше 50 км/год., рухався із швидкістю 73 км/год., чим перевищив максимальне обмеження швидкості руху на 23 км/год. У зв`язку з наведеним позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладений штраф у розмірі 340,00 грн.

Судом з Постанови та досліджених доказів встановлено, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ № ТС008349.

Один з основних аргументів позивача, на який він посилався в обґрунтування позовних вимог це неможливість та незаконність використання вказаного приладу в ручному режимі, шляхом тримання в руках, та необхідність виключно стаціонарного (статичного) монтування/розміщення вказаного приладу.

Між тим з наданих відповідачем доказів судом встановлено, що вищезазначений прилад призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах та відноситься до мобільних або ручних дистанційних приладів контролю. Зазначений прилад конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів, його основне призначення це експлуатація в ручному режимі за утримування приладу в руках за безпосередньої участі оператора. Вказана обставина підтверджується даними настанови з експлуатації приладу LTI 20/20 TruCam ІІ та листами Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-38/70 від 19.11.2024 та № 22-38/30.

Прилади LTI 20/20 TruCam ІІ отримали сертифікат відповідності та сертифікат перевірки. Прилад LTI 20/20 TruCam ІІ № ТС008349, яким вимірювалась швидкість автомобілю позивача, відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/32443 від 15.11.2024, дійсного до 15.11.2025, та даними експертного висновку № 04/05/02-1179-ВС1 від 15.12.2023.

На можливості та законності тримання в руках приладу LTI 20/20 TruCam під час вимірюванні швидкості руху зазначав Другий апеляційний адміністративний суд в постановах від 13.02.2025 у справі № 588/1439/24, від 01.04.2025 у справі № 638/14946/24, від 05.07.2025 у справі № 638/17792/24, від 29.09.2025 у справі № 643/6499/25, від 29.10.2025 у справі № 554/12147/25, від 13.11.2025 у справі № 592/13666/25.

Вказана практика суду апеляційної інстанції є послідовною та останньою релевантною на даний час.

Ураховуючи вищенаведене та висновки щодо застосування норм права суду апеляційної інстанції, суд відхиляє доводи позивача щодо незаконності тримання в руках приладу TruCam ІІ № ТС008349 та наявності в зв`язку з цим підстав для скасування постанови.

Оцінюючи посилання позивача, викладені в заяві від 14.11.2025, на недоведеність дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення через ненадання відеозапису з бодікамер працівників поліції, а також на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 643/20086/21 в контексті вказаних доводів, суд керується таким.

У вказаній постанові Другий апеляційний адміністративний суд зазначив, що «постанова серії ЕАО №4986762 від 04.11.2021року містить пункт 8, де зазначено, що права застаттю 268 КУпАПта строк оскарження застаттею 289 КУпАПпозивачуроз`яснені, проте підпис ОСОБА_1під даним пунктом відсутній. Оскаржувана постанова не містить посилань на те, що відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальностіроз`яснено його права та обов`язки. Таким чином доказів, які б підтверджували факт роз`яснення позивачу прав та обов`язків під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять. На запит суду апеляційної інстанції відповідачем таких доказів не надано. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено, що справу було розглянуто з дотриманням процедури розгляду справи та не спростовано твердження позивача, що йому не було роз`яснено його права та обов`язки, проігноровано клопотання щодо виклику адвоката та ознайомлення з доказами по справі. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1до адміністративної відповідальності за порушення ч.4 ст.122 КУпАПта наявність підстав для скасування оспорюваної постанови».

На відміну від обставин вказаної вище справи № 643/20086/21, в даній справі оскаржувана Постанова містить підпис відповідача в графі 8, в якій зазначено, що права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП позивачу роз`яснені.

У статті 268 КУпАП перелічені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Таким чином, факт дотримання встановленої процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та роз`яснення позивачу його прав, в тому числі права на юридичну допомогу адвоката та інших, підтверджується оскаржуваною Постановою, в якій міститься підпис позивача про роз`яснення йому вказаних прав та отримання копії Постанови.

Аналогічні висновки викладені в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі № 554/12147/25.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обставини справи, які досліджувались в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі № 643/20086/21, та обставини даної справи є відмінними, у зв`язку з чим відхиляє посилання позивача на постанову від 24.05.2023 у справі № 643/20086/21.

Доводи позивача відносно того, що оскільки відповідач в якості доказу вчинення правопорушення посилається на записи приладу TruCam та фотознімок, проте, як це вбачається з оскаржуваної Постанови, інформацію щодо здійснення фото- або відеофіксації правопорушення, яке ставиться у вину позивачу, з технічних записів, яким здійснено таку відеофіксацію, встановити не можливо, оскільки в графі 7 «До постанови додаються» оскаржуваної Постанови відповідна інформація відсутня, а відтак будь-які твердження відповідача про існування в минулому відеозаписів, які нібито доводять факт правопорушення, не можна вважати належним та допустимим доказом, суд керується таким.

В оскаржуваній Постанові міститься посилання на те, що швидкість фіксувалась на прилад «TruCam TC008349», Бк 1229. Таким чином, в Постанові зазначений конкретний, індивідуально визначений прилад «TruCam», на який здійснювалось вимірювання швидкості руху автомобіля під керуванням позивача.

При цьому суд зазначає, що положення КУпАП, які визначають зміст постанови в справі про адміністративне правопорушення, зокрема ст. 283 КУпАП, не передбачають обов`язкове зазначення у відповідній постанові переліку додатків до неї. Так, наприклад, постанови в справі про адміністративне правопорушення, які виносяться судом, не містять в якості обов`язкового реквізиту переліку додатків до відповідної постанови, проте зазначена обставина не позбавляє суд обов`язку дослідити наявні в матеріалах справи докази та надати ним вмотивовану оцінку у відповідній постанові.

Ураховуючи наведене, відсутність в оскаржувані Постанові посилання на додатки до неї, на переконання суду, сама по собі не свідчить про недопустимість відповідних доказів, оскільки в тексті Постанови у відповідності до приписів ст. 283 КУпАП містяться відомості про технічний засіб, яким здійснено фото та відеозапис.

Оцінюючи доводи позивача відносно того, на ділянці дороги, на якій проводилось вимірювання швидкості автомобіля, був відсутній належним чином встановлений знак щодо фотофіксації, та посилання на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі № 335/10798/23, суд керується таким.

Як вбачається з наданого відповідачем листа Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області Агентства відновлення № 563-04-13 від 28.03.2024, на автодорозі Н11 дорожні знаки 5.76 «Автоматична фіксація порушень ПДР» з табличками 7.2.1 «Зона дії» встановлені на 161 (800 м), 162 (800 м), 260 (900 м) та 261 (900 м) км.

Таким чином, на 209 км вказані вище дорожні знаки дійсно відсутні.

У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 у справі № 335/10798/23, на яку посилався позивач, зазначено, що «відповідно до ч.1ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. При цьому, інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці (ч.2 ст.40 Закону). Для цього уПравилах дорожнього руху(на час виникнення спірних відносин) передбачено спеціальний дорожній знак 5.76Автоматична відеофіксація порушеньПравил дорожнього руху. Позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушеннямПравил дорожнього рухуза допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів. Таким чином, контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним дорожнім знаком про можливе здійснення контролю за порушеннямПравил дорожнього руху, оскільки вказане обумовлено ч.2ст. 40 Закону №580-VIII, згідно якої інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. У спірному випадку відповідачем не було надано доказів того, що вимірювання швидкості здійснювалося в зоні дії вказаного дорожнього знаку. При цьому, відповідач, з огляду на доводи його відзиву на позов, взагалі вважає можливість здійснення вимірювання швидкості і без наявності відповідного знаку. Оскільки відповідачем зазначених доказів надано не було, а його позиція щодо можливості здійснення вимірювання швидкості за відсутності відповідного дорожнього знаку, не відповідає вищезазначеним вимогамЗакону України «Про Національну поліцію», то суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у спірному випадку відповідачем не було доведено дотримання порядку застосування технічних засобів вимірювання швидкості».

Разом з тим у постанові від 09.09.2025 у справі № 592/8555/25 Другий апеляційний адміністративний суд виснував, що «відповідно до частин 2статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. Між тим, прилад TruCam LTI 20/20 не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушеньПравил дорожнього руху»ПДРУкраїни інформує про можливість здійснення контролю за порушеннямиПДРза допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів фіксації саме щодо змонтованої техніки автоматичному режимі. Варто також зазначити, положеннямиЗакону України «Про Національну поліцію»не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах будь-яких дорожніх знаків. У той же час Закон не зобов`язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото-відеофіксації порушень дорожнього руху. Обставини наявності чи відсутності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушеньПравил дорожнього руху»не дають права водію порушувати швидкісний режим руху. Отже, наявність дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушеньПравил дорожнього руху»не впливає на суть вчиненого Позивачем адміністративного правопорушення».

Аналогічні висновки відносно того, що приписамичинного законодавства, у тому числі нормамиКУпАП,Закону України "Про Національну поліцію", не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків, викладені в постановах Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 591/4640/25, від 29.09.2025 у справі № 643/6499/25, від 29.10.2025 у справі № 554/12147/25. Вказана практика суду апеляційної інстанції є послідовною та останньою релевантною на даний час.

Ураховуючи наведене, суд відхиляє вказані вище доводи позивача.

Одночасно суд вважає обґрунтованими доводи позивача відносно того, що на ділянці дороги, на якій проводилось вимірювання швидкості автомобіля, не було жодних обмежень, був відсутній належним чином встановлений знак щодо обмежень швидкісного режиму, з огляду на таке.

Посилання на вказані вище обставини в тексті Постанови не може бути визнане належним доказом на підтвердження зазначених обставин (відповідні висновки викладені у вищезазначеній постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а).

Як зазначав відповідач у відзиві, прилад TruCam LTI 20/20 автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості.

Проте на відеозаписах, які відповідач надав на СД-диску, відсутні координати місця проведення вимірювання швидкості автомобіля позивача (відповідні графи широти та довготи не заповнені). Таким чином, попри наявність у меню приладу «TruCam TC008349» відповідних граф (розділів) для відображення точних географічних координат місця вимірювання швидкості (його широти та довготи) та можливості їх автоматичного встановлення, зазначені координаті під час вимірювання швидкості автомобіля позивача не фіксувались та не відображались в меню приладу. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, що інші розділи меню приладу «TruCam TC008349», зокрема посилання на населений пункт «Баштанка», коректно і точно відображають місце вимірювання швидкості. Інакше кажучи, за відсутності географічних координат місця вимірювання швидкості, які повинні відображатись автоматично за наслідками роботи навігації у вказаному приладі, проте в наданих суду відеозаписах не відображені, суд позбавлений можливості вважати доведеним, що вимірюванні швидкості проводилось саме в тому місці, яке вказано в Постанові, а саме в населеному пункті з обмеженням швидкості 50 км/год. Посилання в меню приладу на населений пункт «Баштанка» вказаних висновків суду не спростовує, оскільки за відсутності автоматичного визначення координат суд не може достовірно встановити, що вказана назва населеного пункту відобразилась автоматично, а не була вписана вручну працівниками поліції у відповідну графу (розділ) меню приладу «TruCam TC008349».

Окремо суд звертає увагу, що будь-яких доказів того, що на 209 км автодороги Н11 розташований населений пункт Баштанка та діють вказані вище обмеження швидкості руху, тобто встановлені відповідні дорожні знаки, суду не надано. Так, суду не надано будь-яких даних щодо наявності знаків населеного пункту або того чи іншого обмеження швидкості руху на ділянці дороги, де виходячи з Постанови проводилось вимірювання.

Також суд звертає увагу, що з відеозапису вбачається, що він здійснений на ділянці місцевості, яка проходить вздовж лісового масиву (посадок дерев). Тобто візуальний аналіз місцевості, зображеної на відеозапису, не дозволяє суду встановити, що зазначена місцевість перебуває в населеному пункті адже будь-які споруди (будинки, інші приміщення тощо) на відеозапису відсутні.

За таких обставин з досліджених доказів суд позбавлений можливості встановити наявність обмежень швидкості руху 50 км/год. на ділянці дороги, де проводилось вимірювання швидкості руху автомобіля під керуванням позивача.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимог ч. 2 ст. 77, п. 1 ч. 4 ст. 162 КАС не доведена поза розумним сумнівом, шляхом надання суду належних, допустимих та достатніх доказів, наявність події та складу адміністративного правопорушення в діях позивача. Відповідно, позивачем не доведена правомірність оскаржуваної Постанови.

У зв`язку з наведеним суд задовольняє позовні вимоги, скасовує оскаржувану Постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 72-77, 241-246, 286, 293 КАС України

УХВАЛИВ

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4729467 від 14.05.2025, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 340,00 грн., і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Департамент Патрульної Поліції Національної поліції України (м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646).

Суддя Д.А. Крівцов