Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 591/9973/25
Провадження № 2/591/2410/25
РІШЕННЯ
Іменем України
08 грудня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Ткаченко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8 м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239 до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
02.09.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, 26.11.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту №442184. 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (яке у подальшому змінило найменування на ТОВ «ВІН Фінанс») укладений договір факторингу №1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачеві за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором №442184 укладеним з ОСОБА_1 . Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань щодо повернення коштів не виконав, позивач як новий кредитор був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 матеріали справи передані для розгляду судді Зері Ю.О.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 10.09.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті був призначений на 13.10.2025 та перепризначений на 29.10.2025 у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.
Представник позивача 13.10.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» подав клопотання про витребування доказів, у якому просив суд витребувати від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (ЄДРПОУ 39626179, 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Поезії, буд. 2, оф. 10) інформацію, яка може підтвердити обґрунтованість позовних вимог.
Протокольною ухвалою, постановленою у судовому засіданні, яке відбулось 29.10.2025, клопотання позивача про витребування доказів від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» задоволено.
05.11.2025 на виконання судової ухвали від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» до суду надійшли пояснення щодо надання витребуваної інформації.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, просив задовольнити позов, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач відзиву на позов не подав, у судове засідання не прибув, судові повістки, направлені відповідачеві за встановленим місцем реєстрації, повернуті на адресу суду з відмітками про відсутність адресата, а тому вважаються врученими відповідно до положень частини восьмої статті 128 ЦПК України. Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 26.11.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладений договір про надання фінансового кредиту №442184, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти у сумі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно умов договору (пункт 1 Договору) сторони погодили фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 1.2.1. 1,35 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом (492,75 % річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору.
Відповідно до пункту 1.4 договору строк дії договору 24 дні, але у будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за договором. Кредит надається на 24 дні.
За змістом підпунктів 1.5.1, 1.5.2 пункту 1.5 договору кредит надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок клієнта; здійснення грошового переказу на ім`я клієнта через внутрішньодержавні платіжні системи.
Договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою електронно-цифрового підпису.
Відповідно до довідки ТОВ «Авентус Україна» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно договору №442184 наданий кредит у сумі 4000 грн на строк 30 днів.
У матеріалах справи наявний лист ТОВ «Авентус Україна» № 4844/25-25Е від 22.05.2025 про надання інформації щодо даних, які підтверджують видачу на платіжні карти клієнтів онлайн кредитів, право вимоги по яким було передано ТОВ «ВІН Фінанс», у якому під номером 339 внесені відомості, про номер договору 442184, код транзакції видачу creditplus-997750, ІПН клієнта 2868301096, ПІБ клієнта ОСОБА_1 .
При цьому відомостей про номер банківського карткового рахунку відповідача вказані вище документи не містять.
Позивач факт перерахування відповідачеві кредитних коштів підтверджує листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» № 5607-П від 22.05.2025 щодо переказів коштів на картки клієнтів згідно договору № ВП-200417-1 від 20.04.2017, в якому під номером 89 наявні відомості про здійснення переказу 26.11.2018 на суму 4000,00 грн, маска картки № НОМЕР_2 , код авторизації 405412, номер транзакції в системі WayForPay creditplus-997750.
Інших доказів, які б могли підтвердити факт перерахування відповідачеві кредитних коштів, матеріали справи не містять.
Звертаючись до суду з позовом, позивач також подав клопотання про витребування від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» доказів перерахування у сумі 4000,00 26.11.2018 на рахунок, що належить гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) номер транзакції 997750, номер маска картки НОМЕР_2 .
На виконання вимог вказаної ухвали від ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надійшла інформація, що грошові кошти за вказаною платіжною операцією були перераховані на банківську картку НОМЕР_3 , а також повідомлено, що інформацією про держателя банківської картки, його фінансовий номер та інформацію про рух коштів по ній володіє банк-емітент АТ «ПриватБанк».
При цьому суд зазначає, що вказаний документ надійшов до суду засобами електронного зв`язку 05.11.2025, прикріплений до матеріалів справи в електронному вигляді, однак від позивача з огляду на повідомлену ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» інформацію відповідного клопотання про витребування доказів від АТ «ПриватБанк» до суду не надходило.
Суд також встановив, що 12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (найменування якого згідно протоколу № 1706 загальних зборів учасників змінено на ТОВ «ВІН Фінанс») укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачеві за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитним договором №442184 укладеним з ОСОБА_1 .
14.03.20219 укладено додаткову угоду № 14 та на виконання умов договору факторингу підписано реєстр прав вимог № 14 від 14.03.20129 про те, що право вимоги до відповідача за кредитним договором №442184 перейшло до позивача.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частин першої і другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Тобто договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх його істотних умов у належній формі. При цьому момент укладення може бути різним залежно від типу договору: для консенсуальних договорів момент досягнення згоди, для реальних момент передачі майна чи вчинення дії, а для договорів, що потребують нотаріального посвідчення чи державної реєстрації момент їх вчинення.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вже зазначалось вище, на підтвердження факту перерахування кредитних коштів за вищевказаним договором позивач надав суду лист ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Водночас на виконання вимог судової ухвали про витребування доказів ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» хоча і підтвердило факт зарахування грошових коштів на банківську картку5168742709285955, однак відомостей про держателя банківської картки, його фінансовий номер та інформацію про рух коштів по картці не надало, оскільки банком-емітентом картки є АТ «ПриватБанк».
При цьому документів, які б могли підтвердити, що банківська картка з номером НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Позивач, маючи можливість засобами підсистеми «Електронний суд» ознайомитись із документами, які надійшли до суду, відповідного клопотання про витребування доказів від АТ «ПриватБанк» не подавав.
Відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» вся інформація про переказ коштів платниками знаходиться виключно у надавачів платіжних послуг, якими є банки та небанківські надавачі платіжних послуг.
Доказів на підтвердження того, що банківська картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 , у матеріалах справи немає.
Відтак враховуючи, що згідно з умовами цивільного законодавства України та з умовами укладеного договору від 26.11.2018 укладення цього договору пов`язується з фактом перерахування кредитних коштів відповідачу на банківську картку, однак відповідних доказів матеріали справи не містять, відсутні підстави вважати, що договір №442184 є укладеним.
При цьому слід зазначити, що доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18.
Проте у матеріалах даної справи відсутні виписки з карткового рахунку відповідача, а також будь-які інші докази, на підставі яких суд мав би можливість встановити факт належності відповідачу банківської картки з номером НОМЕР_3 , факт перерахування відповідачу на вказану картку кредитних коштів, факти витрачання та повернення кредитних коштів.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником зобов`язання, факт переходу до позивача права грошової вимоги до відповідача, а на відповідача - обов`язок довести належне виконання договірних зобов`язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Так у ході розгляду справи встановлено, що на підтвердження факту перерахування коштів за договором фінансового кредиту позивачем надано листи ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», ТОВ «Авентус Україна», які на думку позивача свідчить, що відповідачу 26.11.2018 були перераховані кредитні кошти у сумі 4000,00 грн, маска картки № НОМЕР_2 .
Однак на переконання суду наявність самих лише таких документів, за умови відсутності інших доказів, які б могли підтвердити факт отримання кредиту відповідачем (платіжні доручення, меморіальні ордери, банківські виписки) та незаявленням позивачем клопотання про витребування доказів у разі неможливості подати докази самостійно, не є підставою для задоволення позовних вимог.
Більш того відповідь, отримана на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів свідчить про те, що надані ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» відомості щодо переказу грошових коштів є такими, що потребують подальшого підтвердження безпосередньо у банка-емітента банківської картки.
Відтак за результатом розгляду справи суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що заборгованість відповідача дійсно має місце та що вона виникла саме внаслідок порушення ним умов кредитного договору, укладеного з ТОВ «Авентус Україна».
За таких підстав суд доходить висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає. З огляду на це суд не розглядає питання правомірності набуття позивачем пава вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
У зв`язкуз відмовоюу задоволенніпозовних вимогвідповідно доположень статті 141ЦПК України суд залишає за позивачем понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8 м. Київ, код ЄДРПОУ 38750239.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ю. О. Зеря
Судебное решение № 132396713, Зарічний районний суд м. Суми было принято 08.12.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 591/9973/25. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: