Постановление суда № 132487654, 09.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/10180/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, в письмовому провадженні, питання про залишення позову без розгляду у справі № 620/10180/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати протиправним виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності за березень 2025 року в сумі 15516,8 грн;

-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір основної пенсії за березень 2025 року в розмірі 10083,2 грн;

- допустити негайне виконання рішення суду, у межах суми стягнення 10083,00 грн, що є недоплаченим розміром пенсії за березень місяць 2025 року.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 14.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Визначаючись щодо питання про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За правилами пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Умовами застосування цієї підстави для залишення позову без розгляду є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають).

Необхідно зауважити на тому, що відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимоги про визнання протиправним виплату Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області ОСОБА_1 пенсії за березень 2025 року в розмірі 15516,80 грн та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 недоплачений розмір пенсії за березень 2025 року в розмірі 10083,20 грн.

В обґрунтування позову позивач, зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1 категорії) та інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, відповідно доЗакону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач нарахував та виплатив основний розмір пенсії за березень 2025 року не у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 06.06.1996 №230/96-ВР», тому просить стягнути недоплачену суму пенсії.

Проте судом встановлено, що в провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №620/4925/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі № 620/4925/25, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не проведення з 30.10.2024 перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 30.10.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

На момент розгляду даної справи рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 у справі №620/4925/25 законної сили не набрало.

У зазначеному рішенні суд дійшов висновку про те, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відсутність підстав для застосування нормистатті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції, яка б передбачала виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, є необґрунтованою та такою, що не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та позицією Верховного Суду.

Тобто у зазначених справах однакові: позивач та відповідач, предмет та підстави (протиправна виплата у березні 2025 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 не у відповідності до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06.06.1996 №230/96-ВР).

Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач, у межах цієї справи, просить суд повторно переглянути питання щодо нарахування та виплати позивачу пенсії за березень 2025 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, яке отримало своє вирішення в межах розгляду справи № 620/4925/25.

Таким чином враховуючи вищевказане та перевіривши матеріали справи, суд доходить висновку про тотожність сторін, предмету та підстав позову у вказаних справах - № 620/4925/25 і даній справі № 620/10180/25.

Так у вказаних справах вбачається наявність спору між тими самими сторонами: позивачем є ОСОБА_1 та відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Враховуючи наведені положення КАС України та зважаючи, що вимоги позивача у справах - №620/4925/25 і даній справі № 620/10180/25 є ідентичними, оскільки вони заявлені до того ж відповідача, про той самий предмет, з тих самих підстав, а тому, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду відповідно до пункту 3 частини 1 статті 240 КАС України.

Керуючись статтями 9, 240, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про залишення позову (заяви) без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями293,295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій